Острог (окольний град): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 432 редагування
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
30 432 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}}
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}}
'''Острог'''&nbsp;— зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]]&nbsp;— окольний град (острог або посад), яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев"/> також, техніка спорудження.<ref name="асеев">''9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов)'' / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm</ref><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог&nbsp;— у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття&nbsp;— огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/>
'''Острог'''&nbsp;— зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]]&nbsp;— окольний град (острог або посад), яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев">''9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов)'' / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm</ref><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог&nbsp;— у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття&nbsp;— огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/>


Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.

Версія за 15:27, 13 жовтня 2022

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Острог.

Острог — зовнішня частина города — окольний град (острог або посад), яка здебільшого розташовувалася з напольного боку дитинця.[1][2] Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом;[3] стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.[3]

Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці[4]. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.

Історія

Ще до з XII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих тарис, тобто зрубів. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу, і була оточена з зовнішнього боку ровом. Колоди могли вкопувати вертикально («стоячий острог») або похило («косий острог»). Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися вежі, що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 сажнів). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)[5]. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою.

Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб[6]. Острогами або острожками в літописах називалися також гуляй-городи або рухомі вежі з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.

Примітки

  1. ↑ 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
  2. ↑ Городище // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. ↑ а б Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ История Старой Майны
  6. ↑ Толковый словарь Ушакова: Острожек

Посилання

Див. також


Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Античність
Середні віки
Новий час
XIX сторіччя
XX сторіччя
та сучасність
Загальні поняття
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Острог_(окольний_град)&oldid=37340328