Куцівка (Черкаський район): відмінності між версіями

село Куцівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Ротмістрівська сільська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	XVIII століття
Населення	691
Площа	4,693 км²
Поштовий індекс	20750
Телефонний код	+380 4733
Географічні дані
Географічні координати	49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д.Координати: 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	145 м
Місцева влада
Адреса ради	с. Ротмістрівка
Карта
	Куцівка
	Куцівка
Мапа
	Куцівка у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 17:46, 20 листопада 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куцівка.

Ку́цівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Ротмістрівської сільської громади.

Назва

Назва села походить від куцої балки, де розташоване село. Стара назва села — Куца Балка^[1]. Тюркське слово «куца» означає «коротка»^[1]

Географія

Розташована на річці Гнилий Ташлик, за 25 км на південний захід від районного центру Сміла, за 15 км від найближчої залізничної станції Володимирівка та за 17 км від станції Сердюківка^[1]^[2]. Лежить на висоті 191 м над рівнем моря.

В «Географічному словнику Королівства Польського» Куцівка (пол. Kucówka) згадується як село, розташоване по обидва боки річки Сухий Ташлик, за 5 верст південніше Матусова^[3].

Площа — 4,693 км² (469,3 га)^[1].

Куцівку позначено на картах Олександра Яблоновського, Олексія Бобринського (1894) та Івана Дороганевського (1901)^[1].

Історія

Неподалік Куцівки виявлено кургани скіфських часів. В одному з них знайдено поховання воїна^[2].

Новий час

Село Куцівка виникло у XVIII столітті^[1]. Її власниками були польські князі Любомирські. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). 2 січня 1787 року князь Франциск Ксаверій Любомирський, російський генерал-майор, продав свій Смілянський маєток російському князю і фельдмаршалу Григорію Потьомкіну за 2 мільйони російських рублів^[4]. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа^[4].

Після смерті Потьомкіна в 1791 році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів Висоцьких, Павлових, Самойлових та Енгельгардтів. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор Миколай Висоцький^[4].

1811 року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам Орловим, що походили з донських козаків^[5]. 1846 року коштом генералів Олексія Орлова та його сина Івана в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці^[3]^[4].

XX століття

На початку XX століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження Миколі Терещенку.

У 1903—1904 роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків^[5]. У грудні 1917 року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года»^[5].

На початку XX століття у Куцівській школі викладала у початкових класах випускниця Київського училища духовного відомства Ганна Костянтинівна Колодченко (Мелешко) (1885-1964)^[6]

85 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у німецько-радянській війні. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів»^[2].

За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою^[2]. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів КПУ і 51 член ВЛКСМ^[2].

Адміністративна історія

До 1793 року: Річ Посполита, Корона Польська, Київське воєводство, Черкаський повіт (до ІІ поділу Речі Посполитої)
З 1793 року: Російська імперія, Київське намісництво.
З 1795 року: Російська імперія, Вознесенське намісництво, Черкаський повіт.
З 1796 року: Російська імперія, Київська губернія, Черкаський повіт, Матусівська волость, село Куцівка (рос. Куцовка).
З 1929 року: СРСР, УРСР, Київська область, Смілянський район, село Куцівка
З 1954 року: СРСР, УРСР, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
З 1991 року: Україна, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
З 2020 року: Україна, Черкаська область, Черкаський район, Ротмістрівська сільська громада, село Куцівка

Населення

1859: 1233 мешканці^[3]
1900: 1995 мешканців, 395 дворів^[1].
1970: 1350 мешканці^[2].
2000: 840 мешканці.
2015: 691 мешканець, 388 дворів^[1].

Економіка

У 1900 році село Куцівка займало 5403 десятини землі. З них 2463 належало Миколі Терещенку, а 2092 десятин — селянам^[1].

1926 року в селі організовано перший колгосп «Жовтневий шлях». В 1929 році — колгосп «Червоний передовик». У 1956 році в колгоспі ім. Сталіна побудовано колгоспну гідроелектростанцію^[1]. У 1972 році на території села працювала центральна садиба колгоспу «Правда» (обробляє 2488 га землі, у тому числі орної — 1316 га). Вирощує зернові й технічні культури, має розвинуте м'ясо-молочне тваринництво^[2].

За вирощування високих врожаїв 123 колгоспники Куцівки були відзначені нагородами уряду УРСР^[2].

1995 року було завершено газифікацію села.

На території села діє ТОВ "МТС «Альфа-Агро», фермерські господарства «Обрій» та «Схід», садочок «Барвінок», філія ощадбанку, відділення зв'язку, п'ять магазинів приватних підприємців^[1].

Культура

У 1778–1871 роках в селі діяла Церква Покрова Богородиці^[7].

В 1834–1846 роках в селі збудували нову Церкву Різдва Богородиці^[8]. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього класицизму. Архітектором будівництва був Мезенський. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика Тодося Осьмачку. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.

Церква Різдва Богородиці
Вівтар Церкви Різдва Богородиці
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.

У 2006 році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці^[1].

Уродженці

Осьмачка Теодосій Степанович (1895—1962) — письменник, поет, перекладач.
Чернявський Іван Єремійович (1930—2001) — український спортсмен, бігун на довгі дистанції, фіналіст XVI Олімпійських ігор.

Інфраструктура

У 1900 році в Куцівці діяли^[1]:

Православна церква
Церковна школа
1 хлібна крамниця
1 водяний млин
11 вітряків
1 кузня.

У 1970-х роках в Куцівці діяли^[2]:

восьмирічна школа
будинок культури на 450 місць
клуб
бібліотека для дорослих (фонд 6000 книжок)
широкоекранна кіноустановка
медпункт
дитячі ясла
продуктовий, промтоварний і господарський магазини.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
↑ ^а ^б ^в Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
↑ ^а ^б ^в ^г Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.
↑ Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского (укр.), процитовано 17 травня 2022
↑ Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.
↑ Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.

Посилання

Куцівка^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Верховна Ради України.
Село Куцівка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Смілянська райдержадмінстрація.
Нікітенко, Л. Хочемо створити повноцінний музей Осьмачки [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Україна Молода.
Хамаза, В. Легенда черкаського спорту — Іван Чернявський // Черкаський спорт. — 20 лютого 2013.

[рай-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.

[ІУ-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.

[По-3] а ^б ^в Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.

[Похи-4] а ^б ^в ^г Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]

[УПЦ-5] а ^б ^в Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.

[6] Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского (укр.), процитовано 17 травня 2022

[7] Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.

[8] Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 === Новий час ===
-Село Куцівка виникло у XVIII столітті<ref name="рай" />. Її власниками були [[поляки|польські]] князі [[Любомирські]]. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). [[2 січня]] [[1787]] року князь [[Францішек Ксаверій Любомирський|Франциск Ксаверій Любомирський]], російський [[генерал-майор]], продав свій Смілянський маєток російському князю і [[фельдмаршал]]у [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорію Потьомкіну]] за 2 мільйони російських [[рубль|рублів]]<ref name="Похи">[[Похилевич Лаврентій Іванович|Похилевич Л. И]]. ''Сказания о населенных местностях Киевской губернии''.&nbsp;— Киев: 1864.&nbsp;— с. 610—659. [http://derenkovec.org.ua/index/istorija_sela/0-6] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704022238/http://derenkovec.org.ua/index/istorija_sela/0-6 |date=4 липень 2015 }}</ref>. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа<ref name="Похи" />.
+Село Куцівка виникло у XVIII столітті<ref name="рай" />. Її власниками були [[поляки|польські]] князі [[Любомирські]]. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). [[2 січня]] [[1787]] року князь [[Францішек Ксаверій Любомирський|Франциск Ксаверій Любомирський]], російський [[генерал-майор]], продав свій Смілянський маєток російському князю і [[фельдмаршал]]у [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорію Потьомкіну]] за 2 мільйони російських [[рубль|рублів]]<ref name="Похи">[[Похилевич Лаврентій Іванович|Похилевич Л. И]]. ''Сказания о населенных местностях Киевской губернии''.&nbsp;— Киев: 1864.&nbsp;— с. 610—659. [http://derenkovec.org.ua/index/istorija_sela/0-6] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704022238/http://derenkovec.org.ua/index/istorija_sela/0-6 |date=4 липня 2015 }}</ref>. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа<ref name="Похи" />.
 Після смерті Потьомкіна в [[1791]] році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів [[Висоцькі|Висоцьких]], [[Павлови]]х, [[Самойлови]]х та [[Енгельгардти|Енгельгардтів]]. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор [[Висоцький Микола Петрович|Миколай Висоцький]]<ref name="Похи" />.
@@ Рядок 61: / Рядок 61: @@
 [[1811]] року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам [[Орлови]]м, що походили з [[донські козаки|донських козаків]]<ref name="УПЦ" />. [[1846]] року коштом генералів [[Орлов Олексій Петрович|Олексія Орлова]] та його сина [[Орлов Іван Олексійович|Івана]] в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці<ref name="По" /><ref name="Похи" />.
-=== ХХ століття ===
+=== XX століття ===
-На початку ХХ століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження [[Терещенко Нікола Артемійович|Миколі Терещенку]].
+На початку XX століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження [[Терещенко Нікола Артемійович|Миколі Терещенку]].
-У [[1903]]—[[1904]] роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків<ref name="УПЦ">[http://cherkasy-orthodox.com.ua/index.php/churches/167-makiivka  Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.</ref>. В грудні [[1917]] року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром в Київ з Куцівки була направлена телеграма: «''Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года''»<ref name="УПЦ" />.
+У [[1903]]—[[1904]] роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків<ref name="УПЦ">[http://cherkasy-orthodox.com.ua/index.php/churches/167-makiivka  Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703222325/http://cherkasy-orthodox.com.ua/index.php/churches/167-makiivka |date=3 липня 2015 }} // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.</ref>. У грудні [[1917]] року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «''Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года''»<ref name="УПЦ" />.
+На початку XX століття у Куцівській школі викладала у початкових класах випускниця Київського училища духовного відомства Ганна Костянтинівна Колодченко (Мелешко) (1885-1964)<ref>{{Citation|title=Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского|url=https://www.youtube.com/watch?v=et2WVKng3_w|accessdate=2022-05-17|language=uk-UA}}</ref>
 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]]. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів»<ref name="ІУ" />.
-За роки Радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою<ref name="ІУ" />. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів [[Комуністична партія України|КПУ]] і 51 член [[Комсомол|ВЛКСМ]]<ref name="ІУ" />.
+За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою<ref name="ІУ" />. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]] і 51 член [[Комсомол|ВЛКСМ]]<ref name="ІУ" />.
 === Адміністративна історія ===
@@ Рядок 101: / Рядок 103: @@
 У [[1778]]–[[1871]] роках в селі діяла [[Покровська церква (Куцівка)|Церква Покрова Богородиці]]<ref>Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.</ref>.
-В [[1834]]–[[1846]] роках в селі збудували нову [[Церква Різдва Богородиці (Куцівка)|Церкву Різдва Богородиці]]<ref>Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області</ref>. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього [[класицизм]]у. Архітектором будівництва був [[Мезенський]]. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хреситли українського письменика [[Тодось Осьмачка|Тодося Осьмачку]]. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.
+В [[1834]]–[[1846]] роках в селі збудували нову [[Церква Різдва Богородиці (Куцівка)|Церкву Різдва Богородиці]]<ref>Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області</ref>. Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього [[класицизм]]у. Архітектором будівництва був [[Мезенський]]. Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика [[Тодось Осьмачка|Тодося Осьмачку]]. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.
 <gallery>
@@ Рядок 111: / Рядок 113: @@
 </gallery>
-В селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.
+У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.
 У [[2006]] році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці<ref name="рай" />.
@@ Рядок 119: / Рядок 121: @@
 * [[Тодось Осьмачка|Осьмачка Теодосій Степанович]] ([[1895]]—[[1962]])&nbsp;— [[письменник]], поет, перекладач.
 * [[Чернявський Іван Єремійович]] ([[1930]]—[[2001]])&nbsp;— український спортсмен, бігун на довгі дистанції, фіналіст XVI Олімпійських ігор.
-* Родина Вовченків
 == Інфраструктура ==
@@ Рядок 152: / Рядок 153: @@
 == Посилання ==
 * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=27.08.2011&rf7571=38235 Куцівка]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Верховна Ради України.
-* [http://smilarda.at.ua/index/0-52 Село Куцівка] // Смілянська райдержадмінстрація.
+* [http://smilarda.at.ua/index/0-52 Село Куцівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304133544/http://smilarda.at.ua/index/0-52 |date=4 березня 2016 }} // Смілянська райдержадмінстрація.
-* Нікітенко, Л. [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1484/164/52213/ Хочемо створити повноцінний музей Осьмачки] // [[Україна молода|Україна Молода]].
+* Нікітенко, Л. [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1484/164/52213/ Хочемо створити повноцінний музей Осьмачки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703120739/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1484/164/52213/ |date=3 липня 2015 }} // [[Україна молода|Україна Молода]].
 * Хамаза, В. [https://web.archive.org/web/20150703223506/http://cherkassy-sport.com/rubriki/legend-sport/2507-legenda-cherkaskogo-sportu-ivan-chernjavskyj Легенда черкаського спорту&nbsp;— Іван Чернявський] // Черкаський спорт.&nbsp;— 20 лютого 2013.

Куцівка (Черкаський район): відмінності між версіями

Поточна версія на 17:46, 20 листопада 2023

Зміст

Назва

Географія