Кадіївка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 98: | Рядок 98: | ||
{{Main|Російське вторгнення в Україну (2022)}} |
{{Main|Російське вторгнення в Україну (2022)}} |
||
Сергій Братчук, спікер Одеської ОВА, повідомив про знищення російського військового складу у місті Кадіївка '''9 липня 2022 року'''<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zsu-za-dobu-znishchili-tri-skladi-boyepripasiv-okupantiv-bratchuk-novini-ukrajini-50255396.html|title=ЗСУ за добу знищили три склади боєприпасів окупантів|веб-сайт=[[НВ]]|автор=Софія Лазарова|date=2022-07-09}}</ref>. Знов про вибухи на складі повідомили '''15 липня'''<ref> |
Сергій Братчук, спікер Одеської ОВА, повідомив про знищення російського військового складу у місті Кадіївка '''9 липня 2022 року'''<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zsu-za-dobu-znishchili-tri-skladi-boyepripasiv-okupantiv-bratchuk-novini-ukrajini-50255396.html|title=ЗСУ за добу знищили три склади боєприпасів окупантів|веб-сайт=[[НВ]]|автор=Софія Лазарова|date=2022-07-09}}</ref>. Знов про вибухи на складі повідомили '''15 липня'''<ref>{{cite web|url=https://novynarnia.com/2022/07/15/v-okupovanij-kadiyivczi-na-luganshhyni-goryt-vorozhyj-sklad-boyeprypasiv-video/|title=В окупованій Кадіївці на Луганщині горить ворожий склад боєприпасів. ВІДЕО|website=[[Новинарня]]}}</ref>. |
||
'''17 липня''' 2022 року ЗСУ вчергове знищили склад окупантів з боєприпасами у Кадіївці<ref>{{cite|url=https://m.censor.net/ua/news/3354722/zsu_znyschyly_sklad_z_boyeprypasamy_v_okupovaniyi_kadiyivtsi_stahanovi_video|title=ЗСУ знищили склад з боєприпасами в окупованій Кадіївці (Стаханові). ВIДЕО|веб-сайт=[[Цензор.нет]]|date=2022-07-18}}</ref>. |
'''17 липня''' 2022 року ЗСУ вчергове знищили склад окупантів з боєприпасами у Кадіївці<ref>{{cite web|url=https://m.censor.net/ua/news/3354722/zsu_znyschyly_sklad_z_boyeprypasamy_v_okupovaniyi_kadiyivtsi_stahanovi_video|title=ЗСУ знищили склад з боєприпасами в окупованій Кадіївці (Стаханові). ВIДЕО|веб-сайт=[[Цензор.нет]]|date=2022-07-18}}</ref>. |
||
Вночі '''19 вересня''' ЗСУ знищили базу російських військ, яку вони розмістили у Палаці Культури. |
Вночі '''19 вересня''' ЗСУ знищили базу російських військ, яку вони розмістили у Палаці Культури. |
||
Версія за 23:55, 1 жовтня 2022
| Кадіївка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Луганська область | ||||||||
| Район | Алчевський район | ||||||||
| Засноване | середина XIX ст. | ||||||||
| Статус міста | від 1932 року | ||||||||
| Населення | 74 546 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| - повне | 74 546 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Агломерація | Алчевсько-Кадіївська | ||||||||
| Площа | 91,8 км² | ||||||||
| Густота населення | 812 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94000 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6444 | ||||||||
| Координати | 48°34′05″ пн. ш. 38°39′31″ сх. д. / 48.56806° пн. ш. 38.65861° сх. д.Координати: 48°34′05″ пн. ш. 38°39′31″ сх. д. / 48.56806° пн. ш. 38.65861° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 251,7 м | ||||||||
| Водойма | р. Комишуваха, права притока Луганки | ||||||||
| Назва мешканців | кадіївча́нин, кадіївча́нка, кадіївча́ни | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| |||||||||
Каді́ївка (у 1937—1943 — Се́рго, у 1978—2016 — Стаха́нов) — місто в Україні, адміністративний центр Кадіївської міської громади Алчевського району Луганської області. З 2014 року перебуває під окупацією РФ у вигляді режиму «ЛНР».
Назва
До 1937 року — Кадіївка. У 1937—1943 роках місто називалося Серго на честь Г. К. Орджонікідзе. З 1943 по 1978 роки місто знову мало назву Кадіївка. У 1978—2016 місто називалося Стаханов на честь О. Г. Стаханова.
12 травня 2016 року місту повернуто історичну назву Кадіївка[2][3]. Така назва вперше зустрічається у кінці 1807 року, коли тодішній очільник поштово-телеграфної контори так назвав це містечко у своїй телеграмі на честь свого сина — Каді (Кадя, тобто зменшувально-пестлива імені Аркадій). Серед жителів ця назва прижилася й згодом закріпилася на офіційному рівні[4].
Географія
Знаходиться біля залізничної станції Стаханов. Територією міста протікає річка Комишуваха.
Сусідні населені пункти: міста Ірміно і Первомайськ на північному заході, Голубівка на півночі, села Весняне, Бердянка, селища Криничне, Тавричанське, села Богданівка, Зарічне, Червоний Лиман на північному сході, селища Криничанське, Яснодольськ на сході, села Кам'янка, Петрівка на південному сході, міста Брянка (примикає) на півдні, Алмазна (примикає) на південному заході, селище Калинове на заході.
Історія
Місто виникло в кінці XIX століття на місці рудника Шубінка в долині річки Комишувахи, правої притоки Луганки, за 5 кілометрів від найдавнішого в цих місцях населеного пункту — села Лозова Павлівка (батьківщина Володимира Сосюри). Місто розбудовувалося на схилах Красної Могили (251,7 м над рівнем моря).
1894 року цукрозаводчик Шубін закладає капітальну шахту № 1 «Карл» (шахта ім. Ілліча). Восени 1896 шахта № 1 дала вугілля. З 1898 Шубінка стала називатися Кадіївкою. У цьому ж році біля станції Алмазна був закладений Алмазнянський металургійний завод, перша доменна піч якого стала до ладу 1899 року.
Радянські часи
З 1919 місто опинилося під владою більшовиків.
1931 року сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету прийняла рішення про будівництво нового упорядкованого міста. Ставок у центрі був засипаний, а на його місці розбили сквер, який проіснував до початку 1970-х років. У ніч з 30 на 31 серпня 1935 року на шахті «Центральне Ірміно» зміна Олексія Стаханова встановила світовий рекорд продуктивності праці на відбійні молотки, нарубавши за 5 годин 45 хвилин 102 тонни вугілля, перевиконавши норму в 14 разів. Так зародився стаханівський рух.
1937 року місто перейменоване в Серго на честь більшовика Серго Орджонікідзе, що боровся з українськими військами. З 1943–44 по 1978 роки місто мало нинішню назву — Кадіївка.
12 липня 1942 в ході німецько-радянської війни місто було захоплене німецькими військами.[5][6] 3 вересня 1943 відвойовано військами Південного фронту в ході Донбаської операції[5].
У листопаді 1944 р. створено три райони (міські районні ради): Іллічівський, Брянський і Голубівський.[7]
У 1950-х місто охоплювало селища, які пізніше виділилися в окремі міста — Брянка, Первомайськ, Кіровськ (нині Голубівка). Восени 1954 в Кадіївці відкрито технічне училище, де розпочали навчання 280 випускників середніх шкіл.
15 лютого 1978 з метою увічнення пам'яті О. Г. Стаханова Указом Президії Верховної Ради Української РСР Кадіївка була перейменована в Стаханов.
Війна на сході України
Перші виступи сепаратистів у місті зафіксовані 17 квітня 2014, коли терористи намагалися захопити управління міліції[8]. В ніч на 27 квітня, у переддень проголошення Луганської народної республіки, до міста прибула озброєна група бойовиків[9]. 1 травня міська рада Стаханова планувала розглянути питання щодо статусу регіону, проте засідання не відбулося через відсутність кворуму[10]. 2 травня було захоплено міськраду[11].
11 травня мешканці Стаханова брали участь у псевдореферендумі, забезпечивши заповнення 98 % бюлетенів в підтримку терористичної організації.[12].
З часом місто потрапило до сфери впливу донських козаків, очолюваних громадянином Росії М. Козіциним, намісником Козіцина в Стаханові було призначено Павла Дрьомова[13][14]. 14 вересня стахановське угруповання заявило про вихід з-під юрисдикції «Луганської народної республіки»[15]
28 вересня 2014 року з'явилася інформація, що в окупованому Стаханові бойовики проводять обшуки в місцевих школах, — повідомив керівник групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук: «Знищується вся українська символіка. Керівництво терористів обіцяє, що буде вилучена вся українська навчальна література, а замість неї будуть завезені російські підручники»[16].
30 вересня 2014 «Інформаційний спротив» повідомив, що зафіксовано перекидання до міста підрозділів 76-ї десантно-штурмової дивізії ПС РФ та діяльність російської станції РЕБ, що глушила мобільний зв'язок[17]. 5 листопада журналіст Роман Бочкала з посиланням на власні джерела повідомив, що в Стаханові підірвані з усім боєкомплектом 2 чи 3 системи залпового вогню окупантів[18].
14 листопада Стаханов було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада[19]
До кінця 2014 року конфлікт між Стаханівськими козаками і керівництвом «ЛНР» поглибився. Так, Павло Дрьомов публічно звинуватив ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького у крадіжці вугілля, фальсифікації виборів та співпраці з членами Партії регіонів[20]. Натомість на боці «ЛНР» виступили російські спецслужби, які викрали Козіцина, а деяких його поплічників — розстріляли[21].
Станом на 23 січня 2017 року українська армія змогла просунутися вглиб на 500 метрів в бік міста Кадіївка та зайняла позиції, на яких раніше перебували терористи «ЛНР» — операція «Сухумі». Операція була проведена спільними зусиллями 3-х батальйонів[22].
Російсько-українська війна
Сергій Братчук, спікер Одеської ОВА, повідомив про знищення російського військового складу у місті Кадіївка 9 липня 2022 року[23]. Знов про вибухи на складі повідомили 15 липня[24].
17 липня 2022 року ЗСУ вчергове знищили склад окупантів з боєприпасами у Кадіївці[25].
Вночі 19 вересня ЗСУ знищили базу російських військ, яку вони розмістили у Палаці Культури.
Населення
Населення — близько 90 152 осіб (перепис 2001), разом з Алмазною та Ірміном — бл. 100 000. За 10 років (на 1 січня 2011) чисельність жителів міста зменшилася на 11 тисяч, до 79 000, і цей процес триває.
Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:
Економіка
Див. Вугільна промисловість України
Особистості
Народилися
- Бакульманов Олег Васильович (1963—2014) — боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектору», учасник російсько-української війни.
- Бірюков Олексій Петрович (1917—1996) — український скульптор.
- Вертіков Дмитро Андрійович — український економіст.
- Горянський Володимир Вікторович — український актор, телеведучий.
- Губський Ігор Іванович (* 1954) — український художник.
- Дронов Олексій Іванович (* 1959) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009).
- Кирилов Іван Федорович — заслужений художник УРСР.
- Куклін Микола Михайлович (нар. 1923) — український живописець.
- Дмитро Валерійович Лалєнков (1966) — український актор та сценарист. Заслужений артист України.
- Федоров Іван Григорович — Герой Радянського Союзу.
- Філарет (Звєрєв) — єпископ Новокаховський та Генічеський Української Православної Церкви (Московського патріархату).
Див. також
- Стаханов (значення)
- Костел святого Антонія (Кадіївка) (зруйнований 1950 року)
- Блог краєзнавця Володимира Авілова. Історія Кадіївки: вигадки та факти
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- ↑ UNIAN. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.
- ↑ Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення в місті Кадіївці, Ворошиловградської області, трьох міських районних Рад депутатів трудящих — Іллічівської, Брянської і Голубівської» від 11 листопада 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 17.
- ↑ В Стаханові на Луганщині сепаратисти оточили міськвідділ МВС. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Сепаратисти вночі увірвалися в Стаханов — Тимчук. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ У Стаханові депутати міськради зірвали спробу призначити референдум про статус регіону. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Горсовет Стаханова захватила банда сепаратистов. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Результаты референдума в Стаханове 11 мая. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Стаханівська народна республіка. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Атаман Дремов против «ЛНР»: «Мы построим Казацкую народную республику Стаханова!». Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Стаханов проголосив незалежність від ЛНР і обрав «народного мера»-регіонала. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Бойовики у Стаханові розпочали обшуки у школах і нищать українську символіку — Д.Тимчук. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- ↑ Росія висадила на Донбас дивізію десанту[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Партизани підірвали кілька російських «Градів» — журналіст[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Кабінет міністрів України. Розпорядження від 7 листопада 2014 р. № 1085-р. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Журналист Иванов: Руководство «ЛНР» послало против взбунтовавшегося Стаханова войска
- ↑ Intelligence services Russian Federation took out the ataman — the terrorist Kozitsin to Moscow and killed his colleagues. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Українські війська зайняли нові позиції в зоні АТО. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Софія Лазарова (9 липня 2022). ЗСУ за добу знищили три склади боєприпасів окупантів. НВ.
- ↑ В окупованій Кадіївці на Луганщині горить ворожий склад боєприпасів. ВІДЕО. Новинарня.
- ↑ ЗСУ знищили склад з боєприпасами в окупованій Кадіївці (Стаханові). ВIДЕО. Цензор.нет. 18 липня 2022.
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- Стахановський ресурсний центр громадських ініціатив та захисту прав людини «КАДІЄВКА» [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Стаханов. Пошта на базі доменів: Стаханов: перше міське ком'юніті та Стаханов. Інфо: віртуальне місто [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
Література
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
| |||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||
| |||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |