Привілля (Черкаська селищна громада)
| село Привілля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Черкаська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1840 |
| Населення | 1458 |
| Поштовий індекс | 84160 |
| Телефонний код | +380 626 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′57″ пн. ш. 37°15′17″ сх. д. / 48.86583° пн. ш. 37.25472° сх. д.Координати: 48°51′57″ пн. ш. 37°15′17″ сх. д. / 48.86583° пн. ш. 37.25472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
145 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84160, Донецька обл., Краматорський район, с. Привілля, вул. Соснова, 14 |
| Карта | |
  Привілля | |
 Привілля | |
| Мапа | |
| |
Приві́лля — село Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області, України. Населення становить 1458 осіб.
Географія
Село Привілля знаходиться на лівому березі річки Сухий Торець. На протилежному березі розташований Майдан. Через село проходить автодорога Краматорськ — Барвінкове — Лозова та залізниця, станція Торецький.
Економіка
Молочнотоварна ферма. Комплекс по відгодівлі свиней. Фермерські господарства. Плодово — ягідні плантації. Станція Бантишеве Донецької залізниці Піщаний кар'єр Дружківського рудоуправління. Філія підприємства «Меридіан» — хлібоприймальний пункт, маслоробний, майонезний цехи. Маслоробний цех ФГ «Олена». Значна кількість місцевого населення працює на машинобудівних заводах Краматорська.
Історія та культура
Село засноване орієнтовно в 1840 році. Маєток пана Бантиша — досить передового за поглядами землевласника. Його стараннями на піщаних ґрунтах висаджені соснові ліси (існують і понині), розчищене русло річки Сухий Торець (нині заболочене), побудовані школи в навколишніх селах (нині зруйновані, останнє будівля старої школи в селі Майдан, відбудована в 1945 г, розібрана в 2009 р.). Розвитку села сприяло знаходження біля лінії залізниці, проведеної всупереч інженерним розрахункам по болотистій місцевості за наполяганням все того ж Бантиша, ім'ям якого і названа станція — Бантишеве.
З листопада 1917 року — під владою УНР.
З 29 квітня по 14 грудня 1918 року — в складі Української Держави.
Під час колективізації у селі було створено колгосп ім. Свердлова.
Об'єкти соціальної сфери
- Будинок культури.
- Школа.
- 7 магазинів.
- ФАП.
- Кафе.
Пам'ятки
- Пам'ятник воїнам, загиблим у німецько-радянську війну.
- Бантишівський бір. Ліс, насаджений паном Бантишем на безплідних посушливих піщаних ґрунтах. На узліссі за 200 м від ст. Бантишеве встановлено пам'ятний камінь про закладення бору.
- Музей народного побуту: експонати просто неба «селянська хата» (сільський будинок) і «млин» (млин) — на в'їзді в с. Прелесне з боку с. Майдан. Якщо бути точним — то цей музей відноситься до Прелесного.
Транспорт і зв'язок
Залізнична станція — Бантишеве, на станції зупиняються електропоїзди напрямки Слов'янськ — Лозова. Найближча вузлова станція — Слов'янськ. Мається автобусне сполучення з районним центром Краматорськ.
Посилання
Уродженці
В селі народився Полоник Василь Петрович (нар. 1930) — український скульптор.
| ||||||||
