Броники: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Історія: уточнення |
доповнення |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Відоме з 1650 року<ref name="ІМСУ"/>. Згадується як село ''Бронник'' та ''Бровник'' в акті від 7 січня 1650 року, в якому власниця, дружина віленського воєводи [[Анна Алоїза Острозька|Анна-Алоїза Ходкевич]], скаржилася на орендного власника містечка [[Вільськ]] Олександра Цеклінського та його слугу Яна Білецького, що останні вивезли з її маєтку, в тому числі і з Броників, кількасот селян, яких згодом пограбували. 17 травня 1809 року в селі згоріла церква, на її місці, у 1810 році, збудовано нову, за кошти парафіян. У 1833 році церкву приписано до парафії в [[Романівка (Новоград-Волинський район)|Романівці]]. |
Відоме з 1650 року<ref name="ІМСУ"/>. Згадується як село ''Бронник'' та ''Бровник'' в акті від 7 січня 1650 року, в якому власниця, дружина віленського воєводи [[Анна Алоїза Острозька|Анна-Алоїза Ходкевич]], скаржилася на орендного власника містечка [[Вільськ]] Олександра Цеклінського та його слугу Яна Білецького, що останні вивезли з її маєтку, в тому числі і з Броників, кількасот селян, яких згодом пограбували. 17 травня 1809 року в селі згоріла церква, на її місці, у 1810 році, збудовано нову, за кошти парафіян. У 1833 році церкву приписано до парафії в [[Романівка (Новоград-Волинський район)|Романівці]]<ref name="Теодорович"/>. |
||
В |
В середині 19 століття — село [[Романівецька волость|Романовецької волості]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]], лежало при [[Брест-Литовське шосе|житомирсько-берестейському]] битому шляху, мало поштову станцію. Селян чоловічої статі — 131, котрим належало 826 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі. Входило до ново-звягельського ключа Мезенцевої, з дому — Уварової. Раніше належало до звягельських маєтностей [[Любомирські|Любомирських]]<ref name="SgKP I">{{SgKP|I|379|Broniki}}</ref>. |
||
В другій половині 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 66 [[верста|верст]] від [[Житомир]]а. Дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею, землі при ній — близько 26 десятин. До церкви приписане сільце [[Кропивня (Новоград-Волинський район)|Кропивня]] (за 5 верст), загалом 112 дворів та 911 вірян<ref name="Теодорович">{{cite book |author1=М. Теодорович |authorlink1=Теодорович Микола Іванович |title=Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский|publisher=Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888 |page=164 |url=http://history.org.ua/LiberUA/IstStatOpVolGub1_1888/IstStatOpVolGub1_1888.pdf |accessdate=6 листопада 2022 |language=російська}}</ref>. |
|||
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]], на річці Тня. В селі були церковна парафія, поштова станція станція<ref name="ВВСЕР"/>. |
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]], на річці Тня. В селі були церковна парафія, поштова станція станція<ref name="ВВСЕР"/>. |
||
Версія за 07:44, 8 листопада 2022
| село Броники | |
|---|---|
 Будівля колишньої поштової станції
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Новоград-Волинський район |
| Громада | Брониківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080050050045303 |
| Основні дані | |
| Населення | 475 (2001) |
| Площа | 1,837 км² |
| Густота населення | 258,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11772 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′13″ пн. ш. 27°48′28″ сх. д. / 50.55361° пн. ш. 27.80778° сх. д.Координати: 50°33′13″ пн. ш. 27°48′28″ сх. д. / 50.55361° пн. ш. 27.80778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
207 м |
| Водойми | р. Тня |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Новоград-Волинський II |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 22, с. Романівка, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11774 |
| Карта | |
  Броники | |
 Броники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бро́ники — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Кількість населення становить 475 осіб (2001).
Загальна інформація
Розташоване за 14 км від районного центру, м. Новоград-Волинський, за 6 км від залізничної станції Новоград-Волинський II. Через село проходить автошлях Київ—Львів[1]. Лежить на річці Тня[2]. У селі збереглася будівля старої поштової станції на шосе Київ-Брест, котра використовується як школа[3].
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 450 осіб, налічувалося 47 дворових господарств[4].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 712 осіб, дворів — 209[1].
Історія
Відоме з 1650 року[1]. Згадується як село Бронник та Бровник в акті від 7 січня 1650 року, в якому власниця, дружина віленського воєводи Анна-Алоїза Ходкевич, скаржилася на орендного власника містечка Вільськ Олександра Цеклінського та його слугу Яна Білецького, що останні вивезли з її маєтку, в тому числі і з Броників, кількасот селян, яких згодом пограбували. 17 травня 1809 року в селі згоріла церква, на її місці, у 1810 році, збудовано нову, за кошти парафіян. У 1833 році церкву приписано до парафії в Романівці[2].
В середині 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, лежало при житомирсько-берестейському битому шляху, мало поштову станцію. Селян чоловічої статі — 131, котрим належало 826 десятин землі. Входило до ново-звягельського ключа Мезенцевої, з дому — Уварової. Раніше належало до звягельських маєтностей Любомирських[5].
В другій половині 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 66 верст від Житомира. Дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею, землі при ній — близько 26 десятин. До церкви приписане сільце Кропивня (за 5 верст), загалом 112 дворів та 911 вірян[2].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Тня. В селі були церковна парафія, поштова станція станція[4].
У 1906 році — село Романівецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 14 верст, від волості 4. Дворів 96, мешканців 835[6]. Церква в ім'я Святого великомученика Георгія. Побудована в 1810 за кошти прихожан (на місці згорілої 17 травня 1809).
Під час сталінських репресій проти українського селянства в 30-ті роки 20-го століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 21 мешканця села, з яких 10 чол розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[7].
На фронтах Другої світової війни воювали 146 селян, з них 57 загинули, 120 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу, котрий мав у користуванні 2,1 тис. га земель, з них 1,6 тис. га — ріллі. Господарство вирощувало жито, пшеницю, льон, картоплю, розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі були школа, клуб, бібліотека, медпункт, побутова майстерня, відділення зв'язку, три магазини[1].
До 29 жовтня 2017 року село підпорядковувалось Брониківській сільській раді Новоград-Волинського району Житомирської області[8].
Примітки
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Броники, Новоград-Волинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ а б в М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 164. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Д. Малаков. Із Києва до Житомира — на перекладних. День. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
- ↑ Broniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 379. (пол.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 травня 2019.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область). Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
- ↑ Брониківська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
Посилання
- Погода в селі Броники [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
| |||||