Нижній Тагіл

місто Нижній Тагіл
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Свердловська область
Муніципальний район	Горнозаводський управлінський округ
Код ЗКАТУ:	65476000000
Код ЗКТМО:	65751000001
Основні дані
Час заснування	1722
Населення	375 700 осіб (2008)
Площа	4106 (з 1 квітня 2008) км²
Поштові індекси	622000
Телефонний код	+7 3435
Географічні координати:	57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д.
Міста-побратими	Кривий Ріг
Схема міста
Схема міста
Влада
Вебсторінка	ntagil.org
Міський голова	Исаева Валентина Павловна (рос.)
Мапа
Нижній Тагіл
Нижній Тагіл у Вікісховищі

Нижній Тагіл (Тагіл з мансійської мови — багато води) - місто в Росії, адміністративний центр Гірничозаводського управлінського округу Свердловської області.

Місто розташовано на східному схилі Уральських гір, в 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км ² (з 1 квітня 2008 року, після приєднання до Нижньотагільського міського округу 22 селищ і сіл, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км ²). Населення 375,7 тис. чол. ( 2008 ), місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 рік склав 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагил займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург .

Історія

Пам'ятник паровозу Черепанових — першому паровозу Росії

8 (19 жовтня) 1722 вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на Вийському заводі була отримана перша продукція - чавун. Заснований династією Демідових, яким до революції і належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику.

Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.

Статус міста Нижній Тагил отримав 20 серпня 1919 постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.

У 1926 році в місті працювали п'ять клубів і вісім бібліотек, з'явився перший радіовузол. В 1930 в місті мешкало 42 тис осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м ², 94 % будинків були дерев'яними, 85 % - одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, два технікуми, рабфак, два кінотеатри, дві лікарні із загальною кількістю ліжок 126.

У 1932 розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За чотири роки, у жовтні 1936-го, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. У 1937 в Нижньому Тагілі пішов перший трамвай. У 1939 відкритий учительський інститут - перший вищий навчальний заклад міста.

У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з Україні, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7 % виплавляється в Росії чавуну і 6 % сталі і прокату. У місті випускається танк «Т-90» ( «Уралвагонзавод»).

Природні умови

Клімат території Нижнього Тагілу — різко континентальний з суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.

За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільні Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400–500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.

Район немає потужних водних артерій. Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів.

Крім Тагіла, в межах міста протікає 13 річок і річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.

Підприємства Нижнього Тагілу

Вид на промзону міста

• ВГЗК — Високогорський гірничо-збагачувальний комбінат
• ВМЗ — Високогорський механічний завод
• МІЗ — Медико-інструментальний завод
• НТМК - Нижньотагільський металургійний комбінат
  • ОГП — Вогнетривке виробництво НТМК
  • КХВ - коксохімічне виробництво НТМК
• НТЗМК — Нижньотагільський завод металевих конструкцій
• НТКРЗ — Нижньотагільський котельно-радіаторний завод
• УВЗ - Уральський вагонобудівний завод
• УХП - Уралхімпласт
• НТИИМ - Нижньотагільський інститут випробування металів

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007 році, млрд руб.:

• видобувні виробництва 7,003
• обробні виробництва 131,80
• виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092

Адміністративний поділ

• Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
• Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
• Дзержинський район (Вагонка)
• Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)

Ресурси Інтернету

• Центральний портал Нижнього Тагилу(рос.)
• Розважально інформаційний портал Нижнього Тагилу(рос.)
• Сайт історії Нижнього Тагилу(рос.)
• Історія герба Нижнього Тагилу(рос.)
• Карта Нижнього Тагілу(рос.)
• Фотографії Нижнього Тагілу(рос.)
• Н. Тагіл на «Переезде»(рос.)