Вулиця Шевченка (Глухів): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{Портал|Глухів}} |
{{Портал|Глухів}} |
||
{{ЕІУ|2|121}} |
|||
* [http://profy.nplu.org/!site/files/1000-glukhiv.doc Вулиці міста розповідають - Бібліотекар України] |
* [http://profy.nplu.org/!site/files/1000-glukhiv.doc Вулиці міста розповідають - Бібліотекар України] |
||
* ''Неофициальный сайт города Глухова,'' [http://hlukhiv.com.ua/articles/interesting/shema_izmenenii_nazvanii_ulic_goroda_gluhova.html Схема изменений названий улиц города Глухова] |
* ''Неофициальный сайт города Глухова,'' [http://hlukhiv.com.ua/articles/interesting/shema_izmenenii_nazvanii_ulic_goroda_gluhova.html Схема изменений названий улиц города Глухова] |
Версія за 06:44, 8 лютого 2018
Вулиця Шевченка (раніше Романівська) — вулиця сучасного міста Глухів Сумської області.
Назва
Названа на честь видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка, який декілька разів відвідував Глухів, мав дружні зв’язки з мешканцями міста.
Із історії
Весною 1843 року Шевченко виїхав на Україну. Село Есмань, нині селище Черневе (Глухівський район) було першим на поштовому тракті Москва-Київ. Кілька разів поет відвідував його проїздом із Петербурга на Україну. Своє перебування в Есмані він згадує в повісті «Капітанша». Під час кожної поїздки шлях його лежав через Глухів, де в поета було багато друзів і знайомих. Серед них Маркевич Микола Андрійович, уродженець села Дунаєць (Глухівський район), український історик, поет, композитор, музикознавець.
Глухів став містом, де Шевченко останній раз прощався з Україною.
Вулиця сьогодні
Вулицю Шевченка перетинає вулиця Пушкіна, паралельно розташована вулиця Інститутська.
Вулиця Шевченка славиться своїми історичними пам'ятками архітектури.
Вулиця Шевченка, 30. Другу молодість отримала будівля, більш відома у Глухові як садибний будинок Кочубеїв. Ця пам'ятка архітектури була побудована в 1904 році. Певний час будівля пустувала, будинок втрачав свою красу. Сьогодні установа знаходиться на балансі національного історико-культурного заповідника в м. Глухові. Із напівзруйнованого будинок Кочубеїв перетворився на палац.
Шевченка, 28. На початку ХІХ століття майже там, де зараз вулиця Києво-Московська перетинається з вулицею Шевченка, стояла Московська брама, подібна до Київської. За наказом Олександра І земляні вали глухівської фортеці було скинуто до фортечного рову й Московська брама була знищена.
Шевченка, 16. Розташовані: спільне підприємство «Технологія», відділ освіти, фонд інвестування «Рідний дім».
Шевченка, 13. Управління Державного земельного агентства у Глухівському районі, відділ статистики, екологічна інспекція.
Шевченка, 12. Знаходиться колишнє приміщення банку М.Терещенка. Сьогодні в ньому міститься ТОВ МАК «Торговий дім Полісся».
Шевченка, 10. Управління юстиції.
Шевченка, 6. Глухівська міська рада та міське фінансове управління.
Див. також
Джерела
Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 121. — ISBN 966-00-0405-2.
- Вулиці міста розповідають - Бібліотекар України
- Неофициальный сайт города Глухова, Схема изменений названий улиц города Глухова
- Розпорядження міського голови про перейменування топонімів на території Глухівської міської ради
|