Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2 (I)
Правила щодо мов
Резолю́ція Генера́льної Асамбле́ї ООН 2 (I) «Пра́вила що́до мо́в» — резолюція, якою впроваджено мовні правила ООН та встановлено офіційними мовами ООН (крім Міжнародного суду) англійську, іспанську, китайську, російську та французьку, а робочими мовами Секретаріату – англійську та французьку. Ухвалена 1 лютого 1946 року без голосування під час 21-го пленарного засідання Генеральної Асамблеї[3].
 | |
|---|---|
| Дата | 1 лютого 1946 |
| Засідання | 1-ша сесія[en][1] |
| Код | A/RES/2(I) (Документ) |
| Предмет | Правила щодо мов |
| Результат | Ухвалена консенсусом[2] |
Примітки
ред.- ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 1st session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ Rules of procedure concerning languages : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ What are the official languages of the United Nations? (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 3 липня 2024.