Династія Ся: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Alex K (обговорення | внесок) Скасування редагування № 10545624 користувача Sodmy (обговорення) |
Alex K (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
}} |
}} |
||
{{Otheruses2|Ся}} |
{{Otheruses2|Ся}} |
||
'''Ся''' ({{zh|c=夏|p=xià}}) — найстаріша [[династія]] і [[держава]] в [[Китай|Китаї]]. Існувала протягом [[2070 до Р.Х.|2070]] — [[1600 до Р.Х.|1600]] років до Р. Х. Вперше згадується в «[[Ші цзі|Історичних записах]]» ([[109 до Р.Х.|109]] — [[91 до Р.Х.]]) та «[[Бамбукові аннали|Бамбукових анналах]]» ([[300]]). Разом із пізнішими династіями [[династія|Інь]] та [[династія|Чжоу]] входить до так званих «трьох епох» <ref>{{zh|c=三代|p=sāndài}}.</ref>, які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії. |
'''Ся''' ({{zh|c=夏|p=xià}}) — найстаріша [[династія]] і [[держава]] в [[Китай|Китаї]]. Існувала протягом [[2070 до Р.Х.|2070]] — [[1600 до Р.Х.|1600]] років до Р. Х. Вперше згадується в «[[Ші цзі|Історичних записах]]» ([[109 до Р.Х.|109]] — [[91 до Р.Х.]]) та «[[Бамбукові аннали|Бамбукових анналах]]» ([[300]]). Разом із пізнішими династіями [[династія Шан|Інь]] та [[династія|Чжоу]] входить до так званих «трьох епох» <ref>{{zh|c=三代|p=sāndài}}.</ref>, які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії. |
||
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен<ref>{{zh|c=陽城|p=yángchéng}}, «світлий град».</ref>. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган<ref>{{zh|c=王城崗|p=wángchénggǎng}}</ref> в місті [[Денфен]] провінції [[провінція Хенань|Хенань]], [[КНР]]. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези. |
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен<ref>{{zh|c=陽城|p=yángchéng}}, «світлий град».</ref>. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган<ref>{{zh|c=王城崗|p=wángchénggǎng}}</ref> в місті [[Денфен]] провінції [[провінція Хенань|Хенань]], [[КНР]]. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези. |
Версія за 01:30, 11 жовтня 2012
Ся | ||||
| ||||
Гіпотетична локалізація династії Ся | ||||
Столиця | Янчен | |||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
Тяньцзі | Юй (1-й) | |||
Цзе (17-й) | ||||
Історія | ||||
- засновано | 2070 до Р.Х. | |||
- інтронація Ці | 2146 до Р.Х. | |||
- знищено | 1600 до Р.Х. | |||
|
Ся (кит.: 夏; піньїнь: xià) — найстаріша династія і держава в Китаї. Існувала протягом 2070 — 1600 років до Р. Х. Вперше згадується в «Історичних записах» (109 — 91 до Р.Х.) та «Бамбукових анналах» (300). Разом із пізнішими династіями Інь та Чжоу входить до так званих «трьох епох» [1], які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії.
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен[2]. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган[3] в місті Денфен провінції Хенань, КНР. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези.
Згідно з хронікою Ся[4], розміщеною в «Історичних записах», династія Ся була заснована легендарним князем Юєм. За заслуги в розробці іригаційної системи річки Хуанхе, правитель Шунь передав йому престол Сина Неба. На старості Юй так само збирався передати монаршу владу комусь з талановитих підлеглих, але князі запропонували йому посадити на трон свого сина Ці. Таким чином утворилася династія, яка правила країною впродовж 17-и поколінь. Останній правитель династії Цзе був тираном. Він втратив довіру народу і загинув від рук підлеглого вана Тана, який заснував нову династію Інь.
Примітки
Джерела та література
Династія Ся // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.