Єриняк Юрій Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
десь поділася додана інформація
Немає опису редагування
Мітка: пряме міжмовне посилання
Рядок 12: Рядок 12:
На початку 1990-х років переїхав з рідної Молдови до українського [[Автономна Республіка Крим|Крим]]у. Почав працювати на малому спільному підприємстві «САТА». У листопаді 1992 року Юрій Єриняк обійняв посаду заступника директора із загальних питань цього підприємства: [[приватизація]] Ялтинського рибзаводу, оренда декількох риболовецьких суден українського флоту. Наприкінці 1990-х років став співвласником будівельних підприємств, а також компанії, яка здавала нерухомість в оренду. У вересні 1998&nbsp;року перейшов до ТОВ «ГРИМПИС», де працював заступником директора до червня 2007 року. Займався оптовою торгівлею продуктами харчування, сільгосппродукцією. На початку 2000-х років переїхав до [[Київ|Києва]].<ref name="последний шанс">{{Cite web|title=Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс |url=https://vesti.ua/business/yurij-erinyak-u-nashej-strany-poslednij-shans |website=https://vesti.ua|accessdate=2020-02-21|language=ru}}</ref><ref name="в будущее">{{Cite web|title=Юрий Ериняк – путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции |url=https://twnews.se/ua-news/iurii-eriniak-put-biznesmena-i-investora-v-budushchee-ukrainy-bez-korruptsii |website=twnews.se/ua|accessdate=2020-03-17|language=ru}}</ref>
На початку 1990-х років переїхав з рідної Молдови до українського [[Автономна Республіка Крим|Крим]]у. Почав працювати на малому спільному підприємстві «САТА». У листопаді 1992 року Юрій Єриняк обійняв посаду заступника директора із загальних питань цього підприємства: [[приватизація]] Ялтинського рибзаводу, оренда декількох риболовецьких суден українського флоту. Наприкінці 1990-х років став співвласником будівельних підприємств, а також компанії, яка здавала нерухомість в оренду. У вересні 1998&nbsp;року перейшов до ТОВ «ГРИМПИС», де працював заступником директора до червня 2007 року. Займався оптовою торгівлею продуктами харчування, сільгосппродукцією. На початку 2000-х років переїхав до [[Київ|Києва]].<ref name="последний шанс">{{Cite web|title=Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс |url=https://vesti.ua/business/yurij-erinyak-u-nashej-strany-poslednij-shans |website=https://vesti.ua|accessdate=2020-02-21|language=ru}}</ref><ref name="в будущее">{{Cite web|title=Юрий Ериняк – путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции |url=https://twnews.se/ua-news/iurii-eriniak-put-biznesmena-i-investora-v-budushchee-ukrainy-bez-korruptsii |website=twnews.se/ua|accessdate=2020-03-17|language=ru}}</ref>


В 2004 році приєднався до кримського кримінального угруповання «башмаків»<ref>https://ru.wikipedia.org/wiki/Башмаки_(организованная_преступная_группировка)</ref>. Яке і очолив разом з Колею Молдаваном (Микола Кожухар) та Данилом (Олександр Данильченко): основні інтереси угруповання були зосереджені в Києві, де «башмаки» працювали під опікою [[Табачнік Яків Піневич|Яна Табачника]] і його зв'язків в [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]]; під контролем «башмаків» в столиці перебувала мережа тіньових точок зі скупки золота, заснована в середині 90-х кланом кримських тіньовиків (бойовики для охорони бізнесу приїжджали з Криму, вся мережа перебувала під «дахом» [[Управління по боротьбі з організованою злочинністю|УБОЗ]]).
В 2004 році приєднався до кримського кримінального угруповання «[[:ru:Башмаки (организованная преступная группировка)|башмаків]]». Яке і очолив разом з Колею Молдаваном (Микола Кожухар) та Данилом (Олександр Данильченко): основні інтереси угруповання були зосереджені в Києві, де «башмаки» працювали під опікою [[Табачнік Яків Піневич|Яна Табачника]] і його зв'язків в [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]]; під контролем «башмаків» в столиці перебувала мережа тіньових точок зі скупки золота, заснована в середині 90-х кланом кримських тіньовиків (бойовики для охорони бізнесу приїжджали з Криму, вся мережа перебувала під «дахом» [[Управління по боротьбі з організованою злочинністю|УБОЗ]]).{{джерело}}


З травня 2007 по 2010&nbsp;роки здійснював підприємницьку діяльність та був зареєстрований як фізична особа&nbsp;— підприємець.<ref name="ubr.ua.profile"></ref><ref name="последний шанс">{{Cite web|title=Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс |url=https://vesti.ua/business/yurij-erinyak-u-nashej-strany-poslednij-shans |website=https://vesti.ua|accessdate=2020-02-21|language=ru}}</ref><ref name="инвестора">[https://vesti.ua/auto/press-relizy/yurij-erinyak-put-biznesmena-i-investora-v-budushhee-ukrainy-bez-korruptsii Юрий Ериняк&nbsp;— путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции]</ref>
З травня 2007 по 2010&nbsp;роки здійснював підприємницьку діяльність та був зареєстрований як фізична особа&nbsp;— підприємець.<ref name="ubr.ua.profile"></ref><ref name="последний шанс">{{Cite web|title=Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс |url=https://vesti.ua/business/yurij-erinyak-u-nashej-strany-poslednij-shans |website=https://vesti.ua|accessdate=2020-02-21|language=ru}}</ref><ref name="инвестора">[https://vesti.ua/auto/press-relizy/yurij-erinyak-put-biznesmena-i-investora-v-budushhee-ukrainy-bez-korruptsii Юрий Ериняк&nbsp;— путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции]</ref>

Версія за 19:51, 26 серпня 2020

Єриняк Юрій Григорович
Народився25 лютого 1967(1967-02-25) (57 років)
Фалешти, Молдавська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьгромадський діяч, меценат
Alma materНавчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна (2003)
Знання мовмолдавська, російська і українська

Юрій Григорович Єриняк (нар. 25 лютого 1967(19670225), м. Фалешти, Молдова) — український громадський діяч, підприємець, меценат[1], кримінальний авторитет[2].

Походження та навчання

Батько — українець, рід якого походив з Чернівецької області, а мати — з молдовського міста Фалешти. В родині були ще брат і сестра Юрія.[3] В 1974 році Юрій Єриняк розпочав навчання в середній школі № 8 міста Бєльці, Молдова, після закінчення котрої в 1982 році вступив на навчання до професійного технічного училища № 12 в Бєльцях, яке закінчив 1984 року.[4]

Вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» та кваліфікацію менеджер-економіст здобув 2003 року, закінчивши Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.[5]

Трудова діяльність та бізнес

На початку 1990-х років переїхав з рідної Молдови до українського Криму. Почав працювати на малому спільному підприємстві «САТА». У листопаді 1992 року Юрій Єриняк обійняв посаду заступника директора із загальних питань цього підприємства: приватизація Ялтинського рибзаводу, оренда декількох риболовецьких суден українського флоту. Наприкінці 1990-х років став співвласником будівельних підприємств, а також компанії, яка здавала нерухомість в оренду. У вересні 1998 року перейшов до ТОВ «ГРИМПИС», де працював заступником директора до червня 2007 року. Займався оптовою торгівлею продуктами харчування, сільгосппродукцією. На початку 2000-х років переїхав до Києва.[6][7]

В 2004 році приєднався до кримського кримінального угруповання «башмаків». Яке і очолив разом з Колею Молдаваном (Микола Кожухар) та Данилом (Олександр Данильченко): основні інтереси угруповання були зосереджені в Києві, де «башмаки» працювали під опікою Яна Табачника і його зв'язків в МВС; під контролем «башмаків» в столиці перебувала мережа тіньових точок зі скупки золота, заснована в середині 90-х кланом кримських тіньовиків (бойовики для охорони бізнесу приїжджали з Криму, вся мережа перебувала під «дахом» УБОЗ).[джерело?]

З травня 2007 по 2010 роки здійснював підприємницьку діяльність та був зареєстрований як фізична особа — підприємець.[5][6][8]

У квітні 2010 року виконував обов'язки помічника-консультанта народного депутата України Олега Надоши[9]. А з грудня 2012 р. працював помічником-консультантом народного депутата України Дмитра Святаша[10] — за напрямком GR, по суті, — лобістської діяльності. «Я консультував їх з організації зустрічей, контактів з органами виконавчої влади. Готував до розгляду комітетів документи, супроводжував в поїздках на округи», — уточнив Юрій Єриняк.[8]

З серпня 2018 року та дотепер здійснює підприємницьку діяльність[3], як інвестор в компаніях, які займаються розробкою програмного забезпечення та зареєстрований як фізична особа-підприємець.[5][7]

Громадська діяльність

У 2014 році заснував благодійний фонд «Хартс» Юрія Єриняка[11], мета якого допомога дитячим будинкам, тяжко хворим дітям, дітям учасників АТО і переселенців з Донецької та Луганської областей та медичним закладам.[8] Один із проектів фонду — передача Київському міському центру репродуктивної та перинатальної медицини німецького апарату для штучної вентиляції легень новонароджених Medin CNO[6][12].

Також цей фонд, в рамках підтримки розвитку спорту серед дітей та молоді, фінансує організацію спортивних заходів, закуповує спортивний інвентар тощо[13][14].

Одна із останніх ініціатив фонду — підтримка заходів «Білої стрічки», скерованих проти домашнього насилля[15].

У 2014 році, з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, надав спонсорську допомогу для організації та проведення у м. Кишиневі (Молдова) десятого Міжнародного фестивалю української культури Plai Natal («Рідний край»).[16].

Юрій Єриняк є керівником організації «Релігійна громада Успенська парафія у Дарницькому районі м. Києва Української Православної Церкви»[5], побудував Храм Успіння Пресвятої Богородиці.[12]

Питання зв'язків із злочинними угрупуваннями

За версією журналістів «Антикор», Юрій Єриняк, відомий в кримінальних колах як «Юра Молдован-молодший», у 1990-их був одним із лідерів кримського злочинного угрупування «Башмаки», володів від 5 % до 10 % акцій ПрАТ «Нафтагазвидобування» (НГД).[17][18][19], а пізніше мав зв'язок із компанією, що займалася нелегальним видобутком піску в Києві.[20] Він декілька разів заарештовувався правоохоронними органами (наприкінці 1990-х рр.; 2005 р. — за рекетирство, але справи до суду не доходили[21][4]; у 2014 р. — за даними прокуратури, за звинуваченням у незаконному позбавленні волі і вимаганні)[22][23], коли Печерський суд Києва обрав міру запобіжного заходу — два місяці арешту.[24] Колишній голова ПрАТ «Нафтогазвидобування» Олег Семінський називав Юрія Єриняка як одного із організаторів свого викрадення і незаконного ув'язнення, однак суд не визнав його провину.[25][26][27][28]

В той же час, у січні 2020 року, суд виправдав Юрія Єриняка по кримінальному провадженню, яке розглядалось з 2015 року[29].

Особисте життя

Одружений. Має двох доньок та трьох синів. Разом із дружиною Мариною Єриняк, яка є директором благодійного фонду «ХАРТС», активно займаються благодійною діяльністю.[6]

Примітки

  1. Єриняк Юрій Григорович: новости, биография, фото, публикации. www.obozrevatel.com. Процитовано 9 січня 2020.
  2. У Києві зловили ватажка легендарної банди "башмаків". www.segodnya.ua. Процитовано 1 червня 2020.
  3. а б Юрий Ериняк - основатель фонда «Хартс»: путь успеха бизнесмена и мецената. golos.ua (рос.). Процитовано 10 березня 2020.
  4. а б Юрий Ериняк, он же Юра Молдаван старается стать респектабельным бизнесменом. fbi.media (рос.). Процитовано 17 січня 2020.
  5. а б в г Ериняк Юрий Григорьевич
  6. а б в г Юрий Ериняк: У нашей страны последний шанс. https://vesti.ua (рос.). Процитовано 21 лютого 2020.
  7. а б Юрий Ериняк – путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции. twnews.se/ua (рос.). Процитовано 17 березня 2020.
  8. а б в Юрий Ериняк — путь бизнесмена и инвестора в будущее Украины без коррупции
  9. ПОМІЧНИКАМИ ПОЛТАВСЬКИХ НАРДЕПІВ VI СКЛИКАННЯ БУЛИ ФУТБОЛІСТИ, АКТИВІСТИ ТА РОДИЧІ
  10. Єриняк Юрій Григорович Був помiчником у депутатiв
  11. Благодійна організація Хартс Благодійний фонд Юрія Єриняка. opendatabot.ua. Процитовано 6 січня 2020.
  12. а б Юрій Єриняк про плани і розвиток благодійного фонду "Хартс". www.zik.ua (ua) . Процитовано 26 березня 2020.
  13. Юрий Ериняк: Благотворительный Фонд "Хартс" продолжает новогодний марафон добрых дел. Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 6 січня 2020.
  14. Юрий Ериняк передал Киеву аппарат искусственной вентиляции легких. fakty.ua (рос.). Процитовано 6 січня 2020.
  15. Предприниматель-филантроп Юрий Ериняк поддержал кампанию «Белой ленты». www.unian.net (рос.). Процитовано 9 січня 2020.
  16. За Дністром згадували Кобзаря. www.segodnya.ua/ua (ua) . Процитовано 13 листопада 2014.
  17. ДТЭК докупил еще 15% Нефтегаздобычи. biz.liga.net (рос.). Процитовано 24 березня 2017.
  18. Нефтегазовый детектив. Кто имел "Нефтегезадобычу". БизнесЦензор (рос.). Процитовано 17 грудня 2017.
  19. Юрий Ериняк — бандит, убийца, и похититель Слуги народа Олега Семинского советует Зеленскому
  20. Незаконний видобуток піску у Києві «кришує» кримінальний авторитет Молдован
  21. В Киеве задержан организатор преступной группировки, которую связывают с заказными убийствами и рейдерством. fakty.ua (рос.). Процитовано 4 червня 2014.
  22. У Росії заявили, що в Криму затримано ватажків "Башмаків". /www.pravda.com.ua (ua) . Процитовано 7 лютого 2016.
  23. У Зеленского появился новый советник из криминала?. antikor.com.ua (рос.). Процитовано 30 січня 2020.
  24. У Києві затримали ватажка кримських бандитів. /www.ntn.ua/uk (ua) . Процитовано 5 червня 2014.
  25. Олег Семінський: "Ахметов придбав "Нафтогазвидобування" у десять разів дешевше його реальної вартості". www.biz.liga.net (ua) . Процитовано 11 липня 2016.
  26. ДТЭК купила у Рудьковского и Шуфрича по 30% акций Нефтегаздобычи. biz.liga.net (рос.). Процитовано 11 липня 2016.
  27. Суд відпустив під заставу скандального Юру Молдавана
  28. Как бандит Юрий Ериняк похитил нардепа от партии Зеленского Олега Семинского. antikor.com.ua (рос.). Процитовано 13 січня 2020.
  29. Адвокат: суд подтвердил, что предприниматель Ериняк абсолютно чист перед законом. www.unian.net (рос.). Процитовано 25 січня 2020.

Посилання