Вірменська Радянська Соціалістична Республіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Виправлення граматичних помилок. Адаптація до правил нового правопису.
 
Рядок 62: Рядок 62:


== Уряд ==
== Уряд ==
Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки була Верховна Рада Вірменської РСР, яка включала в свій склад вищу судову владу республіки — [[Верховний Суд]]. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government''. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12</ref>. Зазвичай всі депутати були членами [[КПРС]].
Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки була Верховна Рада Вірменської РСР, яка мала в своєму складі вищу судову владу республіки — [[Верховний Суд]]. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government''. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12</ref>. Зазвичай всі депутати були членами [[КПРС]].


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 69: Рядок 69:
[[29 листопада]] [[1920]] року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала [[Демократична Республіка Вірменія]]), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.
[[29 листопада]] [[1920]] року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала [[Демократична Республіка Вірменія]]), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.


[[2 грудня]] [[1920]] в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за яким вся влада перейшла до Ревкому.
[[2 грудня]] [[1920]] в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за якою вся влада перейшла до Ревкому.


Багато вірмен приєдналися до наступаючих більшовиків, у тому числі до 20-ї і 22-ї дивізій [[11-а армія (СРСР)|11 радянської Червоної Армії]]<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Armenians Units in the Red Army''. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331</ref>.
Багато вірмен приєдналися до більшовиків, які наступали, включно з 20-ою і 22-ою дивізіями [[11-а армія (СРСР)|11 радянської Червоної Армії]]<ref>{{ref-hy}} Hambartsumyan, Victor et al. ''Armenians Units in the Red Army''. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331</ref>.


Після цього було підписано [[Карський договір]], за яким [[Туреччина]] поступилася на користь більшовиків [[Аджарія|Аджарією]]&nbsp;— в обмін на [[Карська область|Карську область]] Вірменії (сьогодні це турецькі провінції [[Карс (іл)|Карс]], [[Иґдир (іл)|Иґдир]] і [[Ардахан (іл)|Ардаган]]). На територіях, що відійшов до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця [[Ані]] і духовна святиня вірменського народу&nbsp;— гора [[Арарат]].
Після цього було підписано [[Карський договір]], за яким [[Туреччина]] поступилася на користь більшовиків [[Аджарія|Аджарією]]&nbsp;— в обмін на [[Карська область|Карську область]] Вірменії (сьогодні це турецькі провінції [[Карс (іл)|Карс]], [[Иґдир (іл)|Иґдир]] і [[Ардахан (іл)|Ардаган]]). На територіях, що відійшли до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця [[Ані]] і духовна святиня вірменського народу&nbsp;— гора [[Арарат]].


Також, з волі [[Йосип Сталін|Й.Сталіна]] (народного комісара РРФСР у справах національностей), території [[Нахічевань|Нахічевані]] та [[Нагорний Карабах|Нагорного Карабаху]], які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської РСР]]<ref name="karabagh">{{cite web | url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html | title= CIA - The World Factbook -- Armenia | accessdate= 2007-01-27 | archive-date= 19 липня 2010 | archive-url= https://web.archive.org/web/20100719074837/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html }}</ref>.
Також з волі [[Йосип Сталін|Й.Сталіна]] (народного комісара РРФСР у справах національностей) території [[Нахічевань|Нахічевані]] та [[Нагорний Карабах|Нагорного Карабаху]], які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської РСР]]<ref name="karabagh">{{cite web | url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html | title= CIA - The World Factbook -- Armenia | accessdate= 2007-01-27 | archive-date= 19 липня 2010 | archive-url= https://web.archive.org/web/20100719074837/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/am.html }}</ref>.


З [[12 березня]] [[1922]] до [[5 грудня]] [[1936]] Вірменська РСР входила до складу [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|ЗСФРР]] разом з [[Грузинська РСР|Грузинською РСР]] й [[Азербайджанська РСР|Азербайджанською РСР]]. У цей час вірмени переживали період відносної стабільності. Вірменський алфавіт був реформований, і підвищився рівень письменності серед населення.
З [[12 березня]] [[1922]] до [[5 грудня]] [[1936]] Вірменська РСР входила до складу [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|ЗСФРР]] разом з [[Грузинська РСР|Грузинською РСР]] й [[Азербайджанська РСР|Азербайджанською РСР]]. У цей час вірмени переживали період відносної стабільности. Вірменський алфавіт був реформований; підвищився рівень письменности серед населення.


=== За часів Сталіна ===
=== За часів Сталіна ===


За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотності населення, але жорстоко придушувався націоналізм.
За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотности населення, але жорстоко придушувався націоналізм.
1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до складу СРСР.
1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до складу СРСР.


Сталін запровадив низку заходів у переслідуванні [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]].
Сталін запровадив низку заходів із переслідування [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]].


За часів Великого терору десятки тисяч вірмен було страчено і депортовано. 1944 року близько 200,000 вірмен-[[Гемшини|гемшинів]] було депортовано з [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]] до [[Казахська РСР|Казахської РСР]] й [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]].
За часів Великого терору десятки тисяч вірмен були страчені та депортовані. 1944 року близько 200,000 вірмен-[[Гемшини|гемшинів]] було депортовано з [[Грузинська РСР|Грузинської РСР]] до [[Казахська РСР|Казахської РСР]] й [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]].


=== Вірменська імміграція ===
=== Вірменська імміграція ===


Республіка, зазнала важкі втрати після війни, тому Сталін дозволив відкриту імміграційну політику у Вірменії, діаспорі було запропоновано повернення на Прабатьківщину за для зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм було запропоновано переїзд до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік<ref>Dekmejian. ''The Armenian People'', p. 416</ref>. Більшість із щойно прибулих говорили [[Західно-Вірменська мова|Західно-Вірменським діалектом]], тоді як у Вірменії розмовляли [[Східно-Вірменська мова|Східно-Вірменською]].
Республіка зазнала важких втрат після війни, тому Сталін дозволив Вірменії вести відкриту імміграційну політику, діаспорі запропоновано повернутися на Прабатьківщину задля зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія, були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм запропонували переїхати до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік<ref>Dekmejian. ''The Armenian People'', p. 416</ref>. Більшість щойно прибулих говорили [[Західно-Вірменська мова|західно-вірменським діалектом]], тоді як у Вірменії розмовляли [[Східно-Вірменська мова|східно-вірменською]].


=== За часів Горбачова ===
=== За часів Горбачова ===


[[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] розпочав впровадження політики [[гласність|гласності]] і [[Перебудова|перебудови]]. [[Гемшини]], які були депортовані Сталіном в Казахстан оголосили запит до уряду, що до переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-[[Гемшини|гемшинами]] й християнами-вірменами Але, інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.
[[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] розпочав політику [[гласність|гласности]] та [[Перебудова|перебудови]]. [[Гемшини]], яких депортував Сталін у Казахстан, направили запит до уряду щодо переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-[[Гемшини|гемшинами]] та християнами-вірменами. Але інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.


Нагорний Карабах, який було обіцяно Вірменії більшовиками, але переданий Азербайджанській РСР Сталіним, розпочав мирний, демократичний рух, об'єднання області з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувало, що вони побоюються примусової [[ісламізація|ісламізації]] регіону<ref>{{cite book |first = Emmanuel | last = Karagiannis | title = Energy and Security in the Caucasus | publisher = Routledge (UK) | pages = 37 | year = 2002 | isbn = 0700714812}}</ref>. 20 лютого 1988, вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією<ref>{{cite book |first = Tim | last = Potier | title = Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal | publisher = Martinus Nijhoff
Нагорний Карабах, який більшовики обіцяли Вірменії, але Сталін передав у склад Азербайджанської РСР, розпочав мирний, демократичний рух об'єднання области з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувала, що вони побоюються примусової [[ісламізація|ісламізації]] регіону<ref>{{cite book |first = Emmanuel | last = Karagiannis | title = Energy and Security in the Caucasus | publisher = Routledge (UK) | pages = 37 | year = 2002 | isbn = 0700714812}}</ref>. 20 лютого 1988 р. вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією<ref>{{cite book |first = Tim | last = Potier | title = Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal | publisher = Martinus Nijhoff
Publishers | pages = 6 | year = 2001 | isbn = 9041114777}}</ref> . Були проведені демонстрації в Єревані на підтримку карабаських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контр-демонстрації. Які вилилися у [[Сумгаїтський погром|погроми вірмен]] в місті [[Сумгаїт]].
Publishers | pages = 6 | year = 2001 | isbn = 9041114777}}</ref> . Відбулися демонстрації в Єревані на підтримку карабаських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контрдемонстрацій, які вилилися у [[Сумгаїтський погром|погроми вірмен]] в місті [[Сумгаїт]].


Незабаром, спалахнули етнічні заворушення між вірменами та азербайджанцями, у місцях спільного проживання. Було оголошено офіційне письмове прохання до Горбачова що до об'єднання Нагорного Карабаху з Вірменією, але позов був відхилений на весні 1988.
Незабаром спалахнули етнічні заворушення між вірменами й азербайджанцями у місцях спільного проживання. Горбачову було надіслано офіційне письмове прохання щодо об'єднання Нагорного Карабаху з Вірменією, проте клопотання було відхилене навесні 1988 р.


=== Незалежність ===
=== Незалежність ===
[[5 травня]] [[1990]] року була створена Нова [[Вірменська Армія]] (НВА), непідконтрольна Радянській Армії. [[28 травня]] планувалось святкувати річницю створення [[Демократична Республіка Вірменія|ДРВ]]. [[27 травня]] спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, через що свято довелося скасувати.
[[5 травня]] [[1990]] року була створена Нова [[Вірменська Армія]] (НВА), не підконтрольна Радянській Армії. [[28 травня]] планувалося святкування річниці створення [[Демократична Республіка Вірменія|ДРВ]]. [[27 травня]] спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, а свято довелося скасувати.


[[23 серпня]] [[1990]] Вірменська РСР була перейменована на Республіку Вірменія, але залишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в [[1991]] році.
[[23 серпня]] [[1990]] Вірменська РСР перейменована на Республіку Вірменія, але лишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в [[1991]] році.


[[16 березня]] [[1991]] Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)<ref name="NewsBrief">{{cite web|url=http://www.ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml|title=Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum.|accessdate=2007-02-06|deadurl=404|archive-date=16 листопада 2005|archive-url=https://web.archive.org/web/20051116105136/http://ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml}}</ref>. [[23 серпня]] [[1991]] Вірменія оголосила незалежність від СРСР.
[[16 березня]] [[1991]] Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)<ref name="NewsBrief">{{cite web|url=http://www.ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml|title=Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum.|accessdate=2007-02-06|deadurl=404|archive-date=16 листопада 2005|archive-url=https://web.archive.org/web/20051116105136/http://ukrweekly.com/Archive/1998/129805.shtml}}</ref>. [[23 серпня]] [[1991]] Вірменія оголосила незалежність від СРСР.

Поточна версія на 21:38, 22 вересня 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вірменія.

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
Армянская Советская Социалистическая Республика
Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն
↓ 1936 – 1991 Вірменія
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Гімн Вірменської РСР
ВРСР: історичні кордони на карті
ВРСР: історичні кордони на карті
Столиця Єреван
Мови вірменська, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 29 листопада 1936
 - Ліквідовано 23 вересня 1991
Площа 29 800 км2
Населення
 -  3 287 000 осіб
     Густота 110,3 осіб/км² 
Попередник		 Наступник
Соціалістична Радянська Республіка Вірменія
Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
Вірменія
Орден Леніна (1958, 1968), Орден Жовтневої Революції (1970),

Орден Дружби народів (1972)

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
Історія Вірменії
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • Едеса • Мелітена • Пір • Кілікія
Шах-Арменіди • Хамс • Арран • Чухур-Саад • Карабах
Вірменська область • Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни та битви
Війни: Парфія • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • Арташат • Рандея • Аварайр
Варнакерт • Севан • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • Апаран • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • Тондракійці • Католицизм
Географія
Вірменія (Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Династії
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Національно-визвольний рух
Арменакан • Гнчак • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • Етногенез • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • Вірменофобія • Амшенці • Діаспора
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія
Портал «Вірменія»

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка  (вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն — Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun, скорочено Вірменська РСР) — республіка у складі колишнього Радянського Союзу.

Проголошена 5 грудня 1936 року.

Уряд

[ред. | ред. код]

Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки була Верховна Рада Вірменської РСР, яка мала в своєму складі вищу судову владу республіки — Верховний Суд. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки[1]. Зазвичай всі депутати були членами КПРС.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок Радянської влади

[ред. | ред. код]

29 листопада 1920 року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала Демократична Республіка Вірменія), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.

2 грудня 1920 в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за якою вся влада перейшла до Ревкому.

Багато вірмен приєдналися до більшовиків, які наступали, включно з 20-ою і 22-ою дивізіями 11 радянської Червоної Армії[2].

Після цього було підписано Карський договір, за яким Туреччина поступилася на користь більшовиків Аджарією — в обмін на Карську область Вірменії (сьогодні це турецькі провінції Карс, Иґдир і Ардаган). На територіях, що відійшли до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця Ані і духовна святиня вірменського народу — гора Арарат.

Також з волі Й.Сталіна (народного комісара РРФСР у справах національностей) території Нахічевані та Нагорного Карабаху, які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу Азербайджанської РСР[3].

З 12 березня 1922 до 5 грудня 1936 Вірменська РСР входила до складу ЗСФРР разом з Грузинською РСР й Азербайджанською РСР. У цей час вірмени переживали період відносної стабільности. Вірменський алфавіт був реформований; підвищився рівень письменности серед населення.

За часів Сталіна

[ред. | ред. код]

За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотности населення, але жорстоко придушувався націоналізм. 1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до складу СРСР.

Сталін запровадив низку заходів із переслідування Вірменської Апостольської Церкви.

За часів Великого терору десятки тисяч вірмен були страчені та депортовані. 1944 року близько 200,000 вірмен-гемшинів було депортовано з Грузинської РСР до Казахської РСР й Узбецької РСР.

Вірменська імміграція

[ред. | ред. код]

Республіка зазнала важких втрат після війни, тому Сталін дозволив Вірменії вести відкриту імміграційну політику, діаспорі запропоновано повернутися на Прабатьківщину задля зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія, були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм запропонували переїхати до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік[4]. Більшість щойно прибулих говорили західно-вірменським діалектом, тоді як у Вірменії розмовляли східно-вірменською.

За часів Горбачова

[ред. | ред. код]

Михайло Горбачов розпочав політику гласности та перебудови. Гемшини, яких депортував Сталін у Казахстан, направили запит до уряду щодо переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-гемшинами та християнами-вірменами. Але інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.

Нагорний Карабах, який більшовики обіцяли Вірменії, але Сталін передав у склад Азербайджанської РСР, розпочав мирний, демократичний рух об'єднання области з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувала, що вони побоюються примусової ісламізації регіону[5]. 20 лютого 1988 р. вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією[6] . Відбулися демонстрації в Єревані на підтримку карабаських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контрдемонстрацій, які вилилися у погроми вірмен в місті Сумгаїт.

Незабаром спалахнули етнічні заворушення між вірменами й азербайджанцями у місцях спільного проживання. Горбачову було надіслано офіційне письмове прохання щодо об'єднання Нагорного Карабаху з Вірменією, проте клопотання було відхилене навесні 1988 р.

Незалежність

[ред. | ред. код]

5 травня 1990 року була створена Нова Вірменська Армія (НВА), не підконтрольна Радянській Армії. 28 травня планувалося святкування річниці створення ДРВ. 27 травня спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, а свято довелося скасувати.

23 серпня 1990 Вірменська РСР перейменована на Республіку Вірменія, але лишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в 1991 році.

16 березня 1991 Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)[7]. 23 серпня 1991 Вірменія оголосила незалежність від СРСР.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12
  2. ↑ (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Armenians Units in the Red Army. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331
  3. ↑ CIA - The World Factbook -- Armenia. Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 27 січня 2007.
  4. ↑ Dekmejian. The Armenian People, p. 416
  5. ↑ Karagiannis, Emmanuel (2002). Energy and Security in the Caucasus. Routledge (UK). с. 37. ISBN 0700714812.
  6. ↑ Potier, Tim (2001). Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal. Martinus Nijhoff Publishers. с. 6. ISBN 9041114777.
  7. ↑ Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum. Архів оригіналу за 16 листопада 2005. Процитовано 6 лютого 2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
На 1991
Скасовані
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вірменська_Радянська_Соціалістична_Республіка&oldid=40477782