Парадокс заощаджень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Парадокс заощаджень''' ({{lang-en|paradox of thrift}}, {{lang-en|paradox of saving}}, {{lang-ru|парадокс сбережений}})&nbsp;— [[парадокс]] в [[економічна наука|економічній науці]] описаний [[США|американськими]] економістами Воділом Кетчінгсом ({{lang-en|Waddill Catchings}}) і Вільямом Фостером ({{lang-en|William Trufant Foster}})<ref>William Trufant Foster, Waddill Catchings, ''Business Without a Buyer'', Houghton Mifflin Company, 1927.</ref> та досліджений, зокрема [[Джон Мейнард Кейнс|Джоном Мейнардом Кейнсом]]{{fact}} та [[Фрідріх фон Гайєк|Фрідріхом фон Гайєком]]<ref>Вперше надруковано в Німецькому журналі з економіки, потім в англомовному журналі, потім в доповненні до праці Гайєка «Prices and Production» (Ціни та Виробництво; New York: Augustus M. Kelley, 1935 ed).</ref>.
{{unibox}}'''Парадокс заощаджень''' ({{lang-en|paradox of thrift}}, {{lang-en|paradox of saving}}, {{lang-ru|парадокс бережливости}})&nbsp;— [[парадокс]] в [[економічна наука|економічній науці]] описаний [[США|американськими]] економістами Воділом Кетчінгсом ({{lang-en|Waddill Catchings}}) і Вільямом Фостером ({{lang-en|William Trufant Foster}})<ref>William Trufant Foster, Waddill Catchings, ''Business Without a Buyer'', Houghton Mifflin Company, 1927.</ref> та досліджений, зокрема [[Джон Мейнард Кейнс|Джоном Мейнардом Кейнсом]]{{fact}} та [[Фрідріх фон Гайєк|Фрідріхом фон Гайєком]]<ref>Вперше надруковано в Німецькому журналі з економіки, потім в англомовному журналі, потім в доповненні до праці Гайєка «Prices and Production» (Ціни та Виробництво; New York: Augustus M. Kelley, 1935 ed).</ref>.


== Зміст парадоксу ==
== Зміст парадоксу ==
Рядок 8: Рядок 8:
{{Main|Кейнсіанство}}
{{Main|Кейнсіанство}}


З простої кейнсіанською моделі випливало, що для зростання економіки необхідно збільшувати [[сукупні витрати]], які діють подібно до ін'єкцій, та обумовлюють зростання [[сукупний дохід|сукупного доходу]], до того ж з ефектом [[мультиплікатор]]а. А все вилучене з потоку витрат мультиплікативно скорочують сукупний дохід, підштовхуючи економіку до [[рецесія|рецесії]] і навіть [[депресія (економіка)|депресії]]. Звідси випливав парадоксальний висновок: чим більше економіка зберігає (накопичує), тим бідніше вона стає. (Парадокс полягає в тому, що якщо людина збільшує свої заощадження, то вона стає багатшою, а економіка при збільшенні заощаджень стає біднішою).<ref>http://gumanitarist.narod.ru/economics/35_rol_exsporta.htm</ref>
З простої кейнсіанської моделі випливало, що для зростання економіки необхідно збільшувати [[сукупні витрати]], які діють подібно до ін'єкцій, та обумовлюють зростання [[сукупний дохід|сукупного доходу]], до того ж з ефектом [[мультиплікатор]]а. А все вилучене з потоку витрат мультиплікативно скорочують сукупний дохід, підштовхуючи економіку до [[рецесія|рецесії]] і навіть [[депресія (економіка)|депресії]]. Звідси випливав парадоксальний висновок: чим більше економіка зберігає (накопичує), тим бідніше вона стає. (Парадокс полягає в тому, що якщо людина збільшує свої заощадження, то вона стає багатшою, а економіка при збільшенні заощаджень стає біднішою).<ref>http://gumanitarist.narod.ru/economics/35_rol_exsporta.htm</ref>


Однак похмура картина парадоксу заощаджень присутня тільки в кейнсіанській моделі. У [[класична економічна теорія|класичній моделі]] заощадження завжди дорівнюють інвестиціям. Тому, згідно з класичними уявленнями, якщо заощадження збільшуються, то на таку ж величину зростають інвестиції. В результаті скорочення доходу (випуску) не відбувається. Аналогічно, якщо збільшується гранична норма вилучення в результаті зростання будь-якого з видів вилучень, то це компенсується відповідним зростанням ін'єкцій, і величина сукупного випуску не міняється.
Однак похмура картина парадоксу заощаджень присутня тільки в кейнсіанській моделі. У [[класична економічна теорія|класичній моделі]] заощадження завжди дорівнюють інвестиціям. Тому, згідно з класичними уявленнями, якщо заощадження збільшуються, то на таку ж величину зростають інвестиції. В результаті скорочення доходу (випуску) не відбувається. Аналогічно, якщо збільшується гранична норма вилучення в результаті зростання будь-якого з видів вилучень, то це компенсується відповідним зростанням ін'єкцій, і величина сукупного випуску не міняється.
Рядок 17: Рядок 17:


=== Австрійська модель ===
=== Австрійська модель ===
{{Розширити розділ|дата=січень 2009}}
{{section-stub}}


Представники [[Австрійська школа|Австрійської школи]] вважають, що заощадження (відмова від споживання теперішніх благ на користь більшого споживання майбутніх) є основою економічного розвитку<ref>http://mises.org/story/3194</ref>.
Представники [[Австрійська школа|Австрійської школи]] вважають, що заощадження (відмова від споживання теперішніх благ на користь більшого споживання майбутніх) є основою економічного розвитку<ref>http://mises.org/story/3194</ref>.
Рядок 23: Рядок 23:


== Застосування ==
== Застосування ==
{{Розширити розділ|дата=січень 2009}}
{{section-stub}}


Лауреат [[Нобелівська премія з економіки|Нобелівської премії з економіки]] [[Пол Кругман]] навів парадокс заощаджень як один із аргументів на користь запровадження політики збільшення державних витрат.<ref>{{cite paper|author=[[Пол Кругман]]|url=http://www.nytimes.com/2008/10/31/opinion/31krugman.html?_r=1|title=When Consumers Capitulate|journal=The New York Times|date=31 жовтня 2008}}</ref> На його думку, в той час, коли домогосподарства вимушені зменшувати видатки, економіка, для пожвавлення, потребує заміни звичних споживачів урядом&nbsp;— саме уряд має затвердити різноманітні державні програми.
Лауреат [[Нобелівська премія з економіки|Нобелівської премії з економіки]] [[Пол Кругман]] навів парадокс заощаджень як один із аргументів на користь запровадження політики збільшення державних витрат.<ref>{{cite paper|author=[[Пол Кругман]]|url=http://www.nytimes.com/2008/10/31/opinion/31krugman.html?_r=1|title=When Consumers Capitulate|journal=The New York Times|date=31 жовтня 2008}}</ref> На його думку, в той час, коли домогосподарства вимушені зменшувати видатки, економіка, для пожвавлення, потребує заміни звичних споживачів урядом&nbsp;— саме уряд має затвердити різноманітні державні програми.


Натомість, на думку конгресмена від штату [[Техас]] [[Рон Пол|Рона Пола]], справжній добробут може бути створений завдяки заощадженню, обмеженню споживання нинішніх благ для збільшення споживання благ в майбутньому.<ref>{{cite web|url=http://www.ronpaul.com/2008-10-03/ron-pauls-statement-on-the-passage-of-the-bailout-bill/
Натомість, на думку конгресмена від штату [[Техас]] [[Рон Пол|Рона Пола]], справжній добробут може бути створений завдяки заощадженню, обмеженню споживання нинішніх благ для збільшення споживання благ в майбутньому.<ref>
{{cite web
|url = http://www.ronpaul.com/2008-10-03/ron-pauls-statement-on-the-passage-of-the-bailout-bill/
|accessdate=14 січня 2008
|accessdate = 14 січня 2008
|date=3 жовтня 2008
|date = 2008-10-03
|title=Ron Paul’s Statement on the Passage of the Bailout Bill
|title = Ron Paul’s Statement on the Passage of the Bailout Bill
|archiveurl = https://www.webcitation.org/6HgaN2HlT?url=http://www.ronpaul.com/2008-10-03/ron-pauls-statement-on-the-passage-of-the-bailout-bill/
⚫
}}</ref>
|archivedate = 2013-06-27

|deadurl = no
У передачі «[[Шустер Live]]» ([[ТРК Україна]]), [[Тимошенко Юлія|Ю. Тимошенко]] назвала збільшення державних витрат, підтримані урядом суспільні роботи та будівництво великих інфраструктурних об'єктів можливими засобами створення робочих місць на час [[Фінансово-економічна криза 2008 року в Україні|кризи в Україні]].<ref>http://shuster.kanalukraina.tv/video/275_est_li_vykhod?_specialnyi_vypusk_s_Juliey_Timoshenko/</ref>
}}
⚫
</ref>


{{see also|Глобальна фінансова криза 2008 року|економічна криза 2008 року|Новий курс}}
{{see also|Глобальна фінансова криза 2008 року|економічна криза 2008 року|Новий курс}}


== Див. також ==
== Див. також ==
⚫
* [[Метафора про розбите вікно]]

* [[Засіб заощадження]]
* [[Заощадливість]],
* [[FIRE movement]]
* [[Список парадоксів]],
* [[Зачароване коло]],
⚫
* [[Метафора про розбите вікно]].


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
{{refbegin}}
* {{en|1=http://en.wikipedia.org/w/index.php?oldid=263898152}}
{{refend}}


== Посилання ==
== Посилання ==
⚫
* [https://web.archive.org/web/20050308045828/http://ingrimayne.saintjoe.edu/econ/Keynes/Paradox.html The paradox of thrift explained]

⚫
* [https://web.archive.org/web/20080313161809/http://www2.gsb.columbia.edu/ipd/j_gdp.html Mark Skousen: Which Drives the Economy: Consumer Spending or Saving/Investment?]
⚫
* [http://ingrimayne.saintjoe.edu/econ/Keynes/Paradox.html The paradox of thrift explained]
⚫
* [http://www2.gsb.columbia.edu/ipd/j_gdp.html Mark Skousen: Which Drives the Economy: Consumer Spending or Saving/Investment?]
* http://www.economicshelp.org/2007/02/keyness-paradox-of-thrift.html
* http://www.economicshelp.org/2007/02/keyness-paradox-of-thrift.html


З точки зору представників [[Австрійська школа|Австрійської школи]]:
З точки зору представників [[Австрійська школа|Австрійської школи]]:
* [http://mises.org/story/3194 Robert P. Murphy: Consumers don't cause recessions]
* [http://mises.org/story/3194 Robert P. Murphy: Consumers don't cause recessions]
* [http://www.mises.org/story/2804 Роберт Блюмен: Hayek on the Paradox of Saving]
* [http://www.mises.org/story/2804 Роберт Блюмен: Hayek on the Paradox of Saving]
* [http://www.auburn.edu/~garriro/strigl.htm Roger W. Garrison: Overconsumption and Forced Saving in the Mises-Hayek Theory of the Business Cycle]
* [http://www.auburn.edu/~garriro/strigl.htm Roger W. Garrison: Overconsumption and Forced Saving in the Mises-Hayek Theory of the Business Cycle]


Рядок 64: Рядок 62:


* M. Rothbard, [[Man, Economy, and State|Man, Economy & State with Power and Market]], сс. 518—527.
* M. Rothbard, [[Man, Economy, and State|Man, Economy & State with Power and Market]], сс. 518—527.
* {{cite book | author=Samuelson, Paul| title=Economics | edition=9th Edition | location=New York | publisher=McGraw-Hill | year=1973 | isbn=0-07-054561-8}}
* {{cite book | author=Samuelson, Paul| title=Economics | url=https://archive.org/details/economics0009samu| edition=9th Edition | location=New York | publisher=McGraw-Hill | year=1973 | isbn=0-07-054561-8}}


{{Econ-stub}}
{{Econ-stub}}
{{Економічні закони}}
{{Парадокс}}
{{Парадокс}}


[[Категорія:Парадокси]]
[[Категорія:Економічні парадокси]]
[[Категорія:Економічні закони]]

[[ca:Paradoxa de l'estalvi]]
[[de:Sparparadoxon]]
[[en:Paradox of thrift]]
[[es:Paradoja del ahorro]]
[[he:פרדוקס החיסכון]]
[[pl:Paradoks zapobiegliwości]]
[[ru:Парадокс бережливости]]
[[zh:節儉悖論]]

Поточна версія на 13:42, 21 травня 2024

Парадокс заощаджень
CMNS: Парадокс заощаджень у Вікісховищі

Парадокс заощаджень (англ. paradox of thrift, англ. paradox of saving, рос. парадокс бережливости) — парадокс в економічній науці описаний американськими економістами Воділом Кетчінгсом (англ. Waddill Catchings) і Вільямом Фостером (англ. William Trufant Foster)[1] та досліджений, зокрема Джоном Мейнардом Кейнсом[джерело?] та Фрідріхом фон Гайєком[2].

Зміст парадоксу

[ред. | ред. код]

Парадокс формулюється таким чином[джерело?]: якщо під час рецесії всі почнуть заощаджувати, то сукупний попит зменшиться, що потягне за собою зменшення зарплат і, як наслідок, зменшення заощаджень. Тобто, можна стверджувати, що коли всі заощаджують, це призводить до зменшення сукупного попиту, та призводить до сповільнення економічного зростання.

Кейнсіанська модель

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кейнсіанство

З простої кейнсіанської моделі випливало, що для зростання економіки необхідно збільшувати сукупні витрати, які діють подібно до ін'єкцій, та обумовлюють зростання сукупного доходу, до того ж з ефектом мультиплікатора. А все вилучене з потоку витрат мультиплікативно скорочують сукупний дохід, підштовхуючи економіку до рецесії і навіть депресії. Звідси випливав парадоксальний висновок: чим більше економіка зберігає (накопичує), тим бідніше вона стає. (Парадокс полягає в тому, що якщо людина збільшує свої заощадження, то вона стає багатшою, а економіка при збільшенні заощаджень стає біднішою).[3]

Однак похмура картина парадоксу заощаджень присутня тільки в кейнсіанській моделі. У класичній моделі заощадження завжди дорівнюють інвестиціям. Тому, згідно з класичними уявленнями, якщо заощадження збільшуються, то на таку ж величину зростають інвестиції. В результаті скорочення доходу (випуску) не відбувається. Аналогічно, якщо збільшується гранична норма вилучення в результаті зростання будь-якого з видів вилучень, то це компенсується відповідним зростанням ін'єкцій, і величина сукупного випуску не міняється.

Генрі Гацліт звернув увагу на те[4], що в «Загальній теорії…» Кейнс припустився помилок та неточностей у визначенні поняття «заощадження» та «інвестиції». Зокрема, Кейнс спочатку визначив заощадження та інвестиції в такий спосіб, що вони обов'язково ідентичні і є різними аспектами одного явища.[5] Але згодом Кейнс непомітно відмовляється від цих визначень та будує теорію економічних циклів за умови нерівності заощаджень та інвестицій.

Проста кейнсіанська модель дозволяє показати вихід із рецесії. Таким чинником має стати активне втручання держави в економіку. Не випадково заходи, пропоновані представниками кейнсіанства, отримали назву політики державного регулювання. Кейнс і його послідовники пропонували використовувати для стабілізації економіки фіскальну політику, і в першу чергу, такий її інструмент як зміну величини державних витрат, оскільки це дозволяє безпосередньо, а, отже, в максимальному ступені впливати на сукупний попит і з мультіплікативним ефектом на сукупний випуск і дохід.

Австрійська модель

[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2009)

Представники Австрійської школи вважають, що заощадження (відмова від споживання теперішніх благ на користь більшого споживання майбутніх) є основою економічного розвитку[6].


Застосування

[ред. | ред. код]
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2009)

Лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман навів парадокс заощаджень як один із аргументів на користь запровадження політики збільшення державних витрат.[7] На його думку, в той час, коли домогосподарства вимушені зменшувати видатки, економіка, для пожвавлення, потребує заміни звичних споживачів урядом — саме уряд має затвердити різноманітні державні програми.

Натомість, на думку конгресмена від штату Техас Рона Пола, справжній добробут може бути створений завдяки заощадженню, обмеженню споживання нинішніх благ для збільшення споживання благ в майбутньому.[8]

Див. також: Глобальна фінансова криза 2008 року, економічна криза 2008 року та Новий курс

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ William Trufant Foster, Waddill Catchings, Business Without a Buyer, Houghton Mifflin Company, 1927.
  2. ↑ Вперше надруковано в Німецькому журналі з економіки, потім в англомовному журналі, потім в доповненні до праці Гайєка «Prices and Production» (Ціни та Виробництво; New York: Augustus M. Kelley, 1935 ed).
  3. ↑ http://gumanitarist.narod.ru/economics/35_rol_exsporta.htm
  4. ↑ Генрі Гацліт, The Failure of New Economics
  5. ↑ Гацліт, с. 81
  6. ↑ http://mises.org/story/3194
  7. ↑ Пол Кругман. When Consumers Capitulate // The New York Times. — .
  8. ↑ Ron Paul’s Statement on the Passage of the Bailout Bill. 3 жовтня 2008. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 14 січня 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]

З точки зору представників Австрійської школи:

Література

[ред. | ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парадокс_заощаджень&oldid=42623150