Яїр Лапід
Яїр Лапід (івр. יאיר לפיד; нар. 5 листопада 1963, Тель-Авів) — ізраїльський політик, журналіст, письменник, драматург і державний діяч. Прем'єр-міністр Ізраїлю з 1 липня до 29 грудня 2022 року, засновник і голова партії Єш Атід. Міністр закордонних справ Ізраїлю (2021—2022).
| Яїр Лапід | |
|---|---|
| івр. יאיר לפיד | |
 | |
| 15-й Прем'єр-міністр Ізраїлю | |
| 1 липня 2022 — 29 грудня 2022 | |
| Президент | Іцхак Герцоґ |
| Попередник | Нафталі Бенет |
| Наступник | Беньямін Нетаньягу |
| Міністр закордонних справ Ізраїлю | |
| 13 червня 2021 — 29 грудня 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Нафталі Бенет |
| Попередник | Ґабі Ешканазі |
| Наступник | Елі Коен |
| Міністр фінансів Ізраїлю | |
| 15 березня 2013 — 2 грудня 2014 | |
| Попередник | Юваль Штайніц |
| Наступник | Німрод Сапір |
| Народився | 5 листопада 1963[1][2][3] (60 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1] |
| Відомий як | журналіст, письменник, політик, актор, телеведучий, редактор газети, кіноактор, публіцист |
| Місце роботи | Єдіот Ахронот |
| Країна | Ізраїль |
| Alma mater | Вища школа Герцлія |
| Політична партія | Еш Атід |
| Батько | Йосеф Лапід |
| Мати | Shulamit Lapidd |
| У шлюбі з | Lihi Lapidd |
| yairlapid.org.il | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ще під час перебування міністром закордонних справ підтримав Україну після російського вторгнення та продовжив це робити після того, як став прем'єр-міністром держави[джерело?].
Біографія
ред.Народився в Тель-Авіві в сім'ї уродженця Сербії письменника і журналіста угорського походження Йосефа (Томі) Лапіда (уроджений Томіслав Лампел) і уродженки Підмандатної Палестини письменниці-драматургині Шуламіт Лапід (дівоче Гіладі). Дитинство Лапіда минуло в Тель-Авіві та Лондоні.
Починав як військовий кореспондент. З 1988 р. працював репортером і колумністом почергово в двох найбільших ізраїльських газетах, «Єдіот Ахронот» і «Маарів». З 1994 р. постійно працював телеведучим. Автор семи книг прози. 2006 р. широкий резонанс отримала його п'єса «Правильний вік».
Одружений вдруге з журналісткою та письменницею Ліхі Лапід, з якою познайомився під час проходження резервіста служби в редакції армійської газети «Ба-Махане». Від цього шлюбу має сина і дочку. У Лапіда також є син від першого шлюбу.
Сестра Яїра Лапіда, Міхаль, загинула в автокатастрофі 1984 року.
У Лапіда немає шкільного атестата зрілості. 2011 року його прийняли в докторантуру в університеті імені Бар-Ілана на кафедрі культурології. Його взяли за «досягнення в сфері літератури і журналістики». Після скандалу, що спалахнув, Лапід призупинив здобуття вченого ступеня.
Політична діяльність
ред.8 січня 2012 Яір Лапід оголосив про звільнення з Другого каналу ІТВ для початку політичної кар'єри. 15 квітня 2012 стало відомо назву нової політичної партії Яіра Лапіда: «Єш Атід» («Є майбутнє»). 29 квітня Лапід подав офіційну заяву про реєстрацію партії.
На виборах до Кнесету 22 січня 2013 партія Лапіда здобула 19 місць зі 120 у парламенті, утворивши другу за величиною фракцію. Унаслідок цього 15 березня Лапід обійняв посаду міністра фінансів в коаліційному уряді Беньяміна Нетаньягу.
З 13 червня 2021 до 29 грудня 2022 року перебував на посаді міністра закордонних справ Ізраїлю в уряді, з 1 липня до 29 грудня 2022 року — Прем'єр-міністр Ізраїлю[4].
Опубліковані роботи
ред.- Двомісний Керівник: трилер (1989)
- Тінь Йоава: дитяча книга (1992)
- Гра Людини: роман (1993)
- Ельба — Історія лицаря: дитяча книга (1998)
- Шоста загадка: трилер (2001)
- Стояли в ряд: збір газетних колонок (2005)
- Друга жінка: трилер (2006)
- Захід сонця у Москві: трилер (2007)
- Спогади після моєї смерті: Роман (2010)
Примітки
ред.- ↑ а б חה"כ יאיר לפיד — Кнесет.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Уряд Ізраїлю очолив Яір Лапід. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 липня 2022.