Геліосфера: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 178.94.171.168 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot Мітка: Відкіт |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'''Геліосфе́ра''' — зона у [[космос|космічному просторі]] навколо [[Сонце|Сонця]], оточена [[міжзоряний простір|міжзоряним простором]], що перебуває під впливом [[сонячний вітер|сонячного вітру]]. Майже вся речовина в межах геліосфери походить із [[сонце|Сонця]]. Межею геліосфери вважають [[геліопауза|геліопаузу]], де потік сонячної плазми врівноважується гідродинамічним та магнітним тиском [[міжзоряний газ|міжзоряного газу]]<ref name=hs />. За сучасними даними ця межа розташована на відстані близько 100 [[а.о.]] і деякою мірою залежить від [[сонячна активність|сонячної активності]]. Форма геліосфери несиметрична, що зумовлено рухом Сонця відносно навколишнього середовища у напрямку [[апекс]]а зі швидкістю 20—25 км/с<ref name=hs>{{А-Е-С|Геліосфера|104—105|g}}</ref>. |
'''Геліосфе́ра''' — зона у [[космос|космічному просторі]] навколо [[Сонце|Сонця]], оточена [[міжзоряний простір|міжзоряним простором]], що перебуває під впливом [[сонячний вітер|сонячного вітру]]. Майже вся речовина в межах геліосфери походить із [[сонце|Сонця]]. Межею геліосфери вважають [[геліопауза|геліопаузу]], де потік сонячної плазми врівноважується гідродинамічним та магнітним тиском [[міжзоряний газ|міжзоряного газу]]<ref name=hs />. За сучасними даними ця межа розташована на відстані близько 100 [[а.о.]] і деякою мірою залежить від [[сонячна активність|сонячної активності]]. Форма геліосфери несиметрична, що зумовлено рухом Сонця відносно навколишнього середовища у напрямку [[апекс]]а зі швидкістю 20—25 км/с<ref name=hs>{{А-Е-С|Геліосфера|104—105|g}}</ref>. |
||
На відстані 60–70 [[а.о.]] (10 млрд км) від Сонця [[сонячний вітер]] рухається зі швидкістю понад 200 км/с (1 млн км/год)<ref name=speed>{{cite web|author=Dr. David H. Hathaway|date=2007-01-18|title=The Solar Wind|publisher=NASA|url=http://solarscience.msfc.nasa.gov/SolarWind.shtml|accessdate=2007-12-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090320094302/http://solarscience.msfc.nasa.gov/SolarWind.shtml|archivedate=2009-03-20|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite news | first=Robert Roy | last=Britt | title=A Glowing Discovery at the Forefront of Our Plunge Through Space | publisher=SPACE.com | date=March 15, 2000 | url=http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/heliosphere_shock_000315.html | accessdate=2006-05-24 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20010111053400/http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/heliosphere_shock_000315.html | archivedate=2001-01-11 | deadurl=yes }}</ref>, але внаслідок взаємодії з міжзоряним простором гальмується і його швидкість падає до нуля. Межа, на якій відбувається гальмування сонячного вітру міжзоряним простором, має назву [[Головна ударна хвиля|головної ударної хвилі]] ({{lang-en|termination shock}}). Цієї межі, яка розташована на відстані близько 90 а.о. від Сонця, досягли 2003 року космічні апарати [[Вояджер-1]] та [[Вояджер-2]]<ref>{{cite web|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1195221/eng/#text|title=Voyager at 90 AU|date=2003-11-20|accessdate=2011-04-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110116144418/http://astronet.ru/db/msg/1195221/eng/#text|archivedate=2011-01-16|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. Межа, на якій рух сонячного вітру зупиняється, має назву [[Межа ударної хвилі|межі ударної хвилі]] ({{lang-en|bow shock}}). |
На відстані 60–70 [[а.о.]] (10 млрд км) від Сонця [[сонячний вітер]] рухається зі швидкістю понад 200 км/с (1 млн км/год)<ref name=speed>{{cite web|author=Dr. David H. Hathaway|date=2007-01-18|title=The Solar Wind|publisher=NASA|url=http://solarscience.msfc.nasa.gov/SolarWind.shtml|accessdate=2007-12-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090320094302/http://solarscience.msfc.nasa.gov/SolarWind.shtml|archivedate=2009-03-20|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite news | first=Robert Roy | last=Britt | title=A Glowing Discovery at the Forefront of Our Plunge Through Space | publisher=SPACE.com | date=March 15, 2000 | url=http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/heliosphere_shock_000315.html | accessdate=2006-05-24 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20010111053400/http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/heliosphere_shock_000315.html | archivedate=2001-01-11 | deadurl=yes }}</ref>, але внаслідок взаємодії з міжзоряним простором гальмується і його швидкість падає до нуля. Межа, на якій відбувається гальмування сонячного вітру міжзоряним простором, має назву [[Головна ударна хвиля|головної ударної хвилі]] ({{lang-en|termination shock}}). Цієї межі, яка розташована на відстані близько 90 а.о. від Сонця, досягли 2003 року космічні апарати [[Вояджер-1]] та [[Вояджер-2]] |
||
та у інших роках космічні апарати " Піонер 10" й "Піонер 11"<ref>{{cite web|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1195221/eng/#text|title=Voyager at 90 AU|date=2003-11-20|accessdate=2011-04-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110116144418/http://astronet.ru/db/msg/1195221/eng/#text|archivedate=2011-01-16|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. Межа, на якій рух сонячного вітру зупиняється, має назву [[Межа ударної хвилі|межі ударної хвилі]] ({{lang-en|bow shock}}). |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Поточна версія на 16:37, 11 грудня 2022
Геліосфе́ра — зона у космічному просторі навколо Сонця, оточена міжзоряним простором, що перебуває під впливом сонячного вітру. Майже вся речовина в межах геліосфери походить із Сонця. Межею геліосфери вважають геліопаузу, де потік сонячної плазми врівноважується гідродинамічним та магнітним тиском міжзоряного газу[1]. За сучасними даними ця межа розташована на відстані близько 100 а.о. і деякою мірою залежить від сонячної активності. Форма геліосфери несиметрична, що зумовлено рухом Сонця відносно навколишнього середовища у напрямку апекса зі швидкістю 20—25 км/с[1].
На відстані 60–70 а.о. (10 млрд км) від Сонця сонячний вітер рухається зі швидкістю понад 200 км/с (1 млн км/год)[2][3], але внаслідок взаємодії з міжзоряним простором гальмується і його швидкість падає до нуля. Межа, на якій відбувається гальмування сонячного вітру міжзоряним простором, має назву головної ударної хвилі (англ. termination shock). Цієї межі, яка розташована на відстані близько 90 а.о. від Сонця, досягли 2003 року космічні апарати Вояджер-1 та Вояджер-2 та у інших роках космічні апарати " Піонер 10" й "Піонер 11"[4]. Межа, на якій рух сонячного вітру зупиняється, має назву межі ударної хвилі (англ. bow shock).
- ↑ а б Геліосфера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 104—105. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Dr. David H. Hathaway (18 січня 2007). The Solar Wind. NASA. Архів оригіналу за 20 березня 2009. Процитовано 11 грудня 2007.
- ↑ Britt, Robert Roy (15 березня 2000). A Glowing Discovery at the Forefront of Our Plunge Through Space. SPACE.com. Архів оригіналу за 11 січня 2001. Процитовано 24 травня 2006.
- ↑ Voyager at 90 AU. 20 листопада 2003. Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.(англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Сонце. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |