Лобов Семен Михайлович

Семен Михайлович Лобов (16 лютого 1913(19130216), село Смольниково Клінського повіту Московської губернії, тепер Волоколамського району Московської області, Російська Федерація — 12 липня 1977, місто Москва) — радянський військово-морський діяч, командувач Північного флоту, помічник (заступник) начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР по Військово-морському флоту, адмірал флоту (28.07.1970). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань.

Лобов Семен Михайлович
Народився2 (15) лютого 1913
село Смольниково Клінського повіту Московської губернії, тепер Волоколамського району Московської області, Російська Федерація
Помер12 липня 1977(1977-07-12) (64 роки) або 29 липня 1977(1977-07-29)[1] (64 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materСанкт-Петербурзький військово-морський інститут
УчасникДруга світова війна
Військове званняadmiral of the fleetd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Order of 9 September 1944 Jubilee Medal "30 Years of the Victory over militaristic Japan" знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні» медаль «За зміцнення дружби по зброї»

Життєпис

ред.

Народився в селянській родині. У 1922—1926 роках навчався в сільській школі села Покровське Волоколамського району Московської губернії, в 1926—1929 роках — у Дєтгородківській радянській трудовій школі-семирічці міста Волоколамська.

З вересня 1929 по січень 1932 року навчався в школі фабрично-заводського учнівства Навчального комбінату робітничої освіти при Люберецькому електромеханічному заводі Московсько-Казанської залізниці, здобув фах слюсаря.

У січні — червні 1932 року — слюсар-електрик 5-го розряду Люберецького електромеханічного заводу Московсько-Казанської залізниці.

З червня 1932 року — у Військово-морському флоті СРСР. У вересні 1932 — травні 1933 року навчався на підготовчому курсі Військово-морського училища імені Фрунзе. У жовтні 1933 — 1937 року — курсант артилерійського дивізіону надводного сектора Військово-морського училища імені Фрунзе. У 1937 році закінчив Військово-морське училище імені Фрунзе з відзнакою за першим розрядом.

З 15 листопада 1937 року — командир артилерійської і мінно-торпедної бойової частини сторожового корабля «Бурун» (типу «Ураган») 7-ї Морської бригади есмінців і сторожових кораблів Тихоокеанського флоту.

14 листопада 1938 року зарахований слухачем Курсів командирів надводних кораблів при Спеціальних курсах командного складу РСВМФ. Курси закінчив з відзнакою.

2 червня 1939 року призначений помічником командира есмінця «Різкий» (проєкту 7), а 20 грудня 1939 року — помічником командира есмінця «Разючий» (проєкту 7).

Член ВКП(б) з 1940 року.

З червня 1942 по листопад 1946 року — командир есмінця «Жвавий» (проєкту 7) Тихоокеанського флоту.

Учасник радянсько-японської війни. 23—26 серпня 1945 року командував загоном підтримки конвою з особовим складом 342-ї стрілецької дивізії і 215-ї артилерійської бригади 87-го стрілецького корпусу при переході з Владивостока в Маока (тепер Холмськ).

9—19 квітня 1946 року брав участь у закордонному поході загону кораблів ТОФ у складі сторожових кораблів ЕК-1 і ЕК-6 по маршруту Владивосток — Токіо — Владивосток при перевезенні в Токіо радянських членів Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу.

У листопаді 1946 — травні 1948 року — командир 1-го дивізіону есмінців ескадри Чорноморського флоту.

У травні 1948 — вересні 1951 року — командир крейсера «Ворошилов» (проєкту 26) Чорноморського флоту. Одночасно з 1 березня по 4 квітня 1949 року тимчасово командував колишнім італійським крейсером «Емануеле Філіберто дюка д'Аоста», включеним 15 березня 1949 року в ескадру Чорноморського флоту під назвою «Керч».

У вересні 1951 — грудні 1953 року — командир лінкора «Севастополь» Чорноморського флоту.

12 грудня 1953 — 9 грудня 1954 року — слухач Академічних курсах офіцерського складу ВМС при Військово-морської академії імені Ворошилова.

9 грудня 1954 — 15 жовтня 1955 року — командир 50-ї дивізії крейсерів Чорноморського флоту.

15 жовтня 1955 (фактично 8 лютого 1956) — 17 липня 1957 року — начальник штабу ескадри Північного флоту.

17 липня 1957 — 3 жовтня 1960 року — командувач ескадри Північного флоту.

У жовтні 1960 — липні 1961 року — слухач Академічних курсів офіцерського складу при Військово-морської академії. Після закінчення курсів до 8 жовтня 1961 року перебував у розпорядженні головнокомандувача ВМФ. Фактично проходив стажування на посаді 1-го заступника командувача флотом і на підводних човнах.

9 жовтня 1961 — 28 травня 1964 року — 1-й заступник командувача Північного флоту.

28 травня 1964 — 3 травня 1972 року — командувач Північного флоту.

3 травня 1972 — 12 липня 1977 року — помічник (заступник) начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР по Військово-морському флоту.

Помер 12 липня 1977 року від гострої кардіальної недостатності. Похований 14 липня 1977 року в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.

Джерела

ред.