Національна рада Азербайджану: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SalweenBot (обговорення | внесок)
Боти
518 717 редагувань
м правопис
BunykBot (обговорення | внесок)
Боти
191 621 редагування
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 10: Рядок 10:
|ширина емблеми =
|ширина емблеми =
|підпис емблеми =
|підпис емблеми =
|зображення = Оглашение Декларации независимости. Тифлис 1918, 28 мая.jpg
|зображення = Azerbaijani National Council.svg
|ширина зображення = 300px
|ширина зображення = 300px
|підпис зображення = Оголошення Національною Радою [[Декларація незалежності Азербайджану|Декларації незалежності Азербайджану]]. 28 травня 1918 року, Тифліс
|підпис зображення = Структура Національної Ради. 28 травня 1918 року, Тифліс
|дата створення =
|дата створення =
|попередник1 =
|попередник1 =
Рядок 40: Рядок 40:
|підпис карти =
|підпис карти =
}}
}}
'''Національна Рада Азербайджану'''{{Sfn|Протоколы|2006|с=62}} ({{Lang-az|Azərbaycan Milli Şurası, آذربایجان میللی شوراسی}}), відома також як '''Тимчасова Національна Рада мусульман Закавказзя'''{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}} або '''Азербайджанська Національна Рада'''<ref>З радіограми голови Ради Міністрів Азербайджанської Республіки Ф.&nbsp;Х.&nbsp;Хойського від 30 травня 1918: «…Національна Азербайджанська Рада оголосила 28 поточного місяця незалежність Азербайджану, що складається зі східного та південного Закавказзя, і проголосила Азербайджанську Республіку.» (Див. Фатали-хан Хойский. Жизнь и деятельность (документа и материалы) / Главное архивное управление при Кабинете министров Азербайджанской Республики.&nbsp;— Баку: Видавництво «Азербайджан», 1998.&nbsp;— С. 152.&nbsp;— 27 с.)</ref>&nbsp;— міжпартійний політичний орган, створений на надзвичайному засіданні колишніх членів&nbsp;— мусульман [[Закавказький сейм|Закавказького сейму]], яке відбулося 27 травня 1918 року{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}. Провідну роль у Національній раді Азербайджану грала партія «<nowiki/>[[Мусават]]<nowiki/>». Наступного дня, [[28 травня]], Національна Рада проголосила незалежність [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджану]], прийнявши [[Декларація незалежності Азербайджану|відповідну декларацію]].
'''Національна Рада Азербайджану'''{{Sfn|Протоколы|2006|с=62}} ({{Lang-az|Azərbaycan Milli Şurası, آذربایجان میلی شوراسی}}), відома також як '''Тимчасова Національна Рада мусульман Закавказзя'''{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}} або '''Азербайджанська Національна Рада'''<ref>З радіограми голови Ради Міністрів Азербайджанської Республіки Ф.&nbsp;Х.&nbsp;Хойського від 30 травня 1918: «…Національна Азербайджанська Рада оголосила 28 поточного місяця незалежність Азербайджану, що складається зі східного та південного Закавказзя, і проголосила Азербайджанську Республіку.» (Див. Фатали-хан Хойский. Жизнь и деятельность (документа и материалы) / Главное архивное управление при Кабинете министров Азербайджанской Республики.&nbsp;— Баку: Видавництво «Азербайджан», 1998.&nbsp;— С. 152.&nbsp;— 27 с.)</ref>&nbsp;— міжпартійний політичний орган, створений на надзвичайному засіданні колишніх членів&nbsp;— мусульман [[Закавказький сейм|Закавказького сейму]], яке відбулося 27 травня 1918 року{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}. Провідну роль у Національній раді Азербайджану грала партія «<nowiki/>[[Мусават]]<nowiki/>». Наступного дня, [[28 травня]], Національна Рада проголосила незалежність [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджану]], прийнявши [[Декларація незалежності Азербайджану|відповідну декларацію]].


== Створення ради ==
== Створення ради ==
27 травня 1918 року в [[Тбілісі]] відбулося надзвичайне засідання колишніх членів&nbsp;— мусульман [[Закавказький сейм|Закавказького сейму]]. Головував колишній член 4-ї Державної думи і колишній член Закавказького сейму [[Джафаров Мамед Юсіф Гаджибаба-огли|Мамед Юсіф Джафаров]], за секретарювання колишнього члена Сейму Рагім-беке Векілова{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.
27 травня 1918 року в [[Тбілісі]] відбулося надзвичайне засідання колишніх членів&nbsp;— мусульман [[Закавказький сейм|Закавказького сейму]]. Головував колишній член 4-ї Державної думи і колишній член Закавказького сейму [[Джафаров Мамед Юсіф Гаджибаба-огли|Мамед Юсіф Джафаров]], за секретарювання колишнього члена Сейму Рагім-беке Векілова{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.


Були присутні колишні члени Закавказького Сейму від фракції Тюркської демократичної партії федералістів «<nowiki/>[[Мусават]]<nowiki/>» і Демократичної групи безпартійних: [[Халіл-бек Хасмамедов]], [[Фаталі Хан Хойський]], Мехті-бек Гаджинський, Мехті-бек Гаджибабабеков, {{Нп|Султанов Хосров-бек Паша-бек огли|Хосров-бек Султанов|ru|Султанов, Хосров-бек Паша-бек оглы}}, {{Нп|Наріманбеков Наріман-бек Гашим огли|Наріман-бек Наріманбеков|ru|Нариманбеков, Нариман-бек Гашим оглы}}, {{Нп|Мелік-Єганов Джавад-бек Ірзабекович|Джавад-бек Мелік-Єганов|ru|Мелик-Еганов, Джавад-бек Ирзабекович}}, {{Нп|Мір Гідаят Сеїдов||ru|Сеидов, Мир Гидаят}}, Гамід-бек Шахтахтинський, Шафі-бек Рустамбеков, Г.&nbsp;М.&nbsp;Ахундзаде, {{Нп|Махмудов Мустафа Гаджі Муса огли|Мустафа Махмудов|ru|Махмудов, Мустафа Гаджи Муса оглы}}, Алі Аскер-бек Махмудбеков, {{Нп|Мелік-Асланов Худадат-бек Ага огли|Худадат-бек Мелік-Асланов|ru|Мелик-Асланов, Худадат-бек Ага оглы}}; від партії Мусульманського соціалістичного блоку: Б. Різаєв, {{Нп|Гаджинський Джамо-бек Сулейман огли|Джамо-бек Гаджинський|ru|Гаджинский, Джамо-бек Сулейман оглы}} і Магомед Магеррамов; від партії мусульманства в Росії «<nowiki/>[[Іттіхад]]<nowiki/>»: {{Нп|Мехтієв Мір Ягуб Міразіз огли|Мір Ягуб Мехтієв|ru|Мехтиев, Мир Ягуб Миразиз оглы}}, {{Нп|Ганізаде Султан Меджід Муртаза-Алі огли|Султан Меджід Ганієв|ru|Ганизаде, Султан Меджид Муртаза-Али оглы}}, Ейбат Гулі Мамедбеков; від Мусульманської соціал-демократичної партії меншовиків «<nowiki/>[[Гуммет]]<nowiki/>»: {{Нп|Шейхульісламов Акпер-ага Ібрагім огли|Акпер Ага Шейхульісламов|ru|Шейхульисламов, Акпер-ага Ибрагим оглы}}, {{Нп|Самед Ага Агамали огли|С. А. Агамалов|ru|Агамалы оглы, Самед Ага}}{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.
Були присутні колишні члени Закавказького Сейму від фракції Тюркської демократичної партії федералістів «<nowiki/>[[Мусават]]<nowiki/>» і Демократичної групи безпартійних: [[Халіл-бек Хасмамедов]], [[Фаталі Хан Хойський]], Мехті-бек Гаджинський, Мехті-бек Гаджибабабеков, {{Нп|Султанов Хосров-бек Паша-бек огли|Хосров-бек Султанов|ru|Султанов, Хосров-бек Паша-бек оглы}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінка [[:ru:Султанов, Хосров-бек Паша-бек оглы]] перекладена як [[Хосров-бек Паша-бек огли Султанов]], хоча хотіли [[Султанов Хосров-бек Паша-бек огли]] (SashkoR0B0T)-->, {{Нп|Наріманбеков Наріман-бек Гашим огли|Наріман-бек Наріманбеков|ru|Нариманбеков, Нариман-бек Гашим оглы}}, {{Нп|Мелік-Єганов Джавад-бек Ірзабекович|Джавад-бек Мелік-Єганов|ru|Мелик-Еганов, Джавад-бек Ирзабекович}}, {{Нп|Мір Гідаят Сеїдов||ru|Сеидов, Мир Гидаят}}, Гамід-бек Шахтахтинський, [[Шафі-бек Рустамбеков]], Г.&nbsp;М.&nbsp;Ахундзаде, {{Нп|Махмудов Мустафа Гаджі Муса огли|Мустафа Махмудов|ru|Махмудов, Мустафа Гаджи Муса оглы}}, Алі Аскер-бек Махмудбеков, {{Нп|Мелік-Асланов Худадат-бек Ага огли|Худадат-бек Мелік-Асланов|ru|Мелик-Асланов, Худадат-бек Ага оглы}}; від партії Мусульманського соціалістичного блоку: Б. Різаєв, {{Нп|Гаджинський Джамо-бек Сулейман огли|Джамо-бек Гаджинський|ru|Гаджинский, Джамо-бек Сулейман оглы}} і Магомед Магеррамов; від партії мусульманства в Росії «<nowiki/>[[Іттіхад]]<nowiki/>»: {{Нп|Мехтієв Мір Ягуб Міразіз огли|Мір Ягуб Мехтієв|ru|Мехтиев, Мир Ягуб Миразиз оглы}}, {{Нп|Ганізаде Султан Меджід Муртаза-Алі огли|Султан Меджід Ганієв|ru|Ганизаде, Султан Меджид Муртаза-Али оглы}}, Ейбат Гулі Мамедбеков; від Мусульманської соціал-демократичної партії меншовиків «<nowiki/>[[Гуммет]]<nowiki/>»: {{Нп|Шейхульісламов Акпер-ага Ібрагім огли|Акпер Ага Шейхульісламов|ru|Шейхульисламов, Акпер-ага Ибрагим оглы}}, {{Нп|Самед Ага Агамали огли|С. А. Агамалов|ru|Агамалы оглы, Самед Ага}}{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.


Засідання відкрилося доповіддю делегації Закавказької Центральної мусульманської ради, яка повернулася з [[Батумі]]. Член делегації [[Насіб-бек Усуббеков]] від імені турецької мирної делегації передав «тверде рішення [[Османська імперія|Туреччини]] зберегти самостійність Закавказзя та її готовність надавати своє сприяння в справі зміцнення, посилення і процвітання молодої держави»{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.
Засідання відкрилося доповіддю делегації Закавказької Центральної мусульманської ради, яка повернулася з [[Батумі]]. Член делегації [[Насіб-бек Усуббеков]] від імені турецької мирної делегації передав «тверде рішення [[Османська імперія|Туреччини]] зберегти самостійність Закавказзя та її готовність надавати своє сприяння в справі зміцнення, посилення і процвітання молодої держави»{{Sfn|Протоколы|2006|с=58}}.
Рядок 69: Рядок 69:
{{Історія-доробити}}
{{Історія-доробити}}
{{Азербайджан-доробити}}
{{Азербайджан-доробити}}
{{перекласти|az|Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti Milli Şurası}}
[[Категорія:Азербайджанська Демократична Республіка]]
[[Категорія:Азербайджанська Демократична Республіка]]
[[Категорія:Установчі збори]]
[[Категорія:Установчі збори]]
[[Категорія:Політика Азербайджану]]
[[Категорія:Політична історія Азербайджану]]
[[Категорія:Засновані 1918]]
[[Категорія:Засновані 1918]]

Версія за 10:46, 3 листопада 2023


Структура Національної Ради. 28 травня 1918 року, Тифліс
Загальна інформація
КраїнаАзербайджан Азербайджанська Демократична Республіка
Дата створення27 травня 1918
головаМамед Емін Расулзаде
голова виконавчого комітетуФаталі Хан Хойський

Національна Рада Азербайджану[1] (азерб. Azərbaycan Milli Şurası, آذربایجان میلی شوراسی), відома також як Тимчасова Національна Рада мусульман Закавказзя[2] або Азербайджанська Національна Рада[3] — міжпартійний політичний орган, створений на надзвичайному засіданні колишніх членів — мусульман Закавказького сейму, яке відбулося 27 травня 1918 року[2]. Провідну роль у Національній раді Азербайджану грала партія «Мусават». Наступного дня, 28 травня, Національна Рада проголосила незалежність Азербайджану, прийнявши відповідну декларацію.

Створення ради

27 травня 1918 року в Тбілісі відбулося надзвичайне засідання колишніх членів — мусульман Закавказького сейму. Головував колишній член 4-ї Державної думи і колишній член Закавказького сейму Мамед Юсіф Джафаров, за секретарювання колишнього члена Сейму Рагім-беке Векілова[2].

Були присутні колишні члени Закавказького Сейму від фракції Тюркської демократичної партії федералістів «Мусават» і Демократичної групи безпартійних: Халіл-бек Хасмамедов, Фаталі Хан Хойський, Мехті-бек Гаджинський, Мехті-бек Гаджибабабеков, Хосров-бек Султанов●, Наріман-бек Наріманбеков[ru], Джавад-бек Мелік-Єганов[ru], Мір Гідаят Сеїдов[ru], Гамід-бек Шахтахтинський, Шафі-бек Рустамбеков, Г. М. Ахундзаде, Мустафа Махмудов[ru], Алі Аскер-бек Махмудбеков, Худадат-бек Мелік-Асланов[ru]; від партії Мусульманського соціалістичного блоку: Б. Різаєв, Джамо-бек Гаджинський[ru] і Магомед Магеррамов; від партії мусульманства в Росії «Іттіхад»: Мір Ягуб Мехтієв[ru], Султан Меджід Ганієв[ru], Ейбат Гулі Мамедбеков; від Мусульманської соціал-демократичної партії меншовиків «Гуммет»: Акпер Ага Шейхульісламов[ru], С. А. Агамалов[ru][2].

Засідання відкрилося доповіддю делегації Закавказької Центральної мусульманської ради, яка повернулася з Батумі. Член делегації Насіб-бек Усуббеков від імені турецької мирної делегації передав «тверде рішення Туреччини зберегти самостійність Закавказзя та її готовність надавати своє сприяння в справі зміцнення, посилення і процвітання молодої держави»[2].

Після слухання доповіді зібрання перейшло до питання про ставлення до політичного становища, що склалося у зв'язку з саморозпуском Закавказького сейму, який відбувся 26 травня 1918 року. Після тривалого обговорення цього питання збори, взявши до уваги необхідність органу, який міг би виступити від імені мусульманства під час поділу всього того, що становило надбання Закавказької Демократичної Федеративної Республіки, яка щойно розпалася, одноголосно вирішили взяти на себе правління Східним Закавказзям, проголосивши себе Тимчасовою Національною Радою мусульман Закавказзя з правом кооптації. За право кооптації висловилося 14 осіб проти 10 голосів.

Після почалися вибори президії Національної Ради. Партія «Мусават» висунула в голови Мамед Еміна Расулзаде. Його кандидатуру підтвердили всі партії, за винятком партії мусульманства в Росії «Іттіхад». Закритим балотуванням більшістю голосів (22) головою Національної Ради обрали Расулзаде. Закритим балотуванням обрали товаришів голови: 1-й — Гасан-бек Агаєв[ru] і 2-й — Мір Гідаят Сеїдов, секретарями: 1-й — Мустафа Махмудов і 2-й — Рахім-бек Векілов. Головою виконавчого комітету обрано безпартійного Фаталі-хана Хойського[2].

Примітки

  1. ↑ Протоколы, 2006, с. 62.
  2. ↑ а б в г д е Протоколы, 2006, с. 58.
  3. ↑ З радіограми голови Ради Міністрів Азербайджанської Республіки Ф. Х. Хойського від 30 травня 1918: «…Національна Азербайджанська Рада оголосила 28 поточного місяця незалежність Азербайджану, що складається зі східного та південного Закавказзя, і проголосила Азербайджанську Республіку.» (Див. Фатали-хан Хойский. Жизнь и деятельность (документа и материалы) / Главное архивное управление при Кабинете министров Азербайджанской Республики. — Баку: Видавництво «Азербайджан», 1998. — С. 152. — 27 с.)

Література

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор Азербайджану Це незавершена стаття про Азербайджан.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_рада_Азербайджану&oldid=40835915