Підставки (Золотоніський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м уніфікація |
Duivih (обговорення | внесок) м Duivih перейменував сторінку з Підставки (Черкаська область) на Підставки (Золотоніський район) поверх перенаправлення: згідно ВП:ТОП п. 4.4 уточнення за районом |
||
| (Не показані 8 проміжних версій 7 користувачів) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| перша згадка =[[1666]] |
| перша згадка =[[1666]] |
||
|засновано = 1666 |
|засновано = 1666 |
||
| населення = |
| населення = 465 осіб (на [[2023]] рік) |
||
| територія = |
| територія = |
||
| ref-територія = |
| ref-територія = |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
| герб = |
| герб = |
||
| відстань о =50 (фізична) |
| відстань о =50 (фізична) |
||
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.87690&x=31.88490 maps.vlasenko.net]{{ref-ru}}</ref> |
| ref-відстань о =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.87690&x=31.88490 maps.vlasenko.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305041138/http://maps.vlasenko.net/?y=49.87690&x=31.88490 |date=5 березня 2016 }}{{ref-ru}}</ref> |
||
| відстань р =36 |
| відстань р =36 |
||
| ref-відстань р = |
| ref-відстань р = |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
| відстань ст =21 |
| відстань ст =21 |
||
|громада=[[Гельмязівська сільська громада]]}}{{Otheruses|Підставки}} |
|громада=[[Гельмязівська сільська громада]]}}{{Otheruses|Підставки}} |
||
'''Пі́дставки''' |
'''Пі́дставки''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Золотоніський район|Золотоніському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. Входить до складу [[Гельмязівська сільська громада|Гельмязівської сільської громади]]. [[Населення]] — 465 чоловік (на [[2023]] рік). |
||
Село розташоване на [[річка|річці]] [[Супій (притока Дніпра)|Супій]] за 36 [[Кілометр|км]] на [[північ]] від районного центру |
Село розташоване на [[річка|річці]] [[Супій (притока Дніпра)|Супій]] за 36 [[Кілометр|км]] на [[північ]] від районного центру — [[місто|міста]] [[Золотоноша]] та за 21 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Ліпляве (станція)|Ліпляве]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перша згадка про село датується [[1666]] |
Перша згадка про село датується [[1666]] роком: «Здавна були вільні військові» у складі Гельмязівської сотні, а за гетьманства [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] потрапили в залежність від переяславського полковника С. Томари. |
||
У 1790 у селі була збудована Михайлівська церква.<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/pids_002.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=UK|accessdate=1 листопада 2021|archive-date=1 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211101095434/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/pids_002.xml}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
Село є на мапі 1787 року.<ref>{{Cite web|title=Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года|url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.904354&y=49.953334|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-11-01|archive-date=1 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211101100918/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.904354&y=49.953334}}</ref> |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | «Активісти» знищили [[Церква (будівля)|церкву]], розкопали могилу священика на [[Кладовище|цвинтарі]] в пошуках [[золото|золота]] й розбили чудовий [[мармур]]овий надгробок. Там було поховано прах отця Стефана, великого достойника. На цій парафії він відслужив 40 років і заслужив |
||
| ⚫ | У [[1918]] році зорганізований петлюрівцем Семеном Корнієнком повстанський загін напав на німців, союзників УНР, що відступали й зупинилися в селі [[Безпальче|Безпальчому]], але зазнав поразки. Згодом борець за [[Українська Народна Республіка|УНР]] відбув 25-річне заслання на Півночі, організоване комуністами. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | «Активісти-комуністи» знищили [[Церква (будівля)|церкву]], розкопали могилу священика на [[Кладовище|цвинтарі]] в пошуках [[золото|золота]] й розбили чудовий [[мармур]]овий надгробок. Там було поховано прах отця Стефана, великого достойника. На цій парафії він відслужив 40 років і заслужив близько десяти відзнак. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
В післявоєнні роки в селі працював колгосп «Правда». Мав в користуванні 1,8 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 1,6 га [[рілля|орної землі]]. Основний напрям господарства був зерново-тваринницький. Працювали [[млин]], лісопильня, лукомеліоративна дослідна станція, заснована [[1915]] року. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
У післявоєнні роки в селі працював колгосп «Правда». Мав в користуванні 1,8 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 1,6 га [[рілля|орної землі]]. Основний напрям господарства був зерново-тваринницький. Працювали [[млин]], лісопильня. Для розширення посівних площ під сільськогосподарські угіддя та, відповідно, збільшення виробництва продовольчої продукції в 1915 році в селі було засновано першу в Україні в зоні Лісостепу болотну дослідну станцію. Дослідний пункт зосереджувався на 40 га землі. Згодом, в 1936 році, станцію було перенесено в с. Панфили, Переяслав-Хмельницького району (нині Панфильська дослідна станція національного наукового центру Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України) <ref>{{Cite web|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpzeml_2015_2_21.pdf|title=ДО 100 РІЧЧЯ ОСУШЕННЯ І ОСВОЄННЯЗАПЛАВНИХ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОСТЕПУ|last=Штакал|first=М. І.|date=2015|accessdate=25 березня 2022|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302121118/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fznpzeml_2015_2_21.pdf}}</ref>. |
|||
| ⚫ | У [[1994]] |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Сучасність == |
== Сучасність == |
||
У [[березень|березні]] [[2005]] |
У [[березень|березні]] [[2005]] року СТОВ «Підставки» цілісним майновим і земельним комплексом перейшло в ПСП «Плешкані», в обробітку якого на сьогодні знаходиться майже 10 000 га землі в Золотоніському та Драбівському районах. Після смерті його власника, Лисуна Дмитра Олександровича, у 2010 році підприємство очолила дружина Людмила. У господарстві працює близько 70 жителів села. |
||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
| Рядок 71: | Рядок 75: | ||
* доктор медичних наук Сергій Кравченко; |
* доктор медичних наук Сергій Кравченко; |
||
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Пустовіт Олена Степанівна|Олена Пустовіт]]; |
* [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Пустовіт Олена Степанівна|Олена Пустовіт]]; |
||
* кандидат філософських наук, підполковник міліції Вікторія Вовк |
* кандидат філософських наук, підполковник міліції Вікторія Вовк; |
||
* кандидат фізико-математичних наук Сергій Бабенко; |
* кандидат фізико-математичних наук Сергій Бабенко; |
||
* кандидат філологічних наук Ірина Задорожня. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 88: | Рядок 93: | ||
|Вікісховище = |
|Вікісховище = |
||
|Метавікі = |
|Метавікі = |
||
| |
|Проєкт = |
||
}} |
}} |
||
| Рядок 98: | Рядок 103: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [https://who-is-who.ua/main/page/mischerkasy2007/33/211 Підставки на '''who-is-who.com.ua''']{{ |
* [https://who-is-who.ua/main/page/mischerkasy2007/33/211 Підставки на '''who-is-who.com.ua'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150108160738/http://who-is-who.ua/main/page/mischerkasy2007/33/211 |date=8 січня 2015 }} |
||
{{Гельмязівська сільська громада}} |
|||
{{Золотоніський район}} |
{{Золотоніський район}} |
||
Поточна версія на 13:26, 10 травня 2024
| село Підставки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Гельмязівська сільська громада |
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1666 |
| Перша згадка | 1666 |
| Населення | 465 осіб (на 2023 рік) |
| Площа | 2,16 км² |
| Поштовий індекс | 19713 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′37″ пн. ш. 31°53′06″ сх. д. / 49.87694° пн. ш. 31.88500° сх. д.Координати: 49°52′37″ пн. ш. 31°53′06″ сх. д. / 49.87694° пн. ш. 31.88500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
95 м |
| Водойми | річка Супій |
| Відстань до обласного центру |
50 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
36 км |
| Найближча залізнична станція | Ліпляве |
| Відстань до залізничної станції |
21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гельмязів |
| Карта | |
  Підставки | |
 Підставки | |
| Мапа | |
| |
Пі́дставки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Гельмязівської сільської громади. Населення — 465 чоловік (на 2023 рік).
Село розташоване на річці Супій за 36 км на північ від районного центру — міста Золотоноша та за 21 км від залізничної станції Ліпляве.
Перша згадка про село датується 1666 роком: «Здавна були вільні військові» у складі Гельмязівської сотні, а за гетьманства Івана Самойловича потрапили в залежність від переяславського полковника С. Томари.
У 1790 у селі була збудована Михайлівська церква.[2]
Село є на мапі 1787 року.[3]
У 1781 році налічувалося 185 хат, у тому числі 51 козацька і 134 посполитських. У 1885 році — 260 дворів, 1257 мешканців.
У 1889 році сталася сутичка між підставчанами та службовцями економії М. Ф. Меринга Великий Коврай. Вона увійшла до літопису всеукраїнського селянського руху як обурливий факт панської сваволі та селянського безправ'я.
У 1918 році зорганізований петлюрівцем Семеном Корнієнком повстанський загін напав на німців, союзників УНР, що відступали й зупинилися в селі Безпальчому, але зазнав поразки. Згодом борець за УНР відбув 25-річне заслання на Півночі, організоване комуністами.
«Активісти-комуністи» знищили церкву, розкопали могилу священика на цвинтарі в пошуках золота й розбили чудовий мармуровий надгробок. Там було поховано прах отця Стефана, великого достойника. На цій парафії він відслужив 40 років і заслужив близько десяти відзнак.
У 1929 році створено ТСОЗ та артілі «Вільна праця» і «Червона нива». 1930 року вони об'єдналися в один колгосп «Паризька комуна». Під час укрупнення колгоспів «Паризька комуна» та сусідній ім. Кірова злилися в ім. Леніна.
255 підставчан билися на фронтах радянсько-німецької війни, 114 з них загинули. На їх честь в селі встановлено обеліск Слави. 71 (!) радянський воїн загинув при відвоюванні села. Їм споруджено пам'ятник.
У післявоєнні роки в селі працював колгосп «Правда». Мав в користуванні 1,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,6 га орної землі. Основний напрям господарства був зерново-тваринницький. Працювали млин, лісопильня. Для розширення посівних площ під сільськогосподарські угіддя та, відповідно, збільшення виробництва продовольчої продукції в 1915 році в селі було засновано першу в Україні в зоні Лісостепу болотну дослідну станцію. Дослідний пункт зосереджувався на 40 га землі. Згодом, в 1936 році, станцію було перенесено в с. Панфили, Переяслав-Хмельницького району (нині Панфильська дослідна станція національного наукового центру Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України) [4].
У 1972 році в селі мешкало 1 236 чоловік, працювали восьмирічна школа, клуб на 250 місць, бібліотека з фондом 7,3 тисячі книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, 4 крамниці, побутовий комбінат.
У 1994 році колгосп реорганізовано в КСП «Правда» (мав 1323 га сільськогосподарських угідь), а в січні 2000 року — в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Підставки». З лютого 1998 року господарство очолив Юрченко Юрій Іванович.
У березні 2005 року СТОВ «Підставки» цілісним майновим і земельним комплексом перейшло в ПСП «Плешкані», в обробітку якого на сьогодні знаходиться майже 10 000 га землі в Золотоніському та Драбівському районах. Після смерті його власника, Лисуна Дмитра Олександровича, у 2010 році підприємство очолила дружина Людмила. У господарстві працює близько 70 жителів села.
Видатні земляки:
- письменник Микола Босак;
- кандидат історичних наук Раїса Бутенко;
- кандидат сільськогосподарських наук Микола Колодько;
- доктор медичних наук Сергій Кравченко;
- Герой Соціалістичної Праці Олена Пустовіт;
- кандидат філософських наук, підполковник міліції Вікторія Вовк;
- кандидат фізико-математичних наук Сергій Бабенко;
- кандидат філологічних наук Ірина Задорожня.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (UK) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Штакал, М. І. (2015). ДО 100 РІЧЧЯ ОСУШЕННЯ І ОСВОЄННЯЗАПЛАВНИХ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОСТЕПУ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Підставки на who-is-who.com.ua [Архівовано 8 січня 2015 у Wayback Machine.]
| ||||||||
