Династія Ся: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.6.5) (робот додав: hu:Xia dinasztia |
м →Стародавні літературні джерела: вікіфікація, уточнення |
||
(Не показані 36 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|status = |
|status = |
||
|government_type = монархія |
|government_type = монархія |
||
|year_start = 2070 |
|year_start = 2070 до н. е. |
||
|year_end = 1600 |
|year_end = 1600 до н. е. |
||
|p1 = |
|p1 = |
||
|s1 = династія Інь |
|s1 = династія Інь |
||
|event_start = засновано |
|event_start = засновано |
||
|date_event = 1600 до |
|date_event = 1600 до н. е. |
||
|event1 = інтронація [[Ці]] |
|event1 = інтронація [[Ці]] |
||
|date_event1 = 2146 до |
|date_event1 = 2146 до н. е. |
||
|event_end = знищено |
|event_end = знищено |
||
|date_event = 1600 до Р.Х. |
|||
|image_map = Region of xia.svg |
|image_map = Region of xia.svg |
||
|image_map_caption = Гіпотетична локалізація династії Ся |
|image_map_caption = Гіпотетична локалізація династії Ся |
||
Рядок 31: | Рядок 30: | ||
|year_leader1 = |
|year_leader1 = |
||
|year_leader2 = |
|year_leader2 = |
||
|title_leader = [[Син Неба| |
|title_leader = [[Син Неба|Тяньцзи]] |
||
|legislature = |
|legislature = |
||
|stat_year1 = |
|stat_year1 = |
||
Рядок 37: | Рядок 36: | ||
|stat_pop1 = |
|stat_pop1 = |
||
}} |
}} |
||
⚫ | |||
{{Otheruses2|Ся}} |
{{Otheruses2|Ся}} |
||
'''Ся''' ({{zh|c=夏|p=xià}}) — найстаріша [[династія]] і [[держава]] в [[Китай|Китаї]]. Існувала протягом [[2070 до |
'''Ся''' ({{zh|c=夏|p=xià}}) — найстаріша [[Список династій Китаю|династія]] і [[держава]] в [[Китай|Китаї]]. Існувала протягом [[2070 до н. е.|2070]] — [[1600 до н. е.|1600]] років до н. е. Вперше згадується в «[[Ші цзі|Історичних записах]]» ([[109 до н. е.|109]] — [[91 до н. е.]]) та «[[Бамбукові аннали|Бамбукових анналах]]» ([[300]]). Разом із пізнішими династіями [[династія Шан|Інь]] та [[Династія Чжоу|Чжоу]] входить до так званих «трьох епох»<ref>{{zh|c=三代|p=sāndài}}.</ref>, які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії. |
||
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен<ref>{{zh|c=陽城|p=yángchéng}}, «світлий град».</ref>. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган<ref>{{zh|c=王城崗|p=wángchénggǎng}}</ref> в місті [[Денфен]] провінції [[провінція Хенань|Хенань]], [[КНР]]. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези. |
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен<ref>{{zh|c=陽城|p=yángchéng}}, «світлий град».</ref>. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган<ref>{{zh|c=王城崗|p=wángchénggǎng}}</ref> в місті [[Денфен]] провінції [[провінція Хенань|Хенань]], [[КНР]]. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези. |
||
== Стародавні літературні джерела == |
|||
Згідно з хронікою Ся<ref>{{zh|c=夏本紀|p=xiàběnjì, ''сябеньці''}}</ref>, розміщеною в «[[Ші цзі|Історичних записах]]», династія Ся була заснована легендарним [[хоу (титул)|князем]] [[Юй|Юєм]]. За заслуги в розробці іригаційної системи річки [[Хуанхе]], правитель [[Шунь]] передав йому престол [[Син Неба|Сина Неба]]. На старості Юй так само збирався передати монаршу владу комусь з талановитих підлеглих, але князі запропонували йому посадити на трон свого сина Ці. Таким чином утворилася династія, яка правила країною впродовж 17-и поколінь. Останній правитель династії |
Згідно з хронікою Ся<ref>{{zh|c=夏本紀|p=xiàběnjì, ''сябеньці''}}</ref>, розміщеною в «[[Ші цзі|Історичних записах]]», династія Ся була заснована легендарним [[хоу (титул)|князем]] [[Юй Великий|Юєм]]. За заслуги в розробці іригаційної системи річки [[Хуанхе]], правитель [[Шунь]] передав йому престол [[Син Неба|Сина Неба]]. На старості Юй так само збирався передати монаршу владу комусь з талановитих підлеглих, але князі запропонували йому посадити на трон свого сина Ці. Таким чином утворилася династія, яка правила країною впродовж 17-и поколінь. Останній правитель династії [[Цзє-ван|Цзє]] був тираном. Він втратив довіру народу і загинув від рук підлеглого [[ван (титул)|вана]] [[Тан (ван Інь)|Тана]], який заснував нову [[Династія Шан|династію Інь]] (інша назва — Шан). |
||
«[[Шеньцзи]]» та «[[І Чжоу шу]]» згадують твір за назвою «Ся чжень» 夏箴 (Повчання Ся). «[[Менцзи]]» та «[[Яньцзи чуньцю]]» використовують назву «Ся янь» 夏諺 (Прислів'я Ся). Творів за подібною назвою не збереглося. Оскільки Ся, окрім історичного періоду, позначало «територію розповсюдження китайської культури» (конотація що збереглася у сучасному ''хуася'' 华夏), існування літератури із подібною назвою не може вважатися доказом існування історичної династії Ся. |
|||
== Культурна вага == |
|||
Ся належить один з кількох китайських календарів, якому надавав перевагу Конфуцій ([[Лунь юй|Аналекти]] 15:11, 行夏之時). |
|||
Спадкоємцем культури Ся стала держава [[Ці (Хенань)|Ці]] (Qǐ 杞), куди володарі Шан поселили нащадків поваленої династії. Конфуцій стверджував, що володіє знанням ритуалу Ся краще, ніж мешканці цього регіону, незважаючи на їх порідненість до Ся (夏禮,吾能言之,杞不足徵也 - Аналекти 3:9). |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}} |
{{Енциклопедія Ніппоніка-2}} |
||
Рядок 51: | Рядок 60: | ||
{{Рубель Історія сходу}} |
{{Рубель Історія сходу}} |
||
== Посилання == |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Династія Ся}} |
|||
{{Link GA|zh-classical}} |
|||
{{Хінські династії}} |
|||
[[Категорія:Династія Ся]] |
|||
[[az:Sya sülaləsi]] |
|||
[[Категорія:Засновані у XXI столітті до н. е.]] |
|||
[[br:Tierniezh Xia]] |
|||
[[Категорія:Зникли в XVII столітті до н. е.]] |
|||
[[ca:Dinastia Xia]] |
|||
[[cs:Sia]] |
|||
[[de:Xia-Dynastie]] |
|||
⚫ | |||
[[eo:Dinastio Xia]] |
|||
[[es:Dinastía Xia]] |
|||
[[et:Xia dünastia]] |
|||
[[fa:دودمان شیا]] |
|||
[[fi:Xia-dynastia]] |
|||
[[fr:Dynastie Xia]] |
|||
[[gl:Dinastía Xia]] |
|||
[[hak:Hà-chhèu]] |
|||
[[he:שושלת שיה]] |
|||
[[hr:Dinastija Xia]] |
|||
[[hu:Xia dinasztia]] |
|||
[[id:Dinasti Xià]] |
|||
[[it:Dinastia Xia]] |
|||
[[ja:夏 (三代)]] |
|||
[[ko:하나라]] |
|||
[[lt:Sia dinastija]] |
|||
[[ms:Dinasti Xia]] |
|||
[[nl:Xia-dynastie]] |
|||
[[nn:Xia-dynastiet]] |
|||
[[no:Xia-dynastiet]] |
|||
[[pl:Dynastia Xia]] |
|||
[[pt:Dinastia Xia]] |
|||
[[ro:Dinastia Xia]] |
|||
[[ru:Ся (династия)]] |
|||
[[sh:Dinastija Xia]] |
|||
[[si:ෂියා රාජ වංශය]] |
|||
[[simple:Xia dynasty]] |
|||
[[sq:Dinastia Xia]] |
|||
[[sv:Xiadynastin]] |
|||
[[ta:சியா வம்சம்]] |
|||
[[th:ราชวงศ์เซี่ย]] |
|||
[[tr:Xia Hanedanı]] |
|||
[[ug:شىيا سۇلالىسى]] |
|||
[[vi:Nhà Hạ]] |
|||
[[zh:夏朝]] |
|||
[[zh-classical:夏后氏]] |
|||
[[zh-min-nan:Hā-tiâu]] |
|||
[[zh-yue:夏朝]] |
Поточна версія на 13:01, 8 листопада 2020
Ся | ||||
| ||||
Гіпотетична локалізація династії Ся | ||||
Столиця | Янчен | |||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
Тяньцзи | Юй (1-й) | |||
Цзе (17-й) | ||||
Історія | ||||
- засновано | 2070 до н. е. | |||
- інтронація Ці | 2146 до н. е. | |||
- знищено | 1600 до н. е. | |||
|
Ся (кит.: 夏; піньїнь: xià) — найстаріша династія і держава в Китаї. Існувала протягом 2070 — 1600 років до н. е. Вперше згадується в «Історичних записах» (109 — 91 до н. е.) та «Бамбукових анналах» (300). Разом із пізнішими династіями Інь та Чжоу входить до так званих «трьох епох»[1], які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії.
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен[2]. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган[3] в місті Денфен провінції Хенань, КНР. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези.
Згідно з хронікою Ся[4], розміщеною в «Історичних записах», династія Ся була заснована легендарним князем Юєм. За заслуги в розробці іригаційної системи річки Хуанхе, правитель Шунь передав йому престол Сина Неба. На старості Юй так само збирався передати монаршу владу комусь з талановитих підлеглих, але князі запропонували йому посадити на трон свого сина Ці. Таким чином утворилася династія, яка правила країною впродовж 17-и поколінь. Останній правитель династії Цзє був тираном. Він втратив довіру народу і загинув від рук підлеглого вана Тана, який заснував нову династію Інь (інша назва — Шан).
«Шеньцзи» та «І Чжоу шу» згадують твір за назвою «Ся чжень» 夏箴 (Повчання Ся). «Менцзи» та «Яньцзи чуньцю» використовують назву «Ся янь» 夏諺 (Прислів'я Ся). Творів за подібною назвою не збереглося. Оскільки Ся, окрім історичного періоду, позначало «територію розповсюдження китайської культури» (конотація що збереглася у сучасному хуася 华夏), існування літератури із подібною назвою не може вважатися доказом існування історичної династії Ся.
Ся належить один з кількох китайських календарів, якому надавав перевагу Конфуцій (Аналекти 15:11, 行夏之時).
Спадкоємцем культури Ся стала держава Ці (Qǐ 杞), куди володарі Шан поселили нащадків поваленої династії. Конфуцій стверджував, що володіє знанням ритуалу Ся краще, ніж мешканці цього регіону, незважаючи на їх порідненість до Ся (夏禮,吾能言之,杞不足徵也 - Аналекти 3:9).
Династія Ся // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Ся |
|