Вікіпедія

Шарль Ежен Барруа

Шарль Ежен Барруа (фр. Charles Eugene Barrois; 21 серпня 1851 — 5 листопада 1939)[10] — французький геолог і палеонтолог.

Шарль Ежен Барруа
фр. Charles Barrois
Ім'я при народженніфр. Charles Eugène Barrois
Народився21 квітня 1851(1851-04-21)[1][2][…]
Лілль
Помер5 листопада 1939(1939-11-05)[1][2][…] (88 років)
Sainte-Geneviève-en-Cauxd, Приморська Сена, Верхня Нормандія
Похованняcimetière de l’Estd
Країна Франція
Діяльністьпалеонтолог, петролог, викладач університету, геолог, мінералог
Галузьгеологія[5], палеонтологія[5], мінералогія[5] і переклади з німецькоїd[5]
Alma materУніверситет Лілльd
ВчителіАльфред Матьє Жіар
Знання мовфранцузька[2][5], англійська, іспанська і німецька
ЗакладУніверситет Лілльd і Q110597698?
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Французька академія наук[6], Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Американська академія мистецтв і наук, Папська академія наук[7], Російська академія наук, Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[8], Національна академія наук США, Королівське товариство Единбурга, Société géologique du Nordd, Société géologique et minéralogique de Bretagned і Геологічне товариство Франції
Посадапомічник професораd, викладач університету, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, куратор, president of the French Academy of Sciencesd[9] і President of the Geological Society of Franced
Брати, сестриJules Henri Barroisd
Нагороди
командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

Медаль Біґсбі (1881)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

медаль Волластона (1901)

Премія Франсуа Фонтаннаd (1891)

Премія Огюста Віквеснеляd (1877)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 червня 1913)

Життєпис

ред.

Барруа народився в Ліллі та здобув освіту в Єзуїтському коледжі Святого Йосипа в цьому місті, де він вивчав геологію під керівництвом професора Жуля Госселе[10].

Його першою всеосяжною роботою були Recherches sur le terrain crétacé supérieur de l'Angleterre et de l'Irlande, опубліковані в Mémoires de la societé geologique du Nord у 1876 році. У 1876 році доктор Барруа був призначений співробітником Французької геологічної служби, а в 1877 році — професором геології в Університеті Лілля. У 1936 році він був призначений членом Папської академії наук.[11]

Досліджував крейдяні скелі Арденн і басейну Ов'єдо, Іспанія; палеозойські породи Бретані та Північної Іспанії; а на гранітних і метаморфічних породах Бретані д-р Барруа показав себе досвідченим петрологом, а також палеонтологом і польовим геологом.[12]

У 1881 році Лондонське геологічне товариство нагородило його медаллю Бігсбі, а в 1901 році — медаллю Волластона. Він був обраний членом Інституту (Академії наук) у 1904 році та іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 1907 році він створив Musée Houiller (Музей карбону) поряд з музеєм Gosselet у Ліллі.

Роботи Барруа охоплювали всю галузь геології, і його робота була строго-науковою та базувалася на детальних спостереженнях. Його слава поширилася на міжнародному рівні ще до того, як його визнали у власній країні, і він був відзначений багатьма європейськими та американськими академіями. У 1915 році він був обраний іноземним почесним членом Американської академії мистецтв і наук. У віці 37 років він отримав звання кавалера ордена Почесного легіону, а в 1923 році був призначений командиром.

Він помер у Сент-Женев'єв-ан-Ко і похований на Східному кладовищі в Ліллі.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116059842 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  5. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  6. ↑ https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-b.html
  7. ↑ https://www.pas.va/en/academicians/deceased/barrois.html
  8. ↑ http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=539
  9. ↑ https://www.academie-sciences.fr/archivage_site/academie/membre/
  10. ↑ а б Jacob, Charles (1947). Charles Barrois. 1851-1939. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 5 (15): 286—293. doi:10.1098/rsbm.1947.0001. S2CID 161622617.
  11. ↑ Homepage.
  12. ↑ One or more of the preceding sentences incorporates text from a publication now in the public domain: Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Barrois, Charles». Encyclopædia Britannica. Vol. 3 (11th ed.). Cambridge University Press. pp. 438—439.

Посилання

ред.
  • Carles Barrois, 1851-1939 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 1945-1948 vol 5 pp 287-293, plate, by Charles Jacob (фр.)(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарль_Ежен_Барруа&oldid=39332500