Костюченко Іван Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 11: Рядок 11:
Іван Костюченко також знайомий шанувальникам кіно за низкою ролей, зіграних у фільмах [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кіностудії ім. О. Довженка]].
Іван Костюченко також знайомий шанувальникам кіно за низкою ролей, зіграних у фільмах [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кіностудії ім. О. Довженка]].


Пішов з життя 1983 року.<ref>Іван Петрович Костюченко. [Актор. Засл. артист УРСР: Некролог] // «Культура і життя», 1983, 8 травня.</ref>
Пішов з життя 1983 року.<ref>Іван Петрович Костюченко. Некролог // «Культура і життя», 1983, 8 травня.</ref>


== Ролі в театрі ==
== Ролі в театрі ==

Версія за 10:24, 12 лютого 2022

Костюченко Іван Петрович
Народився31 січня (13 лютого) 1910
Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер29 квітня 1983(1983-04-29) (73 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльністьактор
ЗакладХарківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Кіностудія ім. О. Довженка
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений артист УРСР
IMDbID 6872567

Іва́н Петро́вич Костюче́нко (нар. 13 лютого (31 січня) 1910(19100131), Миргород — пом. 29 квітня 1983, Харків) — український актор театру і кіно, заслужений артист Української РСР (1953).

Життєпис

Після закінчення 1927 року Харківського театрального технікуму, де навччався у легендарних Амвросія Бучми та Івана Мар'яненка, розпочав свою театральну кар'єру в Харківському українському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка, яка тривала до кінця його життя.

Акторську діяльність поєднував з викладацькою, працюючи також в драматичній студії рідного театру (1958—1963 років).[1]

Іван Костюченко також знайомий шанувальникам кіно за низкою ролей, зіграних у фільмах кіностудії ім. О. Довженка.

Пішов з життя 1983 року.[2]

Ролі в театрі

  • Аркадій, Сергій Горлов, Степан Груша («Платон Кречет», «Фронт», «Приїздіть у Дзвінкове» О. Корнійчука)
  • Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера)
  • Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
  • Дід Цибулька («Таблетку під язик» А. Макайонка)
  • Кирик («Навіки разом» Л. Дмитерка)
  • Козловський, Харитонов («Російські люди» К. Симонова)
  • Колісник («Повія» за Панасом Мир­ним)
  • Кудряш («Гроза» О. Островського)[3]
  • Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого)
  • Матрос («Правда» О. Корнійчука у постановці М. Крушельницького 1937 року)[4]
  • Журейко («Ярослав Мудрий» І. Кочерги)
  • Жухрай («Як гартувалася сталь» за М. Островським)
  • Семен Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горь­кого)
  • Сірко («За двома зайцями» М. Ста­рицького)
  • Фернандо («Овід» за Е. Войнич)
  • Яґо («Отелло» В. Шекспіра)

Ролі у кіно

Визнання

  • 1953 — заслужений артист Української РСР
  • 1960 — Орден «Знак пошани»

Примітки

  1. Юлія Щукіна. Валерій Івченко: акторська та педагогічна діяльність в Україні (1950–1980-ті рр.) // Просценіум, 47-49. — С. 16
  2. Іван Петрович Костюченко. Некролог // «Культура і життя», 1983, 8 травня.
  3. Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади — роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Фоміна ; упоряд. В. Собіянський ; передм. Н. Єрмакова. — Б.м.: АКТА, 2008. — С. 149
  4. Український театр. — 1972. — С. 10

Джерела

  • О. А. Седунова. Костюченко Іван Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=6175 (дата перегляду: 12.02.2022)
  • Костюченко Іван Петрович // Харківський Національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017: мала енциклопедія: у 2 томах / [редкол. : Вєркіна Т. Б. (голова) та ін. ; наук. ред. — І. С. Драч; ред.-упоряд. — Л. В. Русакова]. — Харків, 2017. — Т. 2: Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — С. 189-190.
  • Лесь Танюк. Твори. Щоденники без купюр. — Том XI. — С. 75; 115—116; 131; 144