Острог (окольний град): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
якась деза |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Острог''' — зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]] — [[Городище (укріплення)#Опис городища. Дитинець (вишгород), острог (окольний град) та посади (кінці)|окольний град (острог або посад)]], яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев">''9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов)'' / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm</ref><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/> |
'''Острог''' — зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]] — [[Городище (укріплення)#Опис городища. Дитинець (вишгород), острог (окольний град) та посади (кінці)|окольний град (острог або посад)]], яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев">''9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов)'' / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm</ref><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/> |
||
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. |
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною. |
||
== Історія == |
|||
Ще до з XII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[городня (архітектура)|тарис]], тобто [[Зруб (архітектура)|зрубів]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного [[вал (споруда)|валу]], і була оточена з зовнішнього боку [[рів (оборонна споруда)|ровом]]. Колоди могли вкопувати вертикально («стоячий острог») або похило («косий острог»). Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою. |
|||
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожками в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 15:33, 13 жовтня 2022
Острог — зовнішня частина города — окольний град (острог або посад), яка здебільшого розташовувалася з напольного боку дитинця.[1][2] Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом;[3] стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.[3]
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці[4]. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
Примітки
- ↑ 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
- ↑ Городище // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
- ↑ а б Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Див. також
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
