Херсонес Таврійський (заповідник)

Грецький дворик перед музеєм.

Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі — музей, відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з розкопів старогрец. м. Херсонесу Таврійського, приміщений у кол. монастирі на території розкопів, спершу мав назву «склад місц. старожитностей». Тут 20 років працював дослідник і археолог Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович (1847–1907), перший директор музейного закладу в добу царату.

З 1980 р. існує під сучасною назвою.

Фонди музею

У фондах музею близько 200.000 експонатів з 5 ст. до Хр. до 15 ст. (понад 5000 в експозиції), де є

• археологічні пам'ятки,
• епіграфічні (серед них присяги херсонесців з 3 в. до Хр., декрети на честь Діофанта, 2 ст. до Хр. тощо),
• колекції монет,
• поліхромні надгробковіі стелі (4-3 ст. ст. до Хр.),
• мозаїки з чорно-білої гальки та кольорових камінців,
• антична кераміка
• колекція архітектурних фрагментів (античні та середньовічні капітелі, рельєфи, залишки античних стінописів тощо.)

Вибрані пам'ятки

Базиліка 1935 року

Базиліка 1935 року

Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої базиліки, розкопаної в місті Херсонес Таврійський. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був синагогою. Базиліка 1935 року є своєрідним символом Херсонесу, її зображення було використано на купюрі Одна гривня.

Собор Святого Володимира

Собор Святого Володимира

Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861 р. Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтер'єрів тривало ще до 1883 р. Під час Другої світової війни 1942 р. Володимирський собор зазнав сильних руйнувань: впав барабан з банею, провалились перекриття, в стінах з'явились тріщини, а вишукане оздоблення інтер'єру майже повністю загинуло. Була також знищена стародавня частина собору зі склепінням. Вціліли лише фундаменти базиліки і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися. У грудні 1998 р. у стовп напівзруйнованого собору дружина Президента України Л.Кучма, Київський міський голова О.Омельченко, відомі українські боксери брати Клички та Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Київський і всієї України Володимир заклали символічну капсулу на відзнаку початку робіт з відродження храму на цій священній Херсонеській землі. В ознаменування завершення основних будівельних робіт 28 липня 2001 р., в День Св. рівноапостольного князя Володимира, за участю Президентів України та Росії – Л. Кучми і В. Путіна – відбулося урочисте освячення і встановлення позолоченого хреста на баню відтвореного собору .

Вежа Зенона

Вежа Зенона з боку поля

Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську браму. Найдавніша частина вежі - античних часів (2 ст. до н. е.) і має 8 метрів в діаметрі. Розкопи вежі наприкінці 19 ст. проводив дослідник Косцюшко-Валюжинич. Після його смерті цю частину оборонних споруд досліджував Р. Х. Лепер.

Вежа мала значні пошкодження через військові дії степових скіфів, тому неодноразово ремонтувалася. Аби пришвидшити роботи по зміцненню та ремонту вежі, захісники міста розібрали стародавній цвинтар та використали кам'яні надгробки. Вежа частково розібрана на початку 20 ст. Р. Х. Лепер під час досліджень вежі у 1910–1911 рр. знайшов чотири надгробкові стели та архітектурні деталі якоїсь античної споруди. Саме тут був знайдений уламок стінопису з головою юнака, виконаний в техніці енкавстики.

У 1960 р. вежу досліджували археологи (керівник С. Ф. Стржелецький), розібравши найдавнішу її частину. Всього було знайдено близько 400 надгробкових стел чи їх уламків. Частка з них зберіглася досить повно, частка зібрана наново з уламків, що дало можливість добре відтворити їх форму і поліхромні розписи. Надгробки мають написи, що служать важливим епіграфічним джерелом для істориків античності.

Вежа отримала назву на часть візантіського імператора Зенона Ісаврійця, який дав гроші на її черговий ремонт та зміцнення у 488 р. Напис про це теж був віднайдений на кам'яній брилі під час обстежень вежі.

Амфітеатр

Ліворуч — Античний амфітеатр, праворуч — Храм з ковчегом

Серед значущих археологічних комплексів міста - руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв гладіаторів.

У добу раннього середньовіччя театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам'яні брили театру розібрані та використані на укріплення фортечних мурів. Теріторію театру засипали та забудували невеликими християнськими церквами. Залишки християнського храму, що розташували в орхестрі, були розібрані під час розкопок. Мури більшого, хрестоподібного за поземним планом храму, збережені як пам'ятка середньовічної забудови міста.

Храм з ковчегом

Храм з ковчегом — умовна назва херсонеського храму, спорудженого в IV столітті. Храм було знайдено під час розкопок в місті в 1897 року. Назва «Храм з ковчегом» виникла під час розкопок 1897 року в зв'язку з тим, що у сховку під вівтарем було знайдено невеликий срібний ковчег (скриньку) з мощами. Херсонеський ковчег з 1900 року зберігається в Санкт-Петербурзькому Ермітажі.

Уваровська базиліка

Уваровська базиліка

Уварівська базиліка — одна з найбільших у Криму. Була споруджена наприкінці V — початку VI ст., згодом неодноразово перебудовувалась. Капітальна перебудову базиліки проводили в Х столітті. Після цього базиліка проіснувала ще три століття.

Історики й археологи вважають, що Уварівська базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У 1853 році її було розкопано графом О. С. Уваровим, засновником Московського археологічного товариства.

Дзвін у Херсонесі

Сигнальний дзвін

Дзвін, який розмістили на руїнах міста, створений у 1778 р в місті Таганрог. Ливарна майстерня використала гармати турків, відбиті під час боїв. Дзвін прикрашений зображеннями святих Миколая Мірлікійського та Фоки, що вважалися небесними заступниками моряків. З 1803 р. дзвін перебував в Севастополі. В роки Кримської війни його захопили як військовий трофей і відвезли до Парижу, де він перебував ло 1913 р. Франція повернула дзвін у листопаді 1913 р., з приводу чого відбулася Хресна хода.

Базиліка в базиліці

Базиліка в базиліці

Цікавою пам'яткою середньовічної архітектури є так звана Базиліка в базиліці. Свою назву храм отримав через те, що на тому самому місці було побудовано два храми — другий будувався на руїнах та з уламків першого. 9 травня 2007 року вандали перекинули колони «базиліки в базиліці» й завдали пам'ятці значних збитків.

Базиліка на пагорбі

Ця тринефна базиліка з п'ятигранною апсидою була одним з найбільших і найпишніше оздоблених храмів Херсонесу. Базиліка була споруджена на місці піздньоантичної садиби або гончарної майстерні. Комплекс будівель Базиліки на пагорбі було зруйновано в 988-989 роках, під час походу князя Володимира Великого на Корсунь.

Підземний храм-мавзолей

Підземний храм-мавзолей

Підземний храм-мавзолей належить до ранньохристиянського часу. Також називається печерним храмом, оскільки він вирубаний в скелі. На думку багатьох фахівців храм було споруджено в V столітті, проте деякі історики припускають, що храм виник раніше, й датують його першими століттями нашої ери. Розташований у III кварталі на Головній вулиці. Підземний храм-мавзолей був знайдений під час розкопок Одеського товариства історії та старожитностей у 1883 році.

Храм з аркосоліями

Ще одним з давніх християнських храмів Херсонесу Таврійського був Храм з аркосоліями. Назва храму умовна, вона походить від розвантажувальних арок — аркосолій — залишки яких збереглися до сьогодні.

Храм було відкрито під час розкопок 1964 року, що проводилися науковцями музею-заповідника «Херсонес Таврійський», а також фахівцями з Уральського та Харківського університетів. 

Монетний двір

Руїни монетного двору в Херсонесі

Монетний двір — умовна назва споруди в місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготовки для карбування бронзових монет. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті.

Експозиції

Експозиції відображають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору тощо. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети тощо.

Галерея

• 
  Голова юнака, енкавстика, 4 ст. до н. е.
• 
  Музеєфіковані залишки монетного двору міста
• 
  Глеки для збереження їстивних продуктів
• 
  Залишки так званої Базиліки 1935 року
• 
  Церква-усипальниця XII-XIII ст.
• 
  Капела-мартирій з підземним мавзолеєм
• 
  Руїни Херсонесу
• 
  Вулиця в Херсонесі

Мозаїки

• 
• 
• 
• 

Видання закладу

Музей видавав «Херсонесский сборник» (1926–1959), з 1960 «Сообщения Херсонесского музея».

Адреса в Севастополі

• Національний заповідник «Херсонес Таврійський», вул. Древня, 1, Севастополь, 99045, Крим, Україна.

Див. також

• Херсонес Таврійський
• Епіграфіка Херсонесу

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор’я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
• Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. — Издательский дом «Стилос», 2005. — 188 с.
• Кадеев В. И. Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III вв. н. э.). — Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. — 212 с.
• Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных государств Северного Причерноморья в І в. до н. э. — V в. н. э. : (на материалах Херсонеса). — Харьков: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1989. — 134 с.
• Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2000. — 828 с.
• С.Б. Сорочан, М.В.Зубарь, Л.В.Марченко. Херсонес, Херсон, Корсунь. - Київ: Стилос, 2003
• Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. — Харьков: Майдан, 2004. — 732 с.

Посилання

• Національний заповідник "Херсонес Таврійський"
• National Preserve of Tauric Chersonesos
• Национальный заповедник "Херсонес Таврический"