Архипов Андрій Дмитрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Katz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м вилучено Категорія:Російські колаборанти з нацистською Німеччиною за допомогою HotCat |
||
(Не показані 16 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Архипов}} |
{{Othernames|Архипов}} |
||
{{особа}} |
|||
'''Архипов Андрій Дмитрович''' ({{ДН|13|3|1893}} - †{{ДС|1|5|1979}}) - полковник Російської армії, полковник ЗС КОНР |
|||
'''Андрій Дмитрович Архипов''' ({{нар}} {{ДН|13|3|1893}}, [[Ялта]], [[Російська імперія]] — {{ДС|1|5|1979}}, [[Санта-Барбара (Каліфорнія)|Санта-Барбара]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — полковник Російської армії, [[полковник]] ЗС [[Комітет визволення народів Росії|КОНР]]. |
|||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився |
Народився в родині рибалки. Закінчив Ялтинську гімназію та вступив до Алексеевського військового училища. 14 жовтня 1914 після закінчення училища по 1-му розряду випущений в чині підпоручика, з призначенням у розпорядження штабу МВО. Відбув у діючу армію 2 січня 1915 і зарахований у 270-й піхотний Гатчинский полк 13 січня 1915 З 11 січня — командир 16-ї роти. Відбув у госпіталь для лікування 17 квітня, по видужанні прикомандирований до 151-му піхотному Пятигорскому полку. |
||
Учасник Першої світової війни, брав участь у бойових діях у Східній Пруссії, Ковенської і Курляндської губерніях. У бою 22 вересня 1915 був контужений і евакуйований на лікування. |
Учасник Першої світової війни, брав участь у бойових діях у Східній Пруссії, Ковенської і Курляндської губерніях. У бою 22 вересня 1915 був контужений і евакуйований на лікування. |
||
У 1918 вступив в Добровольчу армію. Служив у 1-й офіцерською генерала С.Л. |
У 1918 вступив в Добровольчу армію. Служив у 1-й офіцерською генерала С. Л. Маркова дивізії, командував 3-м піхотним полком. Учасник усіх боїв марковців в 1918—1920 рр. З Криму в листопаді 1920 р евакуювався в Галліполі (Туреччина). Перебував у складі переформованного 1-го Офіцерського стрілецького Генерального штабу генерал-лейтенанта С. Л. Маркова полку. Жив у Парижі. Закінчив Зарубіжні Вищі військово-наукові курси систематичного вивчення військової справи професора генерал-лейтенанта М. М. Головіна. З 1924 р — чин РОВС. |
||
У червні 1941 за посередництва РОВС відправився на Східний фронт. У |
У червні 1941 за посередництва РОВС відправився на Східний фронт. У 1942—1943 командував ротою в добровольчому батальйоні по боротьбі з партизанами, був поранений. |
||
З червня 1943 |
З червня 1943 — у Дабендорфской школі РОА, командир 2-ї роти, пізніше — курсантського батальйону. У листопаді 1944 року призначений командиром 1-го гренадерського полку (1601-го по німецькій нумерації) 1-ї піхотної дивізії ЗС КОНР генерал-майора ЗС КОНР С. К. Буняченко. |
||
У березні 1945 відбув з дивізією на Східний фронт на Одер, в район Фюрстенвальде. 13 квітня брав участь у наступальній операції дивізії на плацдармі «Ерленгоф». 14 квітня на нараді старших офіцерів дивізії висловився за виведення з'єднання з фронту і марш до Чехії для з'єднання з Південною групою генерал-майора ЗС КОНР Ф.І. |
У березні 1945 відбув з дивізією на Східний фронт на Одер, в район Фюрстенвальде. 13 квітня брав участь у наступальній операції дивізії на плацдармі «Ерленгоф». 14 квітня на нараді старших офіцерів дивізії висловився за виведення з'єднання з фронту і марш до Чехії для з'єднання з Південною групою генерал-майора ЗС КОНР Ф. І. Трухіна. 15 квітня виступив разом з полком у складі дивізії в Чехію. З усіх командирів полків А. був єдиним, хто висловився проти участі дивізії у Празькому повстанні 5-8 травня, однак, підкоряючись наказу, на світанку 7 травня атакував центр Праги. |
||
Під час боїв у Празі командував полком в районах південної та середньої частин міста, захопив кілька тисяч полонених і бойову техніку Празького гарнізону Вермахту. Після відступу дивізії з Праги на Пльзень, 10-11 травня полк дислокувався в районі села Лнарже між бойовими порядками 90-ї піхотної дивізії 12-го американського корпусу та 162-ї танкової бригади 25-го радянського танкового корпусу. Видачі радянським властям уникнув. |
Під час боїв у Празі командував полком в районах південної та середньої частин міста, захопив кілька тисяч полонених і бойову техніку Празького гарнізону Вермахту. Після відступу дивізії з Праги на Пльзень, 10-11 травня полк дислокувався в районі села Лнарже між бойовими порядками 90-ї піхотної дивізії 12-го американського корпусу та 162-ї танкової бригади 25-го радянського танкового корпусу. Видачі радянським властям уникнув. |
||
Рядок 19: | Рядок 20: | ||
Після війни переїхав до США, займався публіцистикою, друкувався в журналі «Вартовий», газеті «Новое русское слово» та інших виданнях Російського Зарубіжжя. Активний член КОВ, учасник 4-го з'їзду Всеросійської еміграції в Нью-Йорку 22-23 травня 1954 Брав участь у діяльності Всеросійського Комітету Визволення. |
Після війни переїхав до США, займався публіцистикою, друкувався в журналі «Вартовий», газеті «Новое русское слово» та інших виданнях Російського Зарубіжжя. Активний член КОВ, учасник 4-го з'їзду Всеросійської еміграції в Нью-Йорку 22-23 травня 1954 Брав участь у діяльності Всеросійського Комітету Визволення. |
||
== Примітки == |
|||
Помер 1 травня 1979 в Санта-Барбарі, США. |
|||
{{reflist}} |
|||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
Рядок 25: | Рядок 27: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''Александров К.М.'' Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А.А.Власова |
* ''Александров К. М.'' Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944—1945. |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія: |
[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Російська визвольна армія]] |
|||
[[Категорія:Російський колабораціонізм]] |
|||
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]] |
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Вояки Російської визвольної армії]] |
Поточна версія на 06:07, 20 жовтня 2023
Архипов Андрій Дмитрович | |
---|---|
рос. Андрей Дмитриевич Архипов | |
Народився | 13 березня 1893 або 12 (24) грудня 1893 Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер | 1 травня 1979[1] Санта-Барбара, Каліфорнія, США[1] |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Олексіївське військове училище |
Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна |
Військове звання | полковник і підполковник |
Нагороди | |
Андрій Дмитрович Архипов (нар. 13 березня 1893, Ялта, Російська імперія — 1 травня 1979, Санта-Барбара, США) — полковник Російської армії, полковник ЗС КОНР.
Народився в родині рибалки. Закінчив Ялтинську гімназію та вступив до Алексеевського військового училища. 14 жовтня 1914 після закінчення училища по 1-му розряду випущений в чині підпоручика, з призначенням у розпорядження штабу МВО. Відбув у діючу армію 2 січня 1915 і зарахований у 270-й піхотний Гатчинский полк 13 січня 1915 З 11 січня — командир 16-ї роти. Відбув у госпіталь для лікування 17 квітня, по видужанні прикомандирований до 151-му піхотному Пятигорскому полку.
Учасник Першої світової війни, брав участь у бойових діях у Східній Пруссії, Ковенської і Курляндської губерніях. У бою 22 вересня 1915 був контужений і евакуйований на лікування.
У 1918 вступив в Добровольчу армію. Служив у 1-й офіцерською генерала С. Л. Маркова дивізії, командував 3-м піхотним полком. Учасник усіх боїв марковців в 1918—1920 рр. З Криму в листопаді 1920 р евакуювався в Галліполі (Туреччина). Перебував у складі переформованного 1-го Офіцерського стрілецького Генерального штабу генерал-лейтенанта С. Л. Маркова полку. Жив у Парижі. Закінчив Зарубіжні Вищі військово-наукові курси систематичного вивчення військової справи професора генерал-лейтенанта М. М. Головіна. З 1924 р — чин РОВС.
У червні 1941 за посередництва РОВС відправився на Східний фронт. У 1942—1943 командував ротою в добровольчому батальйоні по боротьбі з партизанами, був поранений.
З червня 1943 — у Дабендорфской школі РОА, командир 2-ї роти, пізніше — курсантського батальйону. У листопаді 1944 року призначений командиром 1-го гренадерського полку (1601-го по німецькій нумерації) 1-ї піхотної дивізії ЗС КОНР генерал-майора ЗС КОНР С. К. Буняченко.
У березні 1945 відбув з дивізією на Східний фронт на Одер, в район Фюрстенвальде. 13 квітня брав участь у наступальній операції дивізії на плацдармі «Ерленгоф». 14 квітня на нараді старших офіцерів дивізії висловився за виведення з'єднання з фронту і марш до Чехії для з'єднання з Південною групою генерал-майора ЗС КОНР Ф. І. Трухіна. 15 квітня виступив разом з полком у складі дивізії в Чехію. З усіх командирів полків А. був єдиним, хто висловився проти участі дивізії у Празькому повстанні 5-8 травня, однак, підкоряючись наказу, на світанку 7 травня атакував центр Праги.
Під час боїв у Празі командував полком в районах південної та середньої частин міста, захопив кілька тисяч полонених і бойову техніку Празького гарнізону Вермахту. Після відступу дивізії з Праги на Пльзень, 10-11 травня полк дислокувався в районі села Лнарже між бойовими порядками 90-ї піхотної дивізії 12-го американського корпусу та 162-ї танкової бригади 25-го радянського танкового корпусу. Видачі радянським властям уникнув.
Після війни переїхав до США, займався публіцистикою, друкувався в журналі «Вартовий», газеті «Новое русское слово» та інших виданнях Російського Зарубіжжя. Активний член КОВ, учасник 4-го з'їзду Всеросійської еміграції в Нью-Йорку 22-23 травня 1954 Брав участь у діяльності Всеросійського Комітету Визволення.
- орден св. Анни 4-го ступеню (23.09.1915)
- Александров К. М. Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944—1945.
- Народились 13 березня
- Народились 1893
- Народились 24 грудня
- Уродженці Ялти
- Померли 1 травня
- Померли 1979
- Померли в Санта-Барбарі
- Кавалери ордена святої Анни
- Кавалери ордена Святого Станіслава (Російська імперія)
- Російські військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Вояки Російської визвольної армії