Броники: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sizkorn (обговорення | внесок)
5643 редагування
Немає опису редагування
St0lker12 (обговорення | внесок)
8103 редагування
 
(Не показані 37 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Броники
| назва = Броники
| область = [[Житомирська область]]
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[Новоград-Волинський район]]
| район = [[Звягельський район]]
| громада = [[Брониківська сільська громада]]
| громада = [[Брониківська сільська громада]]
| розташування =
| код КОАТУУ = 1824080401
| розташування =
| mapx =
| mapx =
| mapy =
| mapy =
| засновано = 1650
| засновано = 1695
| населення = 475 (2001)
| населення = 475
| територія =
| територія =
| ref-територія =
| площа = 1,837
| ref-територія =
| площа = 1,837
| ref-площа =
| ref-площа =
| щільність = 258,57
| поштовий індекс = 11772
| щільність = 258,57
| телефонний код =
| поштовий індекс = 11772
| координати = {{coord|50|33|13|N|27|48|28|E|scale:30000|display=inline,title}}
| телефонний код = 4141
| lat_deg = 50|
| координати = {{coord|50|33|13|N|27|48|28|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 50 || lat_min = 33 || lat_sec = 13
| lat_min = 33|
| lon_deg = 27 || lon_min = 48 || lon_sec = 28
| lat_sec = 13
| висота = 207
| lon_deg = 27|
| ref-висота =
| lon_min = 48|
| водойма = Тня
| lon_sec = 28
| висота = 207
| адреса = вул. Центральна, 22, с. Романівка, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11774
| ref-висота =
| облікова картка =
| прапор =
| водойма = р. [[Тня]]
| адреса = вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774
| герб =
| облікова картка =
| відстань о =
| ref-відстань о =
| прапор =
| відстань р =
| герб =
| ref-відстань р =
| відстань о =
| станція =
| ref-відстань о =
| відстань ст =
| відстань р = 14
| ref-відстань р =
}}
| станція = [[Звягель II]]
| відстань ст = 6
}}
'''Бро́ники''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 475 осіб.
'''Бро́ники''' — [[село]] в Україні, у [[Брониківська сільська громада|Брониківській сільській громаді]] [[Звягельський район|Звягельського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Кількість населення становить 475 осіб (2001). У 1923—2017 роках — [[адміністративний центр]] колишньої [[Брониківська сільська рада|однойменної]] сільської ради.


== Загальна інформація ==
== Географія ==
Розташоване за 14&nbsp;км від районного центру, м. [[Звягель]], за 6&nbsp;км від залізничної станції [[Звягель II]]. Через село проходить автошлях Київ—Львів<ref name="ІМСУ">{{cite web |title=Історія міст і сіл Української РСР. Броники, Новоград-Волинський район, Житомирська область |url=http://ukrssr.com.ua/zhitomir/nov-volinskiy/broniki-novograd-volinskiy-rayon-zhitomirska-oblast |website=[[Історія міст і сіл Української РСР]] |accessdate=6 листопада 2022}}</ref>. Лежить на річці [[Тня]]<ref name="Теодорович"/>. У селі збереглася будівля старої [[Поштова станція (Броники)|поштової станції]] на шосе Київ-Брест, котра використовується як школа<ref>{{cite web |author1=Д. Малаков |title=Із Києва до Житомира — на перекладних |url=https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya-marshrut-no1/iz-kiieva-do-zhitomira-na-perekladnih |website=[[День (газета)|День]] |accessdate=6 листопада 2022}}</ref>.
Через село протікає річка [[Тня]], права притока [[Случ (притока Горині)|Случі]]

== Населення ==
Станом на 1885 рік в селі мешкало 450 осіб, налічувалося 47 дворових господарств<ref name="ВВСЕР">{{ВВСЕР-3-1885|228}}</ref>.

Відповідно до результатів [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису населення Російської імперії 1897 року]], загальна кількість мешканців села становила 802 особи, з них: православних&nbsp;— 704, чоловіків&nbsp;— 402, жінок&nbsp;— 400<ref>{{cite book |title=Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. |publisher=Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905 |page=18 |url=https://www.prlib.ru/item/428670 |accessdate=8 листопада 2022 |language=російська}}</ref>.

В кінці 19 століття кількість населення становила 806 осіб, дворів&nbsp;— 146<ref name="SgKP II"/><ref name="СВ"/>, у 1906 році&nbsp;— 835 жителів, дворів&nbsp;— 96<ref name="Список"/>, на 1923 рік нараховувалося 197 дворів та 1 002 мешканці<ref name="Матеріали"/>.

Станом на 1972 рік кількість населення становила 712 осіб, дворів&nbsp;— 209<ref name="ІМСУ"/>.

Відповідно до результатів [[перепис населення СРСР (1989)|перепису населення СРСР]], кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 545 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до [[Перепис населення України (2001)|перепису населення України]], кількість мешканців села становила 475 осіб<ref>{{cite web |title=Населення Житомирської області |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-perm/zytomyrska.htm |website=pop-stat.mashke.org |accessdate=9 листопада 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210904204102/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-perm/zytomyrska.htm |archivedate=4 вересня 2021 року}}</ref>.
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|464
|97.68%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|10
|2.10%
|-
|інші/не вказали
|1
|0.22%
|- class="sortbottom"
!Усього
|475
|100%
|}


== Історія ==
== Історія ==
Відоме з 1650 року<ref name="ІМСУ"/>, належало [[Анна Алоїза Острозька|Анні-Алоїзі Ходкевич]] з [[Острозькі|Острозьких]], мало 13 [[Подимне (одиниця оподаткування)|димів]]<ref name="SgKP II"/>. Згадується як село ''Бронник'' та ''Бровник'' в акті від 7 січня 1650 року, в якому власниця, дружина віленського воєводи Анна-Алоїза Ходкевич, скаржилася на орендного власника містечка [[Вільськ]] Олександра Цеклінського та його слугу Яна Білецького, що останні вивезли з її маєтку, в тому числі і з Броників, кількасот селян, яких згодом пограбували. 17 травня 1809 року в селі згоріла церква, на її місці, у 1810 році, збудовано нову, за кошти парафіян. У 1833 році церкву приписано до парафії в [[Романівка (Звягельський район)|Романівці]]<ref name="Теодорович"/>.
У [[1906]] році село&nbsp; [[Романівецька волость|Романівецької волості]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань від повітового міста 14 верст, від волості 4. Дворів 96, мешканців 835<ref name="Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.">[http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf Список населених місць Волинської губернії.&nbsp;— Житомир: Волинська губернська типографія, 1906.&nbsp;— 219 с.]</ref>. Церква в ім'я Святого великомученика Георгія. Побудована&nbsp;в [[1810]] за кошти прихожан (на місці згорілої [[17 травня]] [[1809]]).


В середині 19 століття&nbsp;— село [[Романівецька волость|Романовецької волості]] [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]], лежало при [[Берестейське шосе|житомирсько-берестейському]] битому шляху, мало поштову станцію. Селян чоловічої статі&nbsp;— 131, котрим належало 826 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі. Входило до ново-звягельського ключа Мезенцевої ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Уварової). Раніше належало до звягельських маєтностей [[Любомирські|Любомирських]]<ref name="SgKP I">{{SgKP|I|379|Broniki}}</ref>.
Під час  [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] проти українського селянства в 30-ті роки 20-го століття органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 21 мешканця села, з яких 10 чол розстріляно.  Нині всі постраждалі від [[Тоталітарний режим|тоталітарного]] режиму реабілітовані і їхні імена відомі.<ref>{{Cite web|url=http://www.reabit.org.ua/books/zt/|title=«Реабілітовані історією» (Житомирська область)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>


В другій половині 19 століття&nbsp;— село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 66 [[верста|верст]] від [[Житомир]]а. Дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею, землі при ній&nbsp;— близько 26 десятин. До церкви приписане сільце [[Кропивня (Звягельський район)|Кропивня]] (за 5 верст), загалом 112 дворів та 911 вірян<ref name="Теодорович">{{cite book |author1=М. Теодорович |authorlink1=Теодорович Микола Іванович |title=Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский|publisher=Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888 |page=164 |url=http://history.org.ua/LiberUA/IstStatOpVolGub1_1888/IstStatOpVolGub1_1888.pdf |accessdate=6 листопада 2022 |language=російська}}</ref>.
Список репресованих осіб:
* Гамма К. А.            
* Дащинський І. К.
* Дощинський О. М.
* Дощинський Ф. К.
* Залевський Ф. Ф.
* Нейман Я. П.
* Пашковський І. Д.
* Пелешко З. О.            
* Пелешок А. А.
* Пелешок В. А.
* Пелешок Г. П.
* Пелешок Д. П.
* Пелешок Л. Я.
* Пелешок Н. Т.
* Пелешок П. А.
* Пелешок Я. А.
* Сарган В. М.
* Франчук А. Б.
* ХомичовО. М.
* Хомницький а. Т.
* Яроцький Г. М.


Станом на 1885 рік&nbsp;— колишнє власницьке село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]], на річці Тня. В селі були церковна парафія, поштова станція<ref name="ВВСЕР"/>.
До 29 жовтня 2017 року село підпорядковувалось [[Брониківська сільська рада|Брониківській сільській раді]] Новоград-Волинського району Житомирської області.


В кінці 19 століття&nbsp;— село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 14 верст від Новограда-Волинського. Була поштова станція. Належало до православної парафії в Романівці, за 3 версти, мало філіальну церкву, збудовану 1810 року, до церкви приписане с. Кропивня. Входило до новозвягельського маєтку Уварових, перед ними належало Зубовій (до шлюбу Любомирській), першій дружині Прота Потоцького<ref name="SgKP II">{{SgKP|XV_cz.1|234|Broniki 1.) (ob. t. I, 379)…}}</ref><ref name="СВ">{{СВ|1|141|Бронники}}</ref>.
== Примітки ==
{{reflist}}


У 1906 році&nbsp;— село Романовецької волості (2-го [[стан (частина повіту)|стану]]) Новоград-Волинського повіту [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 14 верст, до волосного центру, с. Романівка&nbsp;— 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Новограді-Волинському<ref name="Список">{{cite web |title=Список населенных мест Волынской губернии |url=http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf |website=[[Інститут історії України НАН України]] |publisher=Житомир:Волинська губернська типографія, 1906 |accessdate=8 листопада 2022 |page=135 |language=російська |archive-date=14 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171214071800/http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf }}</ref>.
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/2076 Погода в селі Броники]


У 1923 році включене до складу новоствореної [[Брониківська сільська рада|Брониківської]] сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного [[Новоград-Волинський район (1923—2020)|Новоград-Волинського]] району [[Волинська округа|Житомирської]] (згодом&nbsp;— ''Волинська'') округи; [[адміністративний центр]] ради<ref name="Довідник">{{cite web |title=Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. |url=http://history.org.ua/LiberUA/966-690-090-4/966-690-090-4.pdf |website=[[Інститут історії України НАН України]] |author1=Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання |publisher=Житомир: «Волинь», 2007 |accessdate=8 листопада 2022 |page=211 |language=українська |archive-date=8 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211008124156/http://resource.history.org.ua/item/0014239 }}</ref>. Відстань до районного центру, м. Новоград-Волинський, становила 14 верст<ref name="Матеріали">{{cite web |title=Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года |url=http://history.org.ua/LiberUA/MatAdmTerVolGub_1923/MatAdmTerVolGub_1923.pdf |website=[[Інститут історії України НАН України]] |publisher=Житомир: Волинський губернський відділ управління. |accessdate=9 листопада 2022 |page=141 |language=російська |date=1923 |archive-date=5 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211005191752/http://history.org.ua/LiberUA/MatAdmTerVolGub_1923/MatAdmTerVolGub_1923.pdf }}</ref>. 1 червня 1935 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Новоград-Волинського району, передане до [[Звягельська міська рада|Новоград-Волинської міської ради]] [[Київська область|Київської області]]<ref name="Довідник"/>.
== Джерела ==

# Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник.&nbsp;— Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090&nbsp;— 4
Під час [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] проти українського селянства в 30-ті роки 20-го століття органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 21 мешканця села, з яких 10 чол розстріляно. Нині всі постраждалі від [[Тоталітаризм|тоталітарного]] режиму реабілітовані<ref>{{Cite web|url=http://www.reabit.org.ua/books/zt/|title=«Реабілітовані історією» (Житомирська область)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=12 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210212000139/http://www.reabit.org.ua/books/zt/}}</ref>.
# Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

# Теодорович М.&nbsp;І.&nbsp;Історико-статистичний опис  церков і парафій Волинської єпархії—Почаїв: тип. Почаївської  лаври, 1888&nbsp;— т1
На фронтах [[Друга світова війна|Другої світової війни]] воювали 146 селян, з них 57 загинули, 120 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.

В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу, котрий мав у користуванні 2,1 тис. га земель, з них 1,6 тис. га&nbsp;— [[рілля|ріллі]]. Господарство вирощувало [[жито посівне|жито]], [[пшениця|пшеницю]], [[льон]], [[картопля|картоплю]], розвивало м'ясо-молочне [[тваринництво]]. В селі були школа, клуб, бібліотека, медпункт, побутова майстерня, відділення зв'язку, три магазини<ref name="ІМСУ"/>.

4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новград-Волинського району Житомирської області<ref name="Довідник"/>.

У 2017 році включене до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади [[Звягельський район|Новоград-Волинського]] (згодом&nbsp;— ''Звягельський'') району Житомирської області<ref>{{cite web |title=Брониківська сільська об’єднана територіальна громада |url=https://decentralization.gov.ua/gromada/1438 |website=https://decentralization.gov.ua/ |accessdate=13 грудня 2021 |archive-date=13 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211213112531/https://decentralization.gov.ua/gromada/1438 }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)]]

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
{{Новоград-Волинський район}}
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/2076 Погода в селі Броники] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305082605/http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/2076 |date=5 березня 2016 }}
{{Zhytomyr-obl-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Брониківська сільська громада}}


[[Категорія:Села Житомирської області]]
[[Категорія:Села Житомирської області]]

Поточна версія на 07:05, 26 червня 2024

село Броники

Будівля колишньої поштової станції
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Брониківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080050050045303
Основні дані
Засноване 1650
Населення 475 (2001)
Площа 1,837 км²
Густота населення 258,57 осіб/км²
Поштовий індекс 11772
Географічні дані
Географічні координати 50°33′13″ пн. ш. 27°48′28″ сх. д. / 50.55361° пн. ш. 27.80778° сх. д. / 50.55361; 27.80778Координати: 50°33′13″ пн. ш. 27°48′28″ сх. д. / 50.55361° пн. ш. 27.80778° сх. д. / 50.55361; 27.80778
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Водойми р. Тня
Відстань до
районного центру 		14 км
Найближча залізнична станція Звягель II
Відстань до
залізничної станції 		6 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774
Карта
Броники. Карта розташування: Україна
Броники
Броники
Броники. Карта розташування: Житомирська область
Броники
Броники
Мапа
Мапа

CMNS: Броники у Вікісховищі

Бро́ники — село в Україні, у Брониківській сільській громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 475 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Розташоване за 14 км від районного центру, м. Звягель, за 6 км від залізничної станції Звягель II. Через село проходить автошлях Київ—Львів[1]. Лежить на річці Тня[2]. У селі збереглася будівля старої поштової станції на шосе Київ-Брест, котра використовується як школа[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік в селі мешкало 450 осіб, налічувалося 47 дворових господарств[4].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 802 особи, з них: православних — 704, чоловіків — 402, жінок — 400[5].

В кінці 19 століття кількість населення становила 806 осіб, дворів — 146[6][7], у 1906 році — 835 жителів, дворів — 96[8], на 1923 рік нараховувалося 197 дворів та 1 002 мешканці[9].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 712 осіб, дворів — 209[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 545 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 475 осіб[10].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 464 97.68%
російська 10 2.10%
інші/не вказали 1 0.22%
Усього 475 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Відоме з 1650 року[1], належало Анні-Алоїзі Ходкевич з Острозьких, мало 13 димів[6]. Згадується як село Бронник та Бровник в акті від 7 січня 1650 року, в якому власниця, дружина віленського воєводи Анна-Алоїза Ходкевич, скаржилася на орендного власника містечка Вільськ Олександра Цеклінського та його слугу Яна Білецького, що останні вивезли з її маєтку, в тому числі і з Броників, кількасот селян, яких згодом пограбували. 17 травня 1809 року в селі згоріла церква, на її місці, у 1810 році, збудовано нову, за кошти парафіян. У 1833 році церкву приписано до парафії в Романівці[2].

В середині 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, лежало при житомирсько-берестейському битому шляху, мало поштову станцію. Селян чоловічої статі — 131, котрим належало 826 десятин землі. Входило до ново-звягельського ключа Мезенцевої (до шлюбу Уварової). Раніше належало до звягельських маєтностей Любомирських[12].

В другій половині 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 66 верст від Житомира. Дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею, землі при ній — близько 26 десятин. До церкви приписане сільце Кропивня (за 5 верст), загалом 112 дворів та 911 вірян[2].

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Тня. В селі були церковна парафія, поштова станція[4].

В кінці 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 14 верст від Новограда-Волинського. Була поштова станція. Належало до православної парафії в Романівці, за 3 версти, мало філіальну церкву, збудовану 1810 року, до церкви приписане с. Кропивня. Входило до новозвягельського маєтку Уварових, перед ними належало Зубовій (до шлюбу Любомирській), першій дружині Прота Потоцького[6][7].

У 1906 році — село Романовецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 14 верст, до волосного центру, с. Романівка — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Новограді-Волинському[8].

У 1923 році включене до складу новоствореної Брониківської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[13]. Відстань до районного центру, м. Новоград-Волинський, становила 14 верст[9]. 1 червня 1935 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Новоград-Волинського району, передане до Новоград-Волинської міської ради Київської області[13].

Під час сталінських репресій проти українського селянства в 30-ті роки 20-го століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 21 мешканця села, з яких 10 чол розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[14].

На фронтах Другої світової війни воювали 146 селян, з них 57 загинули, 120 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.

В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу, котрий мав у користуванні 2,1 тис. га земель, з них 1,6 тис. га — ріллі. Господарство вирощувало жито, пшеницю, льон, картоплю, розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі були школа, клуб, бібліотека, медпункт, побутова майстерня, відділення зв'язку, три магазини[1].

4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новград-Волинського району Житомирської області[13].

У 2017 році включене до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[15].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Броники, Новоград-Волинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 6 листопада 2022.
  2. ↑ а б в М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 164. Процитовано 6 листопада 2022.
  3. ↑ Д. Малаков. Із Києва до Житомира — на перекладних. День. Процитовано 6 листопада 2022.
  4. ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 8 листопада 2022.
  6. ↑ а б в Broniki 1.) (ob. t. I, 379)… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 234. (пол.)
  7. ↑ а б Цинкаловський О. Бронники // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 141.
  8. ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 листопада 2022.
  9. ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2022.
  10. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 листопада 2022.
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. ↑ Broniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 379. (пол.)
  13. ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 211. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 листопада 2022.
  14. ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область). Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
  15. ↑ Брониківська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Житомирська область Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Броники&oldid=42892381