Жукля: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м →‎Топоніміка: clean up, replaced: сторичні дослідження К. Тищенка та Д. Чередниченка дають підстави припускати з великою вірог за допомогою AWB
(Не показані 19 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Жукля
| назва = Жукля
| область = [[Чернігівська область]]
| область = [[Чернігівська область]]
| район = [[Корюківський район]]
| район = [[Корюківський район]]
| громада = [[Холминська селищна громада]]
| рада = Жуклянська сільська рада
| рада = [[Жуклянська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7422483001
| код КОАТУУ = 7422483001
| зображення = У селі Жукля на Чернігівщині.jpg
| зображення = Покровська церква Жукля.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Краєвид у Жуклі
| зображення_підпис = Краєвид [[Покровська церква (Жукля)|Покровську церкву]] (квітень 2018 року)
| розташування =
| mapx =
| розташування =
| mapy =
| mapx =
| засновано = 1600
| mapy =
| перша згадка = {{Дата з віком|1616}}
| населення = 510
| територія =
| засновано = 1600
| ref-територія =
| населення = 510
| площа = 3,342
| територія =
| ref-площа =
| ref-територія =
| щільність = 152,6
| площа = 3,342
| ref-площа =
⚫
| поштовий індекс = 15334
| щільність = 152,6
⚫
| телефонний код = 4657
⚫
| поштовий індекс = 15334
⚫
| координати = {{coord|51|48|51|N|32|39|37|E|scale:100000|display=inline,title}}
⚫
| телефонний код = 4657
| lat_deg = 51 || lat_min = 48 || lat_sec = 51
⚫
| координати = {{coord|51|48|51|N|32|39|37|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lon_deg = 32 || lon_min = 39 || lon_sec = 37
| висота = 155
| lat_deg = 51|
| ref-висота =
| lat_min = 48|
| водойма =
| lat_sec = 51
| lon_deg = 32|
⚫
| адреса = 15334, Чернігівська обл., Корюківський р-н, с. Жукля, вул. Центральна, 11, тел. 2-54-44
| lon_min = 39|
⚫
| облікова картка =
| прапор =
| lon_sec = 37
| герб =
| висота = 155
| відстань о =
| ref-висота =
| ref-відстань о =
| водойма =
⚫
| адреса = 15331, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт. Холми, вул. Миру, 1
⚫
| відстань р =
⚫
| облікова картка =
⚫
| ref-відстань р =
| станція =
| прапор =
| відстань ст =
| герб =
| відстань о =
⚫
}}
| ref-відстань о =
⚫
| відстань р =
⚫
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань ст =
⚫
}}
[[Файл:У селі Жукля на Чернігівщині.jpg|міні|300px|праворуч|Краєвид у селі|посилання=Special:FilePath/У_селі_Жукля_на_Чернігівщині.jpg]]
'''Жу́кля'''&nbsp;— [[село]] в Україні, в [[Корюківський район|Корюківському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Населення становить 510 осіб.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 Жукля на сайті Верховної Ради України]</ref> Орган місцевого самоврядування&nbsp;— Жуклянська сільська рада.
'''Жу́кля'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Холминська селищна громада|Холминській селищній громаді]] [[Корюківський район|Корюківського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Населення становить 510 осіб.<ref name="w1.c1.rada.gov.ua">{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 |title=Жукля на сайті Верховної Ради України |accessdate=9 вересня 2012 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119202511/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 }}</ref> До 2016 орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Жуклянська сільська рада]].


== Географія ==
== Географічне розташування ==
Село розташоване за 40&nbsp;км від районного центру і залізничної станції [[Корюківка]] на лінії [[Бахмач]]&nbsp;— [[Гомель]].<ref name=imsu>{{ІМСУ|Черниговская|с=393}}</ref> Висота над рівнем моря&nbsp;— 155&nbsp;м.<ref>[http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 Прогноз погоди в селі Жукля]</ref> Біля села розташований [[Жуклянський гідрологічний заказник]] (з 1979 року).<ref name="Чернігівщина">Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1990.&nbsp;— С. 257.</ref> Реєстраційний №&nbsp;9/9-578, площа 99&nbsp;га, площа охоронної зони 651&nbsp;га, перебуває у віданні Жуклянської сільської ради. Болотний євтрофний, місцями мезотрофний масив з рядом видів північних болотних [[бореал]]ів, який має важливе водоохоронне значення.<ref name="Корюківка — моя і наша">Корюківка&nbsp;— моя і наша. Упоряд. В. Устименко.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007.&nbsp;— С. 220.</ref>
Село розташоване за 40&nbsp;км від районного центру і залізничної станції [[Корюківка]] на лінії [[Бахмач]]&nbsp;— [[Гомель]].<ref name=imsu>{{ІМСУ|Черниговская|с=393}}</ref> Висота над рівнем моря&nbsp;— 155&nbsp;м.<ref>{{Cite web |url=http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 |title=Прогноз погоди в селі Жукля |accessdate=22 травня 2008 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119230725/http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 }}</ref> Біля села розташований [[Жуклянський гідрологічний заказник]] (з 1979 року).<ref name="Чернігівщина">Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1990.&nbsp;— С. 257.</ref> Реєстраційний №&nbsp;9/9-578, площа 99&nbsp;га, площа охоронної зони 651&nbsp;га, перебуває у віданні Жуклянської сільської ради. Болотний євтрофний, місцями мезотрофний масив з рядом видів північних болотних [[бореал]]ів, який має важливе водоохоронне значення.<ref name="Корюківка — моя і наша">Корюківка&nbsp;— моя і наша. Упоряд. В. Устименко.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007.&nbsp;— С. 220.</ref>


== Топоніміка ==
== Топоніміка ==
Історичні дослідження К. Тищенка та Д. Чередниченка дають підстави припускати з великою вірогідністю, що Жукля (у перекладі з литовської&nbsp;— «рибальське поселення, рибалка, риболовля»), яка стоїть на р.&nbsp;[[Сістра]] Чернігівського [[Полісся]], заснована саме литовцями, під час злитовчення до 1500 року, доки територія, де розташоване село, не перейшла від [[Литва|Литви]] під владу російських князів. Багато поколінь жуклян поряд із іншими прізвищами (Бондаренки, Васильченки, Горові, Кучми, Устименки, Прохоренки, Шавлаки та інші) мають прізвище Литвин.<ref name="Зведи свій храм">Устименко В.&nbsp;Є.&nbsp;Зведи свій храм: історико-документальне дослідження.&nbsp;— К.: Вид-во «Академпрес», 2011.&nbsp;— С. 7-19.</ref>
Історичні дослідження К. Тищенка та Д. Чередниченка дають підстави припускати з великою достовірністю, що Жукля (у перекладі з литовської&nbsp;— «рибальське поселення, рибалка, риболовля»), яка стоїть на р.&nbsp;[[Сістра]] Чернігівського [[Полісся]], заснована саме литовцями, під час злитовчення до 1500 року, доки територія, де розташоване село, не перейшла від [[Литва|Литви]] під владу російських князів. Багато поколінь жуклян поряд із іншими прізвищами (Бондаренки, Васильченки, Горові, Кучми, Устименки, Прохоренки, Шавлаки та інші) мають прізвище Литвин.<ref name="Зведи свій храм">Устименко В.&nbsp;Є.&nbsp;Зведи свій храм: історико-документальне дослідження.&nbsp;— К.: Вид-во «Академпрес», 2011.&nbsp;— С. 7-19.</ref>

⚫
== Демографія ==
⚫
За даними сайту [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] у Жуклі станом на початок [[2012]] року мешкає 510 жителів.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 Жукля на сайті Верховної Ради України]</ref>

⚫
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
⚫
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення
⚫
|-bgcolor="#FFFFBB"
⚫
! align=center|1866!! align=center|1897!! align=center|1988!! align=center|2012
⚫
|- bgcolor="#FFFFE8"
⚫
| align=center| 572
⚫
| align=center| 859
⚫
| align=center| 666
⚫
| align=center| 510
⚫
|-
⚫
| align=center|{{збільшення}}
⚫
| align=center|{{збільшення}}
⚫
| align=center|{{зменшення}}
⚫
| align=center|{{зменшення}}
⚫
|}


== Історія ==
== Історія ==
Село Жукля було засноване до початку XVI&nbsp;ст. переселенцями із Литви.<ref name="Зведи свій храм"></ref> Перша згадка про Жуклю&nbsp;— 1616-й рік.<ref>[http://www.gorod.cn.ua/news_11701.html Свято книги і села в Жуклі]</ref>
Село Жукля було засноване до початку XVI&nbsp;ст. переселенцями із Литви.<ref name="Зведи свій храм" /> Перша згадка про Жуклю&nbsp;— 1616-й рік.<ref>{{Cite web |url=http://www.gorod.cn.ua/news_11701.html |title=Свято книги і села в Жуклі |accessdate=9 вересня 2012 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119184952/http://www.gorod.cn.ua/news_11701.html }}</ref>


Першими володарями, за літописними свідченнями, є [[Апостоли]]. Сучасний дослідник В.&nbsp;М.&nbsp;Горобець повідомляє, що Апостоли походять з відомого волоського роду Апостолів-Катаржі. [[Апостол Павло Охрімович|Павло Апостол (Катаржі)]], батько майбутнього гетьмана, прагнучи лицарської слави й матеріальних достатків, 1648 року вступив на службу до польського короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]]. У складі королівського війська брав участь у боях проти трансільванського князя, потім проти шведів у [[Курляндія|Курляндії]]. А згодом перейшов під прапори українського магната князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]], і невдовзі&nbsp;— до [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Досить швидко був зведений на сотницький уряд і нагороджений маєтком [[Хомутець (Миргородський район)|Хомутець]], що на Миргородщині. Але вже близько 1658 року натрапляємо в документах на згадку про [[Апостол Павло Охрімович|Павла Охрімовича Апостола]] як про Гадяцького, а згодом&nbsp;— Миргородського полковника, і тоді ж він стає власником невеличких поселень серед лісів північніше [[Миргород]]а&nbsp;— Жуклі та [[Шаболтасівка|Шаболтасівки]].<ref name="Зведи свій храм"/>
Першими володарями, за літописними свідченнями, є [[Апостоли]]. Сучасний дослідник В.&nbsp;М.&nbsp;Горобець повідомляє, що Апостоли походять з відомого волоського роду Апостолів-Катаржі. [[Апостол Павло Охрімович|Павло Апостол (Катаржі)]], батько майбутнього гетьмана, прагнучи лицарської слави й матеріальних достатків, 1648 року вступив на службу до польського короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]]. У складі королівського війська брав участь у боях проти трансільванського князя, потім проти шведів у [[Курляндія|Курляндії]]. А згодом перейшов під прапори українського магната князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]], і невдовзі&nbsp;— до [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Досить швидко був зведений на сотницький уряд і нагороджений маєтком [[Хомутець (Миргородський район)|Хомутець]], що на Миргородщині. Але вже близько 1658 року натрапляємо в документах на згадку про [[Апостол Павло Охрімович|Павла Охрімовича Апостола]] як про Гадяцького, а згодом&nbsp;— Миргородського полковника, і тоді ж він стає власником невеличких поселень серед лісів північніше [[Миргород]]а&nbsp;— Жуклі та [[Шаболтасівка|Шаболтасівки]].<ref name="Зведи свій храм"/>
Рядок 72: Рядок 60:
Після смерті Павла Апостола у 1678 році слобідки Жукля та Шаболтасівка переходять у спадок до старшого із трьох синів&nbsp;— [[Данило Апостол|Данила Апостола]], який у 1682 році був обраний Миргородським полковником, а 1 жовтня 1727 року старшинська рада в [[Глухів|Глухові]] обирає Данила Апостола гетьманом Війська Запорозького. Цієї ж осені новообраний гетьман почав об'їзд [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]], а заразом і своїх підданих. Перебуваючи у Жуклі Данило Апостол пообіцяв, що побудує [[Покровська церква (Жукля)|Храм Різдва Пресвятої Богородиці]].<ref name="Зведи свій храм"/>
Після смерті Павла Апостола у 1678 році слобідки Жукля та Шаболтасівка переходять у спадок до старшого із трьох синів&nbsp;— [[Данило Апостол|Данила Апостола]], який у 1682 році був обраний Миргородським полковником, а 1 жовтня 1727 року старшинська рада в [[Глухів|Глухові]] обирає Данила Апостола гетьманом Війська Запорозького. Цієї ж осені новообраний гетьман почав об'їзд [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]], а заразом і своїх підданих. Перебуваючи у Жуклі Данило Апостол пообіцяв, що побудує [[Покровська церква (Жукля)|Храм Різдва Пресвятої Богородиці]].<ref name="Зведи свій храм"/>


В «Истории Малороссии» [[Маркевич Микола Андрійович|Миколи Маркевича]] знаходимо, що у 1728 році, коли була побудована гетьманом Данилом Апостолом у селі Жукля перша дерев'яна церква, «жителей в селе 27 дворов, все они были крестьяне Данила Апостола»<ref name="Зведи свій храм"></ref>. Побудована народним майстром [[Андрій (церковний майстер)|Андрієм]]<ref>{{книга
В «Истории Малороссии» [[Маркевич Микола Андрійович|Миколи Маркевича]] знаходимо, що у 1728 році, коли була побудована гетьманом Данилом Апостолом у селі Жукля перша дерев'яна церква, «жителей в селе 27 дворов, все они были крестьяне Данила Апостола»<ref name="Зведи свій храм" />. Побудована народним майстром [[Андрій (церковний майстер)|Андрієм]]<ref>{{книга
|автор = [[Стефан Таранушенко]]
|автор = [[Стефан Таранушенко]]
|частина = Лівобережні майстери-монументалісти
|частина = Лівобережні майстери-монументалісти
Рядок 90: Рядок 78:
У 1734 році після смерті Данила Апостола село переходить у спадок дочці покійного гетьмана Параскевії Данилівні, яка володіла селом недовго, а після її смерті до сина гетьмана [[Апостол Петро Данилович|Петра Даниловича]]. У сер. 1760-х рр. з нагоди весілля онуки Петра Даниловича Апостола Марії Данилівни із сотником з [[Салтикова Дівиця|Салтикової Дівиці]] Іваном Яковичем Селецьким, села Жукля та Шаболтасівка переходять у власність роду Селецьких як весільний подарунок. У 1798 році, коли заміж виходила Софія Іванівна Селецька за майора Василя Івановича Синельникова, Жукля переходить у власність Синельникових. Онуки Василя Івановича та Софії Іванівни&nbsp;— Іван Васильович, Микола Васильович та Євдокія Василівна поєдналися шлюбом із представниками древнього шведського роду Комстадіусів. Так, Євдокія Василівна Синельникова у 1830 році вийшла заміж за Августа Федоровича (Фрідріховича) Комстадіуса, який згодом став херсонським губернатором та володарем Жуклі, яка спадком після його смерті перейшла до Євдокії Василівни, а згодом до її дітей: Варвари, Євдокії, Марії, Софії, Федора, Івана та Миколи. 1884 року Євдокія Василівна помирає, на її прохання-заповіт небіжчицю поховали біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, поруч могили її дочки Софії, де їхні останки перебувають і досі.<ref name="Зведи свій храм"/>
У 1734 році після смерті Данила Апостола село переходить у спадок дочці покійного гетьмана Параскевії Данилівні, яка володіла селом недовго, а після її смерті до сина гетьмана [[Апостол Петро Данилович|Петра Даниловича]]. У сер. 1760-х рр. з нагоди весілля онуки Петра Даниловича Апостола Марії Данилівни із сотником з [[Салтикова Дівиця|Салтикової Дівиці]] Іваном Яковичем Селецьким, села Жукля та Шаболтасівка переходять у власність роду Селецьких як весільний подарунок. У 1798 році, коли заміж виходила Софія Іванівна Селецька за майора Василя Івановича Синельникова, Жукля переходить у власність Синельникових. Онуки Василя Івановича та Софії Іванівни&nbsp;— Іван Васильович, Микола Васильович та Євдокія Василівна поєдналися шлюбом із представниками древнього шведського роду Комстадіусів. Так, Євдокія Василівна Синельникова у 1830 році вийшла заміж за Августа Федоровича (Фрідріховича) Комстадіуса, який згодом став херсонським губернатором та володарем Жуклі, яка спадком після його смерті перейшла до Євдокії Василівни, а згодом до її дітей: Варвари, Євдокії, Марії, Софії, Федора, Івана та Миколи. 1884 року Євдокія Василівна помирає, на її прохання-заповіт небіжчицю поховали біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, поруч могили її дочки Софії, де їхні останки перебувають і досі.<ref name="Зведи свій храм"/>


Протягом жовтня-грудня 1900 року жителі села вели боротьбу за право користуватися земельними ділянками, відрізаними в них під час проведення селянської реформи 1861 року. Найбільшого розмаху вона досягла 16-20 жовтня, коли понад 100 селян змусили працівників економії поміщика [[Комстадіус Микола Миколайович|Миколи Комстадіуса]] припинити межові роботи. З новою силою опір селян вибухнув 24 квітня 1901 року. Вони рішуче виступили проти нової спроби перемежувати землю, 30 квітня цей виступ був жорстоко придушений прибулим на місце подій загоном регулярного війська.<ref name="Чернігівщина"></ref>
Протягом жовтня-грудня 1900 року жителі села вели боротьбу за право користуватися земельними ділянками, відрізаними в них під час проведення селянської реформи 1861 року. Найбільшого розмаху вона досягла 16-20 жовтня, коли понад 100 селян змусили працівників економії поміщика [[Комстадіус Микола Миколайович|Миколи Комстадіуса]] припинити межові роботи. З новою силою опір селян вибухнув 24 квітня 1901 року. Вони рішуче виступили проти нової спроби перемежувати землю, 30 квітня цей виступ був жорстоко придушений прибулим на місце подій загоном регулярного війська.<ref name="Чернігівщина" />


Наприкінці XIX століття у Жуклі згоріла дерев'яна церква й Комстадіус пообіцяв селянам збудувати таку церкву, яка не горітиме. І збудував. Для цього були запрошені будівельники із Петербургу. Будівництво велося із 1911 по 1914&nbsp;роки.&nbsp;<ref>[http://ukrainaincognita.com/ru/node/922 Україна Інкогніта]</ref>
Наприкінці XIX століття у Жуклі згоріла дерев'яна церква й Комстадіус пообіцяв селянам збудувати таку церкву, яка не горітиме. І збудував. Для цього були запрошені будівельники із Петербургу. Будівництво велося із 1911 по 1914&nbsp;роки.&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://ukrainaincognita.com/ru/node/922 |title=Україна Інкогніта |accessdate=9 вересня 2012 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119184556/http://ukrainaincognita.com/ru/node/922 }}</ref>


До 1917 року в селі відбувалося 2 ярмарки на рік, діяв паровий млин та олійниця.<ref name="Чернігівщина"/>
До 1917 року в селі відбувалося 2 ярмарки на рік, діяв паровий млин та олійниця.<ref name="Чернігівщина"/>


З оповідей старожилів в Жуклі до приходу комуністичної влади існувало жуклинське вище навчальне училище, в якому могли приймати дворян чи заможних дітей. Плата була 280 рублів за рік, ця сума включала вартість харчування, формений одяг та квартирування.
З оповідей старожилів в Жуклі до початку комуністичної окупації існувало жуклинське вище навчальне училище, у якому могли приймати дворян чи заможних дітей. Плата була 280 рублів за рік, ця сума включала вартість харчування, формений одяг та квартирування.


У Національній книзі пам'яті жертв [[Голодомор 1932-1933 років|Голодомору 1932—1933 років]] в Україні перелічено 2 жителів села, що загинули від голоду.<ref>Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В.&nbsp;М.&nbsp;Хоменко (голова редколегії) та ін.&nbsp;— Чернігів: Деснянська правда, 2008.&nbsp;— С.316. </ref>
У Національній книзі пам'яті жертв [[Голодомор 1932-1933 років|Голодомору 1932—1933 років]] в Україні перелічено 2 жителів села, що загинули від голоду.<ref>Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В.&nbsp;М.&nbsp;Хоменко (голова редколегії) та ін.&nbsp;— Чернігів: Деснянська правда, 2008.&nbsp;— С.316.</ref>


У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] на фронті та у партизанському русі брали участь 230 мешканці села, 167 з яких загинули.<ref name=imsu4>{{ІМСУ|Черниговская|с=394}}</ref>
У [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] на фронті та у партизанському русі брали участь 230 мешканці села, 167 з яких загинули.<ref name=imsu4>{{ІМСУ|Черниговская|с=394}}</ref>
Рядок 105: Рядок 93:


У 1971 році село визнано партизанським.
У 1971 році село визнано партизанським.

12 червня [[2020]] року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №&nbsp;730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Холминської селищної громади<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/730-2020-р|title=Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області|website=Офіційний вебпортал парламенту України|language=uk|accessdate=2022-07-10}}</ref>.

19 липня [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Корюківський район (1923—2020)|Корюківського району]], увійшло до складу новоутвореного Корюківського району Чернігівської області<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

⚫
== Демографія ==
⚫
За даними сайту [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] у Жуклі станом на початок [[2012]] року мешкає 510 жителів.<ref name="w1.c1.rada.gov.ua"/>

⚫
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
⚫
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення
⚫
|-bgcolor="#FFFFBB"
⚫
! align=center|1866!! align=center|1897!! align=center|1988!! align=center|2012
⚫
|- bgcolor="#FFFFE8"
⚫
| align=center| 572
⚫
| align=center| 859
⚫
| align=center| 666
⚫
| align=center| 510
⚫
|-
⚫
| align=center|{{збільшення}}
⚫
| align=center|{{збільшення}}
⚫
| align=center|{{зменшення}}
⚫
| align=center|{{зменшення}}
⚫
|}


== Історичні пам'ятки ==
== Історичні пам'ятки ==
Поблизу села були знайдені [[Могила (насип)|кургани]] часів [[Київська Русь|Київської Русі]].<ref name=imsu4>{{ІМСУ|Черниговская|с=394}}</ref>
Поблизу села були знайдені [[Могила (насип)|кургани]] часів [[Київська Русь|Київської Русі]].<ref name=imsu4/>


== Пам'ятки архітектури ==
== Пам'ятки архітектури ==
[[Файл:Покровська церква (мур.) с. Жукля.jpg|міні|Покровська церква у 2009 році]]
[[Файл:Покровська церква (мур.) с. Жукля.jpg|міні|Покровська церква у 2009 році]]
[[Покровська церква (Жукля)|Покровська церква]] (1911—1914&nbsp;рр.) Була зведена у 1911&nbsp;році на кошти власника Жуклі&nbsp;— Миколи Комстадіуса. «Я побудую вам церкву, яка не горить!»&nbsp;— начебто сказав він землякам, які оплакували недавно згорілу гетьманську дерев'яну церкву. І слово своє стримав.<ref>[http://korjukivka.at.ua/dir/17 Корюківський район]</ref>
[[Покровська церква (Жукля)|Покровська церква]] (1911—1914&nbsp;рр.) Була зведена у 1911&nbsp;році на кошти власника Жуклі&nbsp;— Миколи Комстадіуса. «Я побудую вам церкву, яка не горить!»&nbsp;— начебто сказав він землякам, які оплакували недавно згорілу гетьманську дерев'яну церкву. І слово своє стримав.<ref>{{Cite web |url=http://korjukivka.at.ua/dir/17 |title=Корюківський район |accessdate=9 вересня 2012 |archive-date=19 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151119192254/http://korjukivka.at.ua/dir/17 }}</ref>


== Видатні люди ==
== Видатні люди ==
* [[Смаль Наталія Миколаївна]] (* 1983)&nbsp;— українська дзюдоїстка.
* [[Сотниченко Віра Григорівна]]&nbsp;— українська радянська діячка.
* [[Сотниченко Віра Григорівна]]&nbsp;— українська радянська діячка.
* [[Устименко Василь Євдокимович]]&nbsp;— [[генерал-майор]] внутрішньої служби, державний службовець 2-го рангу. Створив і очолював [[Урядовий військово-кур'єрський зв'язок]] та [[Служба дипломатичних кур'єрів України|Службу дипломатичних кур'єрів України]]. Працював коло витоків створення державної служби і [[Національне бюро розслідувань України|Національного бюро розслідувань України]]. Автор книг про місцеву історію.
* [[Устименко Василь Євдокимович]]&nbsp;— [[генерал-майор]] внутрішньої служби, державний службовець 2-го рангу. Створив і очолював [[Урядовий військово-кур'єрський зв'язок]] та [[Служба дипломатичних кур'єрів України|Службу дипломатичних кур'єрів України]]. Працював коло витоків створення державної служби і [[Національне бюро розслідувань України|Національного бюро розслідувань України]]. Автор книг про місцеву історію.
Рядок 132: Рядок 144:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 Жукля на сайті Верховної Ради України]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 Жукля на сайті Верховної Ради України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151119202511/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=03.03.2012&rf7571=40303 |date=19 листопада 2015 }}
* [http://ukrainaincognita.com/chernigivska-oblast/koryukivskyi-raion/zhuklya/zhuklya Україна Інкогніта]
* [https://web.archive.org/web/20100611152319/http://ukrainaincognita.com/chernigivska-oblast/koryukivskyi-raion/zhuklya/zhuklya Україна Інкогніта]
* [http://val.ua/culture/literature/200720.html «Жукля»: Презентація книги Василя Устименка]
* [https://web.archive.org/web/20091008151005/http://val.ua/culture/literature/200720.html «Жукля»: Презентація книги Василя Устименка]
* [http://korjukivka.at.ua/dir/17 Корюківський район]
* [http://korjukivka.at.ua/dir/17 Корюківський район] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151119192254/http://korjukivka.at.ua/dir/17 |date=19 листопада 2015 }}
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 Прогноз погоди в селі Жукля].
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 Прогноз погоди в селі Жукля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151119230725/http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/7932 |date=19 листопада 2015 }}.


{{Корюківський район}}
{{Корюківський район}}

⚫
{{Ukraine-geo-stub}}


[[Категорія:Села Чернігівської області]]
[[Категорія:Села Чернігівської області]]
[[Категорія:1616 в Україні]]
[[Категорія:1616 в Україні]]


⚫
{{Chernihiv-geo-stub}}

Версія за 13:54, 28 березня 2024

село Жукля
Краєвид Покровську церкву (квітень 2018 року)
Краєвид Покровську церкву (квітень 2018 року)
Краєвид Покровську церкву (квітень 2018 року)
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Громада Холминська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020090060095068
Основні дані
Засноване 1600
Перша згадка 1616 (408 років)
Населення 510
Площа 3,342 км²
Густота населення 152,6 осіб/км²
Поштовий індекс 15334
Телефонний код +380 4657
Географічні дані
Географічні координати 51°48′51″ пн. ш. 32°39′37″ сх. д. / 51.81417° пн. ш. 32.66028° сх. д. / 51.81417; 32.66028Координати: 51°48′51″ пн. ш. 32°39′37″ сх. д. / 51.81417° пн. ш. 32.66028° сх. д. / 51.81417; 32.66028
Середня висота
над рівнем моря 		155 м
Місцева влада
Адреса ради 15331, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт. Холми, вул. Миру, 1
Карта
Жукля. Карта розташування: Україна
Жукля
Жукля
Жукля. Карта розташування: Чернігівська область
Жукля
Жукля
Мапа
Мапа

CMNS: Жукля у Вікісховищі

Файл:У селі Жукля на Чернігівщині.jpg
Краєвид у селі

Жу́кля — село в Україні, у Холминській селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 510 осіб.[1] До 2016 орган місцевого самоврядування — Жуклянська сільська рада.

Географія

Село розташоване за 40 км від районного центру і залізничної станції Корюківка на лінії Бахмач — Гомель.[2] Висота над рівнем моря — 155 м.[3] Біля села розташований Жуклянський гідрологічний заказник (з 1979 року).[4] Реєстраційний № 9/9-578, площа 99 га, площа охоронної зони 651 га, перебуває у віданні Жуклянської сільської ради. Болотний євтрофний, місцями мезотрофний масив з рядом видів північних болотних бореалів, який має важливе водоохоронне значення.[5]

Топоніміка

Історичні дослідження К. Тищенка та Д. Чередниченка дають підстави припускати з великою достовірністю, що Жукля (у перекладі з литовської — «рибальське поселення, рибалка, риболовля»), яка стоїть на р. Сістра Чернігівського Полісся, заснована саме литовцями, під час злитовчення до 1500 року, доки територія, де розташоване село, не перейшла від Литви під владу російських князів. Багато поколінь жуклян поряд із іншими прізвищами (Бондаренки, Васильченки, Горові, Кучми, Устименки, Прохоренки, Шавлаки та інші) мають прізвище Литвин.[6]

Історія

Село Жукля було засноване до початку XVI ст. переселенцями із Литви.[6] Перша згадка про Жуклю — 1616-й рік.[7]

Першими володарями, за літописними свідченнями, є Апостоли. Сучасний дослідник В. М. Горобець повідомляє, що Апостоли походять з відомого волоського роду Апостолів-Катаржі. Павло Апостол (Катаржі), батько майбутнього гетьмана, прагнучи лицарської слави й матеріальних достатків, 1648 року вступив на службу до польського короля Владислава IV. У складі королівського війська брав участь у боях проти трансільванського князя, потім проти шведів у Курляндії. А згодом перейшов під прапори українського магната князя Яреми Вишневецького, і невдовзі — до Війська Запорозького. Досить швидко був зведений на сотницький уряд і нагороджений маєтком Хомутець, що на Миргородщині. Але вже близько 1658 року натрапляємо в документах на згадку про Павла Охрімовича Апостола як про Гадяцького, а згодом — Миргородського полковника, і тоді ж він стає власником невеличких поселень серед лісів північніше Миргорода — Жуклі та Шаболтасівки.[6]

Після смерті Павла Апостола у 1678 році слобідки Жукля та Шаболтасівка переходять у спадок до старшого із трьох синів — Данила Апостола, який у 1682 році був обраний Миргородським полковником, а 1 жовтня 1727 року старшинська рада в Глухові обирає Данила Апостола гетьманом Війська Запорозького. Цієї ж осені новообраний гетьман почав об'їзд Лівобережної України, а заразом і своїх підданих. Перебуваючи у Жуклі Данило Апостол пообіцяв, що побудує Храм Різдва Пресвятої Богородиці.[6]

В «Истории Малороссии» Миколи Маркевича знаходимо, що у 1728 році, коли була побудована гетьманом Данилом Апостолом у селі Жукля перша дерев'яна церква, «жителей в селе 27 дворов, все они были крестьяне Данила Апостола»[6]. Побудована народним майстром Андрієм[8].

У 1734 році після смерті Данила Апостола село переходить у спадок дочці покійного гетьмана Параскевії Данилівні, яка володіла селом недовго, а після її смерті до сина гетьмана Петра Даниловича. У сер. 1760-х рр. з нагоди весілля онуки Петра Даниловича Апостола Марії Данилівни із сотником з Салтикової Дівиці Іваном Яковичем Селецьким, села Жукля та Шаболтасівка переходять у власність роду Селецьких як весільний подарунок. У 1798 році, коли заміж виходила Софія Іванівна Селецька за майора Василя Івановича Синельникова, Жукля переходить у власність Синельникових. Онуки Василя Івановича та Софії Іванівни — Іван Васильович, Микола Васильович та Євдокія Василівна поєдналися шлюбом із представниками древнього шведського роду Комстадіусів. Так, Євдокія Василівна Синельникова у 1830 році вийшла заміж за Августа Федоровича (Фрідріховича) Комстадіуса, який згодом став херсонським губернатором та володарем Жуклі, яка спадком після його смерті перейшла до Євдокії Василівни, а згодом до її дітей: Варвари, Євдокії, Марії, Софії, Федора, Івана та Миколи. 1884 року Євдокія Василівна помирає, на її прохання-заповіт небіжчицю поховали біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, поруч могили її дочки Софії, де їхні останки перебувають і досі.[6]

Протягом жовтня-грудня 1900 року жителі села вели боротьбу за право користуватися земельними ділянками, відрізаними в них під час проведення селянської реформи 1861 року. Найбільшого розмаху вона досягла 16-20 жовтня, коли понад 100 селян змусили працівників економії поміщика Миколи Комстадіуса припинити межові роботи. З новою силою опір селян вибухнув 24 квітня 1901 року. Вони рішуче виступили проти нової спроби перемежувати землю, 30 квітня цей виступ був жорстоко придушений прибулим на місце подій загоном регулярного війська.[4]

Наприкінці XIX століття у Жуклі згоріла дерев'яна церква й Комстадіус пообіцяв селянам збудувати таку церкву, яка не горітиме. І збудував. Для цього були запрошені будівельники із Петербургу. Будівництво велося із 1911 по 1914 роки. [9]

До 1917 року в селі відбувалося 2 ярмарки на рік, діяв паровий млин та олійниця.[4]

З оповідей старожилів в Жуклі до початку комуністичної окупації існувало жуклинське вище навчальне училище, у якому могли приймати дворян чи заможних дітей. Плата була 280 рублів за рік, ця сума включала вартість харчування, формений одяг та квартирування.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 2 жителів села, що загинули від голоду.[10]

У Другій світовій війні на фронті та у партизанському русі брали участь 230 мешканці села, 167 з яких загинули.[11]

У 1962 році встановлено надгробки на братських могилах мирних жителів, вбитих німцями у 1942 році.

У 1971 році село визнано партизанським.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Холминської селищної громади[12].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Корюківського району, увійшло до складу новоутвореного Корюківського району Чернігівської області[13].

Демографія

За даними сайту Верховної Ради України у Жуклі станом на початок 2012 року мешкає 510 жителів.[1]

Динаміка населення
1866 1897 1988 2012
572 859 666 510
▲ ▲ ▼ ▼

Історичні пам'ятки

Поблизу села були знайдені кургани часів Київської Русі.[11]

Пам'ятки архітектури

Покровська церква у 2009 році

Покровська церква (1911—1914 рр.) Була зведена у 1911 році на кошти власника Жуклі — Миколи Комстадіуса. «Я побудую вам церкву, яка не горить!» — начебто сказав він землякам, які оплакували недавно згорілу гетьманську дерев'яну церкву. І слово своє стримав.[14]

Видатні люди

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жукля
  1. ↑ а б Жукля на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
  2. ↑ Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 393. — 15 000 прим.
  3. ↑ Прогноз погоди в селі Жукля. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 22 травня 2008.
  4. ↑ а б в Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 257.
  5. ↑ Корюківка — моя і наша. Упоряд. В. Устименко. — Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — С. 220.
  6. ↑ а б в г д е Устименко В. Є. Зведи свій храм: історико-документальне дослідження. — К.: Вид-во «Академпрес», 2011. — С. 7-19.
  7. ↑ Свято книги і села в Жуклі. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
  8. ↑ Стефан Таранушенко. Лівобережні майстери-монументалісти // Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. — С. 56. — ISBN 978-966-2562-53-8.
  9. ↑ Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.
  10. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.316.
  11. ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 394. — 15 000 прим.
  12. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  13. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  14. ↑ Корюківський район. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2012.

Література

  • Устименко В. Є. Зведи свій храм: історико-документальне дослідження. — К.: Вид-во «Академпрес», 2011. — 240с. ISBN 978-966-7541-11-8
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Корюківка — моя і наша. Упоряд. В. Устименко. — Київ: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — 276 с. ISBN 978-966-8846-11-3
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4
  • Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с. ISBN 5-88500-011-5

Посилання

Населені пункти Корюківського району
Міста
Селища
Села
Андроники · Баляси · Безуглівка · Березова Роща · Бешківка · Блистова · Бобрик · Богдалівка · Бондарівка · Борок · Бреч · Буда · Будище · Бурківка · Бутівка · Білошицька Слобода · Бірківка · Велике Устя · Великий Щимель · Величківка · Верхолісся · Веселе · Високе · Волинка · Воловики · Волосківці · Вільне · Вільшане · Гай · Ганнівка · Гапішківка · Гвоздиківка · Глибокий Ріг · Голубівщина · Городище · Гуринівка · Гута-Студенецька · Гутище · Гутище · Гірськ · Данилівка · Дачне · Дерепівка · Дмитрівка · Довга Гребля · Довжик · Долинське · Домашлин · Дягова · Дібрівка · Жовідь · Жукля · Журавлева Буда · Журавок · Забарівка · Загорівка · Загребелля · Загребельна Слобода · Займище · Заляддя · Заріччя · Змітнів · Іванівка · Ількуча · Камка · Камка · Кирилівка · Киріївка · Киселівка · Клюси · Кнути · Козилівка · Козляничі · Комарівка · Конятин · Костирів · Костючки · Костянтинівка · Крестопівщина · Кугуки · Кудрівка · Куковицьке · Куковичі · Купчичі · Куропіївка · Кучинівка · Кучугури · Лави · Лазарівка · Лебіддя · Липівка · Лозова · Лосєва Слобода · Лубенець · Лука · Луки · Луковець · Лупасове · Лютівка · Ляшківці · Ліски · Лісове · Майбутнє · Майське · Максаки · Мала Бондарівка · Мале Устя · Масалаївка · Матвіївка · Маховики · Михайлівка · Мишине · Млинок · Містки · Наумівка · Низківка · Нова Буда · Нова Гуринівка · Новоселівка · Нові Боровичі · Нові Броди · Нові Млини · Овчарівка · Озереди · Олександрівка · Олешня · Олійники · Остапівка · Осьмаки · Охрамієвичі · Парастовське · Пекарів · Переділ · Перелюб · Петрова Слобода · Петрівка · Пльохів · Покровське · Польове · Полісся · Попільня · Прибинь · Привільне · Прогони · Прогрес · Піски · Піщанка · Радвине · Радомка · Рейментарівка · Рибинськ · Рогізки · Романівська Буда · Руда · Рудня · Рудня · Савинки · Садове · Сальне · Самотуги · Самсонівка · Сахутівка · Свірок · Селище · Семенівка · Синютин · Семенівка · Синявка · Слава · Слобідка · Софіївка · Смяч · Сновське · Соснівка · Соснівка · Спаське · Спичувате · Стара Рудня · Старобутівка · Старі Боровичі · Степанівка · Стольне · Стопилка · Суничне · Сядрине · Тельне · Тихоновичі · Тихонівське · Трудовик · Тур'я · Турівка · Тютюнниця · Уріччя · Ушня · Феськівка · Філонівка · Філонівка · Хлоп'яники · Ховдіївка · Хотуничі · Хотіївка · Хрінівка · Ченчики · Чепелів · Чорногорці · Чорнотичі · Шишка · Шишківка · Шкробове · Щокоть · Якличі


Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жукля&oldid=42213998