Острог (окольний град): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}} |
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}} |
||
'''Острог''' або ''посад (або "кінці"), окольний град, "Гора"'' — зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]], яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев"/><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/> Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями іноді потужнішими за укріплення дитинця.<ref name="асеев"/> |
'''Острог''' або ''[[Городище (укріплення)#Зовнішня частина города. Окольний град (острог або посад)|посад (або "кінці"), окольний град, "Гора"]]'' — зовнішня частина [[Городище (укріплення)|города]], яка здебільшого розташовувалася з напольного боку [[дитинець|дитинця]].<ref name="асеев"/><ref name="онацький">{{УМЕ2|частина=Городище|сторінки=272}}</ref> Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене [[частокіл|частоколом]] місто, селище, яке було укріпленим пунктом;<ref name="острог">{{СУМ-11|Острог}}</ref> [[стіна]] на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.<ref name="острог"/> Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями іноді потужнішими за укріплення дитинця.<ref name="асеев"/> |
||
==Назва "посад"== |
==Назва "посад"== |
||
Версія за 17:40, 13 жовтня 2022
Острог або посад (або "кінці"), окольний град, "Гора" — зовнішня частина города, яка здебільшого розташовувалася з напольного боку дитинця.[1][2] Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом;[3] стіна на валу фортеці з закопаних впритул у землю і загострених угорі стовпів.[3] Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями іноді потужнішими за укріплення дитинця.[1]
Назва "посад"
Посад — у Давній Русі X-XIV століть та в Російській державі XV-XVIII століть — ремісничо-торговельна частина міста за міською стіною.[4] Тобто, вони були розташовані за межами дитинця.[1] Це термін на позначення передмістя ("предградья") міст Давньої Русі та середньовічної України, ремісничо-торгової частини міста. Саме слово "посад" вживається виключно в літописанні Новгорода Великого та Пнічно-Східної Русі, звідки й було запозичене істориками 19 століття.[5] Південнорус. Літописи знають термін "окольний город", "подол".[5] У часи Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в джерелах вживався термін "місто" — торгово-ремісниче поселення, часом із правами самоуправління, яке протистояло замку — осередку державної або приватновласницької адміністрації.[5] Посад часом мав власні укріплення полегшеного типу. Посад іноді називали "подолом" завдяки його розташуванню нижче дитинця, який прагнули будувати на підвищенні ("горі").[5] Осередком посаду була торгова площа — торг або ринок, поблизу якого містилися заїжджі двори іногородніх та іноземних купців, котрі регулярно приїжджали до даного міста.[5] На посаді мешкали ремісники й купці. У ряді давньоруських міст на посаді були й двори бояр, які звичайно мали інші двори в дитинці.[5] На периферії посаду були розташовані майстерні ремісників, чиє виробництвово було пов'язане з вогнем, насамперед, ковалів і гончарів.[5]
Після поділу в Російській імперії посадських людей на купецтво і міщан наприкінці XVIII століття (Жалувана грамота містам, видана в 1785 році) назва посад вийшла з ужитку, проте вона зберігається у топонімах — назвах міст Центральної Росії (Сергієв Посад, Гаврилов Посад, Маріїнський Посад, Павловський Посад, Китай-город (раніше Большой посад) тощо) та деяких районів міст, зокрема, історичний центр Казані називається Казанським посадом.
Примітки
- ↑ а б в 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
- ↑ Городище // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
- ↑ а б Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Посад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в г д е ж М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Посад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 434. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Джерела та література
- М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Посад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 434. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 25—26.
Посилання
- Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Посад // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Див. також
Див. також
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
