Гижа Орест Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гижа Орест Маркович
Народився14 жовтня 1913(1913-10-14)
с. Висова, Польща
Помер19 лютого 1990(1990-02-19) (76 років)
м. Бережани, Тернопільщина, Україна
Діяльністьлікар, фольклорист.
Alma materВаршавська стоматологічна академія (Польща)

Гижа Орест Маркович (14. 10. 1913, с. Висова Гор­лицького повіту, нині Польща - 19. 02. 1990. м. Бе­режани) - лікар, фольклорист. [1]

Біографія

Він народився у мальовничому гірському селі Висова Горлицького повіту (тепер - Малопольське воєводство Республіки Польща). виростав Орест у вчительській сім'ї.

В 1930-1931 рр. навчаючись у Горлицький класичній гімназії зацікавився народними лемківськими піснями. Почав збирати тексти пісень у Висовій та довколишніх селах - Бліхнарці та Лосє, водночас записував мелодії.  Грав на мандоліні.[1]

Закінчивши гімназію вступив до Варшавської стоматологічної академії в якій навчався з 1933 по1937р. [2]

У Варшаві став учасником українського товариства, познайомився з відомим науковцем Іваном Огієнком (згодом - митрополитом Іларіоном), послом у сеймі Степаном Скрипником (патріархом Мстиславом) також із письменницею Оленою Телігою.

Показав свої записи Філаретові Колессі. Відомий фольклорист проаналізував не тільки мелодію кожної пісні, а й кожне слово і заохотив Ореста до подальших пошуків. Спонукав до цієї праці й Іван Огієнко.

1943 закінчив курс теорії та композиції музики в М. Колесси у Льво­ві.

1945 переселе­ний із Польщі в Ук­раїну; проживав у Бережанах, де працював стоматологом.[1]

На початку 1950-х відновив збирання лемківських пісень.

Помер 1990 р. у Бережанах на Тернопільщині..[3]

Публікації та записи

  • "Українські народні пісні з Лемківщини",1972 р.
  • Записав і зробив паспортизацію близько  450 пісень і ба­лад
  • Записував фольклор лемків, зокрема 80 пісень від співачки М. Макари та її дочки у с. Висова.

Частина фольклорних записів зберігається в ІМФЕ НАНУ. [4]

Цитати

  • Дана праця має вартість не тільки пізнавальну, вона не тільки збагачує нашу музичну фольклористику, але її значення і вага є далеко ширші і вагомі, якщо взяти під увагу, що Лемківщини як території вже немає, - писав про книжку "Українські народні пісні з Лемківщини",відомий композитор і музикознавець Микола Колесса (син Філарета Колесси)
  • Весь вільний час, всі відпустки батько записував тексти і мелодії пісень, корегував, опрацьовував їх. Допомагала йому в цьому мати Анна. Вона проспівувала ці пісні, адже мала гарний голос, була колись учасницею хору села Висова. – згадує син Роман. [5]

Примітки

  1. а б редкол.: Г. Яворський та ін. (2004). Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. Т. 1 : А — Й. (укр.) . Тернопіль: Збруч. с. 352. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)

Джерела

  • П. Бубній, ГИЖА Орест Маркович [Текст] / П.Бубній // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — с. 352. ISBN 966-528-197-6