Каразін Василь Назарович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Ilyaroz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Lenka:) (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Зображення:Karazin.jpg|frame|right|Василь Каразін]] |
[[Зображення:Karazin.jpg|frame|right|Василь Каразін]] |
||
| ⚫ | '''Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович''' (*30.1(10.2.).[[1773]], [[Кручик]] — †4(16).11.[[1842]], [[Миколаїв]]) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній [[Україна|Україні]] [[Харківський університет|Харківського університету]] ([[1805]]), ініціатор створення одного з перших у [[Європа|Європі]] Міністерства [[народ]]ної освіти, автор ліберальних проектів реформування [[держава|державного]] устрою і народного господарства. Праці з [[агрономія|агрономії]], конструювання [[сільське господарство|сільськогосподарських]] машин. Зробив численні відкриття в галузі [[органічна хімія|органічної]] і [[неорганічна хімія|неорганічної хімії]], першим запропонував створення мережі [[метеорологічна станція|метеорологічних станцій]] по всій державі. |
||
'''Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович''' (*30.1(10.2.).[[1773]], [[Кручик]] — †4(16).11.[[1842]], [[Миколаїв]]) — український вчений, винахідник, громадський діяч. |
|||
==Сім'я== |
|||
| ⚫ | Засновник першого у східній [[Україна|Україні]] [[Харківський університет|Харківського університету]] ([[1805]]), ініціатор створення одного з перших у [[Європа|Європі]] Міністерства [[народ]]ної освіти, автор ліберальних проектів реформування [[держава|державного]] устрою і народного господарства. Праці з [[агрономія|агрономії]], конструювання [[сільське господарство|сільськогосподарських]] машин. Зробив численні відкриття в галузі [[органічна хімія|органічної]] і [[неорганічна хімія|неорганічної хімії]], першим запропонував створення мережі [[метеорологічна станція|метеорологічних станцій]] по всій державі. |
||
'''Василь Назарович''' був нащадком стародавнього [[дворяни|дворянського]] роду, який мав свій герб ще з [[1627]] року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід '''Василя Назаровича''') - [[архієпископ]] міста [[Софія|Софії]]. Дід Каразіна, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів [[імператор]]а [[Петро I|Петра І]]. Саме тоді його прізвище було записано з російським закінченням (Каразін)<ref> Суспільно-політичні погляди В.Н.Каразіна. Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Хрідочкін; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 17 с. — укp.</ref>. |
|||
Батько Василя - [[Назар Олександрович Каразін]] - успадкував професію від свого батька - також став військовослужбовцем. Пішовши у відставку в [[1770]] році, [[Назар Олександрович Каразін|Назар Каразін]] отримав "в вечное пользование"<ref> Суспільно-політичні погляди В.Н.Каразіна. Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Хрідочкін; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 17 с. — укp.</ref>. села [[Кручик]] і [[Основинці]] на Харківщині. Вже в [[Україна|Україні]] він одружився з донькою [[козак|козацького]] [[сотник]]а Харківського полку Якова Івановича Коваленка Варварою Петрівною (майбутньою матір'ю '''Василя Назаровича'''). В селі [[Кручик]] Богодухівського повіту Харківської губернії (нині [[Богодухівський район]]) на [[Харківщина|Харківщині]]) ЗО січня [[1773]] року в селянській хаті і народився '''Василь Назарович Каразін'''. |
|||
==Навчання== |
|||
Навчався у Харківському приватному пансіоні та Гірничому корпусі ([[інститут]]і) в [[Петербург|Петербурзі]]. |
|||
| ⚫ | З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено [[Філотехнічне Товариство]] ([[1811]]-[[1818]]) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку [[промисловість|промисловості]] в Україні. Неодноразово активно виступав проти колоніальної експлуатації України [[Російська імперія|Російською імперією]]. Був прихильником перебудови державного устрою Росії на засадах [[конституційна монархія|конституційної монархії]]. У [[1820]]-[[1821]] за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у [[Шліссельбурзька фортеця|Шліссельбурзькій фортеці]]. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку. Помер у [[Миколаїв|Миколаєві]], де і похований. Каразін автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, [[хімія|хімії]], [[агрономія|агрономії]], [[селекція|селекції]] тощо. Йому належать близько 60 наукових праць. У Харкові та Кручику Каразіну встановлено пам'ятники. |
||
| ⚫ | |||
[[Категорія:Персоналії Ка]] |
[[Категорія:Персоналії Ка]] |
||
Версія за 15:26, 11 липня 2008
Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович (*30.1(10.2.).1773, Кручик — †4(16).11.1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
Сім'я
Василь Назарович був нащадком стародавнього дворянського роду, який мав свій герб ще з 1627 року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід Василя Назаровича) - архієпископ міста Софії. Дід Каразіна, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів імператора Петра І. Саме тоді його прізвище було записано з російським закінченням (Каразін)[1].
Батько Василя - Назар Олександрович Каразін - успадкував професію від свого батька - також став військовослужбовцем. Пішовши у відставку в 1770 році, Назар Каразін отримав "в вечное пользование"[2]. села Кручик і Основинці на Харківщині. Вже в Україні він одружився з донькою козацького сотника Харківського полку Якова Івановича Коваленка Варварою Петрівною (майбутньою матір'ю Василя Назаровича). В селі Кручик Богодухівського повіту Харківської губернії (нині Богодухівський район) на Харківщині) ЗО січня 1773 року в селянській хаті і народився Василь Назарович Каразін.
Навчання
Навчався у Харківському приватному пансіоні та Гірничому корпусі (інституті) в Петербурзі.
З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (1811-1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні. Неодноразово активно виступав проти колоніальної експлуатації України Російською імперією. Був прихильником перебудови державного устрою Росії на засадах конституційної монархії. У 1820-1821 за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку. Помер у Миколаєві, де і похований. Каразін автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції тощо. Йому належать близько 60 наукових праць. У Харкові та Кручику Каразіну встановлено пам'ятники.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. |
 | Ця стаття не має шаблону-картки. |
- ↑ Суспільно-політичні погляди В.Н.Каразіна. Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Хрідочкін; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 17 с. — укp.
- ↑ Суспільно-політичні погляди В.Н.Каразіна. Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Хрідочкін; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 17 с. — укp.