Арабеска (турецька музика): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| інші = |
| інші = |
||
}} |
}} |
||
'''Арабеска''' ({{lang-tr|Arabesk}}; dsl {{lang-fr|Arabesque}} — «арабський стиль»<ref> |
'''Арабеска''' ({{lang-tr|Arabesk}}; dsl {{lang-fr|Arabesque}} — «арабський стиль»<ref>{{Cite web |url=http://www.tdk.gov.tr/index.php?option=com_bts&view=bts |title=«arabesk.» Güncel Türkçe Sözlük. [[Турецьке лінгвістичне товариство]]. |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=3 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191003055743/http://www.tdk.gov.tr/index.php?option=com_bts&view=bts }}</ref>) — напрямок у східній музиці, позначений турецькими музикознавцями для арабського стилю музики, створеного в Туреччині. Цей напрям був особливо популярним у Туреччині протягом десятиліть від [[1960-ті в музиці|1960-х]] до [[1990-ті в музиці|1990-х]] років. |
||
Як і сама [[арабська музика]], естетика арабески розвивалася протягом десятиліть. Хоча мелодії й ритми мають переважно [[Візантійська музика|візантійський]] і арабський вплив, вона також бере ідеї з балканської та близькосхідної музики, зокрема музики [[Саз (музичний інструмент)|саза]] і османських форм східної музики. Арабески звучать переважно в мінорній тональності, як правило, у [[Фригійський лад|фригійському ладі]], і теми, як правило, зосереджені на тузі, меланхолії, чварах і любовних проблемах. |
Як і сама [[арабська музика]], естетика арабески розвивалася протягом десятиліть. Хоча мелодії й ритми мають переважно [[Візантійська музика|візантійський]] і арабський вплив, вона також бере ідеї з балканської та близькосхідної музики, зокрема музики [[Саз (музичний інструмент)|саза]] і османських форм східної музики. Арабески звучать переважно в мінорній тональності, як правило, у [[Фригійський лад|фригійському ладі]], і теми, як правило, зосереджені на тузі, меланхолії, чварах і любовних проблемах. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
1938 року арабські пісні в Туреччині заборонили, але через популярність «[[Каїрське радіо|Каїрського радіо]]», яке крутило арабську музику на території Туреччини, заборону поступово зняли. У Туреччині арабескову форму співу вперше розкрили в [[1940-ві у музиці|1940-х]] роках Хайдар Татліяй і декілька інших співаків<ref> |
1938 року арабські пісні в Туреччині заборонили, але через популярність «[[Каїрське радіо|Каїрського радіо]]», яке крутило арабську музику на території Туреччини, заборону поступово зняли. У Туреччині арабескову форму співу вперше розкрили в [[1940-ві у музиці|1940-х]] роках Хайдар Татліяй і декілька інших співаків<ref>{{Cite web |url=https://www.milliyet.com.tr/pembenar/doc-dr-cem-ariturk/hayata-arabesk-bakmak-2690513 |title=Hayata Arabesk Bakmak |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=29 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210429203846/https://www.milliyet.com.tr/pembenar/doc-dr-cem-ariturk/hayata-arabesk-bakmak-2690513 }}</ref>. У [[1960-ті в музиці|1960-х]] роках арабеску розвинули такі співаки як Аднан Шенсес, Орхан Акденіз, Ахмет Сезгін, Абдуллах Юдже і Хафиз Бурхан Сесїлмаз, які використовували музику лейблу Raks, взяту в арабів для турецьких пісень. Основоположником жанру в цілому вважають [[Орхан Генджебай|Орхана Генджебая]], який почав змішувати його з англо-американським [[рок-н-рол]]ом<ref>{{Cite web |url=https://www.milliyet.com.tr/gundem/orhan-gencebay-kac-yasinda-6016967 |title=Orhan Gencebay kaç yaşında? |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=29 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210429203848/https://www.milliyet.com.tr/gundem/orhan-gencebay-kac-yasinda-6016967 }}</ref>. Інші відомі співаки арабески — {{Нп|Мюслюм Гюрсес|3=ru|4=Гюрсес, Мюслюм}}, {{Нп|Ферді Тайфур|3=ru|4=Тайфур, Ферди}} і Хакки Булут. Одним з комерційно найуспішніших у напрямку є [[Ібрахім Татлисес]], який побив усі рекорди продажів у Туреччині [[1978]] року і продовжує випускати популярну музику {{уточнити|донині}}. Альбом «Acıların Kadını» (з [[Турецька мова|тур.]] — «Страждальниця») співачки Берген був найпродаванішим у Туреччині [[1986]] року і належить до класичних альбомів жанру. У Берген було ще кілька популярних альбомів арабески в [[1980-ті в музиці|1980-х роках]]. Серед інших співаків — İsmail YK, Ебру Гюндеш, Седа Саян, {{Нп|Сібель Джан|3=ru|4=Джан, Сибель}}. Співаки {{Нп|Муаззез Ерсой|3=tr|4=Muazzez Ersoy}} і [[Бюлент Ерсой]] називають себе сучасними виконавцями османської класичної музики. Зеррін Озер також випускала альбоми арабески від 1982 до 1988 року, серед яких альбом «Mutluluklar Dilerim» (з [[Турецька мова|тур.]] — «Бажаю щастя»), випущений 1984 року. Одним з важливих представників жанру арабески також був Азер Бюльбюль<ref>{{Cite web |url=https://www.haberler.com/azer-bulbul-kimdir-azer-bulbul-nereli-neden-oldu-12874203-haberi/ |title=Azer Bülbül kimdir? Azer Bülbül nereli, neden öldü? |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=29 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210429203846/https://www.haberler.com/azer-bulbul-kimdir-azer-bulbul-nereli-neden-oldu-12874203-haberi/ }}</ref>. Загальна тема в піснях арабески — дуже прикрашене і болісне зображення любові й туги, а також нерозділеного кохання, горя і болю. Ця тема мала відтінок класових відмінностей на початку 1960-1970-х років, протягом яких більшість послідовників жанру — переважно робітники і нижчий середній клас — ототожнювали себе з ними. Турецький композитор [[Фазіль Сей]] неодноразово засуджував і критикував арабеску, називаючи захоплення жанром «рівносильним зраді»<ref>{{Cite web |url=https://www.sozcu.com.tr/2014/yazarlar/soner-yalcin/fazil-say-hakli-cikti-560044/ |title=Fazıl Say haklı çıktı |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=10 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210410211403/https://www.sozcu.com.tr/2014/yazarlar/soner-yalcin/fazil-say-hakli-cikti-560044 }}</ref>. |
||
== Опис == |
== Опис == |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки|2}} |
{{примітки|2}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Музика Туреччини]] |
[[Категорія:Музика Туреччини]] |
||
[[Категорія:Музичні жанри]] |
[[Категорія:Музичні жанри]] |
||
[[Категорія:Музика XX століття]] |
[[Категорія:Музика XX століття]] |
||
[[Категорія:Культура Близького Сходу]] |
[[Категорія:Культура Близького Сходу]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Музичні жанри XX століття]] |
||
[[Категорія:Музичні жанри XXI століття]] |
|||
Поточна версія на 07:48, 30 грудня 2023
| Арабеска | |
|---|---|
| Стилістичні походження | візантійська музика, арабська музика, близькосхідна музика, турецька народна музика |
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Піджанри | |
| поп-арабеска, рок-арабеска, технобеска | |
Арабеска (тур. Arabesk; dsl фр. Arabesque — «арабський стиль»[1]) — напрямок у східній музиці, позначений турецькими музикознавцями для арабського стилю музики, створеного в Туреччині. Цей напрям був особливо популярним у Туреччині протягом десятиліть від 1960-х до 1990-х років.
Як і сама арабська музика, естетика арабески розвивалася протягом десятиліть. Хоча мелодії й ритми мають переважно візантійський і арабський вплив, вона також бере ідеї з балканської та близькосхідної музики, зокрема музики саза і османських форм східної музики. Арабески звучать переважно в мінорній тональності, як правило, у фригійському ладі, і теми, як правило, зосереджені на тузі, меланхолії, чварах і любовних проблемах.
1938 року арабські пісні в Туреччині заборонили, але через популярність «Каїрського радіо», яке крутило арабську музику на території Туреччини, заборону поступово зняли. У Туреччині арабескову форму співу вперше розкрили в 1940-х роках Хайдар Татліяй і декілька інших співаків[2]. У 1960-х роках арабеску розвинули такі співаки як Аднан Шенсес, Орхан Акденіз, Ахмет Сезгін, Абдуллах Юдже і Хафиз Бурхан Сесїлмаз, які використовували музику лейблу Raks, взяту в арабів для турецьких пісень. Основоположником жанру в цілому вважають Орхана Генджебая, який почав змішувати його з англо-американським рок-н-ролом[3]. Інші відомі співаки арабески — Мюслюм Гюрсес[ru], Ферді Тайфур[ru] і Хакки Булут. Одним з комерційно найуспішніших у напрямку є Ібрахім Татлисес, який побив усі рекорди продажів у Туреччині 1978 року і продовжує випускати популярну музику [уточнити]. Альбом «Acıların Kadını» (з тур. — «Страждальниця») співачки Берген був найпродаванішим у Туреччині 1986 року і належить до класичних альбомів жанру. У Берген було ще кілька популярних альбомів арабески в 1980-х роках. Серед інших співаків — İsmail YK, Ебру Гюндеш, Седа Саян, Сібель Джан[ru]. Співаки Муаззез Ерсой[tr] і Бюлент Ерсой називають себе сучасними виконавцями османської класичної музики. Зеррін Озер також випускала альбоми арабески від 1982 до 1988 року, серед яких альбом «Mutluluklar Dilerim» (з тур. — «Бажаю щастя»), випущений 1984 року. Одним з важливих представників жанру арабески також був Азер Бюльбюль[4]. Загальна тема в піснях арабески — дуже прикрашене і болісне зображення любові й туги, а також нерозділеного кохання, горя і болю. Ця тема мала відтінок класових відмінностей на початку 1960-1970-х років, протягом яких більшість послідовників жанру — переважно робітники і нижчий середній клас — ототожнювали себе з ними. Турецький композитор Фазіль Сей неодноразово засуджував і критикував арабеску, називаючи захоплення жанром «рівносильним зраді»[5].
Арабеска не є арабською музикою; це жанр турецької музики, натхненний арабськими мелодіями і традиціями. Арабська музика не була прийнята в Туреччині через великі відмінності в класичній арабській музиці і класичній турецькій музиці, але потім мелодії арабської музики вплинули на формування турецької естрадної та народної музики. Крім того, цей музичний стиль добре використав мову, якою розмовляє сільська частина турецького суспільства, яка створює народну літературу, засновану на суфізмі[6].
Основою арабески є вокал, рідше вона є виключно інструментальною. У перші роки існування жанру в ньому домінували чоловіки, але на піку популярності жанру на сцені переважали жінки. Одночасно з напливом жіночого вокалу звук ставав все більш танцювальним і веселим.
- ↑ «arabesk.» Güncel Türkçe Sözlük. [[Турецьке лінгвістичне товариство]]. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ Hayata Arabesk Bakmak. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ Orhan Gencebay kaç yaşında?. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ Azer Bülbül kimdir? Azer Bülbül nereli, neden öldü?. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ Fazıl Say haklı çıktı. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ «ARABESK MÜZİĞİN TASAVVUF İLE İLİŞKİSİ/BİR MÜSLÜM GÜRSES ÖRNEĞİ, Oğuzhan Özoğlu, Vahiy Düşüncesi, 03 Mart 2014» (PDF).
|
