Івченко Василь Васильович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
м заміна синтаксу відповідно до обговорення |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| битви = [[Війна на сході України]] |
| битви = [[Війна на сході України]] |
||
* [[Бої за селище Луганське]] |
* [[Бої за селище Луганське]] |
||
| нагороди = {{ |
| нагороди = {{(!}} |
||
{{!!}} {{Орден За мужність III ступеня}} |
{{!!}} {{Орден За мужність III ступеня}} |
||
{{! |
{{!)}} |
||
| університет = |
| університет = |
||
| signature = |
| signature = |
Версія за 09:00, 2 жовтня 2020
Івченко Василь Васильович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 9 січня 1996 Папужинці | |
Смерть | 28 серпня 2016 (20 років) Луганське | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Васи́ль Васи́льович І́вченко (9 січня 1996 — 28 серпня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1996 року в селі Папужинці (Тальнівський район, Черкаська область). Грав у аматорській папужинській футбольній команді «Славутич». Після папужинської школи навчався в Тальянківському агротехнічному коледжі Уманського національного університету садівництва, 2015 року здобув спеціальність «агроном».
Підписав контракт на військову службу в березні 2016 року, проходив підготовку в Навчальному центрі «Десна». Василя хотіли залишити інструктором, але він вирішив їхати на передову. Солдат, командир ЗУ-23, 54-та окрема механізована бригада. 30 серпня 2016-го мав іти у відпустку, а по тому — поїхати до Німеччини на військові навчання сержантів.
28 серпня 2016 року загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу терористами опорного пункту поблизу Луганського.
31 серпня 2016-го похований в селі Папужинці; у останню дорогу проводжали сотні людей.
Без Василя лишилися мама Ірина Леонідівна, дружина, вітчим, дядько (також воював на фронті).
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 522/2018 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- присвоєно звання «Почесний громадянин Тальнівщини» (згідно рішення сесії Тальнівської районної ради, посмертно).
- відкрито стенд пам'яті в Тальянківському агротехнічному коледжі
- на одній з позицій на Світлодарській дузі зроблено маленький меморіал побратимами — саморобна пам'ятна дошка на ящиках з-під снарядів
- у Папужинцецькій школі відкрито та освячено меморіальну дошку Василю Івченку.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 9 січня
- Народились 1996
- Померли 28 серпня
- Померли 2016
- Військовики 54-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Тальнівського району
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані в Тальнівському районі
- Почесні громадяни Тальнівського району