Дударків: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
шаблон
 
(Не показано 23 проміжні версії 18 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| область = [[Київська область]]
| область = [[Київська область]]
| район = [[Бориспільський район]]
| район = [[Бориспільський район]]
| рада = [[Дударківська сільська рада]]
| громада = [[Пристолична сільська громада]]
| код КОАТУУ = 3220883601
| код КАТОТТГ = UA32040130040017386
| розташування =
| розташування =
| mapx =
| mapx =
| mapy =
| mapy =
| засновано = [[1633]]
| засновано = до [[1615]]
| день села = 21 вересня
| день села = 21 вересня
| населення = 2464 (01.01.2008)
| населення = 2464 (01.01.2008)
Рядок 19: Рядок 19:
| lon_deg = 30 || lon_min = 56 || lon_sec = 44
| lon_deg = 30 || lon_min = 56 || lon_sec = 44
| висота = 112
| висота = 112
| адреса = 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, 62, тел. 3-95-67
| адреса = 08325, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39
| голова = [[Гуральник Микола Григорович]]
| голова = Каськів Микола Ігорович
| герб = Dudarkiv gerb.png
| герб = Dudarkiv gerb.png
| прапор = Dudarkiv prapor.png
| прапор = Dudarkiv prapor.png
Рядок 28: Рядок 28:
| ref-відстань р =
| ref-відстань р =
}}
}}
[[Файл:Дударків Центр 360 PANO 20200726.jpg|міні]]
Дýдарків — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Бориспільський район|Бориспільському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Населення — близько 2.5 тис. жителів. Кількість дворів — близько 1000.
'''Дýдарків''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Бориспільський район|Бориспільському районі]] [[Київська область|Київської області]]. Входить до складу [[Пристолична сільська громада|Пристоличної сільської громади]]. Населення — близько 2.5 тис. жителів. Кількість дворів — близько 1000.

Село постраждало внаслідок геноциду української нації, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.


== Географія ==
== Географія ==
Рядок 39: Рядок 38:


=== Виникнення ===
=== Виникнення ===
[[Файл:sokiradudarkiv.jpg|ліворуч|міні|Орнаментована сокира<ref>https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/</ref>]]
За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця&nbsp;— музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву.
За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця&nbsp;— музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву.

Підтвердженням давнього виникнення села є архіологічна знахідка&nbsp;— рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток [[Тщинецька культура|Тшинецької культури]]).
Підтвердженням давнього виникнення села є археологічна знахідка&nbsp;— рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток [[Тщинецька культура|Тшинецької культури]]).


Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в [[Археологічний музей (Київ)|музеї археології Києва]].
Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в [[Археологічний музей (Київ)|музеї археології Києва]].
На території села виявлено залишки кісток мамонтів.
На території села виявлено залишки кісток [[мамонт]]ів.


=== [[Нова історія]] ===
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII&nbsp;ст., кому воно належало&nbsp;— невідомо, найімовірніше&nbsp;— Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в [[1615]] році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. Читаємо в книжці київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.
Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII&nbsp;ст., кому воно належало&nbsp;— невідомо, найімовірніше&nbsp;— Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в [[1615]] році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. За книгою київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.


За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря.
[[Файл:sokiradudarkiv.jpg|300px|thumb|Сокира http://vytoky.nm.ru]]


За [[гетьманщина|Гетьманщини]] село Дударків, як військово-адміністративна одиниця, підпорядковувалося [[Бориспільська сотня|Бориспільському сотні]] [[Київський полк|Київського полку]].
=== Середні віки ===
У першій половині 17 ст. село Дударків як адміністративна одиниця підпорядковувалося Бориспільському волосному правлінню. Із переписних книжок 1666 року відомо, що Дударків населяли селяни, а не козаки: «В Бориспольском уезде всего два села со крестьяни: село Дудурково да село Требухово…» За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря. На початку 18 ст. у селі налічувалося 72 двори. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872&nbsp;— школу. Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. За даними на [[1859]] рік, село значилося як казенне, в ньому&nbsp;— 287 Дворів, 1469 жителів.


За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року в Дударкові було 148 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], [[Посполиті|посполитих]], різночинських і козачих [[Підсусідки|підсусідків]]. За описом 1787 року в селі проживало 569 «[[Державні селяни|казених людей]]».<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII&nbsp;ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.&nbsp;— С. 99, 248</ref>
=== Доба УНР та комуністична окупація ===


З ХІХ ст. було у складі [[Гоголівська волость|Гоголівської волості]] [[Остерський повіт|Остерського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. Є на мапі 1816 року<ref>{{Cite web|title=Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта.|url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1816/?x=30.922211&y=50.473298|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-27|archive-date=27 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210927104156/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1816/?x=30.922211&y=50.473298}}</ref>.
Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено [[комітет незаможних селян]]. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, [[Займище (Бориспільський район)|Займищем]], Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 чоловіки. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп 'Надія' (Згодом&nbsp;— Червоний Плугатар, 'ім. Шевченка', '8 Березня", 'ім. газети "Пролетарська Правда').


Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872&nbsp;— школу. За даними на [[1859]] рік, село значилося як казенне, у ньому&nbsp;— 287 Дворів, 1469 жителів.
Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 загинуло понад 400 жителів села. Рятував дітей директор місцевої школи [[Івчук Василь Якович|Василь Івчук]] (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя.


=== Доба УНР та комуністична окупація ===
=== Друга світова війна ===
Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено [[комітет незаможних селян]]. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, [[Займище (Бориспільський район)|Займищем]], Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 особи. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія" (згодом&nbsp;— Червоний Плугатар, ім. Шевченка, "8 Березня", ім. газети "Пролетарська Правда").


Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 рр. загинуло майже 15&nbsp;% жителів села. Старожили пригадали прізвища 141 померлого голодною смертю односельця. Рятував дітей директор місцевої школи [[Івчук Василь Якович|Василь Івчук]] (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя<ref>[{{Cite web |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf |title=Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— {{ISBN|978-966-7195-95-3}} — С.190 |accessdate=16 березня 2020 |archive-date=18 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210118192100/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7195-95-3/978-966-7195-95-3.pdf }} Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— {{ISBN|978-966-7195-95-3}}&nbsp;— С.190]</ref>.
1941 із села вигнали сталіністів&nbsp;— німецька влада була понад два роки. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до сталінського війська. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений сталінськими військами ([[163-тя стрелкова дивізія|163ої дивізія]] під командуванням підполковника [[Карлов, Федір Василевич|Карлова]]). 408 уродженців села Дударкова убиті. Один з них, танкіст [[Прудкий Микола Петрович]], був на [[Курська битва|Курській битві]]&nbsp;— нагороджений [[Герой Радянського Союзу|сталінською Золотою Зіркою]].

=== Друга світова війна ===
[[Файл:Dudarkiv monument ww2.JPG|праворуч|міні|Монумент загиблим у Другій Світовій війні]]
З 1941 року, у селі, понад два роки була німецька влада. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до [[РСЧА]]. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений [[РСЧА|Червоною Армією]] ([[163-тя стрелкова дивізія|163-ю дивізією]] під командуванням підполковника [[Карлов Федір Васильович|Карлова]]). 408 уродженців села Дударкова загинули за час війни.


=== Сучасність ===
=== Сучасність ===
Рядок 72: Рядок 78:


У школі працює історичний музей
У школі працює історичний музей

'''Майстри народної творчості'''

'''Іван Васильович Приходько''' ([[17 вересня]] [[1939]] року, с. '''Дударків''')&nbsp;— майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури&nbsp;— заслужений майстер народної творчості України, лауреат державних премій ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Іван Приходько більше 30 років працює у сфері декоративного розпису, народної іграшки та дерев'яної скульптури. Його художній стиль ґрунтується на класичних традиціях народного мистецтва й, водночас, є новаторським.

Водночас із власною мистецькою творчістю, Іван Васильович викладає розпис дітям в школі, адже володіє неабияким хистом наставника-педагога. Свого часу він керував студією народного мистецтва «Оранта» при Національному технічному університеті в Києві та студією народного розпису «Диво калинове» при школі мистецтв ім.. П. Чубинського в селі Велика Олександрівка на Київщині. З 1972 року і донині веде студію народного розпису в с. Дударків.<ref>{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&oldid=17997256|title=Приходько Іван Васильович|date=2016-04-27|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2017-05-18}}</ref>


=== День села ===
=== День села ===


=== Спорт ===
=== Спорт ===
Місцевий [http://fcdudarkov.com.ua/ футбольний клуб «Дударків»] бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району
Місцевий [https://web.archive.org/web/20130618073947/http://fcdudarkov.com.ua/ футбольний клуб «Дударків»] бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району


=== Символіка ===
=== Символіка ===
Рядок 98: Рядок 96:


=== Храми ===
=== Храми ===
До другої світової війни в селі була [[Вознесенська церква (Дударків)|Вознесенська церква]]. Знищена під час війни.
До другої світової війни в селі була [[Вознесенська церква (Дударків)|Вознесенська церква]]<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/duda_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=27 вересня 2021|archive-date=27 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210927092930/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/duda_001.xml}}</ref>. Знищена під час війни.


Сьогодні працює церква [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ Московського патріархату]] (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква.
Сьогодні працює церква [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ Московського патріархату]] (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква.
Рядок 104: Рядок 102:
== Хронологія ==
== Хронологія ==


1615—1633 р&nbsp;— перші спогади про село.
1615—1633 р&nbsp;— перші писемні згадки про село.


1762&nbsp;— у центрі села звели першу школу.
1762&nbsp;— у центрі села звели першу школу.
Рядок 137: Рядок 135:


== Особистості ==
== Особистості ==
* [[Івчук Василь Якович]] (1902—1938)&nbsp;— директор школи у 1932—1938 роках. Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «[[Герой України]]».
В селі народився [[Прудкий Микола Петрович]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].


В селі Дударків народилися:
Дударків&nbsp;— батьківщина майстрів народного розпису [[Галина Каленченко|Галини Каленченко]] та [[Іван Приходько|Івана Приходька]].

[[Івчук Василь Якович]]&nbsp;— директор школи у 1932—1938 роках. Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «[[Герой України]]»
* [[Бухал Іван Васильович]] (* 1939)&nbsp;— український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького.
* [[Бухал Іван Васильович]] (* 1939)&nbsp;— український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького.
* [[Каленченко Ганна Іванівна]] (1924—1994)&nbsp;— живописець, майстриня художньої вишивки.
* [[Приходько Іван Васильович]] (* 1939)&nbsp;— майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури&nbsp;— заслужений майстер народної творчості України, лауреат державних премій ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
* [[Прудкий Микола Петрович]] (1922—1943)&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].


== Транспорт ==
== Транспорт ==
Поруч з селом проходить {{Автошлях Т|1026}} а також автошлях регіонального значення {{Автошлях Р|03}}.
Поруч з селом проходить {{Автошлях Т|1026}} а також автошлях регіонального значення {{Автошлях Р|03}}.2


Від станції метро [[Лісова (станція метро, Київ)|«Лісова»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 маршрутне таксі №&nbsp;359] . Його обслуговують автобуси [[Богдан А092]], перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто»
Від станції метро [[Лісова (станція метро, Київ)|«Лісова»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 маршрутне таксі №&nbsp;359] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170107233130/http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/673 |date=7 січня 2017 }} . Його обслуговують автобуси [[Богдан А092]], перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто»
Вартість проїзду становить 12 гривень до Дударкова і 14 гривень до [[Займище (Бориспільський район)|Займища]]. Від станції метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10160 маршрутне таксі №&nbsp;330-К]. Вартість проїзду&nbsp;— 15 гривень до Дударкова і 16 гривень до Займища.
Вартість проїзду становить 21 гривню до Дударкова і 22 гривні до [[Займище (Бориспільський район)|Займища]]. Від станції метро [[Харківська (станція метро)|«Харківська»]] ходить [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10160 маршрутне таксі №&nbsp;330-К] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161116015449/http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/10160 |date=16 листопада 2016 }}. Вартість проїзду&nbsp;— 25 гривень до Дударкова і 26 гривень до Займища.


Також їздить автобус номер 13 до [[Бориспіль|Борисполя]], обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс»
Також їздить автобус номер 13 до [[Бориспіль|Борисполя]], обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс»
Рядок 158: Рядок 157:
Файл:Dudarkiv new church.JPG|Нова церква(будується)
Файл:Dudarkiv new church.JPG|Нова церква(будується)
Файл:Dudarkiv old church.jpg|Стара церква
Файл:Dudarkiv old church.jpg|Стара церква
Файл:Dudarkiv monument ww2.JPG|Монумент загиблим у Другій Світовій війні
Файл:Dudarkiv kindergarten.JPG|Дитячий садок
Файл:Dudarkiv kindergarten.JPG|Дитячий садок
Хата з с.Дударків, Бориспільський р-н, Київська обл..JPG|Хата із с. Дударків в [[Національний музей народної архітектури та побуту України|музеї в Пирогові]]
</gallery>
</gallery>


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерело ==
== Джерело ==
* [http://dudarkiv.at.ua/ Сайт села Дударків]
* [http://dudarkiv.at.ua/ Сайт села Дударків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130707052500/http://dudarkiv.at.ua/ |date=7 липня 2013 }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=15210 Облікова картка на сайті ВРУ]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=15210 Облікова картка на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/5/143.html Інформація взята з порталу http://who-is-who.com.ua]
* [https://web.archive.org/web/20100610014553/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/5/143.html Інформація взята з порталу http://who-is-who.com.ua]
* [http://borispol-rada.gov.ua/content/view/1/3/1/11 Бориспільщина. Офіц. сайт Бориспільської міської ради]
* [https://web.archive.org/web/20081006013153/http://borispol-rada.gov.ua/content/view/1/3/1/11/ Бориспільщина. Офіц. сайт Бориспільської міської ради]
* [http://vytoky.nm.ru http://vytoky.nm.ru] Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні
* [https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/ https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/] Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні
{{Commons category|Dudarkiv}}
{{Commons category|Dudarkiv}}

{{Ukraine-geo-stub}}
{{Остерський повіт}}
{{Остерський повіт}}
{{Пристолична сільська громада}}
{{Бориспільський район}}
{{Бориспільський район}}


[[Категорія:Села Київської області]]
[[Категорія:Села Київської області]]
[[Категорія:Гоголівська волость]]
[[Категорія:Гоголівська волость]]
[[Категорія:Бориспільска сотня]]
[[Категорія:Бориспільська сотня]]

[[Категорія:Населені пункти, засновані 1633]]

{{Ukraine-geo-stub}}

Поточна версія на 11:19, 17 вересня 2023

село Дударків
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Громада Пристолична сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040130040017386
Основні дані
Засноване до 1615
Населення 2464 (01.01.2008)
Площа 1'218.6 га км²
Поштовий індекс 08330
Телефонний код +380 4595
День села 21 вересня
Географічні дані
Географічні координати 50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д. / 50.44528; 30.94556Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д. / 50.44528; 30.94556
Середня висота
над рівнем моря
112 м
Відстань до
обласного центру
30 км
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 08325, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39
Сільський голова Каськів Микола Ігорович
Карта
Дударків. Карта розташування: Україна
Дударків
Дударків
Дударків. Карта розташування: Київська область
Дударків
Дударків
Мапа
Мапа

CMNS: Дударків у Вікісховищі

Дýдарків — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Входить до складу Пристоличної сільської громади. Населення — близько 2.5 тис. жителів. Кількість дворів — близько 1000.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі Дніпра в межах Придніпровської низовини в зоні лісостепу. Відстань від головпоштампту Києва — 30 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Виникнення

[ред. | ред. код]
Орнаментована сокира[1]

За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця — музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву.

Підтвердженням давнього виникнення села є археологічна знахідка — рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток Тшинецької культури).

Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в музеї археології Києва. На території села виявлено залишки кісток мамонтів.

Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало — невідомо, найімовірніше — Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в 1615 році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. За книгою київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.

За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря.

За Гетьманщини село Дударків, як військово-адміністративна одиниця, підпорядковувалося Бориспільському сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Дударкові було 148 хат виборних козаків, посполитих, різночинських і козачих підсусідків. За описом 1787 року в селі проживало 569 «казених людей».[2]

З ХІХ ст. було у складі Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. Є на мапі 1816 року[3].

Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 — школу. За даними на 1859 рік, село значилося як казенне, у ньому — 287 Дворів, 1469 жителів.

Доба УНР та комуністична окупація

[ред. | ред. код]

Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено комітет незаможних селян. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, Займищем, Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 особи. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія" (згодом — Червоний Плугатар, ім. Шевченка, "8 Березня", ім. газети "Пролетарська Правда").

Під час Голодомору 1932—1933 рр. загинуло майже 15 % жителів села. Старожили пригадали прізвища 141 померлого голодною смертю односельця. Рятував дітей директор місцевої школи Василь Івчук (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя[4].

Друга світова війна

[ред. | ред. код]
Монумент загиблим у Другій Світовій війні

З 1941 року, у селі, понад два роки була німецька влада. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до РСЧА. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений Червоною Армією (163-ю дивізією під командуванням підполковника Карлова). 408 уродженців села Дударкова загинули за час війни.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Наприкінці XX ст. у селі — підсобне господарство «Дударків», взуттєва фабрика акціонерного товариства «Дніпро», середня школа, дитячий садок, клуб, бібліотека, медпункт. Близько 1000 дворів, близько 2500 жителів.

Культура, дозвілля і духовність

[ред. | ред. код]

Заклади культури і дозвілля

[ред. | ред. код]

Будинок культури розташований у центрі села поряд із школою — директор Прокопенко Валентина Миколаївна

У школі працює історичний музей

День села

[ред. | ред. код]

Спорт

[ред. | ред. код]

Місцевий футбольний клуб «Дударків» бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району

Символіка

[ред. | ред. код]

Архітектура

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У центрі села на постаменті встановлено трактор «Універсал 2». Біля школи встановлено погруддя Прудкого. Навпроти школи пам'ятник загиблим у Другій Світовій Війні.

Цвинтарі

[ред. | ред. код]

В селі два цвинтаря.

Храми

[ред. | ред. код]

До другої світової війни в селі була Вознесенська церква[5]. Знищена під час війни.

Сьогодні працює церква УПЦ Московського патріархату (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква.

Хронологія

[ред. | ред. код]

1615—1633 р — перші писемні згадки про село.

1762 — у центрі села звели першу школу.

1852—1853 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.

1859 — кількість дворів 287, населення 1469 осіб

1898—1899 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.

1900ті рр. — кількість дворів сягає 500.

1903 — зведено другу школу.

1933 — заснована пошта.

Чисельність жителів

[ред. | ред. код]
Рік Дворів Жителів
1730 72
1859 287 1469
~1900 500
1926 3780
2008 1000 2500

Особистості

[ред. | ред. код]
  • Івчук Василь Якович (1902—1938) — директор школи у 1932—1938 роках. Під час Голодомору 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «Герой України».

В селі Дударків народилися:

Транспорт

[ред. | ред. код]

Поруч з селом проходить Т 1026 а також автошлях регіонального значення Р03.2

Від станції метро «Лісова» ходить маршрутне таксі № 359 [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] . Його обслуговують автобуси Богдан А092, перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто» Вартість проїзду становить 21 гривню до Дударкова і 22 гривні до Займища. Від станції метро «Харківська» ходить маршрутне таксі № 330-К [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Вартість проїзду — 25 гривень до Дударкова і 26 гривень до Займища.

Також їздить автобус номер 13 до Борисполя, обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс»

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20091227114807/http://vytoky.nm.ru/
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 248
  3. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  4. [Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— [[Спеціальна:BookSources/978-966-7195-95-3|ISBN 978-966-7195-95-3]] — С.190 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.190]
  5. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.

Джерело

[ред. | ред. код]