Боудіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
MonxBot (обговорення | внесок)
Боти
23 452 редагування
м Групування ідентичних приміток (скрипт Користувач:TohaomgBot)
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 45: Рядок 45:
|примітки =
|примітки =
}}
}}
[[Файл:boudiccastatue.jpg|міні|Статуя Боудіки у Вестмінстері]]
[[Файл:boudiccastatue.jpg|міні|Статуя Боудіки у Вестмінстері|255x255пкс]]


'''Боудіка''' ({{lang-ga|Boudicca}}, {{lang-cy|Buddug}}, {{lang-la|Boadicea}}, '''Боадіцея''', бл. 30, землі племені [[іцени|іценів]] &nbsp;— 61 н.&nbsp;е., [[Британія (провінція)|Римська Британія]])&nbsp;— [[король|королева]] [[кельти|кельтського]] [[плем'я|племені]] іценів ([[абориген|корінних жителів]] [[Британія|Британії]]&nbsp;— [[Норфолк]]у{{Sfn|Таціт|2013|місце=XII, 31–32}}). Лідерка [[Повстання Боудіки|великого повстання бритів]] (61 н.&nbsp;е.). [[Національний герой|Національна героїня]]<ref>Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. {{ref-en}}</ref>. Вшанована на [[Поверх спадщини|Поверсі спадщини]] [[Джуді Чикаго]].
'''Боудіка''' ({{lang-ga|Boudicca}}, {{lang-cy|Buddug}}, {{lang-la|Boadicea}}, '''Боадіцея''', бл. 30, землі племені [[іцени|іценів]] — 61 н.е., [[Британія (провінція)|Римська Британія]])— [[король|королева]] [[кельти|кельтського]] [[плем'я|племені]] [[Іцени|іценів]] ([[абориген|корінних жителів]] [[Британія|Британії]]— [[Норфолк]]у{{Sfn|Таціт|2013|місце=XII, 31–32}}). Лідер [[Повстання Боудіки|великого повстання бритів]] проти римського панування (61 н.е.). [[Національний герой|Національна героїня]]<ref>Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. {{ref-en}}</ref>. Вшанована на [[Поверх спадщини|Поверсі спадщини]] [[Джуді Чикаго]].


Боудіка була дружиною короля [[Іцени|іценів]]<ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+14.31&fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>, після смерті якого, королівство було анексовано [[Римська імперія|Римом]]. Після цього Боудіка підняла повстання проти римського панування, зібрала своє військо до 120 000 осіб, і повела його проти римлян<ref name=":0">{{Cite web|title=Діон Кассій, Римська історія (62.2.3).|url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/62*.html|website=penelope.uchicago.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником [[Гай Светоній Паулін|Светонієм Пауліном.]] У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки<ref name=":3">{{Cite web|title=Cassius Dio — Epitome of Book 62|url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/62*.html|website=penelope.uchicago.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>. Сама Боудіка, згідно з [[Аннали (Тацит)|Анналами]] [[Тацит|Тацита]] покінчила життя самогубством за допомогою отрути <ref name=":1">{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 37|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=37|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref>, а згідно з [[Римська історія (Діон Кассій)|Римською історією]] [[Діон Кассій|Діона Кассія]] причиною її смерті стала хвороба<ref name=":2">{{Cite web|title=Діон Кассій, Римська історія (62.12.6).|url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/62*.html|website=penelope.uchicago.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти [[Брити|бритів]], останні осередки опору були придушені, а королівство [[Іцени|іценів]] - захоплено [[Римська імперія|Римом]].
Її чоловік, король [[Прасутаг]], був римським [[трибутарій|трибутарієм]], але після його [[смерть|смерті]] в [[60]] році терен іценів [[Анексія|анексовано]], Боудіку побили, її дочку [[зґвалтування|зґвалтували]].

У [[61]] році Боудіка підняла на повстання всю південно-східну [[Англія|Англію]] (250 000 осіб) і, поки основні римські частини змогли підійти з [[Уельс]]у, вона підпалила [[Лондон]], [[Веруламій]] і [[Кольчестер]].

Пізніше римляни при правлінні [[Светоній Паулінус|Светонія Паулінуса]] розбили бритів між Лондоном і [[Честер (місто)|Честером]] (точне місце битви невідоме) і практично знищили їх, а Боудіка прийняла [[отрута|отруту]]{{Sfn|Таціт|2013|місце=XIV, 31—38.}}.


== Ім'я ==
== Ім'я ==
Варіанти написання та вимови імені Боудіки вар'юються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед ({{lang-en|Raphael Holinshed}}) згадує її як ''Voadicia''; [[Едмунд Спенсер]] називає її ''Bunduca'', цей же варіант використовується в популярній якобінській п'єсі 1612 року.<ref name="bonduca"/>.
Варіанти написання та вимови імені Боудіки варіюються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед ({{lang-en|Raphael Holinshed}}) згадує її як ''Voadicia''; [[Едмунд Спенсер]] називає її ''Bunduca'', цей же варіант використовується в популярній якобінській п'єсі 1612 року.<ref name="bonduca"/>.


== Біографія ==
== Біографія ==
Мало відомо про раннє життя Боудіки, лишень згадується, що вона була зі знатного роду<ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 35|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=35|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref><ref>{{Cite web|title=Діон Кассій, Римська історія (62.2.2).|url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/62*.html|website=penelope.uchicago.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>. Боудіка була дружиною [[Прасутаг|Прасутага]] - вождя кельтського племені [[Іцени|іценів]], який був союзником [[Римська імперія|Риму]], завдяки чому зберіг свою владу, а його королівство - автономію<ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XII, chapter 31|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+12.31&fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref>.
{{Перекласти}}

Перед смертю, побоюючись боротьби за владу, [[Прасутаг]] оголосив спадкоємцями своїх двох доньок та римського імператора [[Нерон|Нерона.]] Однак, після його смерті (60 р.) імператор Риму знехтував рішенням короля і доєднав ці землі до складу [[Британія (провінція)|римської провінції.]] Уся знать королівства була позбавлена своїх спадкових володінь, землі були пограбовані, а родичі короля були перетворені на рабів. Сама Боудіка була висічена батогами<ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=31|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref>.

Після цього свавілля, Боудіка очолила велике повстання [[Кельти|кельтів]] проти римського панування. У 61 році військо Боудіки, чисельністю до 120 000 осіб<ref name=":0" />, атакувало римське поселення Камулодун (сучасний [[Колчестер]]), [[Лондиній]] (сучасне [[Лондонське Сіті]]) та [[Муніципії Стародавнього Риму|муніципіум]] [[Веруламій]] (сучасний [[Сент-Олбанс]]). Міста були розграбовані та спалені., вбито тисячі римських солдатів і цивільних.<ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 32|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=32|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref><ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 33|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=33|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref> Так сталося, що в цей час [[Британія (провінція)|римська провінція Британія]] залишились без лідера, оскільки намісник [[Британія (провінція)|Римської Британії]] [[Гай Светоній Паулін|Светоній Паулін]], відправився в експедицію на [[Англсі|Мону]], острів поблизу Британії.<ref name=":3"/>

Врешті, [[Гай Светоній Паулін]] зібрав армію і виступив проти повсталих [[Брити|бритів]]. Так відбулась вирішальна битва на Уотлінг-стріт (хоча точне місце розташування поля бою досі залишається невідомим. Ймовірно, воно знаходилося на Уотлінг-стріт - одній з головних римських доріг у Британії). Римляни значно переважали чисельністю і, зрештою, армія Боудіки була розгромлена. Згідно з [[Аннали (Тацит)|Анналами]] [[Тацит|Тацита]] Боудіка покінчила життя самогубством за допомогою отрути <ref name=":1" />, однак [[Діон Кассій]], у своїй роботі «<nowiki/>[[Римська історія (Діон Кассій)|Римська історія]]<nowiki/>», навпаки, вказує причиною смерті раптову хворобу<ref name=":2" />. Брити довго оплакували її і пишно поховали.<ref>{{Cite web|title=Діон Кассій, Римська історія (62.12.6).|url=https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/62*.html|website=penelope.uchicago.edu|accessdate=2024-01-19}}</ref> Її смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено [[Римська імперія|Римом.]] <ref>{{Cite web|title=Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 38|url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.02.0078:book=14:chapter=38|website=www.perseus.tufts.edu|accessdate=2024-01-18}}</ref>


== У мистецтві ==
== У мистецтві ==


* «Boadicea»&nbsp;— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці [[Енія|Енії]].
* «Boadicea»— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці [[Енія|Енії]].
* «Bonduca»&nbsp;— популярна якобінська п'єса 1612 року.<ref name="bonduca" />.
* «Bonduca»— популярна якобінська п'єса 1612 року.<ref name="bonduca" />.
* «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)&nbsp;— британський [[Телефільм|телевізійний фільм]] 2003 року.
* «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)— британський [[Телефільм|телевізійний фільм]] 2003 року.
* «Boudica: Queen of War» /укр. «Королева Боудіка» (2023) - британський драматичний фільм 2023 року.

== Див. також ==

* [[Іцени]]
* [[Повстання Боудіки]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 103: Рядок 111:
* ''Fields, Nic''. [https://ospreypublishing.com/store/military-history/period-books/ancient-warfare/boudicca-s-rebellion-ad-60-61-pb Boudicca's Rebellion AD 60–61: The Britons rise up against Rome] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191013085304/https://ospreypublishing.com/store/military-history/period-books/ancient-warfare/boudicca-s-rebellion-ad-60-61-pb |date=13 жовтня 2019 }}.&nbsp;— Osprey Publishing, 2011.&nbsp;— 96 p.&nbsp;— ISBN 9781849083133.
* ''Fields, Nic''. [https://ospreypublishing.com/store/military-history/period-books/ancient-warfare/boudicca-s-rebellion-ad-60-61-pb Boudicca's Rebellion AD 60–61: The Britons rise up against Rome] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191013085304/https://ospreypublishing.com/store/military-history/period-books/ancient-warfare/boudicca-s-rebellion-ad-60-61-pb |date=13 жовтня 2019 }}.&nbsp;— Osprey Publishing, 2011.&nbsp;— 96 p.&nbsp;— ISBN 9781849083133.
* {{ВТ-РСКС|Boadicea|сторінки=213|ref=}}
* {{ВТ-РСКС|Boadicea|сторінки=213|ref=}}
* The Editors of Encyclopaedia Britannica. Boudicca | History, Meaning, Statue, Facts, & Death. ''Encyclopedia Britannica''. URL: https://www.britannica.com/biography/Boudicca
* Cornelius Tacitus, The Annals,BOOK XIV, chapter 31. ''Perseus Digital Library''. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+14.31&amp;fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078
* Cassius Dio's Roman History. ''Sir Thomas Browne''. URL: https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{Commonscat-inline|Boudica|Боудіка}}
* {{Commonscat-inline|Boudica|Боудіка}}
* {{ref-ru}} [http://all-generals.ru/index.php?id=1614 (Boadicea) Королева иценов. Предводительница антиримского восстания в Британии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191013091324/http://all-generals.ru/index.php%3Fid%3D1614 |date=13 жовтня 2019 }} // [[2017]], Все полководцы мира

{{bio-stub}}


{{Війни Стародавньої Греції та Стародавнього Риму}}
{{Війни Стародавньої Греції та Стародавнього Риму}}
Рядок 124: Рядок 132:
[[Категорія:Правительки]]
[[Категорія:Правительки]]
[[Категорія:100 найвизначніших британців]]
[[Категорія:100 найвизначніших британців]]
[[Категорія:Самогубці, які отруїлися]]

Поточна версія на 15:29, 20 червня 2024

Боудіка
кельт. Boudic(c)a
ілюстрація в стилі романтичного націоналізму (1868)
Народиласябл. 30
землі племені іценів
Померла61(0061)
провінція Британія, Римська імперія
·отруєння
Національністьбритка
Діяльністьвоєначальник, правителька, правляча королева, боєць опору
Відома завдякикерівник повстання
УчасникПовстання Боудіки[d]
Суспільний станцариця іценів
Титулконсорт-королева
Посадакоролева
ПопередникПрасутаг
Конфесіякельтське язичництво
У шлюбі зПрасутаг
Діти (2)2 доньки
Волоссяруде
Статуя Боудіки у Вестмінстері

Боудіка (ірл. Boudicca, валл. Buddug, лат. Boadicea, Боадіцея, бл. 30, землі племені іценів — 61 н.е., Римська Британія)— королева кельтського племені іценів (корінних жителів Британії— Норфолку[1]). Лідер великого повстання бритів проти римського панування (61 н.е.). Національна героїня[2]. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Боудіка була дружиною короля іценів[3], після смерті якого, королівство було анексовано Римом. Після цього Боудіка підняла повстання проти римського панування, зібрала своє військо до 120 000 осіб, і повела його проти римлян[4]. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником Светонієм Пауліном. У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки[5]. Сама Боудіка, згідно з Анналами Тацита покінчила життя самогубством за допомогою отрути [6], а згідно з Римською історією Діона Кассія причиною її смерті стала хвороба[7]. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено Римом.

Ім'я

[ред. | ред. код]

Варіанти написання та вимови імені Боудіки варіюються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед (англ. Raphael Holinshed) згадує її як Voadicia; Едмунд Спенсер називає її Bunduca, цей же варіант використовується в популярній якобінській п'єсі 1612 року.[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Мало відомо про раннє життя Боудіки, лишень згадується, що вона була зі знатного роду[9][10]. Боудіка була дружиною Прасутага - вождя кельтського племені іценів, який був союзником Риму, завдяки чому зберіг свою владу, а його королівство - автономію[11].

Перед смертю, побоюючись боротьби за владу, Прасутаг оголосив спадкоємцями своїх двох доньок та римського імператора Нерона. Однак, після його смерті (60 р.) імператор Риму знехтував рішенням короля і доєднав ці землі до складу римської провінції. Уся знать королівства була позбавлена своїх спадкових володінь, землі були пограбовані, а родичі короля були перетворені на рабів. Сама Боудіка була висічена батогами[12].

Після цього свавілля, Боудіка очолила велике повстання кельтів проти римського панування. У 61 році військо Боудіки, чисельністю до 120 000 осіб[4], атакувало римське поселення Камулодун (сучасний Колчестер), Лондиній (сучасне Лондонське Сіті) та муніципіум Веруламій (сучасний Сент-Олбанс). Міста були розграбовані та спалені., вбито тисячі римських солдатів і цивільних.[13][14] Так сталося, що в цей час римська провінція Британія залишились без лідера, оскільки намісник Римської Британії Светоній Паулін, відправився в експедицію на Мону, острів поблизу Британії.[5]

Врешті, Гай Светоній Паулін зібрав армію і виступив проти повсталих бритів. Так відбулась вирішальна битва на Уотлінг-стріт (хоча точне місце розташування поля бою досі залишається невідомим. Ймовірно, воно знаходилося на Уотлінг-стріт - одній з головних римських доріг у Британії). Римляни значно переважали чисельністю і, зрештою, армія Боудіки була розгромлена. Згідно з Анналами Тацита Боудіка покінчила життя самогубством за допомогою отрути [6], однак Діон Кассій, у своїй роботі «Римська історія», навпаки, вказує причиною смерті раптову хворобу[7]. Брити довго оплакували її і пишно поховали.[15] Її смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено Римом. [16]

У мистецтві

[ред. | ред. код]
  • «Boadicea»— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці Енії.
  • «Bonduca»— популярна якобінська п'єса 1612 року.[8].
  • «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)— британський телевізійний фільм 2003 року.
  • «Boudica: Queen of War» /укр. «Королева Боудіка» (2023) - британський драматичний фільм 2023 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікіджерела містять текст з Encyclopædia Britannica (1911) стаття про «Боудіка».
  1. ↑ Таціт, 2013, XII, 31–32.
  2. ↑ Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. (англ.)
  3. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  4. ↑ а б Діон Кассій, Римська історія (62.2.3). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  5. ↑ а б Cassius Dio — Epitome of Book 62. penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  6. ↑ а б Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 37. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
  7. ↑ а б Діон Кассій, Римська історія (62.12.6). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  8. ↑ а б [1] [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] Beaumont and Fletcher. Bonduca (англ.). Bibliomania - Free Online Literature and Study Guides.[недоступне посилання]
  9. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 35. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
  10. ↑ Діон Кассій, Римська історія (62.2.2). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  11. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XII, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  12. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
  13. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 32. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
  14. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 33. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
  15. ↑ Діон Кассій, Римська історія (62.12.6). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
  16. ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 38. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Війни Стародавньої Греції
Троянська війна | Мессенські війни (Перша | Друга | Третя) | Мелійська війна | Лелантська війна | Сицилійські війни | Іонійське повстання | Греко-перські війни | Егінська війна | Війни Делосського союзу | Самоська війна | Пелопоннеська війна | Коринфська війна | Беотійська війна | Священні війни (Перша, Друга, Третя, Четверта) | Союзницька війна (357—355 до н. е.) | Війни Александра Македонського | Ламійська війна | Війни діадохів (Перша, Друга, Третя, Вавилонська, Четверта) | Боротьба Деметрія I за престол | Боротьба Антигона II за престол | Карійська війна | Сирійські війни (Перша, Друга, Третя, Четверта, П'ята, Шоста) | Хремонідова війна | Війна Ахейського союзу з Македонією | Деметрієва війна | Клеоменова війна | Союзницька війна (220—217 до н.е.) | Літтійська війна | Македонські війни (Перша, Друга, Третя, Четверта) | Критська війна | Лаконська війна | Сирійська війна | Етолійська війна | Віфінсько-пергамські війни (186—183 рр. до н. е., 156—154 рр. до н. е.) | Пергамо-понтійська війна | Друга Критська війна | Повстання Макавеїв | Ахейська війна
Війни Римської республіки
Війна Риму з альбанами | Боротьба Риму з етрусками, вольсками та еквами | Війни з містом Веї (Перша, Друга, Третя) | Латинські війни (Перша, Друга) | Римсько-галльські війни | Самнітські війни (Перша, Друга, Третя) | Піррова війна | Пунічні війни (Перша, Друга, Третя) | Римсько-сардинські війни | Іллірійські війни (Перша, Друга, Третя) | Македонські війни (Перша, Друга, Третя, Четверта) | Сирійська війна | Галатська війна | Кельтіберські війни (Перша, Друга) | Лузітанська війна | Нумантинська війна | Повстання Арістоніка |Кімврська війна | Югуртинська війна | Союзницька війна | Громадянські війни Сулли (Перша, Друга) | Серторіанська війна | Мітрідатові війни (Перша, Друга, Третя) | Галльська війна | Римсько-парфянські війни (54—53 до н. е., 40—33 до н. е.) | Громадянська війна Юлія Цезаря | Понтійська війна (48—47 до н. е.) | Кінець Республіки (Мутина, Громадянська війна 44—42 до н. е., Повстання Секста Помпея, Перузійська війна, Остання війна Римської республіки)
Повстання рабів у Стародавньому Римі
Війни Римської імперії
Римсько-германські війни (Тевтобург, Маркоманська, Скіфська, Алеманська, Готська 367—369 років, Готська 377—382 років, Вестготська) | Кантабрійські війни | Нубійська війна | Велике іллірійське повстання | Повстання Такфаріната | Повстання батавів | Римське завоювання Британії | Повстання Боудіки | Римсько-парфянські війни (Вірменська, Траяна, 161—166 років) | Перський похід Александра Севера | Громадянська війна 69 року | Юдейські війни | Дакійські війни | Громадянські війни III століття | Громадянські війни Тетрархії | Падіння Західної Римської імперії (Вестготська навала на Рим (410), Розграбування Риму вандалами (455))
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боудіка&oldid=42850554