Нижній Тагіл: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.3) (робот вилучив: diq:Nizhny Tagil |
м r2.7.2+) (робот додав: be-x-old:Ніжні Тагіл |
||
Рядок 100: | Рядок 100: | ||
[[az:Nijniy Taqil]] |
[[az:Nijniy Taqil]] |
||
[[be:Горад Ніжні Тагіл]] |
[[be:Горад Ніжні Тагіл]] |
||
[[be-x-old:Ніжні Тагіл]] |
|||
[[bg:Нижни Тагил]] |
[[bg:Нижни Тагил]] |
||
[[ca:Nijni Taguil]] |
[[ca:Nijni Taguil]] |
Версія за 09:36, 6 січня 2013
місто Нижній Тагіл | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
Муніципальний район | Горнозаводський управлінський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 65476000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 65751000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1722 | ||||
Населення | 375 700 осіб (2008) | ||||
Площа | 4106 (з 1 квітня 2008) км² | ||||
Поштові індекси | 622000 | ||||
Телефонний код | +7 3435 | ||||
Географічні координати: | 57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.9166666666947733688175504° пн. ш. 59.9666666666947776320739649° сх. д.Координати: 57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.9166666666947733688175504° пн. ш. 59.9666666666947776320739649° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | ||||
Міста-побратими | Кривий Ріг | ||||
Схема міста | |||||
Влада | |||||
Вебсторінка | ntagil.org | ||||
Міський голова | Исаева Валентина Павловна (рос.) | ||||
Мапа | |||||
|
Нижній Тагіл (Тагіл з мансійської мови — багато води) - місто в Росії, адміністративний центр Гірничозаводського управлінського округу Свердловської області.
Місто розташовано на східному схилі Уральських гір, в 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км ² (з 1 квітня 2008 року, після приєднання до Нижньотагільського міського округу 22 селищ і сіл, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км ²). Населення 375,7 тис. чол. ( 2008 ), місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 рік склав 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагил займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург [1].
Історія
8 (19 жовтня) 1722 вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на Вийському заводі була отримана перша продукція - чавун. Заснований династією Демідових, яким до революції і належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику.
Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.
Статус міста Нижній Тагил отримав 20 серпня 1919 постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.
У 1926 році в місті працювали п'ять клубів і вісім бібліотек, з'явився перший радіовузол. В 1930 в місті мешкало 42 тис осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м ², 94 % будинків були дерев'яними, 85 % - одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, два технікуми, рабфак, два кінотеатри, дві лікарні із загальною кількістю ліжок 126.
У 1932 розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За чотири роки, у жовтні 1936-го, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. У 1937 в Нижньому Тагілі пішов перший трамвай. У 1939 відкритий учительський інститут - перший вищий навчальний заклад міста.
У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з Україні, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7 % виплавляється в Росії чавуну і 6 % сталі і прокату. У місті випускається танк «Т-90» ( «Уралвагонзавод»).
Природні умови
Клімат території Нижнього Тагілу — різко континентальний з суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.
За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільні Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400–500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.
Район немає потужних водних артерій. Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів.
Крім Тагіла, в межах міста протікає 13 річок і річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.
Підприємства Нижнього Тагілу
- ВГЗК — Високогорський гірничо-збагачувальний комбінат
- ВМЗ — Високогорський механічний завод
- МІЗ — Медико-інструментальний завод
- НТМК - Нижньотагільський металургійний комбінат
- ОГП — Вогнетривке виробництво НТМК
- КХВ - коксохімічне виробництво НТМК
- НТЗМК — Нижньотагільський завод металевих конструкцій
- НТКРЗ — Нижньотагільський котельно-радіаторний завод
- УВЗ - Уральський вагонобудівний завод
- УХП - Уралхімпласт
- НТИИМ - Нижньотагільський інститут випробування металів
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007 році, млрд руб.:
- видобувні виробництва 7,003
- обробні виробництва 131,80
- виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092
Адміністративний поділ
- Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
- Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
- Дзержинський район (Вагонка)
- Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)