Дульсе-де-лече: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Кулінарна страва
{{Кулінарна страва
|назва = <!-- За замовчуванням підставляється назва статті -->
| назва = <!-- За замовчуванням підставляється назва статті -->
|зображення = Dulce de leche 2007.jpg
| зображення = Dulce de leche 2007.jpg
|підпис =
| підпис =
|тип = [[Десерт]]
| тип = [[Десерт]]
|країна походження = <!-- Повинно збігатися із Категорія:Кухні народів світу -->
| країна походження = <!-- Повинно збігатися із Категорія:Кухні народів світу -->
|рік = невідомо
| рік = невідомо
|автор = невідомо
| автор = невідомо
|складність = 3
| складність = 3
|час1 = 180
| час1 = 180
|час2 = <!-- Максимальний час приготування у хвилинах ОДНИМ ЧИСЛОМ! -->
| час2 = <!-- Максимальний час приготування у хвилинах ОДНИМ ЧИСЛОМ! -->
|компонент1 = [[Молоко]], [[цукор]]
| компонент1 = [[Молоко]], [[цукор]]
|компонент2 = [[харчова сода]]
| компонент2 = [[Гідрокарбонат натрію]]
|енергетична цінність = 285
| енергетична цінність = 285
|білки = 6<ref name="epicurious.com">http://www.epicurious.com/recipes/food/views/homemade-dulce-de-leche-395011</ref>
| білки = 6<ref name="epicurious.com">http://www.epicurious.com/recipes/food/views/homemade-dulce-de-leche-395011</ref>
|жири = 7<ref name="epicurious.com"/>
| жири = 7<ref name="epicurious.com"/>
|вуглеводи = 51<ref name="epicurious.com"/>
| вуглеводи = 51<ref name="epicurious.com"/>
|глікемічний індекс =
| глікемічний індекс =
|аналоги =
| аналоги =
|рецепт =
| рецепт =
|склад = Category:Dulce de leche
| склад = Category:Dulce de leche
}}
}}
'''Ду́льсе-де-ле́че''' ({{lang-es|dulce de leche}})&nbsp;— традиційний [[Латинська Америка|латиноамериканський]] десерт з [[карамель|карамелізованого]] молока.
'''Ду́льсе-де-ле́че''' ({{lang-es|dulce de leche}})&nbsp;— традиційний [[Латинська Америка|латиноамериканський]] десерт з [[карамель|карамелізованого]] молока.


Виготовляється з молока (переважно коров'ячого) та цукру у пропорціях 3:1 шляхом повільного нагрівання, під час якого воно завдяки [[Реакція Маяра|реакції Маяра]] змінює свій смак і колір. Також іноді додається [[харчова сода]] для пришвидшення процесу та [[ваніль]] для аромату. Також відомий спосіб приготування дульсе-де-лече шляхом варіння [[згущене молоко|згущеного молока]] на водяній бані.
Виготовляється з молока (переважно коров'ячого) та цукру у пропорціях 3:1 шляхом повільного нагрівання, під час якого воно завдяки [[Реакція Маяра|реакції Маяра]] змінює свій смак і колір. Також іноді додається [[Гідрокарбонат натрію|харчова сода]] для пришвидшення процесу та [[Ваніль плосколиста|ваніль]] для аромату. Також відомий спосіб приготування дульсе-де-лече шляхом варіння [[згущене молоко|згущеного молока]] на водяній бані.


== Використання ==
== Використання ==
Дульсе-де-лече широко використовується у приготуванні різноманітних страв, як-то [[альфахора|альфахори]], [[кучуфлі]], [[панкейк]]и, [[вафлі]], [[флан]], [[морозиво]], [[тарт]]и тощо.
Дульсе-де-лече широко використовується у приготуванні різноманітних страв, як-то [[Альфахор|альфахори]], [[кучуфлі]], [[панкейк]]и, [[вафлі]], [[флан]], [[морозиво]], [[тарт]]и тощо.


<gallery mode="packed" heights="130px">
<gallery mode="packed" heights="130px">
Рядок 45: Рядок 45:
Точна дата та місце виникнення десерту дульсе-де-лече невідома. Багато латиноамериканський країн (у першу чергу, Аргентина) претендують на його авторство, але жодна не має переконливих доказів.
Точна дата та місце виникнення десерту дульсе-де-лече невідома. Багато латиноамериканський країн (у першу чергу, Аргентина) претендують на його авторство, але жодна не має переконливих доказів.


Традиційно вважалося, що дульсе-де-лече було винайдено в Аргентині 1829 року<ref>{{Cite web |url=http://www.guiapalomar.com/cuento_c_dulce.htm |title=Архівована копія |accessdate=10 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140630172037/http://www.guiapalomar.com/cuento_c_dulce.htm |archivedate=30 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Аргентинський дослідник Віктор Его Дюкро вважає, що дульсе-де-лече було винайдене в Чилі, звідки потрапило до [[Куйо]] і [[Тукуман]]у, а потім до [[Буенос-Айрес]]а<ref>Ducrot, Víctor Ego (1998). Los sabores de la patria: las intrigas de la historia argentina contadas desde la mesa y la cocina (1.ª edición). Buenos Aires: Editorial Norma. ISBN 958-04-4703-9.</ref><ref>http://edant.clarin.com/diario/2003/04/06/s-04104.htm</ref>. Натомість Патрісіо Бойль вважає, що цей десерт був винайдений у [[Мендоса (Аргентина)|Мендосі]] між 1693 і 1712 роками<ref>http://www.arquitetura.eesc.usp.br/sspa/primeiroseminario/pdfs/mesa1_pon030_arg__boyle.pdf</ref>. У Бразилії дульсе-де-лече вперше згадується в оповіданні, опублікованому у [[Мінас-Жерайс]]і 1773 року<ref>Câmara Cascudo, Luís da (1967). História da Alimentação no Brasil. Ed. Nacional.</ref>. [[Йоганн Рудольф Ренггер]] згадує дульсе-де-лече у своїй книзі про подорож до Парагваю у 1818—1826 роках<ref>RENGGER, J. R. 2010: Viaje al Paraguay en los años 1818 a 1826. Trad. al castellano, prologado y comentado por Alfredo Tomasini y José Braunstein. Asunción - Tiempo de Historia. ISBN 978-99967-609-2-1</ref>. Аргентинський історик Родольфо Терраньйо вважає, що історія дульсе-де-лече дуже давня, бо аналоги цього десерту зустрічаються у кухнях багатьох давніх культур, наприклад, в [[Аюрведа|Аюрведі]] воно фігурує під іменем рабаді<ref>{{Cite web |url=http://www.terragno.org.ar/vernota.php?id_nota=519 |title=Архівована копія |accessdate=10 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131106132546/http://www.terragno.org.ar/vernota.php?id_nota=519 |archivedate=6 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
Традиційно вважалося, що дульсе-де-лече було винайдено в Аргентині 1829 року<ref>{{Cite web |url=http://www.guiapalomar.com/cuento_c_dulce.htm |title=Архівована копія |accessdate=10 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140630172037/http://www.guiapalomar.com/cuento_c_dulce.htm |archivedate=30 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Аргентинський дослідник Віктор Его Дюкро вважає, що дульсе-де-лече було винайдене в Чилі, звідки потрапило до [[Куйо]] і [[Тукуман (провінція)|Тукуману]], а потім до [[Буенос-Айрес]]а<ref>Ducrot, Víctor Ego (1998). Los sabores de la patria: las intrigas de la historia argentina contadas desde la mesa y la cocina (1.ª edición). Buenos Aires: Editorial Norma. ISBN 958-04-4703-9.</ref><ref>http://edant.clarin.com/diario/2003/04/06/s-04104.htm</ref>. Натомість Патрісіо Бойль вважає, що цей десерт був винайдений у [[Мендоса (Аргентина)|Мендосі]] між 1693 і 1712 роками<ref>http://www.arquitetura.eesc.usp.br/sspa/primeiroseminario/pdfs/mesa1_pon030_arg__boyle.pdf</ref>. У Бразилії дульсе-де-лече вперше згадується в оповіданні, опублікованому у [[Мінас-Жерайс]]і 1773 року<ref>Câmara Cascudo, Luís da (1967). História da Alimentação no Brasil. Ed. Nacional.</ref>. [[Йоганн Рудольф Ренггер]] згадує дульсе-де-лече у своїй книзі про подорож до Парагваю у 1818—1826 роках<ref>RENGGER, J. R. 2010: Viaje al Paraguay en los años 1818 a 1826. Trad. al castellano, prologado y comentado por Alfredo Tomasini y José Braunstein. Asunción - Tiempo de Historia. ISBN 978-99967-609-2-1</ref>. Аргентинський історик Родольфо Терраньйо вважає, що історія дульсе-де-лече дуже давня, бо аналоги цього десерту зустрічаються у кухнях багатьох давніх культур, наприклад, в [[Аюрведа|Аюрведі]] воно фігурує під іменем рабаді<ref>{{Cite web |url=http://www.terragno.org.ar/vernota.php?id_nota=519 |title=Архівована копія |accessdate=10 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131106132546/http://www.terragno.org.ar/vernota.php?id_nota=519 |archivedate=6 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>.


День дульсе-де-лече в Аргентині святкується [[11 жовтня]]<ref>{{Cite web|title=Día del Dulce de Leche: historia, tips, tendencias para celebrar hoy y siempre|url=https://www.lanacion.com.ar/lifestyle/historia-tendencias-tips-recetas-dia-del-dulce-nid2295618|website=www.lanacion.com.ar|date=2019-10-09|accessdate=2020-11-01|language=es}}</ref>.
День дульсе-де-лече в Аргентині святкується [[11 жовтня]]<ref>{{Cite web|title=Día del Dulce de Leche: historia, tips, tendencias para celebrar hoy y siempre|url=https://www.lanacion.com.ar/lifestyle/historia-tendencias-tips-recetas-dia-del-dulce-nid2295618|website=www.lanacion.com.ar|date=2019-10-09|accessdate=2020-11-01|language=es}}</ref>.

Версія за 02:05, 13 січня 2022

Дульсе-де-лече
ТипДесерт
Авторневідомо
Час появиневідомо
Час приготуваннягодинихв.
Необхідні компонентиМолоко, цукор
Зазвичай використовувані компонентиГідрокарбонат натрію
285 ккал (1193 кДж)
Харчова
цінність
(на порцію)

Ду́льсе-де-ле́че (ісп. dulce de leche) — традиційний латиноамериканський десерт з карамелізованого молока.

Виготовляється з молока (переважно коров'ячого) та цукру у пропорціях 3:1 шляхом повільного нагрівання, під час якого воно завдяки реакції Маяра змінює свій смак і колір. Також іноді додається харчова сода для пришвидшення процесу та ваніль для аромату. Також відомий спосіб приготування дульсе-де-лече шляхом варіння згущеного молока на водяній бані.

Використання

Дульсе-де-лече широко використовується у приготуванні різноманітних страв, як-то альфахори, кучуфлі, панкейки, вафлі, флан, морозиво, тарти тощо.

Історія

Виготовлення дульсе-де-лече мексиканським ремісником

Точна дата та місце виникнення десерту дульсе-де-лече невідома. Багато латиноамериканський країн (у першу чергу, Аргентина) претендують на його авторство, але жодна не має переконливих доказів.

Традиційно вважалося, що дульсе-де-лече було винайдено в Аргентині 1829 року[2]. Аргентинський дослідник Віктор Его Дюкро вважає, що дульсе-де-лече було винайдене в Чилі, звідки потрапило до Куйо і Тукуману, а потім до Буенос-Айреса[3][4]. Натомість Патрісіо Бойль вважає, що цей десерт був винайдений у Мендосі між 1693 і 1712 роками[5]. У Бразилії дульсе-де-лече вперше згадується в оповіданні, опублікованому у Мінас-Жерайсі 1773 року[6]. Йоганн Рудольф Ренггер згадує дульсе-де-лече у своїй книзі про подорож до Парагваю у 1818—1826 роках[7]. Аргентинський історик Родольфо Терраньйо вважає, що історія дульсе-де-лече дуже давня, бо аналоги цього десерту зустрічаються у кухнях багатьох давніх культур, наприклад, в Аюрведі воно фігурує під іменем рабаді[8].

День дульсе-де-лече в Аргентині святкується 11 жовтня[9].

Назви у різних країнах

Дульсе-де-лече зроблене в домашніх умовах шляхом варіння згущеного молока.

У різних країнах дульсе-де-лече має різні назви:

Примітки

  1. а б в http://www.epicurious.com/recipes/food/views/homemade-dulce-de-leche-395011
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 10 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Ducrot, Víctor Ego (1998). Los sabores de la patria: las intrigas de la historia argentina contadas desde la mesa y la cocina (1.ª edición). Buenos Aires: Editorial Norma. ISBN 958-04-4703-9.
  4. http://edant.clarin.com/diario/2003/04/06/s-04104.htm
  5. http://www.arquitetura.eesc.usp.br/sspa/primeiroseminario/pdfs/mesa1_pon030_arg__boyle.pdf
  6. Câmara Cascudo, Luís da (1967). História da Alimentação no Brasil. Ed. Nacional.
  7. RENGGER, J. R. 2010: Viaje al Paraguay en los años 1818 a 1826. Trad. al castellano, prologado y comentado por Alfredo Tomasini y José Braunstein. Asunción - Tiempo de Historia. ISBN 978-99967-609-2-1
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 10 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Día del Dulce de Leche: historia, tips, tendencias para celebrar hoy y siempre. www.lanacion.com.ar (ісп.). 9 жовтня 2019. Процитовано 1 листопада 2020.

Посилання