Графіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показана 41 проміжна версія 26 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses}}

'''Гра́фіка''' ({{lang-de|Graphik}}, {{lang-el|graphikos}} «написаний»)&nbsp;— вид [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як [[Монохромія|монохромну]], так і [[Поліхромія|поліхромну]] [[Гама|гаму]]<ref>''Тимофієнко В. І.'' Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7</ref>.
{{unibox}}'''Гра́фіка''' ({{lang-de|Graphik}}, від {{lang-el|γραφικός}}&nbsp;— «написаний»)&nbsp;— вид [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого та чорного та менше, ніж у [[живопис]]і, використання кольору. Твори можуть мати як [[Монохромія|монохромну]], так і [[Поліхромія|поліхромну]] [[Гама|гаму]]<ref>''Тимофієнко В. І.'' Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття.&nbsp;— Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7</ref>.


''Графічний''&nbsp;— виконаний у стилі графіки.
''Графічний''&nbsp;— виконаний у стилі графіки.


''Графіка'' поділяється на такі різновиди:
''Графіка'' поділяється на такі різновиди:
* станкова&nbsp;— твори, що мають самостійний характер
* станкова
* [[Прикладна графіка|прикладна]]: книжкова та газетно-журнальна
* [[Прикладна графіка|прикладна]]: книжкова та газетно-журнальна
* плакатна
* плакатна
* [[Промислова графіка|промислова]]
* [[Промислова графіка|промислова]]
* архітектурна
* архітектурна
* [[Комп'ютерна графіка|комп'ютерна]]


== Історія графіки ==
== Історія графіки ==
[[Файл:Circle of Giuseppe Arcimboldo, supposed portrait of Michelangelo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Послідовник Джузеппе Арчімбольдо. "[[Вигаданий портрет Мікеланджело Буонарроті]] ", кінець 16 ст.]]
[[Файл:Circle of Giuseppe Arcimboldo, supposed portrait of Michelangelo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Послідовник Джузеппе Арчімбольдо. "[[Вигаданий портрет Мікеланджело Буонарроті]] ", кінець 16 ст.]]
[[Файл:Cornelis Anthonisz. Allegory of the wise man and the wise woman (c. 1530).jpg|міні|праворуч|200пкс|Корнеліс Антоніс (бл. 1505–1553). [[Алегорія чоловічої і жіночої мудрості ]], 1530&nbsp;р. ]]
[[Файл:Cornelis Anthonisz. Allegory of the wise man and the wise woman (c. 1530).jpg|міні|праворуч|200пкс|Корнеліс Антоніс (бл. 1505—1553). [[Алегорія чоловічої і жіночої мудрості ]], 1530&nbsp;р. ]]
Графіка&nbsp;— різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого&nbsp;— лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.
Графіка&nbsp;— різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого&nbsp;— лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.


З-поміж якого, [[малюнок]]&nbsp;— це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається [[малюнок]]. Витоки малюнку можна знайти у наскельному [[живопис]]і [[неоліт]]у, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога [[глина]].
З-поміж якого, [[малюнок]]&nbsp;— це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається [[малюнок]]. Витоки малюнку можна знайти у наскельному [[живопис]]і [[неоліт]]у, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога [[глина]].


З часом малюнки перенесли на [[Кераміка|керамічні вироби]] і [[тканини]].
З часом малюнки перенесли на [[Кераміка|керамічні вироби]] і [[тканини]].


У [[Древня Греція|Давній Греції]] головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний [[чорнофігурний вазопис]], [[червонофігурний вазопис]]). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.
У [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]] головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний [[чорнофігурний вазопис]], [[червонофігурний вазопис]]). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, [[Вугілля (графічний матеріал)|вугілля]], крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.


Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб&nbsp;— [[акварель|акварелі]], [[гуаш]]і, [[пастель|пастелі]], [[темпера|темпери]]. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє [[колорит]], а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.
Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб&nbsp;— [[акварель|акварелі]], [[гуаш]]і, [[пастель|пастелі]], [[темпера|темпери]]. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє [[колорит]], а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.


З часом ускладнилися засоби друкованої графіки&nbsp;— [[офорт]], [[літографія]], [[ліногравюра]] тощо.
З часом ускладнилися засоби друкованої графіки&nbsp;— [[офорт]], [[літографія]], [[ліногравюра]] тощо.
Інший різновид графіки&nbsp;— гравюра або [[естамп]] (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського [[Відродження]] і [[бароко]] до майстрів сучасності (малюнки [[Леонардо да Вінчі]], [[Боттічеллі]], [[Рафаель|Рафаеля]], [[Мікеланджело]], [[Босх]]а і [[Грюневальд]]а, [[Рембрандт]]а, архітектора [[Баженов Василь Іванович|Баженова]], Едуарда [[Мане]], [[Роден]]а, Павла [[Корін]]а, Дмитра [[Жилінський|Жилінського]], київського графіка [[Конончук Сергій Пилипович|Сергія Конончука]]).
Інший різновид графіки&nbsp;— гравюра або [[естамп]] (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського [[Відродження]] і [[бароко]] до майстрів сучасності (малюнки [[Леонардо да Вінчі]], [[Боттічеллі]], [[Рафаель|Рафаеля]], [[Мікеланджело]], [[Босх]]а і [[Грюневальд]]а, [[Рембрандт]]а, архітектора [[Баженов Василь Іванович|Баженова]], [[Едуар Мане|Едуара Мане]], [[Огюст Роден|Родена]], [[Корін Павло Дмитрович|Павла Коріна]], [[Дмитро Жилінський|Дмитра Жилінського]], київського графіка [[Конончук Сергій Пилипович|Сергія Конончука]]).


== Приклади давньогрецької графіки ==
== Приклади давньогрецької графіки ==
Рядок 32: Рядок 31:
Файл:Olpe sphinx Louvre Cp10475.jpg|Грецька [[ольпа]] з тваринами, [[орієнталізуючий стиль]], [[Лувр]], [[Париж]].
Файл:Olpe sphinx Louvre Cp10475.jpg|Грецька [[ольпа]] з тваринами, [[орієнталізуючий стиль]], [[Лувр]], [[Париж]].
Файл:Exekias Dionysos Staatliche Antikensammlungen 2044.jpg|Чаша з очима «[[Діоніс]] на кораблі піратів», вазописець [[Ексекій]].
Файл:Exekias Dionysos Staatliche Antikensammlungen 2044.jpg|Чаша з очима «[[Діоніс]] на кораблі піратів», вазописець [[Ексекій]].
Файл:Boxers Staatliche Antikensammlungen 1538.jpg|[[Чорнофігурний стиль|Чорнофігурна]] [[амфора]] з [[Аттика|Аттики]], [[Давня Греція]]. Борець з тренером.
Файл:Boxers Staatliche Antikensammlungen 1538.jpg|[[Чорнофігурний стиль|Чорнофігурна]] [[амфора]] з [[Аттика|Аттики]], [[Стародавня Греція]]. Борець з тренером.
Файл:Hydria Delphic tripod MNA Inv10913.jpg|Аполлон і Геракл з дельфійським вівтарем-триногою, [[чорнофігурний вазопис ]], гідрія, бл. 520 р. до н.е., [[Національний археологічний музей Іспанії]]
Файл:Hydria Delphic tripod MNA Inv10913.jpg|Аполлон і Геракл з дельфійським вівтарем-триногою, [[чорнофігурний вазопис ]], гідрія, бл. 520 р. до н.е., [[Національний археологічний музей Іспанії]]
</gallery>
</gallery>
Рядок 47: Рядок 46:
</gallery>
</gallery>


== Зразки офортів Франсіско Гойї ==
== Зразки офортів Франсіско Гої ==
<gallery>
<gallery>
File:Capricho 43, El sueño de la razón produce monstruos.jpg|Сон розуму породжує чудовиська
File:Capricho 43, El sueño de la razón produce monstruos.jpg|Сон розуму породжує чудовиська
Рядок 74: Рядок 73:
</gallery>
</gallery>


== ''[[Макс Клінгер]]''. Графічний цикл «Кохання» (друк [[1903]] р.)==
== ''[[Макс Клінгер]]''. Графічний цикл «Кохання» (друк [[1903]]&nbsp;р.) ==
<gallery>
<gallery>
Max Klinger - Kiss from the series A Love, Opus X - Google Art Project.jpg|Поцілунок
Max Klinger - Kiss from the series A Love, Opus X - Google Art Project.jpg|Поцілунок
Рядок 81: Рядок 80:
File:Klinger - Tod - 1903.jpeg|Смерть пані під час пологів
File:Klinger - Tod - 1903.jpeg|Смерть пані під час пологів
</gallery>
</gallery>

==Художники-графіки Росії (перелік. 20 ст)==

* [[Успенський Михайло Миколайович]] (1915-1998)
* [[Сілін Олександр Дмитрович]] (1883-1942)


== Див. також ==
== Див. також ==
[[Файл:Antonio Feliciano de Castilho. Portuguese magazine Almanaque Bertrand 1913.jpg|міні|праворуч|200пкс|Антоніо Феліціано де Кастільйо, ілюстрація роботи португальського графіка з античною темою до пісні, 1913 р.]]
[[Файл:Antonio Feliciano de Castilho. Portuguese magazine Almanaque Bertrand 1913.jpg|міні|праворуч|200пкс|Антоніо Феліціано де Кастільйо, ілюстрація роботи португальського графіка з античною темою до пісні, 1913&nbsp;р.]]


* [[Офорт]]
* [[Офорт]]
* [[Дереворит]]
* [[Дереворит]]
* [[Екслібрис]]
* [[Мідьорит]]
* [[Мідьорит]]
* [[Лінорит]]
* [[Лінорит]]
Рядок 102: Рядок 97:
* [[Графічна серія «Нові відкриття»]]
* [[Графічна серія «Нові відкриття»]]


== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Костенко Олександр Євгенійович''. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912–1941)&nbsp;— українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник».&nbsp;— К., 2011.
* ''Костенко Олександр Євгенійович''. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941)&nbsp;— українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник».&nbsp;— К., 2011.
* ''Тимофієнко В. І''. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття.&nbsp;— Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7
* ''Тимофієнко В. І''. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття.&nbsp;— Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7
* Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.&nbsp;Т.&nbsp;Бусел.&nbsp;— К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007.&nbsp;— 1736 с.: іл.
* Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.&nbsp;Т.&nbsp;Бусел.&nbsp;— К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007.&nbsp;— 1736 с.: іл.
* [[Метаграфіка]]. Досвід пізнання : виставка [робіт з фондів графіки Львів. нац. галереї мистецтв] / A. Aksinin ; Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б. Возницького. Львів : [б. в.], 2014. 34 с. : іл.
* [[Метаграфіка]]. Досвід пізнання: виставка [робіт з фондів графіки Львів. нац. галереї мистецтв] / A. Aksinin ; Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б. Возницького.&nbsp;— Львів: [б. в.], 2014.&nbsp;— 34 с. : іл.
* [[Проектна графіка]]: навч. посіб. / Т.&nbsp;М.&nbsp;Клименюк, Н.&nbsp;А.&nbsp;Консулова, М.&nbsp;В.&nbsp;Бевз, Х.&nbsp;І.&nbsp;Ковальчук ; за ред. Т.&nbsp;М.&nbsp;Клименюк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— 2-ге вид., доповн. і переробл.&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011.&nbsp;— 220 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 216—218 (38 назв).

== Література ==
* Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ століття: [монографія] / А.&nbsp;А.&nbsp;Жаборюк.&nbsp;— [[Київ]]; [[Одеса]]: Вища школа, 1983.&nbsp;— 206 с.
* Українська графіка ХХ століття: [навчальний посібник] / [[Лагутенко Ольга Андріївна|Ольга Лагутенко]].&nbsp;— [Київ]: [Грані-Т], [2011].&nbsp;— 184 с. : іл.
* Українська графіка першої третини ХХ століття: [монографія] / О. Лагутенко.&nbsp;— К. : Грані-Т, 2006.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 966-2923-14-4.


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Портал|Мистецтво}}
{{Портал|Мистецтво}}
* {{ref-ru}} [http://knowledge.su/g/grafika- ''А. М. Муратов'' Графика]
* [http://knowledge.su/g/grafika- ''А.&nbsp;М.&nbsp;Муратов'' Графика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630010908/http://knowledge.su/g/grafika- |date=30 червня 2016 }} {{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Art-stub}}


{{Канцелярське приладдя}}
{{Канцелярське приладдя}}
{{Бібліоінформація}}


[[Категорія:Графіка]]
[[Категорія:Графіка]]
Рядок 124: Рядок 123:
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Історія мистецтва]]
[[Категорія:Історія мистецтва]]
[[Категорія:Комп'ютерна графіка]]

Поточна версія на 20:01, 11 червня 2024

Графіка
Логотип
Зображення
Сфера роботи графічний дизайн
CMNS: Графіка у Вікісховищі

Гра́фіка (нім. Graphik, від грец. γραφικός — «написаний») — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого та чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору. Твори можуть мати як монохромну, так і поліхромну гаму[1].

Графічний — виконаний у стилі графіки.

Графіка поділяється на такі різновиди:

  • станкова — твори, що мають самостійний характер
  • прикладна: книжкова та газетно-журнальна
  • плакатна
  • промислова
  • архітектурна

Історія графіки

[ред. | ред. код]
Послідовник Джузеппе Арчімбольдо. "Вигаданий портрет Мікеланджело Буонарроті ", кінець 16 ст.
Корнеліс Антоніс (бл. 1505—1553). Алегорія чоловічої і жіночої мудрості , 1530 р.

Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.

З-поміж якого, малюнок — це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина.

З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини.

У Стародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.

Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.

З часом ускладнилися засоби друкованої графіки — офорт, літографія, ліногравюра тощо. Інший різновид графіки — гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова, Едуара Мане, Родена, Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).

Приклади давньогрецької графіки

[ред. | ред. код]

Малюнки майстрів Відродження

[ред. | ред. код]

Зразки офортів Франсіско Гої

[ред. | ред. код]

Графіка майстрів Франції 19 ст

[ред. | ред. код]

Українська графіка (20 ст.)

[ред. | ред. код]

Макс Клінгер. Графічний цикл «Кохання» (друк 1903 р.)

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Антоніо Феліціано де Кастільйо, ілюстрація роботи португальського графіка з античною темою до пісні, 1913 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». — К., 2011.
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.: іл.
  • Метаграфіка. Досвід пізнання: виставка [робіт з фондів графіки Львів. нац. галереї мистецтв] / A. Aksinin ; Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б. Возницького. — Львів: [б. в.], 2014. — 34 с. : іл.
  • Проектна графіка: навч. посіб. / Т. М. Клименюк, Н. А. Консулова, М. В. Бевз, Х. І. Ковальчук ; за ред. Т. М. Клименюк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і переробл. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 220 с. : іл. — Бібліогр.: с. 216—218 (38 назв).

Література

[ред. | ред. код]
  • Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ століття: [монографія] / А. А. Жаборюк. — Київ; Одеса: Вища школа, 1983. — 206 с.
  • Українська графіка ХХ століття: [навчальний посібник] / Ольга Лагутенко. — [Київ]: [Грані-Т], [2011]. — 184 с. : іл.
  • Українська графіка першої третини ХХ століття: [монографія] / О. Лагутенко. — К. : Грані-Т, 2006. — 240 с. — ISBN 966-2923-14-4.

Посилання

[ред. | ред. код]