Одрехівський Володимир Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 36 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Одрехівський}}
{{Художник
{{Художник
| Ім'я = Одрехівський Володимир Васильович
|Ім'я = Одрехівський Володимир Васильович
| Оригінал імені =
|Оригінал імені =
| Фото =
|Фото =
|Підпис =
| Ширина =
|Ім'я при народженні =
| Підпис =
|Дата народження = 14.5.1955
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = 14.5.1955
|Місце народження = [[Львів]]
|Дата смерті =
| Місце народження = Львів
| Дата смерті =
|Місце смерті =
|Національність = [[українець]]
| Місце смерті =
|Громадянство = {{USSR}}→{{UKR}}
| Національність =
|Жанр =
| Громадянство =
|Навчання = [[Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва]]
| Жанр =
|Напрямок =
| Навчання =
|Роки творчості =
| Напрямок =
|Покровитель =
| Роки творчості =
|Вплив =
| Покровитель =
| Вплив =
|Вплив на =
|Твори =
| Вплив на =
|Нагороди = {{Народний художник України}}
| Твори =
|Премії =
| Нагороди = {{Народний художник України}}
|Звання =
| Премії =
|Автограф =
| Звання =
|Сайт = [http://www.odre.com.ua/uk]
| Автограф =
|Батько = [[Одрехівський Василь Павлович]]
| Сайт =
|Мати = [[Байко Марія Яківна]]
|родичі = Байко Зеновія Яківна, [[Байко Даниїла Яківна]], [[Байко Ніна Яківна]] (тітки)
}}
}}
'''Одрехівський Володимир Васильович''' (*14 травня [[1955]], [[Львів]]) – скульптор, педагог та мистецтвознавець, який досліджує проблеми сучасного мистецтва. Завідувач кафедрою монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Народний художник України. Професор Львівської національної академії мистецтв. Кандидат мистецтвознавства.
'''Володимир Васильович Одрехівський''' ({{н.}} [[14 травня]] [[1955]], [[Львів]]) — скульптор, педагог та мистецтвознавець, який досліджує проблеми сучасного мистецтва. Завідувач кафедрою монументально-декоративної скульптури [[Львівська національна академія мистецтв|Львівської національної академії мистецтв]] (2014-2016). Народний художник України. Ректор [[Львівська національна академія мистецтв|Львівської національної академії мистецтв]] у 2016—2021 роках. Кандидат мистецтвознавства. Іноземний член Польської Академії Мистецтв і Наук (Polska Akademia Umiejęności).


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився 14 травня 1955 року у Львові. Батько&nbsp;— відомий скульптор [[Одрехівський Василь Павлович|Василь Павлович Одрехівський]] (1921—1996). Мати&nbsp;— відома співачка [[Байко Марія Яківна|Марія Яківна Байко]] (1931—2020)<ref>[https://photo-lviv.in.ua/vidiyshla-u-vichnist-ukrainska-spivachka-mariia-bayko/ Відійшла у вічність українська співачка Марія Байко]</ref>.
Володимир Одрехівський народився у Львові. У 1977 році закінчив [[Львівська національна академія мистецтв|Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва]] (тепер Академія мистецтв). Вчителі – [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], Іван Франк. Із 1978 року почав викладати рисунок і скульптуру у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.


У 1977 році закінчив [[Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва]] (тепер [[Львівська національна академія мистецтв]]). Викладачі&nbsp;— [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]]. У 1978 році почав викладати рисунок і скульптуру у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.
У 1980—1983 роках навчався та закінчив аспірантуру в Ленінградському Вищому художньо-промисловому училищі ім. В. Мухіної (з 1994 року – Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. А. Л. Штігліца). У 1985 році захистив кандидатську дисертацію в Санкт-Петербурзькому державному академічному інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна.


У 1980—1983 роках навчався та закінчив аспірантуру в Ленінградському Вищому художньо-промисловому училищі імені В.&nbsp;Мухіної (нині&nbsp;— [[Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца]]). У 1985 році захистив кандидатську дисертацію у Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури імені І.&nbsp;Ю.&nbsp;&nbsp;Рєпіна АМ СРСР (нині&nbsp;— [[Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна]]).
У 1992 році стажувався у Паризькій академії мистецтв (Beaux-arts de Paris – L’école nationale supėrieure).

У 1992 році стажувався у [[Академія вишуканих мистецтв (Франція)|Паризькій академії мистецтв]] ({{lang-fr|Beaux-arts de Paris&nbsp;— L'école nationale supėrieure}}).


Член Національної спілки художників України із 1984 року.
Член Національної спілки художників України із 1984 року.


На виборах, що відбулися 29 березня 2016 року, в Академії мистецтв у Львові та підрозділах академії у Косові ([[Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва]] та Косівський коледж прикладного і декоративного мистецтва), Одрехівський Володимир Васильович був обраний [[ректор]]ом [[Львівська національна академія мистецтв|Львівської національної академії мистецтв]].<ref>{{cite web|url = https://galinfo.com.ua/news/rektorom_akademii_mystetstv_stav_skulptor_volodymyr_odrehivskyy_224087.html|назва = Ректором Академії мистецтв став скульптор Володимир Одрехівський|автор = |дата = 30 березня 2016|вебсайт = galinfo.com.ua|видавець = Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220224234422/https://galinfo.com.ua/news/rektorom_akademii_mystetstv_stav_skulptor_volodymyr_odrehivskyy_224087.html|дата-архіву = 24 лютого 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 23 липня 2020}}</ref>
У 2016р. обраний ректором [[Львівська національна академія мистецтв]]


== Виставки ==
== Виставки ==
Представляв свої твори на понад п’ятдесяти персональних виставках, найзначніші з яких :
Представляв свої твори на понад п'ятдесяти персональних виставках, найзначніші з яких:
* арт-проєкт «Василь Володимир Василь Одрехівський. Скульптура» присвячений 100-літтю від дня народження Василя Одрехівського (1921-1996 рр.), Національний музей у Львові імені А.&nbsp;Шептицького, Україна, 2021;

- Український дім, Київ, 2005;
* Український дім, Київ, 2005;
* Національний музей імені А.&nbsp;Шептицького, Львів, 1996, 2003, 2010, 2012, 2015;

* 5-а і 1-а Мерії Парижу, Франція, 2003 і 2004;
- Національний музей ім..А.Шептицького, Львів, 1996, 2003, 2010, 2012, 2015;
* Виставковий зал, Європарламент, Страсбург, Франція, 2005;

- 5-а і 1-а Мерії Парижу, Франція, 2003 і 2004;
* Зал П'єра Кардена, Париж, Франція, 1992;
* Великих скульптурних салонах у Києві, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012;

* понад двадцяти міжнародних художніх виставках (Франція, Швейцарія);
- Виставковий зал, Європарламент, Страсбург, Франція, 2005
* понад двадцяти національних і сорока зональних і обласних художніх виставках;

* понад тридцяти художніх салонах у Франції.
- Зал П’єра Кардена, Париж, Франція, 1992

- Великих скульптурних салонах у Києві, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012;

- понад двадцяти міжнародних художніх виставках (Франція, Швейцарія);

- понад двадцяти національних і сорока зональних і обласних художніх виставках;

- понад тридцяти художніх Салонах у Франції.


== Твори ==
== Твори ==
Працює у ділянках монументальної, декоративної та станкової скульптури. У творчому доробку митця - понад 300 станкових і 50 монументальних творів (монументи, пам’ятники, художньо-меморіальні таблиці, композиції для парків та офісів в Україні, Франції, Греції. Найзначніші з них:
Працює у ділянках монументальної, декоративної та станкової скульптури. У творчому доробку митця&nbsp;— понад 300 станкових і 50 монументальних творів (монументи, пам'ятники, художньо-меморіальні таблиці, композиції для парків та офісів в Україні, Франції, Греції, Хорватії. Найвідоміші з них:


* '''2022'''&nbsp;— пам'ятний знак Іванові Франкові «Поет і птах», бронза, камінь, м. Ловран, Хорватія. У співавторстві з Василем Одрехівським ({{н.}} 1989).
2012 Пам’ятник блаженному священномученику о. Омелянові Ковчу. Бронза, камінь.
* '''2021'''&nbsp;— меморіальна таблиця Іванові Вакарчуку у Львові.
Перемишляни, Львівська область, Україна.
* '''2016'''&nbsp;— скульптурна композиція «Привітання життя» присвячена Богдану-Ігорю Антоничу, бронза, граніт, м. Львів, вул. Городоцька.
Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.
* '''2012'''&nbsp;— Пам'ятник блаженному священномученику о. Омелянові Ковчу. Бронза, камінь. Перемишляни, Львівська область, Україна. Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.

* '''2011'''&nbsp;— Художньо-меморіальна таблиця Юрію Лебіщаку. Бронза. Опішня, Полтавська область, Україна.
[[Файл:Меморіальна дошка Юрій Лебіщак.jpg|міні|160пкс|Меморіальна дошка Юрію Лебіщаку на [[Стіна гончарної слави|стіні гончарної слави]] в [[Опішня|Опішні]]]]
* '''2011'''&nbsp;— 1-а премія Міжнародного конкурсу на найкращий проект пам'ятника Б.-І. Антоничу у Львові, Україна. Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.
2011 Художньо-меморіальна таблиця Юрію Лебіщаку. Бронза. Опішня, Полтавська область, Україна.
* '''2010'''&nbsp;— Пам'ятник Тарасові Шевченку. Бронза, мармур. Афіни, Греція, Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор [[Федик Михайло Миронович|Михайло Федик]].

* '''2009'''&nbsp;— «Обійми сонця» (бронза, висота 90).<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Весняний салон&nbsp;— 2011|оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко|видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2012|том = |сторінки = 88 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
2011 1-а премія Міжнародного конкурсу на найкращий проект пам’ятника Б.-І. Антоничу у Львові, Україна. Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.
* '''2009'''&nbsp;— «Медитація» (бронза).<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Весняний салон&nbsp;— 2010|оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7|рік = 2012|том = |сторінки = 46|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>

* '''2008'''&nbsp;— Меморіальний пам'ятник скульптору Василю Одрехівському. Бронза, граніт. [[Личаківський цвинтар]], Львів, Україна.
2010 Пам’ятник Тарасові Шевченку. Бронза, мармур. Афіни, Греція,
* '''2008'''&nbsp;— «Праматір» (бронза, 13×13×32).<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Весняний салон&nbsp;— 2009|оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко|видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7|рік = 2009|том = |сторінки = 91|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2004-32-8|тираж = }}</ref>
Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Михайло Федик.
* '''2007'''&nbsp;— Композиція «Сім'я». Бронза, камінь. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.

* '''2004'''&nbsp;— Меморіальний пам'ятник Георгію Дзісю. Бронза, граніт. Байкове кладовище, Київ, Україна.
2009 «Обійми сонця» (бронза, висота 90).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Весняний салон — 2011 |оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2012|том = |сторінки = 88 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* '''2004'''&nbsp;— Художньо-меморіальна таблиця Георгію Дзісю. Бронза. Київ, Україна.

* '''2003'''&nbsp;— Пам'ятник Тарасові Шевченку. Бронза, граніт. Севастополь, Крим, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Георгій Григор'янц.
2009 «Медитація» (бронза).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Весняний салон — 2010 |оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2012|том = |сторінки = 46 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* '''2002'''&nbsp;— Декоративна композиція для фонтану «Ореанда». Бронза. Готель «Ореанда», Ялта, Україна.

* '''2001'''&nbsp;— Паркова композиція «Мрія». Бронза. Пацціо мерії Ляні сюр Марне, Паризький регіон, Франція.
2008 Меморіальний пам’ятник скульптору Василю Одрехівському. Бронза, граніт. Личаківське кладовище, Львів, Україна.
* '''1999'''&nbsp;— Паркова композиція «Чекання». Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.

* '''1999'''&nbsp;— Паркова композиція «Роздуми». Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.
2008 «Праматір» (бронза, 13×13×32).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Весняний салон — 2009 |оригінал = |посилання = |відповідальний = уклад. Д.&nbsp;Гунц, Н.&nbsp;Левицька, М.&nbsp;Турко |видання = |місце = Львів|видавництво = Растр-7 |рік = 2009 |том = |сторінки = 91 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-2004-32-8|тираж = }}</ref>
* '''1997'''&nbsp;— Композиція «Світла надія». Бронза. Фірма «Groupe Environnement S. A.», Пуассі, Паризький регіон, Франція.

* '''1997'''&nbsp;— Архітектурно-скульптурний комплекс «Тарас Шевченко». Бронза, граніт. Новий Розділ, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Василь Каменщик.
2007 Композиція „Сім’я”. Бронза, камінь. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.
* '''1995'''&nbsp;— Монумент «Будителі» (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка). Бронза, камінь. Стрий, Львівська область, Україна.

2004 Меморіальний пам’ятник Георгію Дзісю. Бронза, граніт. Байкове кладовище, Київ, Україна.

2004 Художньо-меморіальна таблиця Георгію Дзісю. Бронза. Київ, Україна.

2003 Пам’ятник Тарасові Шевченку. Бронза, граніт. Севастополь, Крим, Україна.
Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Георгій Григор’янц.

2002 Декоративна композиція для фонтану “Ореанда”. Бронза. Готель “Ореанда”, Ялта, Україна.

2001 Паркова композиція “Мрія”. Бронза. Пацціо мерії Ляні сюр Марне, Паризький регіон, Франція.

1999 Паркова композиція “Чекання”. Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.

1999 Паркова композиція “Роздуми”. Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.

1997 Композиція “Світла надія”. Бронза. Фірма “Groupe Environnement S. A.”, Пуассі, Паризький регіон, Франція.

1997 Архітектурно-скульптурний комплекс “Тарас Шевченко”. Бронза, граніт. Новий Розділ, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Василь Каменщик.

1995 Монумент “Будителі”. Бронза, камінь. Стрий, Львівська область, Україна.
Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Володимир Сколоздра.
Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Володимир Сколоздра.
* '''1991'''&nbsp;— Художньо-меморіальна таблиця композитору Станіславу Людкевичу. Бронза. Львів, Україна.
* '''1989'''&nbsp;— Художньо-меморіальна таблиця поету Богданові-Ігореві Антоничу. Бронза. Бортятин, Львівська область, Україна.
* '''1989'''&nbsp;— «Катерина». Тонований гіпс, 60×30×14.<ref name="Виставка 1989">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Облполіграфвидав|рік = 1989|том = |сторінки = 12|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* '''1986'''&nbsp;— «Козацька пісня». Тонований гіпс, 62×23×18.<ref name="Виставка 1989"/>
* '''1986'''&nbsp;— Пам'ятник Іванові Франку «Каменярі». Бронза, мідь. Стрий, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]].
* '''1985'''&nbsp;— Портрет композитора М.&nbsp;Колесси. Дерево, 70×45×43.<ref>{{книга|заголовок = Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог|відповідальний = укл. А.&nbsp;Г.&nbsp;Брусина, М.&nbsp;О.&nbsp;Склярська, Т.&nbsp;А.&nbsp;Гельфер та ін.|видання = |місце = К.|видавництво = Реклама|рік = 1982|том = |сторінки = 23}}</ref>
* '''1980'''&nbsp;— Портрет Заслуженого діяча мистецтв В.&nbsp;Одрехівського. Тонований гіпс, 65×62×46.<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Республіканська виставка творів молодих художників. Каталог|оригінал = |посилання = |відповідальний = укл. А.&nbsp;Г.&nbsp;Брусіна, О.&nbsp;Є.&nbsp;Ігнатьєва, М.&nbsp;О.&nbsp;Склярська та ін|видання = |місце = К.|видавництво = Реклама|рік = 1981|том = |сторінки = 15|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>
* '''1976'''&nbsp;— М.&nbsp;Колесса. Тонований гіпс, 62×30×38.<ref>{{книга|автор = |частина = |заголовок = Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог|оригінал = |посилання = |відповідальний = упор. Л.&nbsp;А.&nbsp;Молчанова, Н.&nbsp;І.&nbsp;Маїк, М.&nbsp;І.&nbsp;Волочинюк та ін|видання = |місце = Львів|видавництво = Облполіграфвидав|рік = 1987|том = |сторінки = 8|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>


<gallery>
1991 Художньо-меморіальна таблиця композитору Станіславу Людкевичу. Бронза.Львів, Україна.
Файл:Художньо-меморіальна дошка на будинку, в якому жив С.П. Людкевич.jpg|Художньо-меморіальна таблиця С.&nbsp;Людкевичу

Файл:Меморіальна дошка Юрій Лебіщак.jpg|Меморіальна таблиця Юрію Лебіщаку на [[Стіна гончарної слави|стіні гончарної слави]] в с. [[Опішня]]
1989 Художньо-меморіальна таблиця поету Богданові-Ігореві Антоничу. Бронза. Бортятино, Львівська область, Україна.
</gallery>

1989 «Катерина». Тонований гіпс, 60×30×14.<ref name="Виставка 1989">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1989|том = |сторінки = 12 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
1986 «Козацька пісня». Тонований гіпс, 62×23×18.<ref name="Виставка 1989"/>

1986 Пам'ятник Іванові Франку «Каменярі». Бронза, мідь. Стрий, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]].

1985 Герой Радянського Союзу М. В. Ісаєв. Тонований гіпс, 104×60×58.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1986|том = |сторінки = 9 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>

1983 Олімпійський чемпіон з гімнастики Б.&nbsp;Макуца. Тонований гіпс, 50×28×24.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Республіканська виставка «Фізична культура і спорт» |оригінал = |посилання = |відповідальний = укладачі Л.&nbsp;К.&nbsp;Розанова, Д.&nbsp;І.&nbsp;Ульянова, С.&nbsp;П.&nbsp;Шмаглій |видання = |місце = Київ|видавництво = |рік = 1986|том = |сторінки = 23|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>

1982 Портрет голови колгоспу В. Т. Бойко. Тонований гіпс, 43×36×35.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Моя Батьківщина&nbsp;— СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = Облполіграфвидав |рік = 1983|том = |сторінки = 15|сторінок = |серія = |тираж = }}</ref>

1980 Портрет члена КПРС з 1918, учасника революції Д. Іванова. Гіпс, 70×33×34.<ref name="Республіканська_1981">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1981|том = |сторінки = 21|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>

1980 Портрет двічі Героя Радянського Союзу І. Степаненка. Тонований гіпс, 63×37×42.<ref name="Республіканська_1981"/>

1980 Портрет М. Колесси. Дерево, 70×45×43.<ref>{{книга |заголовок = Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Реклама |рік = 1982 |том = |сторінки = 23}}</ref>

1977 Портрет І. С. Бебло — заслуженого будівельника УРСР. Шамот, 56×32×37.<ref>Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна.&nbsp;— Львів, 1980.&nbsp;— С. 15.</ref>


== Нагороди ==
== Нагороди ==
* '''2021'''&nbsp;— Іноземний член Польської Академії Мистецтв і Наук ({{lang-pl|Polska Akademia Umiejęności}}).
2009 - Народний художник України
* '''2009'''&nbsp;— Народний художник України;

2005 - Лауреат Премії ім. І. Труша
* '''2005'''&nbsp;— Лауреат премії імені І. Труша;
* '''1999'''&nbsp;— Заслужений діяч мистецтв України;

* '''1996'''&nbsp;— I-й приз за скульптуру (Салон мистецтв, 1996, Буржуа Жалю, Франція);
1999 - Заслужений діяч мистецтв України
* '''1996'''&nbsp;— Срібна медаль (40-ий Міжнародний салон мистецтв, Безьє, Франція).

1996 - I-й приз за скульптуру (Салон мистецтв, 1996, Буржуа Жалю, Франція)

1996 - Срібна медаль (40-ий Міжнародний салон мистецтв, Безьє, Франція)
Основні


== Колекції ==
== Колекції ==
Міністерство культури України
* [[Міністерство культури та інформаційної політики України]];
Національний музей ім..А.Шептицького, Львів, Україна
* [[Національний музей у Львові|Національний музей імені А.&nbsp;Шептицького у Львові]];
* [[Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького]];
* [[Львівський історичний музей]];
* [[Тернопільський обласний краєзнавчий музей]];
* Посольство України у Франції, Париж, Франція;
* Посольство України в Аргентині, Буенос-Айрес, Аргентина;
* Мерія міста Віллєн сюр Сен, Франція;
* Мерія міста Ляні сюр Марне, Франція;
* Галерея «Akhenaton», Труа, Франція;
* Галерея Saint-Rémy, Труа, Франція;
* Галерея Д'Енглескевіль ан Ож, Франція;
* Галерея Франсуаз Болоньїні, Франція;
* Фірма «Groupe Environnement S. A.», Пуассі, Франція.


== Примітки ==
Львівська галерея мистецтв, Україна
{{reflist|3}}


== Джерела ==
Львівський історичний музей, Україна
* {{ЕСУ|том = 24|сторінки = |автор = Р.&nbsp;М.&nbsp;Яців|стаття = Одрехівський Володимир Васильович|id = 75240|ref = https://esu.com.ua/article-75240}}

Тернопільський краєзнавчий музей, Україна

Посольство України у Франції, Париж, Франція

Посольство України в Аргентині, Буенос-Айрес, Аргентина

Мерія міста Віллєн сюр Сен, Франція

Мерія міста Ляні сюр Марне, Франція

Галерея “Akhenaton”, Труа, Франція

Галерея Saint-Rémy, Труа, Франція

Галерея Д’Енглескевіль ан Ож, Франція

Галерея Франсуаз Болоньїні, Франція

Фірма “Groupe Environnement S. A.”, Пуассі, Франція

== <br> Галерея ==

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=Одрехівський Володимир Васильович|сторінки =676-677}}
{{портал|Мистецтво}}
{{портал|Мистецтво}}
* Сайт [http://www.odre.com.ua/uk www.odre.com.ua]
* [http://www.odre.com.ua/uk Володимир Одрехівський. Скульптура]
* [http://www.logos.biz.ua/proj/lnam/online/lnam--222-223.pdf Одрехівський Володимир Васильович]
* [http://www.logos.biz.ua/proj/lnam/online/lnam--222-223.pdf Одрехівський Володимир Васильович]


Рядок 184: Рядок 136:
[[Категорія:Ректори Львівської національної академії мистецтв]]
[[Категорія:Ректори Львівської національної академії мистецтв]]
[[Категорія:Випускники Львівської національної академії мистецтв]]
[[Категорія:Випускники Львівської національної академії мистецтв]]
[[Категорія:Автори Енциклопедії сучасної України]]
[[Категорія:Уродженці Львова]]

Поточна версія на 18:08, 9 лютого 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Одрехівський.
Одрехівський Володимир Васильович
Народження14 травня 1955(1955-05-14) (69 років)
Львів
Національністьукраїнець
КраїнаСРСР СРСР→Україна Україна
НавчанняЛьвівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва
Діяльністьскульптор
БатькоОдрехівський Василь Павлович
МатиБайко Марія Яківна
Брати, сестриОдрехівський Роман Васильович
РодичіБайко Зеновія Яківна, Байко Даниїла Яківна, Байко Ніна Яківна (тітки)
НагородиНародний художник України
Сайтodre.com.ua/uk
CMNS: Одрехівський Володимир Васильович у Вікісховищі

Володимир Васильович Одрехівський (нар. 14 травня 1955, Львів) — скульптор, педагог та мистецтвознавець, який досліджує проблеми сучасного мистецтва. Завідувач кафедрою монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв (2014-2016). Народний художник України. Ректор Львівської національної академії мистецтв у 2016—2021 роках. Кандидат мистецтвознавства. Іноземний член Польської Академії Мистецтв і Наук (Polska Akademia Umiejęności).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 травня 1955 року у Львові. Батько — відомий скульптор Василь Павлович Одрехівський (1921—1996). Мати — відома співачка Марія Яківна Байко (1931—2020)[1].

У 1977 році закінчив Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). Викладачі — Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич. У 1978 році почав викладати рисунок і скульптуру у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.

У 1980—1983 роках навчався та закінчив аспірантуру в Ленінградському Вищому художньо-промисловому училищі імені В. Мухіної (нині — Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца). У 1985 році захистив кандидатську дисертацію у Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю.  Рєпіна АМ СРСР (нині — Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна).

У 1992 році стажувався у Паризькій академії мистецтв (фр. Beaux-arts de Paris — L'école nationale supėrieure).

Член Національної спілки художників України із 1984 року.

На виборах, що відбулися 29 березня 2016 року, в Академії мистецтв у Львові та підрозділах академії у Косові (Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва та Косівський коледж прикладного і декоративного мистецтва), Одрехівський Володимир Васильович був обраний ректором Львівської національної академії мистецтв.[2]

Виставки

[ред. | ред. код]

Представляв свої твори на понад п'ятдесяти персональних виставках, найзначніші з яких:

  • арт-проєкт «Василь Володимир Василь Одрехівський. Скульптура» присвячений 100-літтю від дня народження Василя Одрехівського (1921-1996 рр.), Національний музей у Львові імені А. Шептицького, Україна, 2021;
  • Український дім, Київ, 2005;
  • Національний музей імені А. Шептицького, Львів, 1996, 2003, 2010, 2012, 2015;
  • 5-а і 1-а Мерії Парижу, Франція, 2003 і 2004;
  • Виставковий зал, Європарламент, Страсбург, Франція, 2005;
  • Зал П'єра Кардена, Париж, Франція, 1992;
  • Великих скульптурних салонах у Києві, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012;
  • понад двадцяти міжнародних художніх виставках (Франція, Швейцарія);
  • понад двадцяти національних і сорока зональних і обласних художніх виставках;
  • понад тридцяти художніх салонах у Франції.

Твори

[ред. | ред. код]

Працює у ділянках монументальної, декоративної та станкової скульптури. У творчому доробку митця — понад 300 станкових і 50 монументальних творів (монументи, пам'ятники, художньо-меморіальні таблиці, композиції для парків та офісів в Україні, Франції, Греції, Хорватії. Найвідоміші з них:

  • 2022 — пам'ятний знак Іванові Франкові «Поет і птах», бронза, камінь, м. Ловран, Хорватія. У співавторстві з Василем Одрехівським (нар. 1989).
  • 2021 — меморіальна таблиця Іванові Вакарчуку у Львові.
  • 2016 — скульптурна композиція «Привітання життя» присвячена Богдану-Ігорю Антоничу, бронза, граніт, м. Львів, вул. Городоцька.
  • 2012 — Пам'ятник блаженному священномученику о. Омелянові Ковчу. Бронза, камінь. Перемишляни, Львівська область, Україна. Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.
  • 2011 — Художньо-меморіальна таблиця Юрію Лебіщаку. Бронза. Опішня, Полтавська область, Україна.
  • 2011 — 1-а премія Міжнародного конкурсу на найкращий проект пам'ятника Б.-І. Антоничу у Львові, Україна. Скульптор Володимир Одрехівський, архітектори Олександра Лібич, Денис Белюх, Олександр Матушков.
  • 2010 — Пам'ятник Тарасові Шевченку. Бронза, мармур. Афіни, Греція, Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Михайло Федик.
  • 2009 — «Обійми сонця» (бронза, висота 90).[3]
  • 2009 — «Медитація» (бронза).[4]
  • 2008 — Меморіальний пам'ятник скульптору Василю Одрехівському. Бронза, граніт. Личаківський цвинтар, Львів, Україна.
  • 2008 — «Праматір» (бронза, 13×13×32).[5]
  • 2007 — Композиція «Сім'я». Бронза, камінь. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.
  • 2004 — Меморіальний пам'ятник Георгію Дзісю. Бронза, граніт. Байкове кладовище, Київ, Україна.
  • 2004 — Художньо-меморіальна таблиця Георгію Дзісю. Бронза. Київ, Україна.
  • 2003 — Пам'ятник Тарасові Шевченку. Бронза, граніт. Севастополь, Крим, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Георгій Григор'янц.
  • 2002 — Декоративна композиція для фонтану «Ореанда». Бронза. Готель «Ореанда», Ялта, Україна.
  • 2001 — Паркова композиція «Мрія». Бронза. Пацціо мерії Ляні сюр Марне, Паризький регіон, Франція.
  • 1999 — Паркова композиція «Чекання». Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.
  • 1999 — Паркова композиція «Роздуми». Бронза. Парк мерії м. Віллєн сюр Сен, Паризький регіон, Франція.
  • 1997 — Композиція «Світла надія». Бронза. Фірма «Groupe Environnement S. A.», Пуассі, Паризький регіон, Франція.
  • 1997 — Архітектурно-скульптурний комплекс «Тарас Шевченко». Бронза, граніт. Новий Розділ, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Василь Каменщик.
  • 1995 — Монумент «Будителі» (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка). Бронза, камінь. Стрий, Львівська область, Україна.

Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Володимир Сколоздра.

  • 1991 — Художньо-меморіальна таблиця композитору Станіславу Людкевичу. Бронза. Львів, Україна.
  • 1989 — Художньо-меморіальна таблиця поету Богданові-Ігореві Антоничу. Бронза. Бортятин, Львівська область, Україна.
  • 1989 — «Катерина». Тонований гіпс, 60×30×14.[6]
  • 1986 — «Козацька пісня». Тонований гіпс, 62×23×18.[6]
  • 1986 — Пам'ятник Іванові Франку «Каменярі». Бронза, мідь. Стрий, Львівська область, Україна. Скульптори Володимир і Василь Одрехівські, архітектор Володимир Блюсюк.
  • 1985 — Портрет композитора М. Колесси. Дерево, 70×45×43.[7]
  • 1980 — Портрет Заслуженого діяча мистецтв В. Одрехівського. Тонований гіпс, 65×62×46.[8]
  • 1976 — М. Колесса. Тонований гіпс, 62×30×38.[9]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2021 — Іноземний член Польської Академії Мистецтв і Наук (пол. Polska Akademia Umiejęności).
  • 2009 — Народний художник України;
  • 2005 — Лауреат премії імені І. Труша;
  • 1999 — Заслужений діяч мистецтв України;
  • 1996 — I-й приз за скульптуру (Салон мистецтв, 1996, Буржуа Жалю, Франція);
  • 1996 — Срібна медаль (40-ий Міжнародний салон мистецтв, Безьє, Франція).

Колекції

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відійшла у вічність українська співачка Марія Байко
  2. ↑ Ректором Академії мистецтв став скульптор Володимир Одрехівський. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 30 березня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 23 липня 2020.
  3. ↑ Весняний салон — 2011 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2012. — С. 88.
  4. ↑ Весняний салон — 2010 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2012. — С. 46.
  5. ↑ Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 91. — ISBN 978-966-2004-32-8.
  6. ↑ а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 12.
  7. ↑ Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 23.
  8. ↑ Республіканська виставка творів молодих художників. Каталог / укл. А. Г. Брусіна, О. Є. Ігнатьєва, М. О. Склярська та ін. — К. : Реклама, 1981. — С. 15.
  9. ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одрехівський_Володимир_Васильович&oldid=41725409