Меморіальний музей Романа Шухевича
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича — частина експозиції Львівського історичного музею, розташована у приватному будинку на вул. Білогорща, 76а у Львові та присвячена постаті генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який загинув тут 5 березня 1950 року.
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича  | |
|---|---|
 | |
| 49°50′39″ пн. ш. 23°56′31″ сх. д. / 49.84427700002777328° пн. ш. 23.94218000002777913° сх. д.Координати: 49°50′39″ пн. ш. 23°56′31″ сх. д. / 49.84427700002777328° пн. ш. 23.94218000002777913° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів, вул. Білогорща, 76а |
| Адреса | вулиця Білогорща, 76а, Львів, Україна |
| Засновано | 2001 |
| Режим роботи | тимчасово не працює |
| Куратор | Володимир Каранда |
| Сайт | lhm.lviv.ua/location/shuhevych.html |
  Меморіальний музей Романа Шухевича (Україна) | |
 | |
 Меморіальний музей Романа Шухевича у Вікісховищі | |
Історія
ред.Музей відкрито 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА у США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.
В будинку музею знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Будинок мав два поверхи. На першому поверсі було розташовано п'ять тематичних зал. Другий поверх відтворював побут Головного командира УПА під час перебування його на цій підпільній квартирі (весна 1948—1950 рр.)[1].
Важливим історичним об'єктом будинку була криївка, що знаходилася при вході на горище, фактично — перегородка, що відокремлювала горище від кімнати подвійною дощатою стіною. Вхід у криївку здійснювався зі сходового майданчика. Потрапити до неї можна було з окремого входу. Саме цим входом користувався Роман Шухевич, коли вступив в останній бій з підрозділами МГБ 5 березня 1950 року. Сходи збережено без змін. Внутрішня частина криївки та вхід до неї відреставрована зі збереженням усіх пропорцій і своєрідності будівлі.
При проведенні відновлювальних робіт у дерев'яній стіні, навпроти входу до криївки, було віднайдено кулю від пістолета «Вальтер». Отвір від кулі знаходився на висоті 80 см від підлоги. Сходи, криївка, житлова кімната стали головними меморіальними об'єктами музею.
Знищення будівлі
ред.У ніч з 31 грудня 2023 на 1 січня 2024 року будівлю музею та частину експонатів було знищено внаслідок атаки безпілотника під час удару по Львівщині, завданого Збройними силами Росії[2][3].
Перед початком повномасштабного вторгнення в музеї Романа Шухевича у Львові було близько 600 оригінальних експонатів, які перебували у розпорядженні головнокомандувача УПА за життя. Частину з них заздалегідь було перевезено у безпечне місце. Від російської атаки знищені 16 пам'яток із музейного фонду. Постраждали переважно меморіальні речі: стіл, крісла, креденс, фортепіано, на якому грав Шухевич. Копії документів були із допоміжного фонду; частина предметів на експозиції була муляжами[4]. У пожежі вціліло бронзове погруддя Романа Шухевича роботи скульптора Михайла Черешньовського[5].
Відбудова будівлі музею
ред.Мер міста Львова Андрій Садовий повідомив, що в лютому 2024 року буде оголошено архітектурний конкурс на проєкт будівлі Меморіального музею Романа Шухевича[6]. Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс, мета якого полягала у відновленні та облаштуванні будівлі та прибудинкової території музею Романа Шухевича, оголошено 27 лютого[7]. На конкурс подалися 13 команд архітекторів[8]. В результаті у встановлений час було створено 7 пропозицій відновлення музею[9].
Перемогла пропозиція команди Андрія Лесюка, за якою планується якнайповніше відтворення історичного вигляду будівлі й використання у відбудові всіх частково вцілілих автентичних елементів (столярка, дерев'яні сходи, фортепіано, погруддя тощо). При цьому нове має бути виразно відокремлене від автентичного[10].
Благодійний фонд Порошенка заявив, що готовий допомогти у відновленні будівлі[11]. 11 січня 2024 року Львівський історичний музей повідомив про відкриття цільового рахунку для благодійної допомоги на відновлення зруйнованого музею[12].
Світлини
ред.-
Пам'ятник біля входу в музей
-
Пам'ятник на території музею
-
Експозиція музею
-
Після російського удару
-
Після пожежі
Примітки
ред.- ↑ Літопис Української Повстанської Армії. Петро Потічний, Микола Посівнич. — Торонто-Львів. 2007. — Том 45. — 504 с.
- ↑ Катерина Яковленко (1 січня 2024). Музей Романа Шухевича на Львівщині повністю знищений від пожежі, що здійнялася через падіння безпілотника. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Архів оригіналу за 1 січня 2024. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Музей Шухевича у Львові згорів — Садовий. ukrinform.ua. Укрінформ. 1 січня 2024. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ Пожежа в музеї Шухевича: які експонати втратила Україна. ФАКТИ. 7 січня 2024.
- ↑ Оксана Заблоцька (3 січня 2024). Під завалами музею у Львові знайшли вціліле погруддя Романа Шухевича. suspilne.media. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 4 січня 2024. Процитовано 4 січня 2024.
- ↑ Равлюк, Юлія; Дусько, Іванка (4 січня 2024). У Львові оголосять міжнародний архітектурний конкурс для відновлення музею Шухевича. Суспільне Новини. Процитовано 9 січня 2024.
- ↑ У Львові оголосили Всеукраїнський архітектурний конкурс на відновлення Музею Шухевича. history.rayon.in.ua (укр.). 1 березня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ 13 команд працюватимуть над ідеєю відновлення музею Шухевича. Пресслужба ЛМР. 19 квітня 2024. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Місто отримало 7 пропозицій відновлення музею Шухевича. Пресслужба ЛМР. 4 червня 2024. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Як виглядатиме Музей Шухевича після відновлення: результати Всеукраїнського конкурсу. Пресслужба ЛМР. 30 червня 2024. Процитовано 1 липня 2024.
- ↑ «Лише Фонд Порошенка запропонував фінансування відновлення музею Шухевича. Інших пропозицій не було», — Синютка. wz.lviv.ua. Високий Високий замок. 3 січня 2024. Архів оригіналу за 4 січня 2024. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ Відкрито рахунок для відновлення Музею Романа Шухевича. Львівський історичний музей. 11 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
Джерела та посилання
ред.- Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. lhm.lviv.ua. Львівський історичний музей. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- Стахів Андріана. Як триває розбір завалів музею Шухевича у Львові і що вдалося віднайти. Фоторепортаж // Еспресо.Захід — ESPRESO.TV, 05.01.2024
- У Львові обрали найкращий проєкт відбудови зруйнованого росіянами музею Шухевича // Портал "То є Львів", 01.07.2024