Ѕ (кирилиця): відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Поточна версія на 10:19, 12 травня 2024

Літера Ѕ

Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
А̄	А́	А̀	Ӑ	А̂	А̊	Ӓ
Ӓ̄	А̃	А̨	Ә	Ә́	Ә̃	Ӛ
Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄	Ӻ	Ӷ
Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ	Ԫ	Ԭ
Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈	Ӂ	Җ
Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ	Ԑ	Ԑ̈
Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ	Ӥ	Қ
Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ	Ԛ	Ӆ
Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ	Ӎ	Ӊ
Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ	Ԋ	О̆
О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄	Ӫ	Ҩ
Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ	Ҫ	Ԍ
Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ	У̃	Ӯ
Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́	Ұ	Х̑
Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈	Ԧ	Ꚕ
Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ	Ӌ	Ҹ	Ꚓ
Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ	Ы̆	Ы̄	Ӹ
Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇	Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄
Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄	Я̆	Я̄	Я̈
Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ꙇ	Ҁ	Ѻ	Ѹ	Ѡ	Ѽ
Ѿ	Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси	Ѧ
Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ	Ѳ	Ѵ
Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ	Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ
Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ	Ꚛ	Ꚏ̆	Ꙏ
Літери кирилиці

Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/, наприклад ѕвонче («дзвін»). В старо- та церковнослов'янських абетках займала десяту позицію. У старослов'янській передавала м'який африкат [dz'], що утворився з [g] перед голосними переднього ряду у результаті другої палаталізації.

У глаголиці мала вигляд , а в давній кирилиці символ (в прямому або дзеркальному вигляді: Ѕ, Ꙅ) використовували первісно тільки як числовий знак для позначення числа «6», а для позначення африката [dz'] використовувався видозмінений варіант літери З, схожий на «перекреслене Z (Ꙃ)» або «Z з гачком справа посередині». Надалі узвичаїли і для передавання [dz']. Походження глаголичної літери неясне, а кирилична виводиться від архаїчної літери стигма, що теж використовувалася для передачі числа 6. Припускається, що візуальна тотожність букви «зіло» і латинської S (яка походить від сигми) є випадковою.

У сучасній церковнослов'янській мові традиційно читається як «з»^[1]^[2] — це пов'язане з процесом переходу африката [dz'] в [z'] і [z] у більшості слов'янських мов (з сучасних слов'янських dz' < *g зберігся лише в польській і македонській). У церковнослов'янській буквеній цифірі позначає число «6».

У старослов'янську добу різниця між ⟨Ѕ⟩ і ⟨З⟩ вже почала стиратися, а в письмовій церковнослов'янській мові з середини XVII століття ⟨Ѕ⟩ використовувалась лише формально.

Літера ⟨Ѕ⟩ відрізняється від ⟨З⟩:^[3]

⟨Ѕ⟩ використовується в коренях, що походять від наступних семи слів, котрі починаються на ⟨Ѕ⟩ : ѕвѣзда, ѕвѣрь, ѕеліе, ѕлакъ, ѕлый, ѕмій, ѕѣлѡ («звізда, звір, зілля, злак, злий, змій, дуже»);
⟨З⟩ використовується в усіх інших випадках;
⟨Ѕ⟩ має числове значення 6, тоді як ⟨З⟩ має числове значення 7.

Старослов'янська назва цієї літери — «ѕѣло» (вимова «дзіло́»), церковнослов'янська — «ѕѣлѡ» (вимова «зіло́»); означає «дуже, надто, надмірно».

Кодування	Реєстр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1029	0405	002005	00000100 00000101
Юнікод	Мала	1109	0455	002125	00000100 01010101
ISO 8859-5	Велика	165	A5	245	10100101
ISO 8859-5	Мала	245	F5	365	11110100
KOI-8	Велика	181	B5	265	10110101
KOI-8	Мала	165	A5	245	10100101
Windows-1251	Велика	189	BD	275	10111101
Windows-1251	Мала	190	BE	276	10111110

В HTML велику літеру S можна записати як Ѕ або Ѕ, а малу ѕ — як ѕ або ѕ.

Починаючи з версії Юнікоду 5.1 старослов'янську літеру «зіло» було відділено від сучасної Ѕ, їй надано коди U+A642 та U+A643 (Ꙃꙃ); також введено коди для «дзеркального» варіанта Ѕ — U+A644 та U+A645 (Ꙅꙅ).

Див. також

Примітки

↑ Иеромонах Алипий (Гаманович). Методическое пособие по церковнославянскому языку [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ А. Е. Смирнова. Церковнославянский язык в таблицах [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Gamanovich, Alypy (1964), Грамматика Церковно-Славянскаго Языка (Grammar of the Church Slavonic Language), Jordanville, New York: Printing shop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery (опубліковано опубліковано 1984), ISBN 978-0-88465-064-5

[1] Иеромонах Алипий (Гаманович). Методическое пособие по церковнославянскому языку [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] А. Е. Смирнова. Церковнославянский язык в таблицах [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[GCSL-3] Gamanovich, Alypy (1964), Грамматика Церковно-Славянскаго Языка (Grammar of the Church Slavonic Language), Jordanville, New York: Printing shop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery (опубліковано опубліковано 1984), ISBN 978-0-88465-064-5

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 |Зображення=[[Файл:Cyrillic letter Dze - uppercase and lowercase.svg|100px]]
 }}
-'''Ѕ, ѕ''' («зіло́», «дзіло́»)&nbsp;— [[кирилиця|кирилична]] [[літера]], десята літера [[македонська абетка|македонської абетки]], що позначає звук /dz/, наприклад ''ѕвона'' («[[дзвін]]»).
+'''Ѕ, ѕ''' («зіло́», «дзіло́»)&nbsp;— [[кирилиця|кирилична]] [[літера]], десята літера [[македонська абетка|македонської абетки]], що позначає звук /dz/, наприклад ''ѕвонче'' («[[дзвін]]»).
 В [[староцерковнослов'янська мова|старо-]] та [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янських]] абетках займала десяту позицію. У старослов'янській передавала м'який африкат [[Дзвінкий ясенний африкат|[dz']]], що утворився з [g] перед голосними переднього ряду у результаті [[Друга палаталізація|другої палаталізації]].
-У [[глаголиця|глаголиці]] мала вигляд [[Файл:Glagolitic dzelo.svg|20px]], а в давній кирилиці символ [[Файл:Early Cyrillic letter Dzelo.png]] (в прямому або дзеркальному вигляді: Ѕ, Ꙅ) використовували первісно тільки як числовий знак для позначення числа «6», а для позначення африката [dz'] використовувався видозмінений варіант літери [[З]], схожий на «перекреслене Z (Ꙃ)» або «Z з гачком справа посередині». Надалі [[Файл:Early Cyrillic letter Dzelo.png]] узвичаїли і для передавання [dz']. Походження глаголичної літери неясне, а кирилична виводиться від архаїчної літери [[Стигма (літера)|стигма]], що теж використовувалася для передачі числа 6. Отже, візуальна тотожність букви «зіло» і латинської '''[[S (латиниця)|S]]''' (яка походить від сигми) є випадковою.
+У [[глаголиця|глаголиці]] мала вигляд [[Файл:Glagolitic dzelo.svg|20px]], а в давній кирилиці символ [[Файл:Early Cyrillic letter Dzelo.png]] (в прямому або дзеркальному вигляді: Ѕ, Ꙅ) використовували первісно тільки як числовий знак для позначення числа «6», а для позначення африката [dz'] використовувався видозмінений варіант літери [[З]], схожий на «перекреслене Z (Ꙃ)» або «Z з гачком справа посередині». Надалі [[Файл:Early Cyrillic letter Dzelo.png]] узвичаїли і для передавання [dz']. Походження глаголичної літери неясне, а кирилична виводиться від архаїчної літери [[Стигма (літера)|стигма]], що теж використовувалася для передачі числа 6. Припускається, що візуальна тотожність букви «зіло» і латинської '''[[S (латиниця)|S]]''' (яка походить від сигми) є випадковою.
-У сучасній церковнослов'янській мові традиційно читається як «з»<ref>[https://azbyka.ru/metodicheskoe-posobie-po-cerkovnoslavyanskomu-yazyku#n34 Иеромонах Алипий (Гаманович). Методическое пособие по церковнославянскому языку] {{ref-ru}}</ref><ref>[https://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax#n1 А.&nbsp;Е.&nbsp;Смирнова. Церковнославянский язык в таблицах] {{ref-ru}}</ref>&nbsp;— це пов'язане з процесом переходу африката [dz'] в [z'] і [[Дзвінкий ясенний фрикативний|[z]]] у більшості слов'янських мов (з сучасних слов'янських ''dz''' < ''*g'' зберігся лише в польській і македонській). У [[Старослов'янська система числення|церковнослов'янській буквеній цифірі]] позначає число «6».
+У сучасній церковнослов'янській мові традиційно читається як «з»<ref>[https://azbyka.ru/metodicheskoe-posobie-po-cerkovnoslavyanskomu-yazyku#n34 Иеромонах Алипий (Гаманович). Методическое пособие по церковнославянскому языку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161120021902/http://azbyka.ru/metodicheskoe-posobie-po-cerkovnoslavyanskomu-yazyku#n34 |date=20 листопада 2016 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[https://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax#n1 А.&nbsp;Е.&nbsp;Смирнова. Церковнославянский язык в таблицах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161119103718/http://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax#n1 |date=19 листопада 2016 }} {{ref-ru}}</ref>&nbsp;— це пов'язане з процесом переходу африката [dz'] в [z'] і [[Дзвінкий ясенний фрикативний|[z]]] у більшості слов'янських мов (з сучасних слов'янських ''dz''' < ''*g'' зберігся лише в польській і македонській). У [[Кирилична система числення|церковнослов'янській буквеній цифірі]] позначає число «6».
+У старослов'янську добу різниця між ⟨Ѕ⟩ і ⟨З⟩ вже почала стиратися, а в письмовій церковнослов'янській мові з середини XVII століття ⟨Ѕ⟩ використовувалась лише формально.
+Літера ⟨Ѕ⟩ відрізняється від ⟨З⟩:<ref name="GCSL">{{Citation |last=Gamanovich |first=Alypy |title=Грамматика Церковно-Славянскаго Языка (Grammar of the Church Slavonic Language) |publication-date=1984 |year=1964 |place=Jordanville, New York |publisher=Printing shop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery |isbn=978-0-88465-064-5}}</ref>
+*⟨Ѕ⟩ використовується в коренях, що походять від наступних семи слів, котрі починаються на ⟨Ѕ⟩ : ѕвѣзда, ѕвѣрь, ѕеліе, ѕлакъ, ѕлый, ѕмій, ѕѣлѡ («звізда, звір, зілля, злак, злий, змій, дуже»);
+*⟨З⟩ використовується в усіх інших випадках;
+*⟨Ѕ⟩ має числове значення 6, тоді як ⟨З⟩ має числове значення 7.
 Старослов'янська назва цієї літери&nbsp;— «ѕѣло» (вимова ''«дзіло́»''), церковнослов'янська&nbsp;— «ѕѣлѡ» (вимова ''«зіло́»''); означає «дуже, надто, надмірно».
@@ Рядок 79: / Рядок 86: @@
 == Див. також ==
 * [[S (латиниця)]]
+*[[Ź]]
+*[[Ǳ]]
+* [[Ʒ|Ʒ (латиниця)]]
 == Примітки ==
 {{reflist}}
 {{DEFAULTSORT:З}}
+[[Категорія:Старослов'янська мова]]

Ѕ (кирилиця): відмінності між версіями

Поточна версія на 10:19, 12 травня 2024

Див. також

Примітки

Навігаційне меню

Пошук