Едвард Барнетт Тайлор: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
RLutsBot (обговорення | внесок)
Боти
80 660 редагувань
м заміна З біографії - Біографія (ВП:ЗДР) за допомогою AWB
м стиль
 
(Не показано 42 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Науковець
{{Науковець
| ім'я = Едвард Барнетт Тейлор
| ім'я = Едвард Барнетт Тайлор
| портрет = Файл:Edward Burnett Tylor.jpg
| зображення = Edward Burnett Tylor.jpg
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_розмір = 200пкс
| зображення_підпис ='''Едвард Барнетт Тайлор'''
| зображення_підпис ='''Едвард Барнетт Тайлор'''
| дата народження = 2 жовтня [[1832]]
| дата народження =
| місце народження = Кембервілл, [[Лондон]],[[Англія]]
| місце народження =
| дата смерті = 2 січня [[1917]]
| дата смерті =
| місце смерті =
| місце смерті =
| резиденція =
| резиденція =
| громадянство =
| громадянство = {{GBR}}
| галузь = [[антропологія]]
| галузь = [[антропологія]]
| заклад = [[Оксфордський університет]]
| заклад = [[Оксфордський університет]]
| Alma Mater =
| Alma Mater =
| відомий через = один із засновників [[етнографія|етнографії]] та [[антропологія|антропології]]
| відомий через = один із засновників [[етнографія|етнографії]] та [[антропологія|антропології]]
| звання =
| звання =
| ступінь =
| ступінь =
| учні =
| учні =
| нагороди =
| нагороди =
| примітки =
| примітки =
}}
}}


'''Едуард Барнетт Тейлор''' (зустрічається написання імені ''Едуард'': прізвища ''Тейлор''; [[2 жовтня]] [[1832]] - [[2 січня]] [[1917]]) - англійський [[етнограф]], [[антрополог]], творець еволюційної школи в [[Етнографія|етнографії]] та історії культури. Розробив [[Анімізм|анімістичну]] теорію походження [[Релігія|релігії]]. Дослідник [[Первісна культура|первісної культури]].
'''Едвард Барнетт Тайлор''' (зустрічається написання імені ''Едуард'': прізвища ''Тейлор''; [[2 жовтня]] [[1832]] — [[2 січня]] [[1917]]) — англійський [[етнограф]], [[антрополог]], творець еволюційної школи в [[Етнографія|етнографії]] та історії культури, засновник культурної антропології. Тайлор був представником культурного еволюціонізму. У своїх роботах [[Первісна культура (монографія)|''Первісна культура'']] і ''Антропологія: Вступ до вивчення людини і цивілізації'', він визначив контекст наукового дослідження антропології, на основі еволюційних теорій Чарльза Лайеля. Тайлор, на думку багатьох, був одним із засновників соціальної антропології, і його наукові праці допомогли побудувати дисципліну антропології в дев'ятнадцятому столітті. Він вважав, що «дослідження в історії і передісторії людини … може бути використано як основа для реформи британського суспільства.» Тайлер ввів термін анімізм (віра існування душі або духів) у загальне використання. Він вважав, що анімізм перший етап розвитку релігій. Розробив [[Анімізм|анімістичну]] теорію походження [[Релігія|релігії]], яку визначив універсальною. Дослідник [[Первісна культура|первісної культури]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у [[1832]] р. у лондонському передмісті Кембервілл в сім'ї набожного промисловця. Його формальна освіта обмежилася Квакерскою школою, після закінчення якої він став допомагати своєму батькові. У [[1855]] р. за наполяганням лікарів Едвард Тейлор відправляється в тривалу подорож. Під час візиту на [[Куба|Кубу]] в [[1856]] р. він познайомився з багатим [[меценат]]ом Г. Крісті, який пробудив в ньому інтерес до вивчення старовини. Повернувшись до [[Англія|Англії]], Е. Тейлор зайнявся самоосвітою і науковими дослідженями в області [[Етнографія|етнографії]] та [[Антропологія|антропології]]. Він самостійно вивчив етнографічну літературу та оволодів стародавніми мовами ([[Латинська мова|латинською]], [[Давньогрецька мова|давньогрецькою]], [[іврит]]ом). Вже в [[1861]] р. з'явилася його перша наукова робота, а через чотири роки книга "Дослідження в області стародавньої історії людства", в якій достатньо чітке виражені основні ідеї [[Еволюція|еволюціонізму]]. У [[1871]] р. була опублікована головна праця його життя - «Первісна культура». У тому ж році він був обраний членом Королівського товариства. У [[1881]] р. вийшла його остання книга «Антропологія (Вступ у вивчення людини і цивілізації)». Через два роки він обійняв свою першу офіційну посаду - став хранителем Етнографічного музею при [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]]. У [[1884]] р. був призначений лектором з [[Антропологія|антропології]] [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]], в [[1886]] р. - [[доцент]]ом [[Абердинський університет|Абердинського університету]]. Багаторічна робота Тейлора з підготовки етнографів увінчалася створенням в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] кафедри [[Антропологія|антропології]], першим [[професор]]ом якої він став в [[1896]] р. Визнаним главою англійської школи еволюціонізму в [[Етнологія|етнології]] він залишався до [[1907]] р., коли душевне захворювання змусило його відійти від науки. Окрім книг Тейлор написав понад 250 статей.
Народився у [[1832]] р. у лондонському передмісті Кембервілл в сім'ї набожного промисловця Йосипа Тайлора і Харієт Скіпер, які були частиною родини квакерів і володіли латуневим заводом. Його старший брат Альфред Тайлор став геологом. Його формальна освіта обмежилася Квакерською школою в Тотенхемі, але рання смерть батьків не дозволила йому здобути диплом про вищу освіту. Після смерті батьків, він був готовий допомагати керувати сімейним бізнесом, але він захворів на туберкульоз і йому довелось відмовитись від сімейного бізнесу. У [[1855]] р. за наполяганням лікарів Едвард Тейлор вирушає в тривалу подорож. Під час візиту на [[Куба|Кубу]] в [[1856]] р. він познайомився з багатим [[меценат]]ом Г. Крісті, який пробудив в ньому інтерес до вивчення старовини. Повернувшись до [[Англія|Англії]], Е. Тейлор зайнявся самоосвітою і науковими дослідженнями в області [[Етнографія|етнографії]] та [[Антропологія|антропології]]. Почав публікувати свої роботи з 1861 року («Анахуак, або Мексика і мексиканці, давні і сучасні»).1865 виходить друга робота — «Дослідження в області давньої історії людства», в якій він провів основні ідеї еволюціонізму в етнографії: відмінності в побуті і культурі народів пояснював не расовими відмінностями, а різними стадіями розвитку; культурні досягнення можуть бути запозиченими, успадкованими від предків або винайдені самостійно; прогрес людської культури розвивався від дикунства через варварство до цивілізації. 1871 р. видана основна робота Тайлера, яка зробила його відомим — [[Первісна культура (монографія)|«Первісна культура»]], у якій він виклав розуміння культури тільки як духовної культури (знання, мистецтво, правові і моральні норми, вірування); далі він подає своє розуміння еволюціонізму («Історія людства є лише частиною історії природи» та «людські думки, бажання і помисли реалізуються з законами, такими ж певними, як і ті, які керують рухами волі, поєднанням хімічних елементів і ростом рослин і тварин»); до найважливіших з цих законів належать «загальна схожість природи людини» і «загальна схожість обставин його життя»; всі народи і культури з'єднані між собою в безперервний і прогресуючий еволюційний ряд, причому наголошується на плавному характері цієї еволюції(«природа ніколи не діє стрибками»). Цього ж року його обрано членом Королівського товариства та отримав дворянський титул. 1881 р. опубліковано останню роботу Тайлера «Антропологія(Вступ до вивчення людини і цивілізації)», яка мала вигляд, наближений до загального популярного посібника з історії первісного суспільства та етнографії, у якій охоплено походження людини, мовна і расова класифікація, духовна і матеріальна культура, суспільний устрій 1883 р. зайняв першу офіційну посаду, ставши хранителем Єтнографічного музею при Оксфордському університеті; на цій посаді вів дослідницьку і популяризаторську роботу, проводив лекції і доповіді. 1884 р. став лектором з антропології Оксфордського університету. З 1886 був доцентом Абердинського університету, де зібрав групу однодумців. 1896 р. створив в Оксфордському університеті кафедру антропології, де став першим професором. Двічі обирався на пост президента Антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії. До 1907 р. залишався главою англійської школи еволюціонізму (змушений залишити пост через душевну хворобу). Помер 1917 р. в м. Веллінгтоні (Англія). Він самостійно вивчив етнографічну літературу та оволодів стародавніми мовами ([[Латинська мова|латинською]], [[Давньогрецька мова|давньогрецькою]], [[іврит]]ом). Протягом життя написав близько 250 статей, у яких проявив блискучу ерудицію, скрупульозну наукову роботу і письменницький талант. У своїх роботах приділяв велику увагу методам, за допомогою яких було зроблено висновки.


== Професійна кар'єра ==
== Наукові погляди ==
Перша публікація Тайлора була результатом його поїздки в Мексику в 1856 році разом з Г. Крісті. Його замітки про вірування і звичаї людей були основою для його роботи «Анахуак: Або Мексика і мексиканці, древні і сучасні», опублікованої в 1861 році після його повернення в Англію. Тайлор продовжував вивчати звичаї і вірування родових общин, існуючих і доісторичних (на основі археологічних знахідок). Він опублікував свою другу роботу, «Дослідження в області стародавньої історії людства» в 1865 році. Після цієї роботи прийшов час для його найвпливовішої роботи: [[Первісна культура (монографія)|«Первісна культура»]] в 1871 році. Це було важливо не тільки для ретельного вивчення людської цивілізації і формування галузі антропології, але і для безсумнівного впливу на молодих вчених, таких як Дж. Фрейзер, які пізніше стали учнями Тайлора і великою мірою сприяли науковому вивченню антропології в пізніші роки. Тайлор був призначений хранителем етнографічного музею в університеті в Оксфорді в 1883 році, також він виступав як лектор, був першим читачем антропології від 1884 до 1895 року. В 1886-му був призначений доцентом Абердинського університету. 1896 року призначений першим професором антропології в Оксфордському університеті.
Головна праця Е. Тейлора "Первісна культура" містить величезний фактичний матеріал з питань походження і первісного розвитку [[Матеріальна культура|матеріальної]] і [[Духовна культура|духовної культури]]. Метою книги було прагнення осмислити і систематизувати величезну кількість даних про життя народів, які в той час було прийнято іменувати дикими, варварськими або просто відсталими. В ній представлено його вчення про переживання в [[Культура|культурі]], показано значення і місце, займане [[міф]]ами у первісній історії людства, розвиток [[Анімізм|анімістичної]] [[Релігія|релігії]] і походження обрядів та церемоній. Головне своє завдання Тейлор бачив в тому, щоб розкрити закономірності розвитку [[Культура|культури]] взагалі. Цю [[Еволюція|еволюцію]] він розумів як природно-історичний процес, що відбувається за об'єктивними законами. Він виходив з того, що в досліжуваній ним області діють природні і тільки природні причини. Цією працею Тейлор доводить, що на основі вивчення даних [[Археологія|археології]] та дослідження життя сучасних відсталих народів можна реконструювати основні етапи розвитку людської культури.


== Нагороди ==
В якості найважливішого засобу реконструкції минулого у Тейлора виступало відкриття повторюваного в явищах культури в часі і просторі. Цей прийом у подальшому отримав назву типологічного порівняння і став найважливішим моментом [[порівняльно-історичний метод|порівняльно-історичного методу]]. Інший засіб проникнення в минуле - широко використовуваний Тейлором метод пережитків. І хоча про пережитки в культурі писали і до Тейлор, саме це поняття увійшло в науку тільки з появою його праць.
В 1871 році обрано членом Королівського товариства.


В 1875 році здобув почесний титул-ступінь доктора цивільного законодавства від Оксфордського університету.
Тейлор не заперечував існування [[Матеріальна культура|матеріальної культури]], але вважав її похідної від [[Духовна культура|духовної культури]]. Його визначення культури є визначення духовної культури. З усіх явищ [[культура|культури]] головну увагу він приділив [[релігія|релігії]]. Вся його «Первісна культура» по суті присвячена виникнення та еволюції релігії. Вихідною формою релігії він вважав [[віра|віру]] в духовні істоти, яку він назвав первісним [[анімізм]]ом. Вона виникла в результаті спроби дикунів пояснити явища [[сон|сну]] і [[смерть|смерті]]. Вони вірили в існування в кожній людині особливої субстанції - [[душа|душі]], яка може тимчасово або назавжди покидати свою тілесну оболонку. У подальшому з поняття [[душа|душі]] розвинулися подання про [[дух]]ів, які уособлюють сили [[природа|природи]], тварин і рослин. Подальша [[еволюція]] [[анімізм]]у підготувала появу [[політеїзм]]у, який у подальшому трансформувався в [[монотеїзм]]. Для свого часу концепція Тейлора була величезним кроком вперед. По суті це була перша істинно наукова теорія походження і розвитку [[релігія|релігії]], яка базувалася на величезному [[етнографія|етнографічному]] матеріалі.


В 1912 році посвячений в лицарі за його внесок в науку.
Після появи роботи [[Морган Льюїс|Л.Г. Моргана]] «Стародавнє суспільство» (1877) Тейлор звертається до дослідження суспільних інститутів, тобто по суті, слідуючи за [[Морган Льюїс|Морганом]], переносить центр уваги з [[культура|культури]] на [[суспільство]]. Зацікавившись відкритими [[Морган Льюїс|Морганом]] класифікаційними системами спорідненості і використовуючи висунуту послідовником [[Морган Льюїс|Моргана]] англійським [[етнограф]]ом [[Л. Файсон]]ом ідею дуальної організації, Тайлор займається розробкою проблем [[рід|роду]] і [[екзогамія|екзогамії]]. У статтях «Про методи дослідження розвитку інститутів: щодо законів шлюбу та походження» (1889) та «Матріархальна сімейна система» (1896) він прийшов до висновку, що вихідною формою [[екзогамія|екзогамії]] є підрозділ людей на дві взаімнобрачущіеся половини. На відміну від [[Л. Файсон]]а він вважав, що дуально-родова організація виникла не в результаті поділу первісного людського колективу на дві половини, а, навпаки, із з'єднання двох раніше зовсім самостійних людських груп. І як показали подальші дослідження, зокрема англійської етнографа [[У.Х. Ріверс]]а, він був ближче до істини, ніж [[Л. Файсон]].

== Основні ідеї ==
Вважається батьком еволюційної теорії розвитку культури. Засновник [[Анімістична теорія|анімістичної теорії]] походження релігії. Розглядав культуру (синонім цивілізації), як свідомо створений раціональний пристрій для мети — покращити життя людей в суспільстві. Кожне наступне покоління людей в будь-якому суспільстві живе в інакших, розвинутіших культурних умовах, ніж попереднє. Чим більше вихованих та культурних людей в [[суспільство|суспільстві]], тим воно розвиненіше. Метод Тайлора нагадував роботу [[натураліст]]а: потрібно розчленувати культуру на складові частини, класифікувати залежно від історичної та географічної належності, а потім скласти з них генетичні ряди. Явища культури, подібно до рослин так тварин, розкладаються на роди, види та підвиди. Всередині виду традицій, містяться такі підвиди, як традиція наносити татуювання, традиція підпилювати зуби, традиція рахунку десятками і так далі. Подібно тваринам, або рослинам, традиції та інші культурні явища, можуть мігрувати з одного географічного регіону в інший, з однієї історичної епохи в іншу. Тому, у різних народів, що живуть в різні періоди історії, зустрічаються подібні культурні риси. Повний перелік явищ, що складають життя того чи іншого народу, Тайлор назвав [[Культура|культурою]]. Еволюція кожного винаходу, світогляду чи традиції, згідно Тайлору, обумовлена не стільки зусиллями думки, скільки дією механізму спроб та помилок, заохочення і покарання, а також наслідуванням, навіюванням, впливом індивідуальних та групових інтересів. Еволюційні ряди незалежні, але вони мають здатність схрещуватись, і тоді з'єднані, далекі один від одних культурні явища породжують якісно новіші рішення. Еволюція культури не тільки її самостійний розвиток, але й результат взаємодії і запозичень. Культурний розвиток не здійснюється зовсім прямолінійно і наголошував на неоднозначності і складності аксіологічного зіставлення культурних досягнень. У культурі багато не тільки загальнолюдського на певних стадіях розвитку, а й специфічного для різних народів і територій.

У статті 1889 вперше запропонував термін [[текнонім]] для позначення імені (дорослої людини), похідного від імені дитини.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Анімізм]]
* [[Анімізм]]

== Джерела ==
== Джерела ==
* Тайлор (Тейлор), Едуард Бернетт // {{ФЕС|сторінки=627}}
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/137822/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D1%80 БСЭ, Тайлор Э.Б.](рос.)
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/137822/Тайлор БСЭ, Тайлор Э. Б.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141228001626/http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/137822/Тайлор |date=28 грудня 2014 }}(рос.
* Первобытная культура ст 8-9.


== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/tajlor-eduard-bernett/ Тайлор Едуард Бернетт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210305193301/https://ure-online.info/encyclopedia/tajlor-eduard-bernett/ |date=5 березня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
⚫
* [http://www.sati.archaeology.nsc.ru/library/taylor/taylor.html Тайлор Э.Б. Первобытные культуры.] (рос.)
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/21630.html Тайлор]}}
⚫
* [https://web.archive.org/web/20070331123737/http://www.sati.archaeology.nsc.ru/library/taylor/taylor.html Тайлор Э. Б. Первобытные культуры.] (рос.)


== Примітки ==
⚫
{{DEFAULTSORT:Тайлор, Едвард Барнетт}}
{{reflist}}
⚫
[[Категорія:Англійські історики]]
⚫
[[Категорія:Англійські етнографи]]
⚫
[[Категорія:Англійські антропологи]]
⚫
[[Категорія:Народились 2 жовтня]]
[[Категорія:Народились 1832]]
[[Категорія:Померли 2 січня]]
[[Категорія:Померли 1917]]


{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Антропологія|Біографії}}


{{bio-stub}}
{{UK-scientist-stub}}
⚫
{{DEFAULTSORT:Тайлор Едвард Барнетт}}


⚫
[[Категорія:Англійські історики]]
[[ar:إدوارد بيرنت تايلور]]
⚫
[[Категорія:Англійські етнографи]]
[[az:Eduаrd Tаylоr]]
⚫
[[Категорія:Англійські антропологи]]
[[be:Эдуард Бернет Тайлар]]
[[Категорія:Соціальні антропологи]]
[[bg:Едуард Бърнет Тайлър]]
⚫
[[Категорія:Англійські квакери]]
[[ca:Edward Burnett Tylor]]
[[cs:Edward Burnett Tylor]]
[[da:Edward Burnett Tylor]]
[[de:Edward Tylor]]
[[el:Έντουαρντ Μπάρνετ Τέιλορ]]
[[en:Edward Burnett Tylor]]
[[es:Edward Burnett Tylor]]
[[eu:Edward Burnett Tylor]]
[[fr:Edward Tylor]]
[[fy:Edward Burnett Tylor]]
[[he:אדוארד טיילור]]
[[hi:एडवर्ड बर्नेट टाइलर]]
[[hu:Edward Burnett Tylor]]
[[id:Edward Burnett Tylor]]
[[it:Edward Burnett Tylor]]
[[ja:エドワード・バーネット・タイラー]]
[[ka:ედვარდ ტაილორი]]
[[ko:에드워드 버넷 타일러]]
[[ky:Тайлор Эдуард Бернетт]]
[[ml:എഡ്വേർഡ് ബർണറ്റ് ടയ്ലർ]]
[[nl:Edward Burnett Tylor]]
[[no:Edward Burnett Tylor]]
[[pl:Edward Burnett Tylor]]
[[pt:Edward Burnett Tylor]]
[[ro:Edward Tylor]]
[[ru:Тайлор, Эдуард Бернетт]]
[[sk:Edward Burnett Tylor]]
[[sv:Edward Burnett Tylor]]
[[tr:Edward Burnett Tylor]]
[[zh:爱德华·伯内特·泰勒]]

Поточна версія на 15:01, 4 грудня 2023

Едвард Барнетт Тайлор
англ. Edward Burnett Tylor
Едвард Барнетт Тайлор
Едвард Барнетт Тайлор
Едвард Барнетт Тайлор
Народився2 жовтня 1832(1832-10-02)[1][2][…]
Кембервеллd, Ламбет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4]
Помер2 січня 1917(1917-01-02)[1][2][…] (84 роки)
Wellingtond, Somerset West and Tauntond, Сомерсет[d], Сомерсет, Англія, Сполучене Королівство
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьантрополог, археолог, письменник, соціолог
Alma materGrove House Schoold
Галузьантропологія
ЗакладОксфордський університет
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Відомий завдяки:один із засновників етнографії та антропології
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Едвард Барнетт Тайлор у Вікісховищі

Едвард Барнетт Тайлор (зустрічається написання імені Едуард: прізвища Тейлор; 2 жовтня 1832 — 2 січня 1917) — англійський етнограф, антрополог, творець еволюційної школи в етнографії та історії культури, засновник культурної антропології. Тайлор був представником культурного еволюціонізму. У своїх роботах Первісна культура і Антропологія: Вступ до вивчення людини і цивілізації, він визначив контекст наукового дослідження антропології, на основі еволюційних теорій Чарльза Лайеля. Тайлор, на думку багатьох, був одним із засновників соціальної антропології, і його наукові праці допомогли побудувати дисципліну антропології в дев'ятнадцятому столітті. Він вважав, що «дослідження в історії і передісторії людини … може бути використано як основа для реформи британського суспільства.» Тайлер ввів термін анімізм (віра існування душі або духів) у загальне використання. Він вважав, що анімізм перший етап розвитку релігій. Розробив анімістичну теорію походження релігії, яку визначив універсальною. Дослідник первісної культури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1832 р. у лондонському передмісті Кембервілл в сім'ї набожного промисловця Йосипа Тайлора і Харієт Скіпер, які були частиною родини квакерів і володіли латуневим заводом. Його старший брат Альфред Тайлор став геологом. Його формальна освіта обмежилася Квакерською школою в Тотенхемі, але рання смерть батьків не дозволила йому здобути диплом про вищу освіту. Після смерті батьків, він був готовий допомагати керувати сімейним бізнесом, але він захворів на туберкульоз і йому довелось відмовитись від сімейного бізнесу. У 1855 р. за наполяганням лікарів Едвард Тейлор вирушає в тривалу подорож. Під час візиту на Кубу в 1856 р. він познайомився з багатим меценатом Г. Крісті, який пробудив в ньому інтерес до вивчення старовини. Повернувшись до Англії, Е. Тейлор зайнявся самоосвітою і науковими дослідженнями в області етнографії та антропології. Почав публікувати свої роботи з 1861 року («Анахуак, або Мексика і мексиканці, давні і сучасні»).1865 виходить друга робота — «Дослідження в області давньої історії людства», в якій він провів основні ідеї еволюціонізму в етнографії: відмінності в побуті і культурі народів пояснював не расовими відмінностями, а різними стадіями розвитку; культурні досягнення можуть бути запозиченими, успадкованими від предків або винайдені самостійно; прогрес людської культури розвивався від дикунства через варварство до цивілізації. 1871 р. видана основна робота Тайлера, яка зробила його відомим — «Первісна культура», у якій він виклав розуміння культури тільки як духовної культури (знання, мистецтво, правові і моральні норми, вірування); далі він подає своє розуміння еволюціонізму («Історія людства є лише частиною історії природи» та «людські думки, бажання і помисли реалізуються з законами, такими ж певними, як і ті, які керують рухами волі, поєднанням хімічних елементів і ростом рослин і тварин»); до найважливіших з цих законів належать «загальна схожість природи людини» і «загальна схожість обставин його життя»; всі народи і культури з'єднані між собою в безперервний і прогресуючий еволюційний ряд, причому наголошується на плавному характері цієї еволюції(«природа ніколи не діє стрибками»). Цього ж року його обрано членом Королівського товариства та отримав дворянський титул. 1881 р. опубліковано останню роботу Тайлера «Антропологія(Вступ до вивчення людини і цивілізації)», яка мала вигляд, наближений до загального популярного посібника з історії первісного суспільства та етнографії, у якій охоплено походження людини, мовна і расова класифікація, духовна і матеріальна культура, суспільний устрій 1883 р. зайняв першу офіційну посаду, ставши хранителем Єтнографічного музею при Оксфордському університеті; на цій посаді вів дослідницьку і популяризаторську роботу, проводив лекції і доповіді. 1884 р. став лектором з антропології Оксфордського університету. З 1886 був доцентом Абердинського університету, де зібрав групу однодумців. 1896 р. створив в Оксфордському університеті кафедру антропології, де став першим професором. Двічі обирався на пост президента Антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії. До 1907 р. залишався главою англійської школи еволюціонізму (змушений залишити пост через душевну хворобу). Помер 1917 р. в м. Веллінгтоні (Англія). Він самостійно вивчив етнографічну літературу та оволодів стародавніми мовами (латинською, давньогрецькою, івритом). Протягом життя написав близько 250 статей, у яких проявив блискучу ерудицію, скрупульозну наукову роботу і письменницький талант. У своїх роботах приділяв велику увагу методам, за допомогою яких було зроблено висновки.

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Перша публікація Тайлора була результатом його поїздки в Мексику в 1856 році разом з Г. Крісті. Його замітки про вірування і звичаї людей були основою для його роботи «Анахуак: Або Мексика і мексиканці, древні і сучасні», опублікованої в 1861 році після його повернення в Англію. Тайлор продовжував вивчати звичаї і вірування родових общин, існуючих і доісторичних (на основі археологічних знахідок). Він опублікував свою другу роботу, «Дослідження в області стародавньої історії людства» в 1865 році. Після цієї роботи прийшов час для його найвпливовішої роботи: «Первісна культура» в 1871 році. Це було важливо не тільки для ретельного вивчення людської цивілізації і формування галузі антропології, але і для безсумнівного впливу на молодих вчених, таких як Дж. Фрейзер, які пізніше стали учнями Тайлора і великою мірою сприяли науковому вивченню антропології в пізніші роки. Тайлор був призначений хранителем етнографічного музею в університеті в Оксфорді в 1883 році, також він виступав як лектор, був першим читачем антропології від 1884 до 1895 року. В 1886-му був призначений доцентом Абердинського університету. 1896 року призначений першим професором антропології в Оксфордському університеті.

Нагороди

[ред. | ред. код]

В 1871 році обрано членом Королівського товариства.

В 1875 році здобув почесний титул-ступінь доктора цивільного законодавства від Оксфордського університету.

В 1912 році посвячений в лицарі за його внесок в науку.

Основні ідеї

[ред. | ред. код]

Вважається батьком еволюційної теорії розвитку культури. Засновник анімістичної теорії походження релігії. Розглядав культуру (синонім цивілізації), як свідомо створений раціональний пристрій для мети — покращити життя людей в суспільстві. Кожне наступне покоління людей в будь-якому суспільстві живе в інакших, розвинутіших культурних умовах, ніж попереднє. Чим більше вихованих та культурних людей в суспільстві, тим воно розвиненіше. Метод Тайлора нагадував роботу натураліста: потрібно розчленувати культуру на складові частини, класифікувати залежно від історичної та географічної належності, а потім скласти з них генетичні ряди. Явища культури, подібно до рослин так тварин, розкладаються на роди, види та підвиди. Всередині виду традицій, містяться такі підвиди, як традиція наносити татуювання, традиція підпилювати зуби, традиція рахунку десятками і так далі. Подібно тваринам, або рослинам, традиції та інші культурні явища, можуть мігрувати з одного географічного регіону в інший, з однієї історичної епохи в іншу. Тому, у різних народів, що живуть в різні періоди історії, зустрічаються подібні культурні риси. Повний перелік явищ, що складають життя того чи іншого народу, Тайлор назвав культурою. Еволюція кожного винаходу, світогляду чи традиції, згідно Тайлору, обумовлена не стільки зусиллями думки, скільки дією механізму спроб та помилок, заохочення і покарання, а також наслідуванням, навіюванням, впливом індивідуальних та групових інтересів. Еволюційні ряди незалежні, але вони мають здатність схрещуватись, і тоді з'єднані, далекі один від одних культурні явища породжують якісно новіші рішення. Еволюція культури не тільки її самостійний розвиток, але й результат взаємодії і запозичень. Культурний розвиток не здійснюється зовсім прямолінійно і наголошував на неоднозначності і складності аксіологічного зіставлення культурних досягнень. У культурі багато не тільки загальнолюдського на певних стадіях розвитку, а й специфічного для різних народів і територій.

У статті 1889 вперше запропонував термін текнонім для позначення імені (дорослої людини), похідного від імені дитини.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Street B. V. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Тайлор Эдуард Бернетт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
AAR: 12409857 · Autoritats UB: a1398111 · BAV: ADV12031947 · BIBSYS: 90216577 · BNE: XX1142558 · BNF: 122816339 · CANTIC: 981058613591506706 · CiNii: DA04015021 · CONOR.BG: 9150565 · CONOR.SI: 127437411 · FAST: 1733626 · Freebase: /m/01tkd7 · GND: 118624873 · ISNI: 0000000081032055 · ItRSI: 75921 · J9U: 987007269288005171 · KRNLK: KAC201900228 · LCCN: n50017045 · MAK: 9810613003405606 · Museo Galileo: 42556 · NDL: 00459314 · NKC: xx0016772 · NLA: 995897 · NLG: 248837 · NLI: 000133391 · NLP: a0000001626255 · NLW: tylor-edward-b-edward-burnett-1832-1917 · NTA: 073070556 · NUKAT: n01034018 · PTBNP: 476912 · PUSC: 80322 · SHARE: 125988 · SUDOC: 114921474, 031639186 · URBS: 352696 · VcBA: 495/304438 · VIAF: 24663573 · РДБ: 000106878, 000106880 · РНБ: 7758503


Ісаак Ньютон Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвард_Барнетт_Тайлор&oldid=41069708