Компан Олена Станіславівна

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік=

Олена Станіславівна Компан
Народилася	19 березня 1916(1916-03-19) Єнакієве, Україна
Померла	17 липня 1986(1986-07-17) (70 років)
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь	історія
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Батько	Станіслав Ейсмонт
У шлюбі з	Сенченко Іван Юхимович
Діти	Компан Ярослав Юрійович
Роботи у Вікіджерелах

Оле́на Станісла́вівна Ко́мпан (*19 березня 1916, Єнакієве — †17 липня 1986) — український історик, фахівець із соціально-економічних питань. Доктор історичних наук (з 1965 року). Дружина письменника Івана Юхимовича Сенченка.

Біографія

Народилася 19 березня 1916 року в місті Єнакієвому (нині Донецької області). Походила з родини поляка, техніка-залізничника Станіслава Ейсмонта, репресованого в 1937 році. Незабаром втратила й матір-росіянку.

В 1933–1934 роках навчалася в Інституті іноземних мов, потім у Польському педагогічному інституті у Києві, які були «реорганізовані» — навчальні заклади ліквідували, а чимало студентів та викладачів кинули до таборів.

Була одружена з інженером Юрієм Компаном. У 1940 році закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Згодом родина перебралася до Чернівців, де Олена працювала науковим співробітником у місцевому краєзнавчому музеї. Та її застала радянсько-німецька війна, на початку якої загинув її чоловік. Олена Компан евакуювалася з малолітньою дитиною, 12-річним братом та старим свекром до Узбекистану. Протягом кількох років була ланковою бригади бавовноробів в одному з кишлаків Ферганської долини. В 1944 році повернулася до Києва.

Від 1947 року працювала в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). 1950 року захистила кандидатську дисертацію «Формування робітничого класу залізорудної та металургійної промисловості Півдня України у 80—90-х роках 19 століття». 1965 року захистила докторську дисертацію «Міста України в другій половині 19 століття».

Виступала з ревізією теоретичних питань історичного процесу. Брала участь у русі шістдесятників. Активно працювала в Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури, де займала виразну громадську позицію.

Наказом по Інституту історії від 12 вересня 1972 року Олену Компан було звільнено з роботи («за пропаганду буржуазно-націоналістичних ідей і дружні взаємини з репресованими дисидентами», як зазначено в історії Інституту). Після цього діяла заборона на її виступи в пресі.

Могила Олени Компан

Померла 17 липня 1986 року. Похована на Байковому кладовищі (дільниця № 20). На могилі встановлено спільний із чоловіком пам'ятник. Це прямокутна стела із сірого граніту, на якій два керамічні портрети овальної форми й напис: «Письменник Іван Сенченко. 1901–1975. Історик Олена Компан. 1916–1986».

Праці

• «Вплив визвольної війни українського народу на розвиток антифеодального руху в Польщі» (1954).
• «Участь міського населення у визвольній війні українського народу, 1648–1654 рр.» (1954).
• «Єдність світового історичного процесу» (1966).
• «Культурна спадщина в світлі марксистсько-ленінської теорії» (1970).

Джерела та література

• О. В. Ясь. Вступна стаття до розвідки О. С. Компан «Кипень у “казані історії”» (до 100-річчя від дня народження автора статті – Олени Станіславівни Компан) [Архівовано 5 Січня 2017 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2016. — № 2. 
• О. В. Ясь. Компан Олена Станіславівна [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 488. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• О. В. Ясь. Компан Олена Станіславівна [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Білокінь С. Компан Олена Станіславівна // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 332–333.
• Архів українського історика Олени Компан у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського : Біографічне дослідження : Науковий каталог / М. А. Філіпович, І. В. Клименко. – Київ : НБУ ім. В.І. Вернадського, 2019. – 200 с. – ISBN 966-02-8786-0.
• Буряк Л. І. Урбаністичні дослідження в контексті українського історіографічного модерну (60-ті роки ХХ ст.)
• Як птах у польоті // Персонал Плюс. — 2007. — № 5 (8—14 лютого). [Архівовано 20 Березня 2007 у Wayback Machine.]
• Ясь Олексій. «Історія – точна наука…». Інтелектуальні пошуки Олени Компан // День. — 2010, 2–3 квітня. — № 58/59. http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/istoriya-tochna-nauka [Архівовано 3 Квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Філософ в історії. До 100-річчя від дня народження О. Компан (1916–1986) // Дати і події, [Архівовано 30 Квітня 2016 у Wayback Machine.] 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С.72-77.
• Ясь О.   Олена Апанович та Олена Компан у культурному просторі української радянської історіографії, або дві версії модернізації історичного наративу 1960-х – початку 1970-х років // Архіви України. – 2020. – № 3. – С. 32–52. https://www.academia.edu/44444246