Абаза Олександр Агейович

Олександр Агейович Абаза
Народився	24 липня (5 серпня) 1821(1821-08-05) , Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії
Помер	24 січня (5 лютого) 1895(1895-02-05) (73 роки)  Франція, Ніцца
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, військовослужбовець
Alma mater	Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Членство	Петербурзька академія наук
Посада	міністр фінансів Російської імперіїd, член Державної ради Російської імперії і State Audit Office of the Russian Empired
Рід	Абаза (рід)
Батько	Aggey Abazad
Мати	Praskovya Manzeyd
Родичі	Абаза Олексій Михайлович
Брати, сестри	Erast Abazad і Mariya Abazad
У шлюбі з	Aleksandra Benardakid
Діти	Praskovya Abazad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Агейович Абаза́ (*24 липня (5 серпня) 1821(18210805), Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії — †24 січня (5 лютого) 1895, Ніцца, Франція) — державний, культурний, громадський і політичний діяч ліберально-демократичного спрямування Російської імперії. Дядько Олексія Михайловича Абази і двоюрідний брат Олександра Михайловича Абази.

Біографічні дані

Походив із старовинного російського дворянського роду молдовського походження.

В 1839 році закінчив Петербурзький університет.

В 1840—1865 роках обіймав кілька другорядних військових, державних і громадських посад.

Від 1870-х почалося стрімке сходження Абази. по щаблях службової драбини: 1871— 1874 — державний контролер Російської імперії, 1875—1880 — голова департаменту економії Державної ради, член Кабінету міністрів і голова Комітету з благоустрою сільського населення, дійсний таємний радник, почесний член Петербурзької академії наук, член Конституційної комісії графа Михайла Лоріс-Мелікова, ймовірно, один із співавторів так званої лоріс-меліковської конституції.

Виступав за надання національним окраїнам Російської імперії, також і Україні, ширшої автономії за австро-угорським зразком.

Від 27 жовтня 1880 до 6 травня 1881 — міністр фінансів Російської імперії, ініціатор скасування соляного акцизу.

Однак із початком царювання імператора Олександра III та настанням «ери контрреформ» Абаза втратив вплив у державному апараті країни. До кінця життя залишився лише почесним членом Державної ради. Помер у Франції. Поховано у м. Санкт-Петербург.

Абаза та Україна

Абаза — один з активних підприємців у галузі української цукрової промисловості. Його завод у містечку Шпола, за даними 1880—1890-х років, був найпотужнішим підприємством цього профілю в краї й одним із трьох (із 239) найвизначніших підприємств такого типу в Російській імперії.

Крім того, Абаза вніс значний вклад у розвиток місцевого цегляного, машинобудівного та борошномельного виробництва.

Література

• Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 9.
• Машкін О. М. Абаза Олександр Агейович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 9.
• Орлов П. А. Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. — Санкт-Петербург , 1881.
• Скальковский К. А. Наши государственные и общественные деятели. — Санкт-Петербург, 1890.
• Витте С. Ю. Воспоминания. — Т. 1. — Москва, 1960.