Ахієзер Ілля Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ied-user (обговорення | внесок)
548 редагувань
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Ахієзер}}
⚫
'''Ахіє́зер Ілля Олександрович''' ([[2 березня]] [[1938]], [[Харків]] — [[13 травня]] [[1989]], там само) — [[теоретична фізика|фізик-теоретик]]. Син [[Ахієзер Олександр Ілліч|О. Ахієзера]]. Доктор фізико-математичних наук ([[1966]]), професор ([[1970]]). Премія імені [[Синельников Кирило Дмитрович|К. Синельникова]] [[АН УРСР]] ([[1978]]) та імені [[Крилов Микола Іванович|М. Крилова]] [[АН УРСР]] ([[1989]]).
{{науковець}}
⚫
'''Ахіє́зер Ілля Олександрович''' ([[2 березня]] [[1938]], [[Харків]] — [[13 травня]] [[1989]], там само) — [[теоретична фізика|фізик-теоретик]]. Син [[Ахієзер Олександр Ілліч|О.І. Ахієзера]]. Доктор фізико-математичних наук ([[1966]]), професор ([[1970]]). [[Премія НАН України імені К. Д. Синельникова|Премія імені К. Синельникова АН УРСР]] ([[1978]]) та [[Премія НАН України імені М. М. Крилова|імені М. Крилова АН УРСР]] ([[1989]]).<ref name=":0">{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44683|title=Ахієзер Ілля Олександрович|last=|first=С. В. Пелетминський|date=|website=Енциклопедія Сучасної України|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=28 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210128074724/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44683}}</ref>


== Біографія ==
== Біографія ==
Закінчив [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]] ([[1959]]). Працював у Харківському фізико-технічному інституті [[АН УРСР]] (1959-1989), зокрема у 1970-1989 — начальник лабораторії; від [[1968]] викладав у [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківському університеті]]. Дослідження в галузі теорії ядра; плазми, зокрема флуктуацій у двотемпературній плазмі; фізики твердого тіла, зокрема теорії магнетизму та аморфних металів, радіаційних пошкоджень, нелінійної динаміки магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. А одержав низку важливих результатів в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.
Закінчив [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]] ([[1959]]). Працював у [[Харківський фізико-технічний інститут|Харківському фізико-технічному інституті]] [[АН УРСР]] (1959-1989), зокрема у 1970-1989 — начальник лабораторії; від [[1968]] викладав у [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківському університеті]]. Дослідження в галузі теорії ядра; [[Фізика плазми|плазми]], зокрема флуктуацій у двотемпературній плазмі; [[Фізика твердого тіла|фізики твердого тіла]], зокрема теорії магнетизму та аморфних металів, радіаційних пошкоджень, нелінійної динаміки магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. І.О. Ахієзер одержав низку важливих результатів в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.<ref name=":0" />


== Праці ==
== Праці ==
* Collective оscillations in plasma. Oxford etc., 1967 (співавт.);
* Collective oscillations in plasma. Oxford etc., 1967 (співавт.);
* К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. Київ, 1971 (співавтор);
* К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. Київ, 1971 (співавтор);
* Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. Київ, 1972;
* Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. Київ, 1972;
Рядок 17: Рядок 19:
* О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор);
* О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор);
* О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).
* О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* С. В. Пелетминський [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 815
* С. В. Пелетминський [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 815


[[Категорія:Персоналії Ах]]
[[Категорія:Народились 2 березня]]
[[Категорія:Народились 1938]]
[[Категорія:Уродженці Харкова]]
[[Категорія:Уродженці Харкова]]
[[Категорія:Померли 13 травня]]
[[Категорія:Померли в Харкові]]
[[Категорія:Померли 1989]]
[[Категорія:Науковці Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Харківського університету]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Українські фізики]]
[[Категорія:Українські фізики-теоретики]]
[[Категорія:Лауреати премії НАН України імені К. Д. Синельникова]]
[[Категорія:Лауреати премії НАН України імені М. М. Крилова]]

Поточна версія на 05:56, 30 червня 2022

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахієзер.
Ахієзер Ілля Олександрович
Народився2 березня 1938(1938-03-02)
Харків, Українська РСР, СРСР
Помер13 травня 1989(1989-05-13) (51 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьфізик-теоретик, викладач університету
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ННЦ ХФТІ
Вчене званняпрофесор і професор[d]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторантиБаранник Євген Олександрович
БатькоАхієзер Олександр Ілліч
Нагороди

Ахіє́зер Ілля Олександрович (2 березня 1938, Харків — 13 травня 1989, там само) — фізик-теоретик. Син О.І. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1970). Премія імені К. Синельникова АН УРСР (1978) та імені М. Крилова АН УРСР (1989).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський університет (1959). Працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (1959-1989), зокрема у 1970-1989 — начальник лабораторії; від 1968 викладав у Харківському університеті. Дослідження в галузі теорії ядра; плазми, зокрема флуктуацій у двотемпературній плазмі; фізики твердого тіла, зокрема теорії магнетизму та аморфних металів, радіаційних пошкоджень, нелінійної динаміки магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. І.О. Ахієзер одержав низку важливих результатів в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.[1]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Collective oscillations in plasma. Oxford etc., 1967 (співавт.);
  • К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. Київ, 1971 (співавтор);
  • Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. Київ, 1972;
  • К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Харків, 1975 (співавтор);
  • Plasma Electrodynamics. Vol. 1. Linear Theory. Vol. 2. Non-linear theory and fluctuations. Oxford, 1975 (співавтор);
  • К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Харків, 1978 (співавтор);
  • Электромагнетизм и электромагнитные волны. Москва, 1985 (співавтор);
  • Введение в теоретическую радиационную физику металлов и сплавов. Київ, 1985 (співавтор);
  • Модель металлического стекла. Москва, 1987;
  • Самосогласованная модель стекол металл-металлоид. Москва, 1987;
  • О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор);
  • О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ахієзер Ілля Олександрович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 28 січня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахієзер_Ілля_Олександрович&oldid=36390685