Венелін Ганев

Венелін Ганев
Венелин Ганев
Венелін Ганев
Регент Болгарії
9 вересня 1944 року — 15 вересня 1946 року
Монарх	Симеон II
Попередник	Кирил, князь Преславський Богдан Філов Никола Михов
Наступник	монархію скасовано
Міністр юстиції Болгарії
7 травня — 6 жовтня 1919 року
Монарх	Борис III
Прем'єр-міністр	Теодор Теодоров
Попередник	Петр Джидров
Наступник	Марко Турлаков
Народився	16 лютого 1880(1880-02-16) Русе, Князівство Болгарія
Помер	25 березня 1966(1966-03-25) (86 років) Софія, Народна Республіка Болгарія
Похований	Центральний цвинтар Софіїd
Відомий як	дипломат, адвокат, політик, викладач університету
Місце роботи	Софійський університет Святого Климента Охридського і Університет національного та світового господарства
Країна	Болгарія
Alma mater	Женевський університет і Лейпцизький університет
Політична партія	Radical Democratic Partyd, Демократичний союз і Fatherland Frontd
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Венелін Йорданов Ганев (16 лютого 1880(18800216), Русе — 25 березня 1966, Софія) — болгарський юрист і політичний діяч. Регент Болгарії (1944-1946), академік Болгарської академії наук.

Вивчав філософію і право в Лейпцигу (1897—1898) і Женеві (1898—1901), також отримав в Женеві вищу музичну освіту (1901).

З 1908-ординарний доцент енциклопедії та філософії права, з 1913-екстраординарний професор філософії і загальної теорії права Софійського університету, в 1918-1947-ординарний професор кафедри торгового права юридичного факультету Софійського університету. У 1914-1915 і 1916-1918-декан юридичного факультету Софійського університету.

З 7 травня по 6 жовтня 1919-міністр юстиції в уряді Теодора Теодорова. З липня 1919 був членом болгарської делегації на мирних переговорах в Парижі (його щоденник за період з 27 липня по 22 вересня 1919 був опублікований в 2005). У 1920-1922-посланник (повноважний міністр) у Франції. У 1908-1923-член Радикально-демократичної партії, в 1923 разом з більшою частиною своїх колег по партії вступив в політичне об'єднання «Демократична змова», з якого вийшов в 1925, будучи незгодним з авторитарним курсом кабінету Александра Цанкова і перейшов у опозицію до уряду. У 1923-1927-депутат 21-их Народних Зборів. У 1926-1940 займався адвокатською практикою в Софії. Дотримувався ліберальних політичних поглядів, представник гуманістичної традиції у болгарській та європейської правової думки. Засновник Ліги захисту прав людини-першої правозахисної організації в Болгарії.

Під час Другої світової війни як незалежний інтелектуал приєднався до опозиційного Вітчизняному фронту, протестував проти планів депортації болгарських євреїв в Німеччину. Після перевороту 9 вересня 1944 став одним з трьох регентів, які керували Болгарією при малолітньому царі Симеоні II (разом з Тодором Павловим і Цвятко Бобошевскім). Як регент співчував опозиції, був противником розширення впливу Болгарської комуністичної партії, в серпні 1945 звернувся до Союзної контрольної комісії з проханням відкласти парламентські вибори на більш пізній термін (що відповідало вимогам опозиції). Після ліквідації в Болгарії монархії перестав бути регентом (18 вересня 1946). У 1947 запропонував демократичний проект конституції, який не був прийнятий парламентом, натомість депутати проголосували за комуністичний варіант основного закону.

Як прихильник опозиційних політичних сил зазнавав утисків з боку влади: в 1947 був висланий в Дряново, в 1948 позбавлений звання академіка. 30 березня 1990 посмертно реабілітований, 27 березня 1991 був поновлений в лавах Академії наук.

Праці

• Шопен (1919)
• Історичний розвиток торгового права (1921)
• Курс загальної теорії права. Вступ. Методологія права (1921—1932, 1946)
• Курс торгового права (1923)
• Курс загальної теорії права. Правові явища. (1925)
• Систематичний курс по неспроможності. Т. 1 (1926).
• Підручник загальної теорії права. Т. 1-2 (1932—1938).
• Економічна дійсність. Досвід соціологічного синтезу (1945)
• Демократія (1946)
• Закон соудный людьмъ. Юридично-історичне та юридично-аналітичне дослідження (1959)
• Праці з загальної теорії права (1999)

Посилання

• Біографія