Іваненко Валерія Володимирівна

Іваненко Валерія Володимирівна
Іваненко Валерія Володимирівна
Іваненко Валерія
Ім'я при народженні	Іваненко Валерія Володимирівна
Народилася	25 грудня 1926(1926-12-25) Харків
Померла	8 листопада 1968(1968-11-08) (41 рік) Київ
Громадянство	СРСР
Діяльність	прозаїк, казкар
Alma mater	Біологічний факультет Київського університету (1951)
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Жанр	оповідання, казка

|Lib=

Вале́рія (Во́ля) Володи́мирівна Іване́нко (*25 грудня 1926, Харків — †8 листопада 1968, Київ) — українська письменниця, перекладачка. Валерія Іваненко — з цим ім'ям вона увійшла в дитячу літературу. Воля — так звали її вдома. Лесею вона назавжди лишилася для друзів. Красива, з ніжним рум'янцем, розумними і виразними темними очима, вона була добра і чарівлива, демократична і проста, по-справжньому інтелігентна, сповнена любові до мистецтва і літератури.

Біографічні дані

Зростала Воля у творчій родині батько — редактор видавництва, мати — відома письменниця Оксана Іваненко, дід — письменник та журналіст Дмитро Іваненко. У мріях Волі з'являлись моря з невідомим глибинним царством. Ще дитиною почала відвідувати морський гурток, удома розводила риб в акваріумі, дуже любила книжки про природу. У 1939—1957 рр. мешкала в будинку письменників Роліт. Навчалася на біологічному факультеті Київського університету, який у 1951 закінчила. Потім була цікава практика у дніпровських заповідниках, Заполяр'ї, на Баренцовому морі, експедиції по вивченню річок та озер Закарпаття. Промайнули студентські роки, і з 1952 почала викладати у Київському університеті. Валерія Володимирівна готувалась захищати дисертацію. Та раптом у 1953 році трапилось нещастя: вона важко захворіла. Спочатку відмовили ноги, потім руки. І замість улюбленої роботи, наукових експедицій, Валерія Володимирівна змушена була лежати. Лежати довгі роки, не знаючи, коли відступить, і чи відступить коли-небудь хвороба взагалі. Чи можна знайти сенс життя в такому стані? Валерія Володимирівна знайшла. Вона вивчає болгарську мову, робить переклади художніх творів з болгарської. Маючи великі знання з біології, зоології, гідробіології, іхтіології, Валерія Іваненко починає обдумувати сюжети майбутніх оповідань для дітей, береться до нової праці. В 1960 році виходить у світ перша книжка Валерії Володимирівни «Де вони блукають». За нею — «Хатинка в морі», «Оленятко». Дивна чистота мови, образність, наукова точність характерні для творів письменниці. Всі вони про любов до природи, про пізнання її мудрих віковічних законів, невичерпний світ її несподіваних чудес. Якби хвороба відступила, Валерія Іваненко напевне зробила б у своєму житті щось значне і велике. Але навіть проживши всього 42 роки, письменниця залишила по собі добру пам'ять — свої чудові твори.

Творчість

Писала для дітей. Автор оповідань про природу. Видала збірки:

• «Де вони блукають» (1960),
• «Хатинка в морі» (1963),
• «Оленятко» (1965),
• «Ніч у лісі» (1967).

У перекладі російською мовою побачила світ її книжка «Домик в море» (Москва, 1972).

Переклала з російської мови збірки оповідань:

• «Орися боягузка» Віталія Біанкі (1960),
• «Альошка з нашого будинку» Сергія Баруздіна (1961).

Переклала з болгарської мови:

• Збірник народних казок «Дарунок від серця» (1959),
• Повість «Твої друзі поруч» С. Кралевського (1964),
• Повість «Знегоди одного хлопчика» Генчо Белева (1960).

Література

• Буркатов Б. А. Іваненко Валерія (Воля) Володимирівна / Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 287—288.
• Щербак М. Віддана морю і людям // Літературна Україна. — 1969. — 21 листопада.
• Валерія Іваненко. Біографічна довідка // Електронний ресурс. [Режим доступу]: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=1430