Дударків: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Duivih (обговорення | внесок) шаблон |
||
(Не показано 23 проміжні версії 18 користувачів) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| область = [[Київська область]] |
| область = [[Київська область]] |
||
| район = [[Бориспільський район]] |
| район = [[Бориспільський район]] |
||
| |
| громада = [[Пристолична сільська громада]] |
||
| код |
| код КАТОТТГ = UA32040130040017386 |
||
| розташування = |
| розташування = |
||
| mapx = |
| mapx = |
||
| mapy = |
| mapy = |
||
| засновано = [[ |
| засновано = до [[1615]] |
||
| день села = 21 вересня |
| день села = 21 вересня |
||
| населення = 2464 (01.01.2008) |
| населення = 2464 (01.01.2008) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| lon_deg = 30 || lon_min = 56 || lon_sec = 44 |
| lon_deg = 30 || lon_min = 56 || lon_sec = 44 |
||
| висота = 112 |
| висота = 112 |
||
| адреса = |
| адреса = 08325, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39 |
||
| голова = |
| голова = Каськів Микола Ігорович |
||
| герб = Dudarkiv gerb.png |
| герб = Dudarkiv gerb.png |
||
| прапор = Dudarkiv prapor.png |
| прапор = Dudarkiv prapor.png |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
| ref-відстань р = |
| ref-відстань р = |
||
}} |
}} |
||
[[Файл:Дударків Центр 360 PANO 20200726.jpg|міні]] |
|||
Дýдарків — [[село]] в [[Україна|Україні]], |
'''Дýдарків''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Бориспільський район|Бориспільському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Входить до складу [[Пристолична сільська громада|Пристоличної сільської громади]]. Населення — близько 2.5 тис. жителів. Кількість дворів — близько 1000. |
||
Село постраждало внаслідок геноциду української нації, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947. |
|||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рядок 39: | Рядок 38: | ||
=== Виникнення === |
=== Виникнення === |
||
[[Файл:sokiradudarkiv.jpg|ліворуч|міні|Орнаментована сокира<ref>https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/</ref>]] |
|||
За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця — музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву. |
За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця — музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву. |
||
Підтвердженням давнього виникнення села є |
Підтвердженням давнього виникнення села є археологічна знахідка — рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток [[Тщинецька культура|Тшинецької культури]]). |
||
Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в [[Археологічний музей (Київ)|музеї археології Києва]]. |
Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в [[Археологічний музей (Київ)|музеї археології Києва]]. |
||
На території села виявлено залишки кісток |
На території села виявлено залишки кісток [[мамонт]]ів. |
||
=== [[Нова історія]] === |
|||
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало — невідомо, найімовірніше — Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в [[1615]] році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. |
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало — невідомо, найімовірніше — Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в [[1615]] році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. За книгою київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву. |
||
За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря. |
|||
[[Файл:sokiradudarkiv.jpg|300px|thumb|Сокира http://vytoky.nm.ru]] |
|||
За [[гетьманщина|Гетьманщини]] село Дударків, як військово-адміністративна одиниця, підпорядковувалося [[Бориспільська сотня|Бориспільському сотні]] [[Київський полк|Київського полку]]. |
|||
=== Середні віки === |
|||
У першій половині 17 ст. село Дударків як адміністративна одиниця підпорядковувалося Бориспільському волосному правлінню. Із переписних книжок 1666 року відомо, що Дударків населяли селяни, а не козаки: «В Бориспольском уезде всего два села со крестьяни: село Дудурково да село Требухово…» За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря. На початку 18 ст. у селі налічувалося 72 двори. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 — школу. Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. За даними на [[1859]] рік, село значилося як казенне, в ньому — 287 Дворів, 1469 жителів. |
|||
За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року в Дударкові було 148 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], [[Посполиті|посполитих]], різночинських і козачих [[Підсусідки|підсусідків]]. За описом 1787 року в селі проживало 569 «[[Державні селяни|казених людей]]».<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 248</ref> |
|||
⚫ | |||
З ХІХ ст. було у складі [[Гоголівська волость|Гоголівської волості]] [[Остерський повіт|Остерського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. Є на мапі 1816 року<ref>{{Cite web|title=Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта.|url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1816/?x=30.922211&y=50.473298|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-27|archive-date=27 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210927104156/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1816/?x=30.922211&y=50.473298}}</ref>. |
|||
⚫ | Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено [[комітет незаможних селян]]. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, [[Займище (Бориспільський район)|Займищем]], Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 |
||
Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 — школу. За даними на [[1859]] рік, село значилося як казенне, у ньому — 287 Дворів, 1469 жителів. |
|||
Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 загинуло понад 400 жителів села. Рятував дітей директор місцевої школи [[Івчук Василь Якович|Василь Івчук]] (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено [[комітет незаможних селян]]. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, [[Займище (Бориспільський район)|Займищем]], Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 особи. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія" (згодом — Червоний Плугатар, ім. Шевченка, "8 Березня", ім. газети "Пролетарська Правда"). |
||
Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 рр. загинуло майже 15 % жителів села. Старожили пригадали прізвища 141 померлого голодною смертю односельця. Рятував дітей директор місцевої школи [[Івчук Василь Якович|Василь Івчук]] (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя<ref>[{{Cite web |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf |title=Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— {{ISBN|978-966-7195-95-3}} — С.190 |accessdate=16 березня 2020 |archive-date=18 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210118192100/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf }} Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— {{ISBN|978-966-7195-95-3}} — С.190]</ref>. |
|||
⚫ | 1941 |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | З 1941 року, у селі, понад два роки була німецька влада. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до [[РСЧА]]. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений [[РСЧА|Червоною Армією]] ([[163-тя стрелкова дивізія|163-ю дивізією]] під командуванням підполковника [[Карлов Федір Васильович|Карлова]]). 408 уродженців села Дударкова загинули за час війни. |
||
=== Сучасність === |
=== Сучасність === |
||
Рядок 72: | Рядок 78: | ||
У школі працює історичний музей |
У школі працює історичний музей |
||
'''Майстри народної творчості''' |
|||
⚫ | |||
Іван Приходько більше 30 років працює у сфері декоративного розпису, народної іграшки та дерев'яної скульптури. Його художній стиль ґрунтується на класичних традиціях народного мистецтва й, водночас, є новаторським. |
|||
Водночас із власною мистецькою творчістю, Іван Васильович викладає розпис дітям в школі, адже володіє неабияким хистом наставника-педагога. Свого часу він керував студією народного мистецтва «Оранта» при Національному технічному університеті в Києві та студією народного розпису «Диво калинове» при школі мистецтв ім.. П. Чубинського в селі Велика Олександрівка на Київщині. З 1972 року і донині веде студію народного розпису в с. Дударків.<ref>{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&oldid=17997256|title=Приходько Іван Васильович|date=2016-04-27|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2017-05-18}}</ref> |
|||
=== День села === |
=== День села === |
||
=== Спорт === |
=== Спорт === |
||
Місцевий [http://fcdudarkov.com.ua/ футбольний клуб «Дударків»] бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району |
Місцевий [https://web.archive.org/web/20130618073947/http://fcdudarkov.com.ua/ футбольний клуб «Дударків»] бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району |
||
=== Символіка === |
=== Символіка === |
||
Рядок 98: | Рядок 96: | ||
=== Храми === |
=== Храми === |
||
До другої світової війни в селі була [[Вознесенська церква (Дударків)|Вознесенська церква]]. Знищена під час війни. |
До другої світової війни в селі була [[Вознесенська церква (Дударків)|Вознесенська церква]]<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/duda_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=27 вересня 2021|archive-date=27 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210927092930/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/duda_001.xml}}</ref>. Знищена під час війни. |
||
Сьогодні працює церква [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ Московського патріархату]] (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква. |
Сьогодні працює церква [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ Московського патріархату]] (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква. |
||
Рядок 104: | Рядок 102: | ||
== Хронологія == |
== Хронологія == |
||
1615—1633 р — перші |
1615—1633 р — перші писемні згадки про село. |
||
1762 — у центрі села звели першу школу. |
1762 — у центрі села звели першу школу. |
||
Рядок 137: | Рядок 135: | ||
== Особистості == |
== Особистості == |
||
⚫ | * [[Івчук Василь Якович]] (1902—1938) — директор школи у 1932—1938 роках. Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «[[Герой України]]». |
||
⚫ | |||
В селі Дударків народилися: |
|||
Дударків — батьківщина майстрів народного розпису [[Галина Каленченко|Галини Каленченко]] та [[Іван Приходько|Івана Приходька]]. |
|||
⚫ | [[Івчук Василь Якович]] — директор школи у 1932—1938 роках. Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «[[Герой України]]» |
||
* [[Бухал Іван Васильович]] (* 1939) — український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького. |
* [[Бухал Іван Васильович]] (* 1939) — український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького. |
||
* [[Каленченко Ганна Іванівна]] (1924—1994) — живописець, майстриня художньої вишивки. |
|||
⚫ | * [[Приходько Іван Васильович]] (* 1939) — майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури — заслужений майстер народної творчості України, лауреат державних премій ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. |
||
⚫ | |||
== Транспорт == |
== Транспорт == |
||
Поруч з селом проходить {{Автошлях Т|1026}} а також автошлях регіонального значення {{Автошлях Р|03}}. |
Поруч з селом проходить {{Автошлях Т|1026}} а також автошлях регіонального значення {{Автошлях Р|03}}.2 |
||
Від станції метро [[Лісова (станція метро, Київ)|«Лісова»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 маршрутне таксі № 359] . Його обслуговують автобуси [[Богдан А092]], перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто» |
Від станції метро [[Лісова (станція метро, Київ)|«Лісова»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 маршрутне таксі № 359] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170107233130/http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 |date=7 січня 2017 }} . Його обслуговують автобуси [[Богдан А092]], перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто» |
||
Вартість проїзду становить |
Вартість проїзду становить 21 гривню до Дударкова і 22 гривні до [[Займище (Бориспільський район)|Займища]]. Від станції метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10160 маршрутне таксі № 330-К] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161116015449/http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10160 |date=16 листопада 2016 }}. Вартість проїзду — 25 гривень до Дударкова і 26 гривень до Займища. |
||
Також їздить автобус номер 13 до [[Бориспіль|Борисполя]], обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс» |
Також їздить автобус номер 13 до [[Бориспіль|Борисполя]], обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс» |
||
Рядок 158: | Рядок 157: | ||
Файл:Dudarkiv new church.JPG|Нова церква(будується) |
Файл:Dudarkiv new church.JPG|Нова церква(будується) |
||
Файл:Dudarkiv old church.jpg|Стара церква |
Файл:Dudarkiv old church.jpg|Стара церква |
||
⚫ | |||
Файл:Dudarkiv kindergarten.JPG|Дитячий садок |
Файл:Dudarkiv kindergarten.JPG|Дитячий садок |
||
Хата з с.Дударків, Бориспільський р-н, Київська обл..JPG|Хата із с. Дударків в [[Національний музей народної архітектури та побуту України|музеї в Пирогові]] |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]] |
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]] |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерело == |
== Джерело == |
||
* [http://dudarkiv.at.ua/ Сайт села Дударків] |
* [http://dudarkiv.at.ua/ Сайт села Дударків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130707052500/http://dudarkiv.at.ua/ |date=7 липня 2013 }} |
||
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=15210 Облікова картка на сайті ВРУ] |
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=15210 Облікова картка на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
||
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/5/143.html Інформація взята з порталу http://who-is-who.com.ua] |
* [https://web.archive.org/web/20100610014553/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/5/143.html Інформація взята з порталу http://who-is-who.com.ua] |
||
* [http://borispol-rada.gov.ua/content/view/1/3/1/11 Бориспільщина. Офіц. сайт Бориспільської міської ради] |
* [https://web.archive.org/web/20081006013153/http://borispol-rada.gov.ua/content/view/1/3/1/11/ Бориспільщина. Офіц. сайт Бориспільської міської ради] |
||
* [http://vytoky.nm.ru http://vytoky.nm.ru] Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні |
* [https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/ https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/] Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні |
||
{{Commons category|Dudarkiv}} |
{{Commons category|Dudarkiv}} |
||
⚫ | |||
{{Остерський повіт}} |
{{Остерський повіт}} |
||
{{Пристолична сільська громада}} |
|||
{{Бориспільський район}} |
{{Бориспільський район}} |
||
[[Категорія:Села Київської області]] |
[[Категорія:Села Київської області]] |
||
[[Категорія:Гоголівська волость]] |
[[Категорія:Гоголівська волость]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Бориспільська сотня]] |
||
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1633]] |
|||
⚫ |
Поточна версія на 11:19, 17 вересня 2023
село Дударків | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Громада | Пристолична сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040130040017386 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | до 1615 | ||||
Населення | 2464 (01.01.2008) | ||||
Площа | 1'218.6 га км² | ||||
Поштовий індекс | 08330 | ||||
Телефонний код | +380 4595 | ||||
День села | 21 вересня | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д.Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
112 м | ||||
Відстань до обласного центру |
30 км | ||||
Відстань до районного центру |
12 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08325, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39 | ||||
Сільський голова | Каськів Микола Ігорович | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Дýдарків — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Входить до складу Пристоличної сільської громади. Населення — близько 2.5 тис. жителів. Кількість дворів — близько 1000.
Розташоване на лівому березі Дніпра в межах Придніпровської низовини в зоні лісостепу. Відстань від головпоштампту Києва — 30 км.
За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця — музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву.
Підтвердженням давнього виникнення села є археологічна знахідка — рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток Тшинецької культури).
Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в музеї археології Києва. На території села виявлено залишки кісток мамонтів.
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало — невідомо, найімовірніше — Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в 1615 році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. За книгою київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.
За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря.
За Гетьманщини село Дударків, як військово-адміністративна одиниця, підпорядковувалося Бориспільському сотні Київського полку.
За описом Київського намісництва 1781 року в Дударкові було 148 хат виборних козаків, посполитих, різночинських і козачих підсусідків. За описом 1787 року в селі проживало 569 «казених людей».[2]
З ХІХ ст. було у складі Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. Є на мапі 1816 року[3].
Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 — школу. За даними на 1859 рік, село значилося як казенне, у ньому — 287 Дворів, 1469 жителів.
Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено комітет незаможних селян. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, Займищем, Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 особи. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія" (згодом — Червоний Плугатар, ім. Шевченка, "8 Березня", ім. газети "Пролетарська Правда").
Під час Голодомору 1932—1933 рр. загинуло майже 15 % жителів села. Старожили пригадали прізвища 141 померлого голодною смертю односельця. Рятував дітей директор місцевої школи Василь Івчук (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя[4].
З 1941 року, у селі, понад два роки була німецька влада. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до РСЧА. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений Червоною Армією (163-ю дивізією під командуванням підполковника Карлова). 408 уродженців села Дударкова загинули за час війни.
Наприкінці XX ст. у селі — підсобне господарство «Дударків», взуттєва фабрика акціонерного товариства «Дніпро», середня школа, дитячий садок, клуб, бібліотека, медпункт. Близько 1000 дворів, близько 2500 жителів.
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2010) |
Будинок культури розташований у центрі села поряд із школою — директор Прокопенко Валентина Миколаївна
У школі працює історичний музей
Місцевий футбольний клуб «Дударків» бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2010) |
У центрі села на постаменті встановлено трактор «Універсал 2». Біля школи встановлено погруддя Прудкого. Навпроти школи пам'ятник загиблим у Другій Світовій Війні.
В селі два цвинтаря.
До другої світової війни в селі була Вознесенська церква[5]. Знищена під час війни.
Сьогодні працює церква УПЦ Московського патріархату (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква.
1615—1633 р — перші писемні згадки про село.
1762 — у центрі села звели першу школу.
1852—1853 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.
1859 — кількість дворів 287, населення 1469 осіб
1898—1899 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.
1900ті рр. — кількість дворів сягає 500.
1903 — зведено другу школу.
1933 — заснована пошта.
Рік | Дворів | Жителів |
---|---|---|
1730 | 72 | |
1859 | 287 | 1469 |
~1900 | 500 | |
1926 | 3780 | |
2008 | 1000 | 2500 |
- Івчук Василь Якович (1902—1938) — директор школи у 1932—1938 роках. Під час Голодомору 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «Герой України».
В селі Дударків народилися:
- Бухал Іван Васильович (* 1939) — український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького.
- Каленченко Ганна Іванівна (1924—1994) — живописець, майстриня художньої вишивки.
- Приходько Іван Васильович (* 1939) — майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури — заслужений майстер народної творчості України, лауреат державних премій ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
- Прудкий Микола Петрович (1922—1943) — Герой Радянського Союзу.
Поруч з селом проходить Т 1026 а також автошлях регіонального значення Р03.2
Від станції метро «Лісова» ходить маршрутне таксі № 359 [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] . Його обслуговують автобуси Богдан А092, перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто» Вартість проїзду становить 21 гривню до Дударкова і 22 гривні до Займища. Від станції метро «Харківська» ходить маршрутне таксі № 330-К [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Вартість проїзду — 25 гривень до Дударкова і 26 гривень до Займища.
Також їздить автобус номер 13 до Борисполя, обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс»
-
Клуб
-
Школа
-
Нова церква(будується)
-
Стара церква
-
Дитячий садок
-
Хата із с. Дударків в музеї в Пирогові
- ↑ https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 248
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ [Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— [[Спеціальна:BookSources/978-966-7195-95-3|ISBN 978-966-7195-95-3]] — С.190 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
{{cite web}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.190] - ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Сайт села Дударків [Архівовано 7 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- Інформація взята з порталу http://who-is-who.com.ua
- Бориспільщина. Офіц. сайт Бориспільської міської ради
- https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/ Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |