Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Правка
 
(Не показані 46 проміжних версій 32 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Пам'ятка
'''Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир''' - розташований на скельній [[тераса|терасі]] 90-метрової гори, що височіє над [[Дністер|Дністром]] на його лівому березі, біля села [[Лядова (Могилів-Подільський район)|Лядова]].
|тип = Монастир
|назва = На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир
|зображення = Вид на монастир з Берега Дністра.jpg
|зображення_підпис = Вид на монастир
|статус =
|розташування = [[Лядова (Могилів-Подільський район)|Лядова]], Могилів-Подільський район, Вінницька область
|конфесія = УПЦ МП
|єпархія =
|тип монастиря = ч
|тип будівлі =
|архітектурний стиль =
|перша згадка = [[1159]]
|заснування = 1013
|засновник = [[Антоній Печерський]]
|основні дати = скасовувався 1672 і 1745 р., відновлено 1998 р.
|початок будівництва =
|завершення будівництва =
|будівлі =
|прибудови =
|відомі мешканці =
|реліквії =
|настоятель =
|стан = збережений
|сайт =
}}
'''На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир''' — чоловічий монастир УПЦ МП, розташований на скельній [[Тераса (фізична географія)|терасі]] 90-метрової гори, що височіє над [[Дністер|Дністром]] на його лівому березі, біля села [[Лядова (Могилів-Подільський район)|Лядова]] ([[Вінницька область]], [[Україна]]).


== Історія монастиря ==
За переказом, заснований [[1013]] року святим [[Антоній Печерський|Антонієм Печерським]], який вертався з [[Афон|Афону]] й [[Царгород|Царгороду]] до [[Київ|Києва]]. Він нібито сам собі вирубав у скелі [[келія|келію]], яка й досі носить його ім'я (це місце є особливо шанованим у монастирі; його зовнішній вигляд залишається незмінним протягом останнього тисячоліття). В пам'ять про нього в монастирі є також "Антонієве джерело".


[[Файл:Stamp of Ukraine 2013 No 1315 Lyadivsky Monastery.jpg|thumb|left|300px|Поштовий блок, випущений до тисячоліття монастиря. [[Укрпошта]], 2013 р.]]
Перша [[літопис|літописна]] згадка про монастир належить до [[1159]] року (розповідь про похід князя [[Берладник Іван|Івана Берладника]] на [[Пониззя]]).
За переказом, заснований [[1013]] року святим [[Антоній Печерський|Антонієм Печерським]], який вертався з [[Афон]]у й [[Царгород|Царгороду]] до [[Київ|Києва]]. Він нібито сам собі вирубав у скелі [[келія|келію]], яка й досі носить його ім'я (це місце є особливо шанованим у монастирі; її зовнішній вигляд залишається незмінним протягом останнього тисячоліття). В пам'ять про нього в монастирі є також «Антонієве джерело».


Перша [[літопис|літописна]] згадка про монастир належить до [[1159]] року (розповідь про похід князя [[Берладник Іван|Івана Берладника]] на [[Пониззя]]).
Після [[Туреччина|турецького]] завоювання [[Поділля]] ([[1672]]) монастир на 27 років призупинив своє існування. Після вигнання турків на території монастиря були освячені дві нові скельні церкви - Усікновення голови святого Іоанна Предтечі і Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.


Після османського завоювання [[Поділля]] ([[1672]]) монастир на 27 років призупинив своє існування. Після вигнання османів на території монастиря були освячені дві нові скельні церкви — Усікновення голови святого Іоанна Предтечі і Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.
У [[XVIII століття|XVIII ст.]] монастир прийняв [[унія|унію]] і належав [[Василіяни|василиянам]]. Його закрили [[1745]] року.


У [[XVIII століття|XVIII ст.]] монастир прийняв [[Берестейська унія|унію]] і належав [[Василіяни|василиянам]]. Його закрили [[1745]] року.
У [[XIX століття|XIX ст.]] монастир відновлено як [[православ'я|православний]]. У той час монастирський ансамбль складався з трьох печерних церков: Усікновення голови Іоанна Предтечі, Параскеви П'ятниці й Антонія Печерського.


У [[XIX століття|XIX ст.]] монастир відновлено як [[православ'я|православний]]. У той час монастирський ансамбль складався з трьох печерних церков: Усікновення голови Іоанна Предтечі, Параскеви П'ятниці й Антонія Печерського.
Церкви Іоанна Предтечі та Параскеви П'ятниці були розміщені у двох суміжних ґротах зі складною в плані конфігурацією та з'єднані проходом. [[1848]] року до церкви Іоанна Предтечі прибудували приділ, верхній ярус якого був за дзвінницю. Поруч з цими церквами була розташована ґрот-церква Антонія Печерського ([[1894]]).


Церкви Іоанна Предтечі та Параскеви П'ятниці були розміщені у двох суміжних ґротах зі складною в плані конфігурацією та з'єднані проходом. [[1848]] року до церкви Іоанна Предтечі прибудували приділ, верхній ярус якого був за дзвіницю. Поруч з цими церквами була розташована ґрот-церква Антонія Печерського ([[1894]]).
В кінці [[XIX століття|XIX ст.]] печери були закриті новою парафіяльною церквою святого Миколи двоповерховою квадратною спорудою з низьким восьмигранним верхом.


Наприкінці [[XIX століття|XIX ст.]] печери були закриті новою парафіяльною церквою святого Миколи — двоповерховою квадратною спорудою з низьким восьмигранним верхом.
У ті часи монастир славився стародавньою чудотворною іконою "Віднайдення голови Іоанна Предтечі".


У ті часи монастир славився стародавньою чудотворною іконою «Віднайдення голови Іоанна Предтечі».
У 1930-х роках головні монастирські церкви зруйнували і сплюндрували більшовики. Частину монастирських книг та ікон передали церкві села Слобода-Яришівська, а частину їх (в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем) було розкрадено і безповоротно втрачено.

У 1930-х роках головні монастирські церкви зруйнували і сплюндрували більшовики. Частину монастирських книг та ікон передали церкві села Слобода-Яришівська, а частину їх (в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем) було розкрадено і безповоротно втрачено.


[[1998]] року монастир відновила група ченців [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]].
[[1998]] року монастир відновила група ченців [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]].
Рядок 23: Рядок 52:
Околиці монастиря славляться джерелами цілющої води.
Околиці монастиря славляться джерелами цілющої води.


== Об'єкт номінації «Сім чудес Вінниччини» ==
==Література==

*''Антонович В.Б.'' О скальных пещерах на берегу Днестра. Труды 6-го археологического съезда, Москва, 1886. - т. 1. - с. 87-102.
== Галерея ==
*''Стефановский В.'' Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви. Подольские епархиальные ведомости. - 1895. - №5. - с. 148-158; №6 - с. 182-185.
<gallery>
*''Гросул-Толстой П.'' Замечательные места Днестровского побережья. Киевлянин. - 1975. - №№51-53, 56.
Файл:Lyadova Monastery 02.JPG|Дорога до монастиря
Файл:Lyadova Monastery 01.JPG|Початок підйому до монастиря
Файл:Lyadova001.jpg|Кам'яна таблиця
Файл:Lyadova005.jpg|Скельні написи
Файл:Lyadova004.jpg|Всередині монастиря
Скельний монастир,лядова,деталі 2.jpg|Скельний монастир, Лядова, деталі
</gallery>

== Література ==
* ''Антонович В. Б.'' О скальных пещерах на берегу Днестра.&nbsp;— Труды 6-го археологического съезда, Москва, 1886.&nbsp;— т. 1.&nbsp;— с. 87-102.
* ''Стефановский В.'' Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви.&nbsp;— Подольские епархиальные ведомости.&nbsp;— 1895.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— с. 148—158; №&nbsp;6&nbsp;— с. 182—185.
* ''Гросул-Толстой П.'' Замечательные места Днестровского побережья.&nbsp;— Киевлянин.&nbsp;— 1975.&nbsp;— №№&nbsp;51-53, 56.

== Посилання ==
* [http://vn.iatp.org.ua/churches/pech.htm Храми Вінниччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050507133639/http://www.vn.iatp.org.ua/churches/pech.htm |date=7 травня 2005 }}
* [https://web.archive.org/web/20050309174415/http://orthodox.vinnica.ua/hm-usiknmon.php Сайт Вінницької та Могилів-Подільської єпархії]
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/45mohyliv.html Жарких М.І. Храми Поділля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040912065420/http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/45mohyliv.html |date=12 вересня 2004 }}
* [[Мельник Віктор Іванович (поет)|''Віктор Мельник'']]. [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1468/286/51665/ ''Ті, що у скалі сидять''. Відроджений Свято–Усікновенський скельний монастир на схилі Дністра готується зустріти тисячолітній ювілей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140316171416/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1468/286/51665/ |date=16 березня 2014 }} // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;147 за [[13 серпня]] [[2009]] року


{{Монастирі України}}
==Ресурси Інтернет==
*[http://vn.iatp.org.ua/churches/pech.htm Храми Вінничини]
*[http://www.orthodox.vinnica.ua/hm-usiknmon.php Сайт Вінницької та Могилів-Подільської єпархії]
*[http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/45mohyliv.html Жарких М.І. Храми Поділля]
{{no iwiki}}


[[Категорія:Храми Вінниччини]]
[[Категорія:Православні монастирі Вінницької області]]
[[Категорія:Монастирі України]]
[[Категорія:Монастирі Поділля]]
[[Категорія:Могилів-Подільський район]]
[[Категорія:Могилів-Подільський район]]
[[Категорія:Чоловічі монастирі]]
[[Категорія:Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1013]]
[[Категорія:1013 у християнстві]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення у Вінницькій області]]

Поточна версія на 07:30, 26 квітня 2023

На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир
Вид на монастир
Вид на монастир
Вид на монастир
48°28′58″ пн. ш. 27°36′19″ сх. д. / 48.48284600002777722° пн. ш. 27.60528600002777821° сх. д. / 48.48284600002777722; 27.60528600002777821Координати: 48°28′58″ пн. ш. 27°36′19″ сх. д. / 48.48284600002777722° пн. ш. 27.60528600002777821° сх. д. / 48.48284600002777722; 27.60528600002777821
Країна Україна
РозташуванняЛядова, Могилів-Подільський район, Вінницька область
КонфесіяУПЦ МП
Типчоловічий
ЗасновникАнтоній Печерський
Перша згадка1159
Дата заснування1013
Основні дати:
скасовувався 1672 і 1745 р., відновлено 1998 р.
Станзбережений

На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир. Карта розташування: Україна
На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир
На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир
На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

На честь Усікновення глави Іоана Предтечі чоловічий монастир — чоловічий монастир УПЦ МП, розташований на скельній терасі 90-метрової гори, що височіє над Дністром на його лівому березі, біля села Лядова (Вінницька область, Україна).

Історія монастиря

[ред. | ред. код]
Поштовий блок, випущений до тисячоліття монастиря. Укрпошта, 2013 р.

За переказом, заснований 1013 року святим Антонієм Печерським, який вертався з Афону й Царгороду до Києва. Він нібито сам собі вирубав у скелі келію, яка й досі носить його ім'я (це місце є особливо шанованим у монастирі; її зовнішній вигляд залишається незмінним протягом останнього тисячоліття). В пам'ять про нього в монастирі є також «Антонієве джерело».

Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після османського завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. Після вигнання османів на території монастиря були освячені дві нові скельні церкви — Усікновення голови святого Іоанна Предтечі і Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці.

У XVIII ст. монастир прийняв унію і належав василиянам. Його закрили 1745 року.

У XIX ст. монастир відновлено як православний. У той час монастирський ансамбль складався з трьох печерних церков: Усікновення голови Іоанна Предтечі, Параскеви П'ятниці й Антонія Печерського.

Церкви Іоанна Предтечі та Параскеви П'ятниці були розміщені у двох суміжних ґротах зі складною в плані конфігурацією та з'єднані проходом. 1848 року до церкви Іоанна Предтечі прибудували приділ, верхній ярус якого був за дзвіницю. Поруч з цими церквами була розташована ґрот-церква Антонія Печерського (1894).

Наприкінці XIX ст. печери були закриті новою парафіяльною церквою святого Миколи — двоповерховою квадратною спорудою з низьким восьмигранним верхом.

У ті часи монастир славився стародавньою чудотворною іконою «Віднайдення голови Іоанна Предтечі».

У 1930-х роках головні монастирські церкви зруйнували і сплюндрували більшовики. Частину монастирських книг та ікон передали церкві села Слобода-Яришівська, а частину їх (в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем) було розкрадено і безповоротно втрачено.

1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

Околиці монастиря славляться джерелами цілющої води.

Об'єкт номінації «Сім чудес Вінниччини»

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Антонович В. Б. О скальных пещерах на берегу Днестра. — Труды 6-го археологического съезда, Москва, 1886. — т. 1. — с. 87-102.
  • Стефановский В. Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви. — Подольские епархиальные ведомости. — 1895. — № 5. — с. 148—158; № 6 — с. 182—185.
  • Гросул-Толстой П. Замечательные места Днестровского побережья. — Киевлянин. — 1975. — №№ 51-53, 56.

Посилання

[ред. | ред. код]