Іваненко Валерія Володимирівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
(Не показані 12 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 22: Рядок 22:
}}
}}
{{othernames|Іваненко}}
{{othernames|Іваненко}}
{{тезки|Іваненко Валерія (значення){{!}}Іваненко Валерія}}
{{otherpersons|Іваненко Валерія Володимирівна (медіаменеджер)}}
{{otherpersons|Іваненко Валерія Володимирівна (медіаменеджер)}}
'''Вале́рія (Во́ля) Володи́мирівна Іване́нко''' (*[[25 грудня]] [[1926]], [[Харків]] [[8 листопада]] [[1968]], [[Київ]]) — українська письменниця, перекладачка. Валерія Іваненко - з цим ім'ям вона увійшла в дитячу літературу. Воля - так звали її вдома. Лесею вона назавжди лишилася для друзів. Красива, з ніжним рум'янцем, розумними і виразними темними очима, вона була добра і чарівлива, демократична і проста, по-справжньому інтелігентна, сповнена любові до мистецтва і літератури.
'''Вале́рія (Во́ля) Володи́мирівна Іване́нко''' ([[25 грудня]] [[1926]], [[Харків]] — [[8 листопада]] [[1968]], [[Київ]]) — українська письменниця, перекладачка.


== Біографічні дані ==
== Біографічні дані ==
Зростала Воля у творчій родині. Батько — редактор видавництва, мати — відома письменниця [[Іваненко Оксана Дмитрівна|Оксана Іваненко]], дід — письменник та журналіст [[Іваненко Дмитро Олексійович|Дмитро Іваненко]].


Ще дитиною почала відвідувати морський гурток, удома розводила риб в акваріумі, дуже любила книжки про природу.
Зростала Воля у творчій родині батько - редактор видавництва, мати - відома письменниця [[Іваненко Оксана Дмитрівна|Оксана Іваненко]], дід - письменник та журналіст [[Іваненко Дмитро Олексійович|Дмитро Іваненко]].
У 1939—1957 рр. мешкала в будинку письменників [[Роліт]].
У мріях Волі з'являлись моря з невідомим глибинним царством. Ще дитиною почала відвідувати морський гурток, удома розводила риб в акваріумі, дуже любила книжки про природу.
Навчалася на біологічному факультеті [[Київський університет|Київського університету]], який у [[1951]] закінчила.
У 1939–1957 рр. мешкала в будинку письменників [[Роліт]].
Потім була практика у дніпровських заповідниках, [[Заполяр'я|Заполяр'ї]], на [[Баренцево море|Баренцовому морі]], експедиції по вивченню річок та озер Закарпаття. З [[1952]] почала викладати у [[Київський університет|Київському університеті]]. Валерія Володимирівна готувалась захищати дисертацію. Та раптом у [[1953]] році трапилось нещастя: вона важко захворіла. Спочатку відмовили ноги, потім руки. Змушена була лежати багато років. Вона вивчає [[Болгарська мова|болгарську мову]], робить переклади художніх творів з болгарської. Маючи великі знання з [[Біологія|біології]], [[Зоологія|зоології]], [[Гідробіологія|гідробіології]], [[Іхтіологія|іхтіології]], Валерія Іваненко починає обдумувати сюжети майбутніх оповідань для дітей, береться до нової праці. В [[1960]] році виходить у світ перша книжка Валерії Володимирівни «Де вони блукають». За нею — «Хатинка в морі», «Оленятко». Всі вони про любов до природи.
Навчалася на біологічному факультеті [[Київський університет| Київського університету]], який у [[1951]] закінчила.
Потім була цікава практика у дніпровських заповідниках, [[Заполяр'я|Заполяр'ї]], на [[Баренцево море|Баренцовому морі]], експедиції по вивченню річок та озер Закарпаття. Промайнули студентські роки, і з [[1952]] почала викладати у [[Київський університет| Київському університеті]]. Валерія Володимирівна готувалась захищати дисертацію. Та раптом у [[1953]] році трапилось нещастя: вона важко захворіла. Спочатку відмовили ноги, потім руки. І замість улюбленої роботи, наукових експедицій, Валерія Володимирівна змушена була лежати. Лежати довгі роки, не знаючи, коли відступить, і чи відступить коли-небудь хвороба взагалі. Чи можна знайти сенс життя в такому стані? Валерія Володимирівна знайшла. Вона вивчає [[Болгарська мова|болгарську мову]], робить переклади художніх творів з болгарської. Маючи великі знання з [[Біологія|біології]], [[Зоологія|зоології]], [[Гідробіологія|гідробіології]], [[Іхтіологія|іхтіології]], Валерія Іваненко починає обдумувати сюжети майбутніх оповідань для дітей, береться до нової праці. В [[1960]] році виходить у світ перша книжка Валерії Володимирівни "Де вони блукають". За нею - "Хатинка в морі", "Оленятко". Дивна чистота мови, образність, наукова точність характерні для творів письменниці. Всі вони про любов до природи, про пізнання її мудрих віковічних законів, невичерпний світ її несподіваних чудес.
Якби хвороба відступила, Валерія Іваненко напевне зробила б у своєму житті щось значне і велике. Але навіть проживши всього 42 роки, письменниця залишила по собі добру пам'ять - свої чудові твори.


== Творчість ==
== Творчість ==

Писала для дітей. Автор оповідань про природу. Видала збірки:
Писала для дітей. Автор оповідань про природу. Видала збірки:
* «Де вони блукають» (1960),
* «Де вони блукають» (1960),
Рядок 54: Рядок 53:


== Література ==
== Література ==

* [[Буркатов Борис Абрамович|''Буркатов Б. А.'']] Іваненко Валерія (Воля) Володимирівна / {{УЛЕ/2}} — С. 287—288.
* [[Буркатов Борис Абрамович|''Буркатов Б. А.'']] Іваненко Валерія (Воля) Володимирівна / {{УЛЕ/2}} — С. 287—288.
* ''Щербак М.'' Віддана морю і людям // Літературна Україна. — 1969. — 21 листопада.
* ''Щербак М.'' Віддана морю і людям // Літературна Україна. — 1969. — 21 листопада.
* Валерія Іваненко. Біографічна довідка // Електронний ресурс. [Режим доступу]: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=1430
* Валерія Іваненко. Біографічна довідка // Електронний ресурс. [Режим доступу]: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=1430 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160807231839/http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=1430 |date=7 серпня 2016 }}


{{Ukraine-writer-stub}}
{{Особа-доробити}}
{{Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}


[[Категорія:Українські письменниці]]
[[Категорія:Українські письменниці]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Українські перекладачки]]
[[Категорія:Випускники біологічного факультету Київського університету]]
[[Категорія:Мешканці Роліту]]
[[Категорія:Мешканці Роліту]]

Поточна версія на 11:30, 2 січня 2024

Іваненко Валерія Володимирівна
Іваненко Валерія Володимирівна
Іваненко Валерія
Ім'я при народженніІваненко Валерія Володимирівна
Народилася25 грудня 1926(1926-12-25)
Харків
Померла8 листопада 1968(1968-11-08) (41 рік)
Київ
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьпрозаїк, казкар
Alma materБіологічний факультет Київського університету (1951)
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Жанроповідання, казка

Вале́рія (Во́ля) Володи́мирівна Іване́нко (25 грудня 1926, Харків — 8 листопада 1968, Київ) — українська письменниця, перекладачка.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Зростала Воля у творчій родині. Батько — редактор видавництва, мати — відома письменниця Оксана Іваненко, дід — письменник та журналіст Дмитро Іваненко.

Ще дитиною почала відвідувати морський гурток, удома розводила риб в акваріумі, дуже любила книжки про природу. У 1939—1957 рр. мешкала в будинку письменників Роліт. Навчалася на біологічному факультеті Київського університету, який у 1951 закінчила. Потім була практика у дніпровських заповідниках, Заполяр'ї, на Баренцовому морі, експедиції по вивченню річок та озер Закарпаття. З 1952 почала викладати у Київському університеті. Валерія Володимирівна готувалась захищати дисертацію. Та раптом у 1953 році трапилось нещастя: вона важко захворіла. Спочатку відмовили ноги, потім руки. Змушена була лежати багато років. Вона вивчає болгарську мову, робить переклади художніх творів з болгарської. Маючи великі знання з біології, зоології, гідробіології, іхтіології, Валерія Іваненко починає обдумувати сюжети майбутніх оповідань для дітей, береться до нової праці. В 1960 році виходить у світ перша книжка Валерії Володимирівни «Де вони блукають». За нею — «Хатинка в морі», «Оленятко». Всі вони про любов до природи.

Творчість

[ред. | ред. код]

Писала для дітей. Автор оповідань про природу. Видала збірки:

  • «Де вони блукають» (1960),
  • «Хатинка в морі» (1963),
  • «Оленятко» (1965),
  • «Ніч у лісі» (1967).

У перекладі російською мовою побачила світ її книжка «Домик в море» (Москва, 1972).

Переклала з російської мови збірки оповідань:

Переклала з болгарської мови:

  • Збірник народних казок «Дарунок від серця» (1959),
  • Повість «Твої друзі поруч» С. Кралевського (1964),
  • Повість «Знегоди одного хлопчика» Генчо Белева (1960).

Література

[ред. | ред. код]