Нижній Тагіл

місто Нижній Тагіл
Герб Прапор Нижнього Тагілу
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Свердловська область
Муніципальний район	Горнозаводський управлінський округ
Код ЗКАТУ:	65476000000
Код ЗКТМО:	65751000001
Основні дані
Час заснування	1722
Населення	▼ 356 773 осіб (2015)
Площа	4106 (з 1 квітня 2008) км²
Поштові індекси	622000
Телефонний код	+7 3435
Географічні координати:	57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д.
Міста-побратими	Кривий Ріг  Україна
Схема міста
Схема міста
Влада
Вебсторінка	ntagil.org
Міський голова	Носов Сергей Константинович (рос.)
Мапа
Нижній Тагіл
Нижній Тагіл у Вікісховищі

Нижній Тагіл (Тагіл з мансійської мови — багато води) — місто в Росії, адміністративний центр Гірничозаводського управлінського округу Свердловської області.

Місто розташовано на східному схилі Уральських гір, за 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км² (з 1 квітня 2008, після приєднання до Нижньотагільського міського округу 22 селищ і сіл, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км²).

Населення 356 773 ос. (2015), місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 становив 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагил займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург.

Історія

Пам'ятник паровозу Черепанових — першому паровозу Росії

8 (19 жовтня) 1722 вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на Війському заводі була отримана перша продукція — чавун. Заснований династією Демідових, яким до революції і належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику.

Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.

Статус міста Нижній Тагил отримав 20 серпня 1919 постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.

У 1926 в місті працювали п'ять клубів і вісім бібліотек, з'явився перший радіовузол.

У 1930 тут мешкало 42 000 осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м², 94% будинків були дерев'яними, 85% — одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, два технікуми, рабфак, два кінотеатри, дві лікарні із загальною кількістю ліжок 126.

У 1932 розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За чотири роки, у жовтні 1936, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. У 1937 пішов перший трамвай.

У 1939 відкритий учительський інститут — перший вищий навчальний заклад міста.

У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з України, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7% чавуну і 6% сталі та прокату Росії. У місті випускається танк «Т-90» («Уралвагонзавод»).

Природні умови

Клімат території Нижнього Тагілу — різко-континентальний з суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.

За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільний Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400–500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.

Район немає потужних водних артерій. Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів.

Крім Тагіла, в межах міста протікає 13 річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.

Клімат

Клімат Нижній Тагіл (1949–2011)
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	11,1	11,1	30,2	30,0	33,9	33,9	34,6	37,2	29,4	22,6	12,3	4,9	37,2
Середній максимум, °C	−11,5	−9,6	−0,8	8,1	15,5	20,8	22,7	19,4	13,2	4,6	−4,6	−9,7	5,7
Середня температура, °C	−14,7	−13,7	−5,2	3,0	9,7	15,1	17,2	14,2	8,6	1,4	−7,2	−12,4	1,3
Середній мінімум, °C	−19	−18,7	−10,8	−2,8	2,8	8,1	10,8	8,6	3,7	−2	−10,7	−16,3	−3,9
Абсолютний мінімум, °C	−45	−42	−36,1	−27,2	−12,8	−5	0,0	−2,6	−7,8	−27	−38,9	−46	−46
Норма опадів, мм	32.5	27.6	24.0	32.9	54.7	55.6	95.9	78.5	57.4	37.3	27.7	25.4	549.5
Кількість сонячних годин	49,6	89,6	124,0	201,0	235,6	243,0	282,1	201,5	132,0	71,3	33,0	34,1	1696,8
Кількість днів з опадами	18,2	14,5	16,7	11,9	13,3	13,6	9,1	12,6	13,2	17,4	20,6	17,8	178,9
Вологість повітря, %	77.0	72.9	70.2	63.9	63.3	71.3	72.6	78.2	79.4	78.5	79.3	78.5	73.8

Підприємства Нижнього Тагілу

Вид на промзону міста

• ВГЗК — Високогорський гірничо-збагачувальний комбінат
• ВМЗ — Високогорський механічний завод
• МІЗ — Медико-інструментальний завод
• НТМК — Нижньотагільський металургійний комбінат
  • ОГП — Вогнетривке виробництво НТМК
  • КХВ — коксохімічне виробництво НТМК
• НТЗМК — Нижньотагільський завод металевих конструкцій
• НТКРЗ — Нижньотагільський котельно-радіаторний завод
• УВЗ — Уральський вагонобудівний завод
• УХП — Уралхімпласт
• НТИИМ — Нижньотагільський інститут випробування металів

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007, млрд руб.:

• видобувні виробництва 7,003
• обробні виробництва 131,80
• виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092

Транспорт

Залізничні станції

• Найбільша пасажирська станція - станція Нижній Тагіл;
• Вантажо-пасажирська станція Змичка;

Пасажирські залізничні станції: Сан-Донато, Старатель, Завязовская і вагонозаводі; Пасажирські залізничні пункти зупинки: Депо, 2 км, 7 км, 365 км, ПМС-43, 353 км; Автовокзал Нижнього Тагілу; Міжміські автостанції Н.Тагил: Кінотеатр «Урал» (ВМЗ / шия), Уральський проспект (Н. Гальянка), Вагонка (УВЗ). Міський громадський транспорт [ред | правити вікі-текст] Нижньотагільський трамвай (11 маршрутів); Нижньотагільський автобус (25 маршрутів); Маршрутне таксі Нижнього Тагілу (бл. 65 маршрутів); Таксі (кілька міських служб таксі).

Тагільський трамвай Аеропорт [ред | правити вікі-текст] На схід від Нижнього Тагілу в селі Покровському знаходиться колишній військовий аеропорт «Салком». Через нестачу фінансування будівництво цивільного аеропорту в цьому місці тимчасово відкладено.

Адміністративний поділ

• Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
• Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
• Дзержинський район (Вагонка)
• Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)

Міста-побратими

• Кривий Ріг, Україна
• Хеб, Чехія
• Новокузнецьк, Росія
• Берестя, Білорусь
• Чаттануґа, США
• Франтішкові-Лазне, Чехія
• Маріанські Лазні, Чехія

Уродженці Нижнього Тагілу

• Денисов Володимир Данилович. — *(29.03.1951, м. Нижній Тагіл). — Український різьбяр по дереву, художник, геральдист. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006). Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва (1972) і художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського (1981). З 1985 р. викладає рисунок, живопис та композицію у Чернівецькій художній школі імені Миколи Івасюка.

Джерела

• Центральний портал Нижнього Тагілу(рос.)
• Розважально інформаційний портал Нижнього Тагілу(рос.)
• Сайт історії Нижнього Тагілу(рос.)
• Історія герба Нижнього Тагілу(рос.)
• Карта Нижнього Тагілу(рос.)
• Фотографії Нижнього Тагілу(рос.)
• Н. Тагіл на «Переезде»(рос.)