Мекензієві гори (район)

віддалена частина міста Севастополь

Мекензієві гори (крим. Mekenzi Dağları) або Кок Агач даглари (крим. Kök Ağaç dağları) — віддалена частина міста Севастополя, в Нахімовському районі.

Селище Мекензієві гори
Країна Україна Україна
Область м. Севастополь
Район/міськрада Нахімовський район
Основні дані
Географічні дані
Географічні координати Координати: 44°39′08″ пн. ш. 33°35′33″ сх. д. / 44.652228° пн. ш. 33.59262° сх. д. / 44.652228; 33.59262
Найближча залізнична станція Мекензієві Гори
Карта
Мекензієві гори. Карта розташування: Україна
Мекензієві гори
Мекензієві гори
Мапа
Мапа

Опис

ред.

Основні вулиці: Сенна, Енергетиків, Кооперативна.

Центром району є залізнична станція Мекензієві Гори.[1]

Також навколо скупчено багато військових об'єктів[2], через що періодічно трапляються нещасні випадки з вибуховими предметами, а у 2006 році правоохоронці знайшли схованку, де зберігалося 18 гранат, 52 патрони і мінометна міна.[3]

Історія

ред.

Історична назва гірського масиву, від якого отримала назву станція та місцевість — Кок-Агач, в перекладі з кримськотатарської мови «граб» (дослівно «сіро-блакитне дерево»).[4]

Мекензієві гори отримали назву від імені командувача ескадрою Чорноморського флоту 1783—1786 років і одного з будівничих майбутнього міста Севастополя контр-адмірала Фоми Мекензі. У середині XVIII ст. шотландець Т. Мекензі поступив на військово-морську службу і згодом зробив блискучу кар'єру. У нагороду за службу Григорій Потьомкін подарував Мекензі ділянку землі під маєток. Хутір, що швидко виріс, природно, всі стали називати «хутір Мекензі», а згодом «хутір Мекензія».[5]

Примітки

ред.
  1. Мекензієві гори в Криму. tostpost.com (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
  2. Тут може бути «бавовна»: Севастополь. Північна сторона. Центр журналістських розслідувань (укр.). 27 грудня 2022. Процитовано 13 вересня 2023.
  3. Ворожіння на пороховій гущі. www.golos.com.ua (укр.). 21 жовтня 2006. Процитовано 13 вересня 2023.
  4. Мекензиевы, горы :: Топонимы Севастополя. www.sevastopol.info. Процитовано 13 червня 2024.
  5. Байцар Андрій Любомирович. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 288.