Євреї в Азербайджані: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль
Заміна прямого міжмовного посилання на {{iw}}
 
(Не показані 8 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Sinagogue_of_Mountain_Jews_in_Baku.JPG|міні|300x300пкс|[[Синагога ашкеназьких євреїв у Баку]]]]
[[Файл:Sinagogue of Ashkenazi Jews in Baku.jpg|міні|300x300пкс|[[Синагога ашкеназьких євреїв у Баку]]]]
На території [[Азербайджан|Азербайджанської Республіки]] функціюють три єврейські громади:
На території [[Азербайджан|Азербайджанської Республіки]] функціюють три єврейські громади:


Рядок 6: Рядок 6:
# громада [[Грузинські євреї|грузинських євреїв]], зосереджених майже виключно в [[Баку]].
# громада [[Грузинські євреї|грузинських євреїв]], зосереджених майже виключно в [[Баку]].


У пострадянський період через масову еміграцію і природне зменшення останніх двох груп єдиною значною єврейською громадою Азербайджану стали [[гірські євреї]]<ref name="автоссылка1">[http://www.demoscope.ru/weekly/2016/0693/tema04.php Быстрое постарение продолжается, но есть исключение&nbsp;— Азербайджан]</ref>.
У пострадянський період через масову еміграцію і природне зменшення останніх двох груп єдиною значною єврейською громадою Азербайджану стали [[гірські євреї]]<ref name="автоссылка1">{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/2016/0693/tema04.php |title=Быстрое постарение продолжается, но есть исключение — Азербайджан |accessdate=28 квітня 2020 |archive-date=7 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200207043500/http://www.demoscope.ru/weekly/2016/0693/tema04.php }}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 16: Рядок 16:
Від 1810 року ашкенази починають селитися в Баку<ref name="Баку">{{ЕЄЕ|10381|Баку}}</ref>. 1835 року, за офіційними даними, в Кубе проживало 2,718 євреїв, а в повіті&nbsp;— 2,774 (6 молитовних будинків)<ref>{{ВТ-ЕЭБЕ|Куба, уездный город}}</ref>.
Від 1810 року ашкенази починають селитися в Баку<ref name="Баку">{{ЕЄЕ|10381|Баку}}</ref>. 1835 року, за офіційними даними, в Кубе проживало 2,718 євреїв, а в повіті&nbsp;— 2,774 (6 молитовних будинків)<ref>{{ВТ-ЕЭБЕ|Куба, уездный город}}</ref>.


За переписом 1897 року в Баку налічувалося 2341 єврей і 154 євреї в повіті<ref>{{ВТ-ЕЭБЕ|Баку}}</ref>. В період існування [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]] в 1918—1920&nbsp;рр. до складу уряду входив єврей [[Гіндес Овсій Якович|Овсій Гіндес]], який обіймав пост міністра охорони здоров'я АДР<ref name="Мусабеков">{{Цитата:Новини|title=Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства|last=Расим МУСАБЕКОВ|publisher=sakharov-center.ru|url=http://old.sakharov-center.ru/publications/azrus/az_012.htm|language=ru}}</ref>.
За переписом 1897 року в Баку налічувалося 2341 єврей і 154 євреї в повіті<ref>{{ВТ-ЕЭБЕ|Баку}}</ref>. В період існування [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]] в 1918—1920&nbsp;рр. до складу уряду входив єврей [[Гіндес Овсій Якович|Овсій Гіндес]], який обіймав пост міністра охорони здоров'я АДР<ref name="Мусабеков">{{Цитата:Новини|title=Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства|last=Расим МУСАБЕКОВ|publisher=sakharov-center.ru|url=http://old.sakharov-center.ru/publications/azrus/az_012.htm|language=ru|accessdate=28 квітня 2020|archive-date=21 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210121070049/http://old.sakharov-center.ru/publications/azrus/az_012.htm}}</ref>.


=== Гірські євреї ===
=== Гірські євреї ===
Рядок 27: Рядок 27:
|страницы = 248
|страницы = 248
|isbn =
|isbn =
}} {{Oq|ru|В 1731 захвативший К. персидский военачальник Афшар Надир-Шах обратил всех оставшихся евреев в ислам. Во 2-й пол. 18 в. евреи К. были обвинены в ритуальном употреблении крови мусульман (первый «кровавый навет» на Кавказе).}}</ref>. В ході навали Надир Шаха було зруйновано або знищено кілька поселень гірських євреїв. Ті, що врятувалися від розгрому, оселилися в Кубе під заступництвом кубинського хана Гусейна Алі-хана<ref>{{Цитата:Новини|title=ГО́РСКИЕ ЕВРЕ́И|publisher=Электронная еврейская энциклопедия|date=08.03.2004|url=http://eleven.co.il/article/11277|language=ru}}</ref>. За даними азербайджанського перепису населення 2009 року, більшість місцевих євреїв (93,5&nbsp;%) назвали рідною мову своєї етнічної групи, що незвично на тлі русифікованих ашкеназьких євреїв країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]. 19,3&nbsp;% азербайджанських євреїв заявили про те, що вільно володіють і російською мовою<ref name="автоссылка1">[http://www.demoscope.ru/weekly/2016/0693/tema04.php Быстрое постарение продолжается, но есть исключение&nbsp;— Азербайджан]</ref>.
}} {{Oq|ru|В 1731 захвативший К. персидский военачальник Афшар Надир-Шах обратил всех оставшихся евреев в ислам. Во 2-й пол. 18 в. евреи К. были обвинены в ритуальном употреблении крови мусульман (первый «кровавый навет» на Кавказе).}}</ref>. В ході навали Надир Шаха було зруйновано або знищено кілька поселень гірських євреїв. Ті, що врятувалися від розгрому, оселилися в Кубе під заступництвом кубинського хана Гусейна Алі-хана<ref>{{ЕЄЕ|11277|горские евреи}}</ref>. За даними азербайджанського перепису населення 2009 року, більшість місцевих євреїв (93,5&nbsp;%) назвали рідною мову своєї етнічної групи, що незвично на тлі русифікованих ашкеназьких євреїв країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]. 19,3&nbsp;% азербайджанських євреїв заявили про те, що вільно володіють і російською мовою<ref name="автоссылка1"/>.


== Толерантність ==
== Толерантність ==
[[Файл:Мемориальная_доска_Соломона_Гусмана_и_Лолы_Барсук_в_Баку.jpg|ліворуч|міні|211x211пкс|Меморіальна дошка на стіні будинку в Баку, в якому жив Соломон Гусман]]
[[Файл:Мемориальная_доска_Соломона_Гусмана_и_Лолы_Барсук_в_Баку.jpg|ліворуч|міні|211x211пкс|Меморіальна дошка на стіні будинку в Баку, в якому жив Соломон Гусман]]
Багато представників єврейської громади Азербайджану брали і беруть активну участь у політичному, культурному, соціальному та економічному житті республіки. Нині в [[Баку]] збереглися меморіальні дошки на будинках, де жили видатні представники єврейської національності, такі як [[Ландау Лев Давидович|лауреат Нобелівської премії фізик-теоретик Лев Ландау]], заслужений лікар республіки [[Соломон Гусман]], герой [[Карабаська війна|Карабаської війни]] [[Національний герой Азербайджану]] [[Агарунов Альберт Агарунович|Альберт Агарунов]] та багато інших<ref>{{Cite web|url=http://www.sem40.ru/world/1054548650.shtml|title=Еврейская община Азербайджана|accessdate=2014-10-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227061408/http://www.sem40.ru/world/1054548650.shtml|archivedate=2010-12-27|deadlink=yes}}</ref>. [[Абрамов Євда Сасунович]] представляє єврейську громаду в [[Міллі Меджліс Азербайджану|парламенті Азербайджану]].
Багато представників єврейської громади Азербайджану брали і беруть активну участь у політичному, культурному, соціальному та економічному житті республіки. Нині в [[Баку]] збереглися меморіальні дошки на будинках, де жили видатні представники єврейської національності, такі як [[Ландау Лев Давидович|лауреат Нобелівської премії фізик-теоретик Лев Ландау]], заслужений лікар республіки [[Соломон Гусман]], герой [[Карабаська війна|Карабаської війни]] [[Національний герой Азербайджану]] [[Агарунов Альберт Агарунович|Альберт Агарунов]] та багато інших<ref>{{Cite web|url=http://www.sem40.ru/world/1054548650.shtml|title=Еврейская община Азербайджана|accessdate=2014-10-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227061408/http://www.sem40.ru/world/1054548650.shtml|archivedate=2010-12-27|deadlink=yes}}</ref>. [[Абрамов Євда Сасунович]] представляє єврейську громаду в [[Міллі Меджліс Азербайджану|парламенті Азербайджану]].
[[Файл:“Xabad-Or-Avner”_təhsil_mərkəzinin_binasının_təməlqoyma_mərasimi.jpg|міні|250x250пкс|Під час церемонії закладення фундаменту освітнього центру «<nowiki/>[[Хабад-Ор-Авнер]]<nowiki/>» для єврейських дітей, які проживають у Баку. [[31 травня]] [[2007|2007 року]], Баку]]
[[Файл:“Xabad-Or-Avner”_təhsil_mərkəzinin_binasının_təməlqoyma_mərasimi.jpg|міні|250x250пкс|Під час церемонії закладення фундаменту освітнього центру «[[Хабад-Ор-Авнер]]» для єврейських дітей, які проживають у Баку. [[31 травня]] [[2007|2007 року]], Баку]]
У республіці діють кілька синагог, функціює відділення міжнародної єврейської організації «<nowiki/>[[Єврейське агентство|Сохнут]]<nowiki/>», товариство «Азербайджан&nbsp;— Ізраїль». Вони, за сприяння єврейських громад та посольства Ізраїлю в Баку, проводять багато культурних заходів, видають єврейську літературу, організовують творчі колективи<ref name="Мусабеков">{{Цитата:Новини|title=Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства|last=Расим МУСАБЕКОВ|publisher=sakharov-center.ru|url=http://old.sakharov-center.ru/publications/azrus/az_012.htm|language=ru}}</ref>.
У республіці діють кілька синагог, функціює відділення міжнародної єврейської організації «[[Єврейське агентство|Сохнут]]», товариство «Азербайджан&nbsp;— Ізраїль». Вони, за сприяння єврейських громад та посольства Ізраїлю в Баку, проводять багато культурних заходів, видають єврейську літературу, організовують творчі колективи<ref name="Мусабеков"/>.


[[31 травня]] [[2007|2007 року]] в межах проєкту [[Фонд Гейдара Алієва|Фонду Гейдара Алієва]] «Адреса толерантності&nbsp;— Азербайджан» за участі президента Фонду [[Мехрібан Алієва|Мехрібан Алієвої]] закладено фундамент освітнього центру «<nowiki/>[[Хабад-Ор-Авнер]]<nowiki/>» для єврейських дітей, які проживають у Баку. Будівництво освітнього центру завершилося [[2010|2010 року]]. 4 жовтня 2010 року президент Азербайджану [[Ільхам Алієв]], його дружина Мехрібан Алієва і президент Федерації єврейських громад СНД та Міжнародного фонду «Ор-Авнер» [[Леваєв Лев Авнерович|Лев Леваєв]] взяли участь у церемонії відкриття навчального центру<ref>[http://www.trend.az/news/politics/1761115.html Президент Азербайджана Ильхам Алиев принял участие в открытии образовательного центра для еврейских детей «Хабад-Ор-Авнер» в Хатаинском районе Баку]</ref>. В центрі на 450 учнівських місць викладаються основи єврейської культури<ref>[http://www.heydar-aliyev-foundation.org/ru/content/view/139/2245/%E2%80%9CXabad-Or-Avner%E2%80%9D-T%C9%99hsil-M%C9%99rk%C9%99zi/ Образовательный центр «Хабад-Ор-Авнер»]</ref>.
[[31 травня]] [[2007|2007 року]] в межах проєкту [[Фонд Гейдара Алієва|Фонду Гейдара Алієва]] «Адреса толерантності&nbsp;— Азербайджан» за участі президента Фонду [[Мехрібан Алієва|Мехрібан Алієвої]] закладено фундамент освітнього центру «[[Хабад-Ор-Авнер]]» для єврейських дітей, які проживають у Баку. Будівництво освітнього центру завершилося [[2010|2010 року]]. 4 жовтня 2010 року президент Азербайджану [[Ільхам Алієв]], його дружина Мехрібан Алієва і президент Федерації єврейських громад СНД та Міжнародного фонду «Ор-Авнер» [[Леваєв Лев Авнерович|Лев Леваєв]] взяли участь у церемонії відкриття навчального центру<ref>{{Cite web |url=http://www.trend.az/news/politics/1761115.html |title=Президент Азербайджана Ильхам Алиев принял участие в открытии образовательного центра для еврейских детей «Хабад-Ор-Авнер» в Хатаинском районе Баку |accessdate=28 квітня 2020 |archive-date=25 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141025200500/http://www.trend.az/news/politics/1761115.html }}</ref>. В центрі на 450 учнівських місць викладаються основи єврейської культури<ref>{{Cite web |url=http://www.heydar-aliyev-foundation.org/ru/content/view/139/2245/%E2%80%9CXabad-Or-Avner%E2%80%9D-T%C9%99hsil-M%C9%99rk%C9%99zi/ |title=Образовательный центр «Хабад-Ор-Авнер» |accessdate=28 квітня 2020 |archive-date=1 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180401075301/http://www.heydar-aliyev-foundation.org/ru/content/view/139/2245/%E2%80%9CXabad-Or-Avner%E2%80%9D-T%C9%99hsil-M%C9%99rk%C9%99zi/ }}</ref>.


== Випадки проявів антисемітизму ==
== Випадки проявів антисемітизму ==
Історично антисемітизм не був проблемою для Азербайджану, і в цілому, не був таким відкритим у цій країні, порівняно з іншими регіонами колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], але проявляється на особистому та вуличному рівні.
Історично антисемітизм не був проблемою для Азербайджану, і в цілому, не був таким відкритим у цій країні, порівняно з іншими регіонами колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], але проявляється на особистому та вуличному рівні.


1995 року в Азербайджані зареєстровані випадки нападу на осіб єврейської національності. Організація «<nowiki/>[[:en:Union of Councils for Soviet Jews|UCSJ]]<nowiki/>» виділяє випадки з убивством літньої єврейської пари, 71-річного старого, а також побиття 30-річного єврея, якого нападники били з криками «сіоністський терорист». У квітні цього ж року відзначено осквернення єврейських поховань. Близько 50 могил були частково розкриті на єврейському кладовищі в Баку. Крім цього, єврейські біженці, які покинули Азербайджан, повідомили, що [[Ісламська партія Азербайджану]] регулярно поширює антисемітські повідомлення через свої газети, листівки та радіоканали, із закликом «вигнати євреїв або вони будуть знищені». У листівках, розповсюджуваних націоналістичним угрупованням «<nowiki/>[[Мусават]]<nowiki/>» зазначалося: «Не купуйте квартири в євреїв, вони належать вам».
1995 року в Азербайджані зареєстровані випадки нападу на осіб єврейської національності. Організація «{{iw|Union of Councils for Soviet Jews|UCSJ|en|Union of Councils for Soviet Jews}}» виділяє випадки з убивством літньої єврейської пари, 71-річного старого, а також побиття 30-річного єврея, якого нападники били з криками «сіоністський терорист». У квітні цього ж року відзначено осквернення єврейських поховань. Близько 50 могил були частково розкриті на єврейському кладовищі в Баку. Крім цього, єврейські біженці, які покинули Азербайджан, повідомили, що [[Ісламська партія Азербайджану]] регулярно поширює антисемітські повідомлення через свої газети, листівки та радіоканали, із закликом «вигнати євреїв або вони будуть знищені». У листівках, розповсюджуваних націоналістичним угрупованням «[[Мусават]]» зазначалося: «Не купуйте квартири в євреїв, вони належать вам».


2001 року сплюндровано єврейське кладовище в Баку. Невідомі розбили близько 50 надгробних пам'ятників і плит.
2001 року сплюндровано єврейське кладовище в Баку. Невідомі розбили близько 50 надгробних пам'ятників і плит.


2006 року колишній міністр внутрішніх справ Азербайджану (1992—1993) [[Гамідов Іскандер Меджид огли|Іскандер Гамидов]], голова Національно-демократичної партії (Боз Гурд), зробив низку антиєврейських і антиізраїльських заяв, згідно з якими «євреї вже давно ставши господарями Азербайджану… успішно прибирають до своїх рук багатства країни». Звинувативши ряд вітчизняних істориків у змові з сіоністами, він зазначив, що готується ґрунт для подальших претензій до Азербайджану. Цього ж року в Баку, 27 липня і 3 і 7 серпня, пройшли антиізраїльські демонстрації. Хоча мітинги не були санкціоновані, влада не втручалася. 5 серпня близько 70 людей провели демонстрацію на підтримку «Хізбалли», на якій учасники вигукували гасла проти Ізраїлю, США, Європейського Союзу та інших держав. Демонстрація закінчилася спалюванням ізраїльських і американських прапорів. Згідно з {{Нп|Євроазійський Єврейський конгрес|Євроазійським Єврейським конгресом|ru|Евро-Азиатский Еврейский Конгресс}} антисемітські висловлювання переважно озвучуються послідовниками ісламістів і проіранської Ісламської партії Азербайджану і «Партії зелених».
2006 року колишній міністр внутрішніх справ Азербайджану (1992—1993) [[Гамідов Іскандер Меджид огли|Іскандер Гамидов]], голова Національно-демократичної партії (Боз Гурд), зробив низку антиєврейських і антиізраїльських заяв, згідно з якими «євреї вже давно ставши господарями Азербайджану… успішно прибирають до своїх рук багатства країни». Звинувативши ряд вітчизняних істориків у змові з сіоністами, він зазначив, що готується ґрунт для подальших претензій до Азербайджану. Цього ж року в Баку, 27 липня і 3 і 7 серпня, пройшли антиізраїльські демонстрації. Хоча мітинги не були санкціоновані, влада не втручалася. 5 серпня близько 70 людей провели демонстрацію на підтримку «Хізбалли», на якій учасники вигукували гасла проти Ізраїлю, США, Європейського Союзу та інших держав. Демонстрація закінчилася спалюванням ізраїльських і американських прапорів. Згідно з Євроазійським Єврейським конгресом антисемітські висловлювання переважно озвучуються послідовниками ісламістів і проіранської Ісламської партії Азербайджану і «Партії зелених».


[[2008|2008 року]] в Азербайджані група з чотирьох азербайджанців і двох ліванців планувала підірвати ізраїльське посольство в Баку. Їхнім планам не судилося збутися, зловмисників схопили й засудили. У травні [[2010|2010 року]], у зв'язку із затриманням Ізраїлем турецького судна «<nowiki/>[[Флотилія свободи|Маві Мармара]]<nowiki/>», по Азербайджану прокотилася хвиля антисемітизму. Під радикальними антиізраїльськими й антисемітськими гаслами в Баку й ряді інших міст пройшли антиізраїльські виступи. Найчастіше прояви антисемітизму в Азербайджані пов'язані з активністю ісламістів, які відчувають солідарність з палестинськими одновірцями, а також зі впливом помірних ісламістів, які перебувають при владі в Туреччині (від якої багато в чому залежить позиція керівництва Азербайджану). Не останню роль у поширенні антисемітизму відіграє сусідній Іран, який, використовуючи чинники релігійної близькості (як і мусульмани азербайджанці, більшість персів&nbsp;— шиїти) і етнічних зв'язків (в Ірані проживає велика кількість азербайджанців), впливає на населення Азербайджану<ref>{{Cite web|url=http://www.eajc.org/page479|title=Антисемитизм в Азербайджане, 2009–2010 г.|publisher=ЕАЕК|website=|date=|last=|accessdate=2013-07-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6J0NJQtjp?url=http://www.eajc.org/page479|archivedate=2013-08-20|deadlink=yes}}</ref>.
[[2008|2008 року]] в Азербайджані група з чотирьох азербайджанців і двох ліванців планувала підірвати ізраїльське посольство в Баку. Їхнім планам не судилося збутися, зловмисників схопили й засудили. У травні [[2010|2010 року]], у зв'язку із затриманням Ізраїлем турецького судна «[[Флотилія свободи|Маві Мармара]]», по Азербайджану прокотилася хвиля антисемітизму. Під радикальними антиізраїльськими й антисемітськими гаслами в Баку й ряді інших міст пройшли антиізраїльські виступи. Найчастіше прояви антисемітизму в Азербайджані пов'язані з активністю ісламістів, які відчувають солідарність з палестинськими одновірцями, а також зі впливом помірних ісламістів, які перебувають при владі в Туреччині (від якої багато в чому залежить позиція керівництва Азербайджану). Не останню роль у поширенні антисемітизму відіграє сусідній Іран, який, використовуючи чинники релігійної близькості (як і мусульмани азербайджанці, більшість персів&nbsp;— шиїти) і етнічних зв'язків (в Ірані проживає велика кількість азербайджанців), впливає на населення Азербайджану<ref>{{Cite web|url=http://www.eajc.org/page479|title=Антисемитизм в Азербайджане, 2009–2010 г.|publisher=ЕАЕК|website=|date=|last=|accessdate=2013-07-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6J0NJQtjp?url=http://www.eajc.org/page479|archivedate=2013-08-20|deadlink=yes}}</ref>.


2012 року знову сплюндрували єврейський цвинтар у Баку. Як повідомило «агентство єврейських новин» цвинтар перетворили на сміттєзвалище, що є «кричущим випадком антисемітизму». У серпні 2014 року зареєстровано акт вандалізму на єврейському кладовищі Шемахи. Вандали-антисеміти зруйнували мармурову плиту з [[Зірка Давида|Зіркою Давида]] і написом «Єврейське кладовище».
2012 року знову сплюндрували єврейський цвинтар у Баку. Як повідомило «агентство єврейських новин» цвинтар перетворили на сміттєзвалище, що є «кричущим випадком антисемітизму». У серпні 2014 року зареєстровано акт вандалізму на єврейському кладовищі Шемахи. Вандали-антисеміти зруйнували мармурову плиту з [[Зірка Давида|Зіркою Давида]] і написом «Єврейське кладовище».


== Єврейські організації ==
== Єврейські організації ==
Єврейська громада є однією з найактивніших та найвпливовіших релігійних громад Азербайджану. Зокрема, в республіці створені і активно функціонують Центр азербайджано-ізраїльської дружби, єврейське агентство «Сохнут», комітети захисту і збереження єврейських традицій&nbsp;— «<nowiki/>[[Джойнт (організація)|Джойнт]]<nowiki/>» і «Ваад-Л-Хетзола», релігійні школи-ієшиви, Єврейський культурний центр, жіноче товариство «Єва», благодійне товариство «Хесед-Хершон», молодіжні клуби «Алеф», Студентська організація «Гілель», відеоклуб «Мішпаха», засновані газети «Аз-Із», «Вежа» та «Амішав». Також в [[Азербайджан]]і є ізраїльське посольство, тривають{{Уточнити}} переговори про відкриття азербайджанського посольства в [[Ізраїль|Ізраїлі]].
Єврейська громада є однією з найактивніших та найвпливовіших релігійних громад Азербайджану. Зокрема, в республіці створені і активно функціонують Центр азербайджано-ізраїльської дружби, єврейське агентство «Сохнут», комітети захисту і збереження єврейських традицій&nbsp;— «[[Джойнт (організація)|Джойнт]]» і «Ваад-Л-Хетзола», релігійні школи-ієшиви, Єврейський культурний центр, жіноче товариство «Єва», благодійне товариство «Хесед-Хершон», молодіжні клуби «Алеф», Студентська організація «Гілель», відеоклуб «Мішпаха», засновані газети «Аз-Із», «Вежа» та «Амішав». Також в [[Азербайджан]]і є ізраїльське посольство, тривають{{Уточнити}} переговори про відкриття азербайджанського посольства в [[Ізраїль|Ізраїлі]].


== Синагоги і школи ==
== Синагоги і школи ==
У [[Баку|столиці Азербайджану]], а також у містах [[Ґуба]] і [[Огуз (місто)|Огуз]], функціюють кілька синагог. [[Синагога]], відкрита [[9 березня]] [[2003|2003 року]] в [[Баку]], є однією з найбільших у [[Європа|Європі]]. У вересні [[2003|2003 року]] в [[Баку]] відкрито першу єврейську школу. Перші офіційні курси івриту відкрито в [[Азербайджан]]і [[1987|1987 року]]. В Баку і Губі діють 5 єврейських шкіл, у яких навчаються 1450 школярів<ref>[http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml Где живут евреи.]</ref>.
У [[Баку|столиці Азербайджану]], а також у містах [[Ґуба]] і [[Огуз (місто)|Огуз]], функціюють кілька синагог. [[Синагога]], відкрита [[9 березня]] [[2003|2003 року]] в [[Баку]], є однією з найбільших у [[Європа|Європі]]. У вересні [[2003|2003 року]] в [[Баку]] відкрито першу єврейську школу. Перші офіційні курси івриту відкрито в [[Азербайджан]]і [[1987|1987 року]]. В Баку і Губі діють 5 єврейських шкіл, у яких навчаються 1450 школярів<ref>{{Cite web |url=http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml |title=Где живут евреи. |accessdate=28 квітня 2020 |archive-date=2 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140902092909/http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml }}</ref>.


== Червона Слобода ==
== Червона Слобода ==
Рядок 70: Рядок 70:
== Посилання ==
== Посилання ==


* [http://www.sem40.ru/evroplanet/world/az/19079/ Кавказький Єрушалаїм. Частина 1]
* [http://www.sem40.ru/evroplanet/world/az/19079/ Кавказький Єрушалаїм. Частина 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140902094338/http://www.sem40.ru/evroplanet/world/az/19079/ |date=2 вересня 2014 }}
* [http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml Де живуть євреї (Азербайджан)]
* [http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml Де живуть євреї (Азербайджан)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140902092909/http://www.sem40.ru/world/azerbaijan.shtml |date=2 вересня 2014 }}
* [http://ejwiki.org/wiki/История_еврейских_общин_в_Азербайджане_в_XI%E2%80%94XV_вв. Історія єврейських громад в Азербайджані в XI—XV&nbsp;ст.]
* [http://ejwiki.org/wiki/История_еврейских_общин_в_Азербайджане_в_XI%E2%80%94XV_вв. Історія єврейських громад в Азербайджані в XI—XV&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171229205002/http://ejwiki.org/wiki/История_еврейских_общин_в_Азербайджане_в_XI%E2%80%94XV_вв. |date=29 грудня 2017 }}

[[Категорія:Юдаїзм в Азербайджані]]
[[Категорія:Юдаїзм в Азербайджані]]
[[Категорія:Історія євреїв Азербайджану]]
[[Категорія:Історія євреїв Азербайджану]]

Поточна версія на 19:29, 26 вересня 2023

Синагога ашкеназьких євреїв у Баку

На території Азербайджанської Республіки функціюють три єврейські громади:

  1. громада горянських євреїв, які проживають переважно в Губі (селище Червона Слобода) і Баку;
  2. громада євреїв-ашкеназі (європейських євреїв), з основними місцями проживання в Баку і Сумгаїті;
  3. громада грузинських євреїв, зосереджених майже виключно в Баку.

У пострадянський період через масову еміграцію і природне зменшення останніх двох груп єдиною значною єврейською громадою Азербайджану стали гірські євреї[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Історія єврейської громади

[ред. | ред. код]
Єврейська синагога в Баку. Листівка Російської імперії

Протягом історії на території Азербайджану жили євреї, які належать до різних етнолінгвістичних груп: гірські євреї, ашкенази і грузинські євреї. Найраніші згадки про євреїв знайдено під час розкопок у районі міста Баку 1990 року археологами під керівництвом Р. Геюшова, коли було виявлено залишки єврейського кварталу і Шабранської синагоги, датованої VII століттям нашої ери[2].

Від 1810 року ашкенази починають селитися в Баку[3]. 1835 року, за офіційними даними, в Кубе проживало 2,718 євреїв, а в повіті — 2,774 (6 молитовних будинків)[4].

За переписом 1897 року в Баку налічувалося 2341 єврей і 154 євреї в повіті[5]. В період існування Азербайджанської Демократичної Республіки в 1918—1920 рр. до складу уряду входив єврей Овсій Гіндес, який обіймав пост міністра охорони здоров'я АДР[6].

Гірські євреї

[ред. | ред. код]

Значної шкоди єврейському населенню завдала військова кампанія Надер Шаха на Східному Кавказі. Захопивши 1731 року селище Кусари, він навернув усіх євреїв у іслам[7]. В ході навали Надир Шаха було зруйновано або знищено кілька поселень гірських євреїв. Ті, що врятувалися від розгрому, оселилися в Кубе під заступництвом кубинського хана Гусейна Алі-хана[8]. За даними азербайджанського перепису населення 2009 року, більшість місцевих євреїв (93,5 %) назвали рідною мову своєї етнічної групи, що незвично на тлі русифікованих ашкеназьких євреїв країн СНД. 19,3 % азербайджанських євреїв заявили про те, що вільно володіють і російською мовою[1].

Толерантність

[ред. | ред. код]
Файл:Мемориальная доска Соломона Гусмана и Лолы Барсук в Баку.jpg
Меморіальна дошка на стіні будинку в Баку, в якому жив Соломон Гусман

Багато представників єврейської громади Азербайджану брали і беруть активну участь у політичному, культурному, соціальному та економічному житті республіки. Нині в Баку збереглися меморіальні дошки на будинках, де жили видатні представники єврейської національності, такі як лауреат Нобелівської премії фізик-теоретик Лев Ландау, заслужений лікар республіки Соломон Гусман, герой Карабаської війни Національний герой Азербайджану Альберт Агарунов та багато інших[9]. Абрамов Євда Сасунович представляє єврейську громаду в парламенті Азербайджану.

Під час церемонії закладення фундаменту освітнього центру «Хабад-Ор-Авнер» для єврейських дітей, які проживають у Баку. 31 травня 2007 року, Баку

У республіці діють кілька синагог, функціює відділення міжнародної єврейської організації «Сохнут», товариство «Азербайджан — Ізраїль». Вони, за сприяння єврейських громад та посольства Ізраїлю в Баку, проводять багато культурних заходів, видають єврейську літературу, організовують творчі колективи[6].

31 травня 2007 року в межах проєкту Фонду Гейдара Алієва «Адреса толерантності — Азербайджан» за участі президента Фонду Мехрібан Алієвої закладено фундамент освітнього центру «Хабад-Ор-Авнер» для єврейських дітей, які проживають у Баку. Будівництво освітнього центру завершилося 2010 року. 4 жовтня 2010 року президент Азербайджану Ільхам Алієв, його дружина Мехрібан Алієва і президент Федерації єврейських громад СНД та Міжнародного фонду «Ор-Авнер» Лев Леваєв взяли участь у церемонії відкриття навчального центру[10]. В центрі на 450 учнівських місць викладаються основи єврейської культури[11].

Випадки проявів антисемітизму

[ред. | ред. код]

Історично антисемітизм не був проблемою для Азербайджану, і в цілому, не був таким відкритим у цій країні, порівняно з іншими регіонами колишнього Радянського Союзу, але проявляється на особистому та вуличному рівні.

1995 року в Азербайджані зареєстровані випадки нападу на осіб єврейської національності. Організація «UCSJ[en]» виділяє випадки з убивством літньої єврейської пари, 71-річного старого, а також побиття 30-річного єврея, якого нападники били з криками «сіоністський терорист». У квітні цього ж року відзначено осквернення єврейських поховань. Близько 50 могил були частково розкриті на єврейському кладовищі в Баку. Крім цього, єврейські біженці, які покинули Азербайджан, повідомили, що Ісламська партія Азербайджану регулярно поширює антисемітські повідомлення через свої газети, листівки та радіоканали, із закликом «вигнати євреїв або вони будуть знищені». У листівках, розповсюджуваних націоналістичним угрупованням «Мусават» зазначалося: «Не купуйте квартири в євреїв, вони належать вам».

2001 року сплюндровано єврейське кладовище в Баку. Невідомі розбили близько 50 надгробних пам'ятників і плит.

2006 року колишній міністр внутрішніх справ Азербайджану (1992—1993) Іскандер Гамидов, голова Національно-демократичної партії (Боз Гурд), зробив низку антиєврейських і антиізраїльських заяв, згідно з якими «євреї вже давно ставши господарями Азербайджану… успішно прибирають до своїх рук багатства країни». Звинувативши ряд вітчизняних істориків у змові з сіоністами, він зазначив, що готується ґрунт для подальших претензій до Азербайджану. Цього ж року в Баку, 27 липня і 3 і 7 серпня, пройшли антиізраїльські демонстрації. Хоча мітинги не були санкціоновані, влада не втручалася. 5 серпня близько 70 людей провели демонстрацію на підтримку «Хізбалли», на якій учасники вигукували гасла проти Ізраїлю, США, Європейського Союзу та інших держав. Демонстрація закінчилася спалюванням ізраїльських і американських прапорів. Згідно з Євроазійським Єврейським конгресом антисемітські висловлювання переважно озвучуються послідовниками ісламістів і проіранської Ісламської партії Азербайджану і «Партії зелених».

2008 року в Азербайджані група з чотирьох азербайджанців і двох ліванців планувала підірвати ізраїльське посольство в Баку. Їхнім планам не судилося збутися, зловмисників схопили й засудили. У травні 2010 року, у зв'язку із затриманням Ізраїлем турецького судна «Маві Мармара», по Азербайджану прокотилася хвиля антисемітизму. Під радикальними антиізраїльськими й антисемітськими гаслами в Баку й ряді інших міст пройшли антиізраїльські виступи. Найчастіше прояви антисемітизму в Азербайджані пов'язані з активністю ісламістів, які відчувають солідарність з палестинськими одновірцями, а також зі впливом помірних ісламістів, які перебувають при владі в Туреччині (від якої багато в чому залежить позиція керівництва Азербайджану). Не останню роль у поширенні антисемітизму відіграє сусідній Іран, який, використовуючи чинники релігійної близькості (як і мусульмани азербайджанці, більшість персів — шиїти) і етнічних зв'язків (в Ірані проживає велика кількість азербайджанців), впливає на населення Азербайджану[12].

2012 року знову сплюндрували єврейський цвинтар у Баку. Як повідомило «агентство єврейських новин» цвинтар перетворили на сміттєзвалище, що є «кричущим випадком антисемітизму». У серпні 2014 року зареєстровано акт вандалізму на єврейському кладовищі Шемахи. Вандали-антисеміти зруйнували мармурову плиту з Зіркою Давида і написом «Єврейське кладовище».

Єврейські організації

[ред. | ред. код]

Єврейська громада є однією з найактивніших та найвпливовіших релігійних громад Азербайджану. Зокрема, в республіці створені і активно функціонують Центр азербайджано-ізраїльської дружби, єврейське агентство «Сохнут», комітети захисту і збереження єврейських традицій — «Джойнт» і «Ваад-Л-Хетзола», релігійні школи-ієшиви, Єврейський культурний центр, жіноче товариство «Єва», благодійне товариство «Хесед-Хершон», молодіжні клуби «Алеф», Студентська організація «Гілель», відеоклуб «Мішпаха», засновані газети «Аз-Із», «Вежа» та «Амішав». Також в Азербайджані є ізраїльське посольство, тривають[уточнити] переговори про відкриття азербайджанського посольства в Ізраїлі.

Синагоги і школи

[ред. | ред. код]

У столиці Азербайджану, а також у містах Ґуба і Огуз, функціюють кілька синагог. Синагога, відкрита 9 березня 2003 року в Баку, є однією з найбільших у Європі. У вересні 2003 року в Баку відкрито першу єврейську школу. Перші офіційні курси івриту відкрито в Азербайджані 1987 року. В Баку і Губі діють 5 єврейських шкіл, у яких навчаються 1450 школярів[13].

Червона Слобода

[ред. | ред. код]
Стара синагога в Червоній Слободі

Селище Червона Слобода в Губинському районі Азербайджану є місцем компактного проживання євреїв. У селищі є три синагоги і міква, яка слугує місцем виконання ритуальних обрядів. Переважно Червону Слободу населяють гірські євреї[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Быстрое постарение продолжается, но есть исключение — Азербайджан. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  2. Азербайджан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. Баку // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. Куба, уездный город // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  5. Баку // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  6. а б Расим МУСАБЕКОВ. Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства (рос.). sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 квітня 2020.
  7. Российская еврейская энциклопедия. — Российская академия естественных наук. — Т. 5. — С. 248.
    Оригінальний текст (рос.)
    В 1731 захвативший К. персидский военачальник Афшар Надир-Шах обратил всех оставшихся евреев в ислам. Во 2-й пол. 18 в. евреи К. были обвинены в ритуальном употреблении крови мусульман (первый «кровавый навет» на Кавказе).
  8. горские евреи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  9. Еврейская община Азербайджана. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 21 жовтня 2014.
  10. Президент Азербайджана Ильхам Алиев принял участие в открытии образовательного центра для еврейских детей «Хабад-Ор-Авнер» в Хатаинском районе Баку. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
  11. Образовательный центр «Хабад-Ор-Авнер». Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
  12. Антисемитизм в Азербайджане, 2009–2010 г. ЕАЕК. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  13. Где живут евреи. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
  14. Иудаизм в Азербайджане. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 15 січня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]