Військово-медичний клінічний центр Північного регіону: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Правильна назва
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 25: Рядок 25:
== Історія ==
== Історія ==
=== Військовий госпіталь в XIX — XX століттях ===
=== Військовий госпіталь в XIX — XX століттях ===
В 1874 році Головним військово-санітарним комітетом Військового міністерства [[Російська імперія|Російської імперії]] було прийнято рішення побудувати в Харкові барачний лазарет на 200 ліжок<ref name="mk3">[http://vecherniy.kharkov.ua/news/16165/ ВОЕННЫЙ ГОСПИТАЛЬ В ДЕЙСТВИИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726173555/https://vecherniy.kharkov.ua/news/16165/ |date=26 липня 2020 }} на http://vecherniy.kharkov.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726174131/https://vecherniy.kharkov.ua/ |date=26 липня 2020 }}</ref><ref name="mu2"/>.
В 1874 році Головним військово-санітарним комітетом Військового міністерства [[Російська імперія|Російської імперії]] було прийнято рішення побудувати в Харкові барачний лазарет на 200 ліжок<ref name="mk3">[http://vecherniy.kharkov.ua/news/16165/ ВОЕННЫЙ ГОСПИТАЛЬ В ДЕЙСТВИИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726173555/https://vecherniy.kharkov.ua/news/16165/ |date=26 липня 2020 }} на http://vecherniy.kharkov.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726174131/https://vecherniy.kharkov.ua/ |date=26 липня 2020 }}</ref><ref name="mu2"/>. В 1875–1876 роках на відведеній ділянці землі були побудовані основні будівлі госпіталю, що збереглися до наших днів. В 1887 році розташований в нових приміщеннях Харківський місцевий лазарет був перейменований в тимчасовий Харківський військовий госпіталь (1-го класу), а з 1880 року став існувати як постійний військовий госпіталь.
В 1875-1876 роках на відведеній ділянці землі були побудовані основні будівлі госпіталю, що збереглися до наших днів. В 1887 році розташований в нових приміщеннях Харківський місцевий лазарет був перейменований в тимчасовий Харківський військовий госпіталь (1-го класу), а з 1880 року став існувати як постійний військовий госпіталь.


Тільки через тринадцять років - влітку 1887 року - будівництво було завершено і в новенькі корпусу вселилися військові медики. Так столиця Слобожанщини обзавелася власним військовим госпіталем
Тільки через тринадцять років — влітку 1887 року — будівництво було завершено і в нові корпуси вселилися військові медики. Так столиця Слобожанщини отримала власний військовий шпиталь.


=== Військовий госпіталь у XX столітті ===
=== Військовий госпіталь у XX столітті ===
Перші серйозні зміни відбулися в роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Тоді Харківський військовий госпіталь розрісся аж до 1500 ліжок-місць і надавав медичну допомогу пораненим солдатам і офіцерам царської армії. Але і після революції військове медустанову закривати не стали. У госпіталі були відділення всіх напрямків, виключаючи психіатричне і педіатричне. Максимальна кількість хворих в стаціонарі доходила до 450.
Перші серйозні зміни відбулися в роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Тоді Харківський військовий госпіталь розрісся аж до 1500 ліжок-місць і надавав медичну допомогу пораненим солдатам і офіцерам царської армії. Але і після революції військову медустанову закривати не стали. У госпіталі були відділення всіх напрямків, виключаючи психіатричне і педіатричне. Максимальна кількість хворих в стаціонарі доходила до 450.


Наступне суворе випробування почалося для госпіталю під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. З початку Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року, госпіталь одержав назву – ''Харківський Військовий госпіталь №384'' і був розширений до 600 ліжок. З її початком тут лікували поранених солдатів і офіцерів Червоної Армії, коли ворог підійшов до Харкова, установа була терміново евакуйовано в [[Барнаул]].
Наступне суворе випробування почалося для госпіталю під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. З початку Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року, госпіталь одержав назву – ''Харківський Військовий госпіталь №384'' і був розширений до 600 ліжок. З її початком тут лікували поранених солдатів і офіцерів Червоної Армії, коли ворог підійшов до Харкова, установа була терміново евакуйовано в [[Барнаул]].
Рядок 42: Рядок 41:
3 літа 1999 року&nbsp;— іменується ''«Військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр»'' Північного регіону.
3 літа 1999 року&nbsp;— іменується ''«Військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр»'' Північного регіону.


У 2007 році відповідно до ''«Концепції розвитку військової медицини»'' в Харькові при військово-медичному клінічному центрі Південного регіону була сформована військова частина А0209 або 65-й військовий мобільний госпіталь (65 ВМГ).
У 2007 році відповідно до ''«Концепції розвитку військової медицини»'' в Харкові при військово-медичному клінічному центрі Південного регіону була сформована військова частина А0209 або 65-й військовий мобільний госпіталь (65 ВМГ).


Станом на жовтень 2017 року, із початку проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції на сході]] фахівці ВМКЦ ПнР вже надали медичну допомогу українським військовослужбовцям і правоохоронцям та 8 000 від усіх учасників бойових дій поступили до Харкова із пораненнями чи бойовими травмами, решта – із захворюваннями різного характеру<ref>[http://khovk.org/ru/news/one_news/318.html Військово-иедичному клінічному центрі Північного регіону 140 років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726110325/http://khovk.org/ru/news/one_news/318.html |date=26 липня 2020 }} на http://khovk.org/ru/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928115251/http://khovk.org/ru/ |date=28 вересня 2020 }}</ref>.
Станом на жовтень 2017 року, із початку проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції на сході]] фахівці ВМКЦ ПнР вже надали медичну допомогу українським військовослужбовцям і правоохоронцям та 8 000 від усіх учасників бойових дій поступили до Харкова із пораненнями чи бойовими травмами, решта – із захворюваннями різного характеру<ref>[http://khovk.org/ru/news/one_news/318.html Військово-иедичному клінічному центрі Північного регіону 140 років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200726110325/http://khovk.org/ru/news/one_news/318.html |date=26 липня 2020 }} на http://khovk.org/ru/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928115251/http://khovk.org/ru/ |date=28 вересня 2020 }}</ref>.
Рядок 48: Рядок 47:
== Структура ==
== Структура ==
* 9-й військовий шпиталь (Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт Десна, в/ч А4302)
* 9-й військовий шпиталь (Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт Десна, в/ч А4302)
* 387-й гарнізонний військовий шпиталь (м. Полтава, в/ч А3114):
* 387-й гарнізонний військовий шпиталь (м. [[Полтава]], в/ч А3114):
** 8-ма окрема автомобільна санітарна рота
** 8-ма окрема автомобільна санітарна рота
* 407-й військовий шпиталь (м. Чернігів, в/ч А3120)
* 407-й військовий шпиталь (м. Чернігів, в/ч А3120)

Версія за 11:03, 27 липня 2023

Військово-медичний клінічний центр Північного регіону
ТипВійськовий шпиталь
Засновано1877 (147 років)
Головний лікарХорошун Едуард Миколайович
Кількість ліжок475
Кількість лікарів116
Країна Україна
Адреса Україна, м. Харків, вул. Культури, 5

Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (ВМКЦ ПнР, в/ч А3306) — військово-медичний заклад (шпиталь) у місті Харків, одна з провідних установ охорони здоров'я Міністерства оборони України. Є багатопрофільним клінічним, лікувально-діагностичним та науковим центром в якому лікуються військовослужбовці, ветерани Збройних Сил, та всі охочі цивільні пацієнти.

Командування ВМКЦ координує і забезпечує діяльність 4-х військових госпіталів і більше ніж 20 медичних підрозділів стройових військових частин, які дислоковані на території п'яти областей (Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській та Луганській)[1].


Історія

Військовий госпіталь в XIX — XX століттях

В 1874 році Головним військово-санітарним комітетом Військового міністерства Російської імперії було прийнято рішення побудувати в Харкові барачний лазарет на 200 ліжок[2][1]. В 1875–1876 роках на відведеній ділянці землі були побудовані основні будівлі госпіталю, що збереглися до наших днів. В 1887 році розташований в нових приміщеннях Харківський місцевий лазарет був перейменований в тимчасовий Харківський військовий госпіталь (1-го класу), а з 1880 року став існувати як постійний військовий госпіталь.

Тільки через тринадцять років — влітку 1887 року — будівництво було завершено і в нові корпуси вселилися військові медики. Так столиця Слобожанщини отримала власний військовий шпиталь.

Військовий госпіталь у XX столітті

Перші серйозні зміни відбулися в роки Першої світової війни. Тоді Харківський військовий госпіталь розрісся аж до 1500 ліжок-місць і надавав медичну допомогу пораненим солдатам і офіцерам царської армії. Але і після революції військову медустанову закривати не стали. У госпіталі були відділення всіх напрямків, виключаючи психіатричне і педіатричне. Максимальна кількість хворих в стаціонарі доходила до 450.

Наступне суворе випробування почалося для госпіталю під час Другої світової війни. З початку Великої Вітчизняної війни 22 червня 1941 року, госпіталь одержав назву – Харківський Військовий госпіталь №384 і був розширений до 600 ліжок. З її початком тут лікували поранених солдатів і офіцерів Червоної Армії, коли ворог підійшов до Харкова, установа була терміново евакуйовано в Барнаул.

В кінці 1943 року госпіталь повернувся на колишнє місце. За роки війни місцеві медики вилікували понад 18 000 військовослужбовців Червоної Армії та провели близько 10 000 операцій.

У 1977 році госпіталь було нагороджено орденом «Червоної Зірки» і він став іменуватися «384-й військовий ордена Червоної Зірки госпіталь »[2]

Роки незалежності

3 літа 1999 року — іменується «Військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр» Північного регіону.

У 2007 році відповідно до «Концепції розвитку військової медицини» в Харкові при військово-медичному клінічному центрі Південного регіону була сформована військова частина А0209 або 65-й військовий мобільний госпіталь (65 ВМГ).

Станом на жовтень 2017 року, із початку проведення антитерористичної операції на сході фахівці ВМКЦ ПнР вже надали медичну допомогу українським військовослужбовцям і правоохоронцям та 8 000 від усіх учасників бойових дій поступили до Харкова із пораненнями чи бойовими травмами, решта – із захворюваннями різного характеру[3].

Структура

  • 9-й військовий шпиталь (Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт Десна, в/ч А4302)
  • 387-й гарнізонний військовий шпиталь (м. Полтава, в/ч А3114):
    • 8-ма окрема автомобільна санітарна рота
  • 407-й військовий шпиталь (м. Чернігів, в/ч А3120)
  • 65-й військово-мобільний госпіталь (м. Харків, в/ч А0209)

Керівництво

Начальники військово-медичного клінічного центру:

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Військово-медичний центр Північного регіону збільшує кількість відділень на http://www.unian.ua/ [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б ВОЕННЫЙ ГОСПИТАЛЬ В ДЕЙСТВИИ [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] на http://vecherniy.kharkov.ua/ [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Військово-иедичному клінічному центрі Північного регіону 140 років [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] на http://khovk.org/ru/ [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б ВМКЦ ПнР [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] на http://opendatabot.ua/ [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
  5. ↑ У Харкові військові лікарі надали допомогу 4000 воїнам-учасникам АТО [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] на http://kharkivoda.gov.ua/ [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
  6. ↑ У харківському військовому госпіталі — новий начальник. KharkivToday(рос.)

Посилання

Структура
Сухопутні війська
Командування
Роди
Повітряні сили
Командування
Роди
ВМС
Окремі роди сил
Окремі роди військ
Інші
Оснащення
Символи
Військова служба
Правове поле
Освіта
Медицина
Музика
ЗМІ
Спорт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-медичний_клінічний_центр_Північного_регіону&oldid=40014164