Букачівці: відмінності між версіями

селище Букачівці
	Герб Букачівців
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Букачівська селищна громада
Основні дані
Засновано	1438
Перша згадка	1438 (586 років)
Магдебурзьке право	12 березня 1510.
Статус	із 2024 року
Площа	3,5 км²
Населення	▼ 1251 (01.01.2018)
Густота	357,4 осіб/км²;
Поштовий індекс	77065
Телефонний код	+380 3435
Географічні координати	49°15′30″ пн. ш. 24°29′50″ сх. д. / 49.25833° пн. ш. 24.49722° сх. д.Координати: 49°15′30″ пн. ш. 24°29′50″ сх. д. / 49.25833° пн. ш. 24.49722° сх. д.
Висота над рівнем моря	245 м
Водойма	р. Свірж ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Букачівці
	До райцентру:
- автошляхами:	51,1 км
	До обл. центру:
- залізницею:	51 км
- автошляхами:	51,1 км
Селищна влада
Адреса	77065, Івано-Франківська обл., Іван-Франківський р-н, смт Букачівці, вул. Чорновола, 34
Голова селищної ради	Вітер-Любиневич Олександра Іванівна
Вебсторінка	[Букачівська селищна рада]
Карта
	Букачівці
	Букачівці
	Букачівці у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 16:42, 4 травня 2024

Букачі́вці — селище, адміністративний центр Букачівської селищної громади, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Географія

Розташоване на лівому березі Дністра, за 51 км від Івано-Франківська. Залізнична станція на лінії Львів-Чернівці. До складу Букачівської СТГ входять наступні села : Букачівська Слобода, Витань, Посвірж, Козари, Колоколин, Чагрів, Чернів, Вишнів, Зруб, Журавенко, Луковець-Вишнівський та Луковець-Журівський. Букачівецький протопресвітеріат УГКЦ охоплює 21 парафію.^[2]

Історія

Перша згадка в письмових джерелах про Букачівці датується у 1438 роком^[3]. Ян Кола «Старший» (іноді зветься «Колюшко», підписувався «з Далеєва, Гринівців, Жовтанців»), галицький підкоморій 1455 р., (?—1472) гербу Юноша 1469 року під час ревізії королівщин пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 200 гривень від Короля Людовика на Букачівцях, Козарах, Вишневі, Молодинчому (Młodzieńce)^[4].

12 березня 1510 року дідичі села Букачівці Станіслав та Вільбранд отримали від короля Сигізмунда Старого привілей на заснування однойменного містечка з магдебурзьким правом^[5]. Торговий шлях Львів — Галич, що пролягав через місто, сприяв розвиткові торгівлі й ремесел. Можливо в цей час тут з'явилися і перші євреї^[6]. Станом на 1765 рік тут існував єврейський кагал, було 327 євреїв^[6].

У травні 1745 року тут "гостювали" опришки.

З печаток другої половини XIX ст. відомий старовинний герб Букачівців: постать Пресвятої Діви Марії з немовлям Ісусом, яка виходить із хмари.

Під впливом першої російської революції жителі селища у 1906 році взяли участь в аграрному страйку.

1 жовтня 1931 р. сільська гміна (самоврядна громада) Слобода Букачівська Рогатинського повіту Станиславівського воєводства ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повіту^[7].

У 1939 році в селі проживало 3850 мешканців (1170 українців, 1030 поляків, 450 польських колоністів, 50 латинників, 860 євреїв)^[8]. Єврейське населення знищено під час Другої світової війни^[6].

З грудня 1939 по 13 березня 1959 рік Букачівці — районний центр. З 1959 по 2020 рр. — центр Букачівської селищної ради, Рогатинського району, Іван-Франківської області.

29 березня 1944 року в цьому селі, угорські солдати розстріляли 18 українських селян тільки за те, що сімох їхніх товаришів по службі в цьому районі могли викрасти вояки УПА^[9].

17 жовтня 1944 р. сотня «Ромка» здійснила наскок на райцентр.^[10]

Збереглася синагога, документи свідчать, що її збудовано близько 1727 року, перебудовано біля 1797 року^[6]. Після Другої світової війни її перебудували на цех пекарні^[6]. Біля неї розміщено міську лазню — колишня міква^[6].

Відомі люди

проживає В. І. Котнюк — учасник громадянської війни в Іспанії.
Єжи Каліновський — дідич, проживав тут у великопанській резиденції.^[11]
Джус Василь Богданович (1974—2019) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Уродженці

Мазур Михайло Йосифович (нар. 4 травня 1955) — журналіст, письменник; заслужений журналіст України, секретар Івано-Франківської обласної організації НСЖУ^[12]; автор фотовиставки «Букачівці — моя мала Батьківщина» та книги «Букачівці. Опільське містечко на берегах Свіржа», присвячених селу^[13]

Примітки

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
↑ Букачівецький протопресвітеріат. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
↑ Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1887. — T. XX — S. 32. — № 264—265.
↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 345—346. (пол.)
↑ Matricularum Regni Poloniae Summaria. - pars.IV. vol.1. - №970. Архів оригіналу за 20 травня 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Слободян, 2004, с. 213.
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Кубійович В. Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 66.
↑ Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 278-279
↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 28. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 56. (пол.)
↑ Спілка єднає не внесками, а цікавими справами, – Михайло Мазур. НСЖУ, 08/05/2020. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
↑ Михайло Мазур присвятив фотовиставку своїй малій батьківщині. Курс, 22.08, 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.

Джерела

БУКАЧІ́ВЦІ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Baliński M., Lipinski T. Bukaczowce // Starożytna Polska. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — T. II. — Część 2. — S. 702. (пол.)
Bukaczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 457. (пол.)
Слободян В. Храми Рогатинщини. — Л. : Логос, 2004. — С. 213. — ISBN 966-737-64-7.

Посилання

Облікова картка^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Історія селища Букачівці Рогатинського району [Архівовано 11 травня 2016 у Wayback Machine.]
Bukachevtsy, Ukraine [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Івано-Франківську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] Букачівецький протопресвітеріат. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.

[3] Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1887. — T. XX — S. 32. — № 264—265.

[4] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 345—346. (пол.)

[5] Matricularum Regni Poloniae Summaria. - pars.IV. vol.1. - №970. Архів оригіналу за 20 травня 2021.

[FOOTNOTEСлободян2004213-6] а ^б ^в ^г ^д ^е Слободян, 2004, с. 213.

[7] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[8] Кубійович В. Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 66.

[9] Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 278-279

[10] Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 28. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2

[11] Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 56. (пол.)

[12] Спілка єднає не внесками, а цікавими справами, – Михайло Мазур. НСЖУ, 08/05/2020. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.

[13] Михайло Мазур присвятив фотовиставку своїй малій батьківщині. Курс, 22.08, 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Селище України
-{{Смт
 |назва           = Букачівці
 |прапор          =
@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 |область         = [[Івано-Франківська область]]
 |район           = [[Івано-Франківський район]]
-|рада            = [[Букачівська селищна громада|Букачівська селищна рада Букачівської СОТГ]]
 |код КОАТУУ      = 2624455300
 |розташування    =
@@ Рядок 15: / Рядок 14: @@
 |населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:1251}} <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
 |площа           = 3,5
-|статус          = [[1940]]
+|статус = 2024
 |магдебурзьке право = 12 березня 1510.
 |щільність       = 357,4
@@ Рядок 39: / Рядок 38: @@
 |голова          = Вітер-Любиневич Олександра Іванівна
 |вебсторінка     = [Букачівська селищна рада]
+ |громада=[[Букачівська селищна громада]]}}
- }}
-'''Букачі́вці'''&nbsp;— [[селище міського типу]], адміністративний центр [[Букачівська селищна громада|Букачівської селищної об'єднаної територіальної громади]], [[Івано-Франківський район|Івано-Франківського району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]].
+'''Букачі́вці'''&nbsp;— [[селище]], адміністративний центр [[Букачівська селищна громада|Букачівської селищної громади]], [[Івано-Франківський район|Івано-Франківського району]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]].
 == Географія ==
-Розташоване на лівому березі Дністра, за 51&nbsp;км від  [[Рогатин|Івано-Франківськ]]а. [[Букачівці (станція)|Залізнична станція]] на лінії Львів-Чернівці. До складу Букачівської СОТГ входять наступні села : [[Букачівська Слобода]], Витань, Посвірж, Козари, Колоколин, Чагрів, Чернів, Вишнів, Зруб, Журавенко, Луковець-Вишнівський та Луковець-Журівський. Букачівецький протопресвітеріат УГКЦ охоплює 21 парафію.<ref>{{Cite web |url=http://ugcc.if.ua/protopresvitery/5504-6-bukachivetskyi-protopresviteriat-protopresviter-mytr-prot-myroslav-liubinets.html |title=Букачівецький протопресвітеріат |accessdate=16 жовтня 2021 |archive-date=16 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211016055423/http://ugcc.if.ua/protopresvitery/5504-6-bukachivetskyi-protopresviteriat-protopresviter-mytr-prot-myroslav-liubinets.html }}</ref>
+Розташоване на лівому березі Дністра, за 51&nbsp;км від [[Івано-Франківськ|Івано-Франківська]]. [[Букачівці (станція)|Залізнична станція]] на лінії Львів-Чернівці. До складу Букачівської СТГ входять наступні села : [[Букачівська Слобода]], Витань, Посвірж, Козари, Колоколин, Чагрів, Чернів, Вишнів, Зруб, Журавенко, Луковець-Вишнівський та Луковець-Журівський. Букачівецький протопресвітеріат УГКЦ охоплює 21 парафію.<ref>{{Cite web |url=http://ugcc.if.ua/protopresvitery/5504-6-bukachivetskyi-protopresviteriat-protopresviter-mytr-prot-myroslav-liubinets.html |title=Букачівецький протопресвітеріат |accessdate=16 жовтня 2021 |archive-date=16 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211016055423/http://ugcc.if.ua/protopresvitery/5504-6-bukachivetskyi-protopresviteriat-protopresviter-mytr-prot-myroslav-liubinets.html }}</ref>
 == Історія ==
-Перша згадка в письмових джерелах про Букачівці датується у 1438 роком<ref>[http://polona.pl/item/665606/26/ Akta grodzkie i ziemskie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222115757/http://polona.pl/item/665606/26/ |date=22 грудня 2015 }}…&nbsp;— Lwów, 1887.&nbsp;— T. XX&nbsp;— S. 32.&nbsp;— №&nbsp;264—265.</ref>. [[Ян Кола (галицький підкоморій)|Ян Кола «Старший»]] (іноді зветься «Колюшко», підписувався «з Далеєва, [[Гринівці (Тлумацький район)|Гринівців]], Жовтанців»), галицький підкоморій 1455&nbsp;р., (?—[[1472]]) [[герб]]у [[Юноша]] 1469 року під час ревізії [[королівщина|королівщин]] пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 200 [[гривня польська|гривень]] від [[Людовик Угорський|Короля Людовика]] на Букачівцях, [[Козарі (Рогатинський район)|Козарах]], [[Вишнів (Рогатинський район)|Вишневі]], [[Молодинче|Молодинчому]] (Młodzieńce)<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-10,MTAzNTU5MTg/365/#item Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181231043008/https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-10,MTAzNTU5MTg/365/#item |date=31 грудня 2018 }}.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 10.&nbsp;— S. 345—346. {{ref-pl}}</ref>.
+Перша згадка в письмових джерелах про Букачівці датується у 1438 роком<ref>[http://polona.pl/item/665606/26/ Akta grodzkie i ziemskie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222115757/http://polona.pl/item/665606/26/ |date=22 грудня 2015 }}…&nbsp;— Lwów, 1887.&nbsp;— T. XX&nbsp;— S. 32.&nbsp;— №&nbsp;264—265.</ref>. [[Ян Кола (галицький підкоморій)|Ян Кола «Старший»]] (іноді зветься «Колюшко», підписувався «з Далеєва, [[Гринівці (Івано-Франківський район)|Гринівців]], Жовтанців»), галицький підкоморій 1455&nbsp;р., (?—[[1472]]) [[герб]]у [[Юноша (герб)|Юноша]] 1469 року під час ревізії [[королівщина|королівщин]] пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 200 [[гривня польська|гривень]] від [[Людовик Угорський|Короля Людовика]] на Букачівцях, [[Козарі|Козарах]], [[Вишнів (Івано-Франківський район)|Вишневі]], [[Молодинче|Молодинчому]] (Młodzieńce)<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-10,MTAzNTU5MTg/365/#item Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181231043008/https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-10,MTAzNTU5MTg/365/#item |date=31 грудня 2018 }}.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 10.&nbsp;— S. 345—346. {{ref-pl}}</ref>.
 березня 1510 року дідичі села Букачівці Станіслав та Вільбранд отримали від короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда Старого]] привілей на заснування однойменного містечка з [[магдебурзьке право|магдебурзьким правом]]<ref>{{Cite web|url=https://litopys-skaly.blogspot.com/2019/01/12-1510.html|title=Matricularum Regni Poloniae Summaria. - pars.IV. vol.1. - №970|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=20 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210520074452/https://litopys-skaly.blogspot.com/2019/01/12-1510.html}}</ref>. [[Торговий шлях]] [[Львів]]&nbsp;— [[Галич]], що пролягав через місто, сприяв розвиткові торгівлі й ремесел. Можливо в цей час тут з'явилися і перші євреї{{sfn|Слободян|2004|с=213}}. Станом на 1765 рік тут існував єврейський [[кагал]], було 327 євреїв{{sfn|Слободян|2004|с=213}}.
@@ Рядок 53: / Рядок 52: @@
 У травні 1745 року тут "гостювали" опришки.
-З печаток другої половини XIX&nbsp;ст. відомий старовинний герб Букачівців: постать [[Діва Марія|Пресвятої Діви Марії]] з немовлям [[Ісус]]ом, яка виходить із хмари.
+З печаток другої половини XIX&nbsp;ст. відомий старовинний герб Букачівців: постать [[Діва Марія|Пресвятої Діви Марії]] з немовлям [[Ісус Христос|Ісусом]], яка виходить із хмари.
 Під впливом першої російської революції жителі селища у 1906 році взяли участь в аграрному страйку.
@@ Рядок 59: / Рядок 58: @@
 жовтня 1931&nbsp;р. сільська гміна (самоврядна громада) [[Букачівська Слобода|Слобода Букачівська]] [[Рогатинський повіт|Рогатинського повіту]] [[Станиславівське воєводство|Станиславівського воєводства]] ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повіту<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19310790627 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161024030805/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19310790627 |date=24 жовтня 2016 }} {{ref-pl}}</ref>.
-У 1939 році в селі проживало 3850 мешканців (1170 українців, 1030 поляків, 450 польських колоністів, 50 [[Калакути|латинників]], 860 євреїв)<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В]].'' Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939.&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 66.</ref>. Єврейське населення знищено під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]{{sfn|Слободян|2004|с=213}}.
+У 1939 році в селі проживало 3850 мешканців (1170 українців, 1030 поляків, 450 польських колоністів, 50 [[латинники|латинників]], 860 євреїв)<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В]].'' Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939.&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 66.</ref>. Єврейське населення знищено під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]{{sfn|Слободян|2004|с=213}}.
 З грудня 1939 по 13 березня 1959 рік Букачівці&nbsp;— [[Букачівський район|районний центр]]. З 1959 по 2020 рр. — центр [[Букачівська селищна рада|Букачівської селищної ради]], Рогатинського району, Іван-Франківської області.
-березня 1944 року в цьому селі, угорські солдати розстріляли 18 українських селян тільки за те, що сімох їхніх товаришів по службі в цьому районі могли викрасти вояки [[УПА]]<ref>Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 278-279</ref>.
+березня 1944 року в цьому селі, угорські солдати розстріляли 18 українських селян тільки за те, що сімох їхніх товаришів по службі в цьому районі могли викрасти вояки [[Українська повстанська армія|УПА]]<ref>Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 278-279</ref>.
 жовтня 1944&nbsp;р. сотня «Ромка» здійснила наскок на райцентр.<ref>[http://www.reabit.org.ua/files/store/Ivano-Frankivsk_1.pdf Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша.&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004.&nbsp;— С. 28.&nbsp;—] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001054529/http://www.reabit.org.ua/files/store/Ivano-Frankivsk_1.pdf|date=1 жовтня 2020}} ISBN 966-8090-63-2</ref>
@@ Рядок 91: / Рядок 90: @@
 * [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1036565 Bukachevtsy, Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120217125142/http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1036565 |date=17 лютого 2012 }}
 {{Букачівська селищна громада}}{{Рогатинський район}}
-{{Населені пункти Івано-Франківської області}}
 {{Історичні місця Івано-Франківської області}}
 {{Ivano-Frankivsk-obl-stub}}
-[[Категорія:Селища міського типу Івано-Франківської області]]
+[[Категорія:Селища Івано-Франківської області]]
 [[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
 [[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]

Букачівці: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:42, 4 травня 2024

Зміст

Географія

Історія

Відомі люди

Уродженці

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Букачівці: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:42, 4 травня 2024

Географія

Історія

Відомі люди

Уродженці

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук